Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. Профілактичні інтервенції у сфері вживання психоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови

  2. Нове в епілептології

  3. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  4. Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу

  5. Основні особливості когнітивних розладів при COVID‑19

  6. Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу

  7. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури

  8. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19

  9. Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом

  10. Хвороба мойя-мойя

  11. Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

Хронічний біль може бути вторинним (спричиненим першопричинним станом, як-от артроз, ревматоїдний артрит, виразковий коліт, ендометріоз). Якщо хронічний біль виникає без очевидної причини або його прояви перевищують очікувані за наявного ушкод­жен­ня чи захворювання, його вважають первинним. Хронічний біль знижує працездатність та якість життя. До вашої уваги представлено огляд розділу, присвяченого терапії хронічного болю, настанов Національного інституту охорони здоров’я та клінічної досконалості Великої Британії (NICE, 2021) щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів віком від 16 років із первинним хронічним болем.

Настанови містять рекомендації щодо ­оцінювання всіх типів хронічного болю (первинного, вторинного та обох) і розроблення плану догляду й підтримки пацієнтів; ведення осіб віком від 16 років із хронічним первинним болем. Їх можна застосовувати разом із рекомендаціями NICE щодо інших типів хронічного болю, зокрема головного, в попереку та сідничній ­ділянці; при ревматоїдному артриті, остеоартриті, спон­дило­­артриті, ендометріозі; нейропатичному та при синд­ромі подразненого кишківника.

Клінічні настанови створено на допомогу медичним працівникам, постачальникам послуг у сфері охорони здоров’я, особам із хронічним первинним / вторинним ­болем, членам їхніх сімей та опікунам.

Зокрема, на рисунку представлено алгоритм, згідно з яким слід використовувати рекомендації NICE (2021) для оцінювання ­стану пацієнта з хронічним первинним / вторинним болем і ведення осіб із первинним болем.

Рисунок. Алгоритм оцінювання стану пацієнта з хронічним первинним/вторинним болем і ведення осіб із первинним болем
Рисунок. Алгоритм оцінювання стану пацієнта з хронічним первинним/вторинним болем і ведення осіб із первинним болем

Автори настанов також зазначають, що хронічний первинний і вторинний біль можуть співіснувати.

Немедикаментозне лікування хронічного первинного болю

вгору

Програма вправ і фізичні навантаження за хронічного первинного болю

Дані досліджень підтвердили, що фізичні вправи зменшували біль (23 дослід­жен­ня) та поліпшували якість життя (22 дослід­жен­ня) порівняно зі звичайним доглядом в осіб із хронічним первинним болем.

Переваги спостерігали як у коротко-, так і в довгостроковому періоді. Як відомо, більшість доказових даних стосувалася групових фізичних вправ у жінок із фіброміалгією або з хронічним болем у шиї, які здійснювали під конт­ролем фахівців.

Наразі даних щодо порівняння різних видів ­фізичних вправ між собою бракує.

Рекомендації щодо оцінювання стану пацієнтів із хронічним болем:

  • Оцініть стан пацієнтів із хронічним болем, застосовуючи особистісно-орієнтований підхід для визначення чинників, які його зумовлюють, та ­впливу болю на життя
  • Забезпечте довіру між лікарем і пацієнтом
  • Розгляньте можливість діагностування хронічного первинного болю, якщо складно його пов’язати із будь-якою наявною травмою чи захворюванням
  • Приймайте рішення про причини болю та відповідності його інтенсивності ­виявленій травмі / хворобі на підставі клінічного суд­жен­ня та ­обговорення
  • Пам’ятайте, що хронічний первинний і вторинний біль можуть співіснувати
  • Розпитайте про вплив хронічного болю на спосіб життя, працездатність та сон; фізичний і психічний добробут; про стреси, фізичні / емоційні травми, зловживання забороненими речовинами, місце ­особи в соціумі, можливі труднощі з працевлаштуванням, житлом, доходами тощо
  • Врахуйте можливий вплив соціально-економіч­ного становища, етнічного поход­жен­ня, культури та релігії пацієнта на ознаки болю та вибір ­лікування
  • Визначте, як біль діє на життя пацієнта й ­на­скільки він може його конт­ролювати
  • Врахуйте вікові відмінності у проявах болю в осіб віком 16–25 років.
  • Надайте поради та інформацію про лікування, щоб допомогти пацієнту приймати рішення щодо конт­ролю свого стану
  • Обговоріть ймовірність коливань ознак болю та складнощі встановлення його причини, можливість потреби в постійному лікуванні

Як зауважують автори, не виявлено негативних наслідків фізичного навантаження, хоча більшість пацієнтів припиняли виконувати комплекс вправ. Експерти ­дійшли висновку, що пацієнти частіше продовжують займатися спортом, якщо запропонована програма відповідає їхньому способу життя та фізичним характеристикам, враховує їхні індивідуальні потреби та можливості. Вони погодилися, що в разі вибору такої програми слід брати до уваги думку самого пацієнта.

Рекомендації щодо комплексу вправ та фізичного ­навантаження за хронічного первинного болю:

  • Запропонуйте пацієнтам віком від 16 років із хроніч­ним первинним болем комплекс вправ, ­зважаючи на їхні вподобання та можливості
  • Заохочуйте осіб із хронічним первинним болем бути фізично активними

 

Психологічна терапія хронічного первинного болю

Терапія прийняття та відповідальності

Переважно доказові дані свідчили про те, що застосування терапії прийняття та відповідальності сприяє поліпшенню якості життя, сну, зменшенню болю та психологічних переживань. Експерти рекомендують розглядати терапію прийняття та відповідальності як психотерапію хронічного первинного болю. Доказів на ­підтверд­жен­ня переваг терапії прийняття та відповідальності над когнітивно-­поведінковою терапією (КПТ) або КПТ над терапією прийняття та відповідальності недостатньо.

Когнітивно-поведінкова терапія за хронічного первин­ного болю

Більшість наявних доказів підтверджують, що застосування КПТ поліпшує якість життя осіб із хронічним первинним болем. Вагомих доказових даних шкоди КПТ немає. За даними двох дослід­жен­ня щодо економічної оцінки, КПТ є економічно вигідним. Оскільки ­докази не є якісними, експерти радять розглядати можливість застосування КПТ в осіб із хронічним первинним болем, але не дають чітких рекомендацій щодо її використання.

Біофідбек за хронічного первинного болю

Наявні доказові дані щодо ефективності біофідбеку (біо­логічного зворотного зв’язку) є дещо ­суперечливими. Тож експерти дійшли висновку, що не варто рекомендувати біофідбек як варіант лікування пацієнтів із хронічним первинним болем.

Релаксаційна терапія, майндфулнес і психотерапія

Кількість доказових даних для надання рекомендацій щодо застосування релаксаційної терапії, майндфулнес (­основаної на усвідомленості терапії) або психо­терапії визнано недостатньою. Ефективність цих методів щодо первинного болю, на думку експертів, потребує подальших досліджень.

Рекомендації щодо психологічної ­терапії за ­хронічного первинного болю:

  • Розгляньте можливість застосування терапії прийняття та відповідальності або КПТ для ­пацієнтів віком від 16 років
  • Не застосовуйте біофідбек у пацієнтів віком від 16 років для лікування хронічного первинного болю

 

Голковколювання за хронічного первинного болю

Значна кількість досліджень (загалом 27) продемонстрували, що голковколювання (акупунктура) зменшує біль і поліпшує якість життя на короткий строк ­порівняно зі звичайним доглядом або імітованою акупунктурою. Доказів для визначення довгострокових ефектів бракує. Відповідно до результатів двох досліджень, ­проведених для економічного оцінювання (одне з них у Великій Брита­нії), акупунктура забезпечує оптимальний баланс пере­ваг і витрат для осіб із хронічним болем у шиї. Розроблена оригінальна економічна модель уможливила порівняння ефективності ­акупунктури. Експерти дійшли ­висновку, що значна доказова база ­свідчить на користь того, що ­застосування акупунктури є клінічно ефективним за короткотривалого застосування (3 місяці). Однак ­доказових даних щодо користі її довго­тривалого використання ­наразі недостатньо. Не було знайдено доказів, на підставі яких можливо надати ­рекомендації щодо повторних курсів застосування акупунктури. Тому експерти вважають, що ­потрібні подальші дослід­жен­ня.

Рекомендація щодо застосування голковколювання:

Розгляньте застосування єдиного курсу голко­вко­лювання в межах традиційної китайської або західної акупунктурної системи для пацієнтів ­віком від 16 років для лікування хронічного пер­вин­ного болю, але лише за умов, якщо курс:

  • здійснюється в умовах медичного закладу
  • виконує медичний працівник із відповідною підготовкою
  • його тривалість не перевищує п’яти годин

 

Електрична стимуляція за хронічного первинного болю

Обмежені наявні дані досліджень свідчать про певну користь електричної стимуляції при хронічному первинного болю, але обсяги вибірок були невеликими, і користь застосування курсом довше трьох місяців — ­незрозумілою.

Лазерна терапія та транскраніальна магнітна сти­муляція

За свідченням пацієнтів, лазеротерапія та транс­кра­ніальна магнітна стимуляція демонстрували ­відмінні ­результати при лікуванні первинного хронічного болю. Методи лазерної терапії, які порівнювали в ­дослід­жен­нях, відрізнялися щодо застосовуваної довжини хвилі, потужності та часу дії лазера на кожну ділянку тіла. Як відомо, транскраніальну магнітну стимуляцію розглядали у семи досліджен­нях; перевагами їх було те, що спостерігали зменшення болю у пацієнтів. Утім, зважаючи на якість наявних доказів, обмежену кількість даних щодо довгострокового впливу та брак ­належних результатів щодо економічної ефективності цих методів, експерти вирішили поки що не надавати практичних реко­мендацій щодо лазерної терапії чи транс­краніальної магнітної стимуляції.

Транскутанна електрична стимуляція нервів, ультра­звукова та інтерферентна терапія

Не виявлено різниці за порівняння ­транскутан­ної електричної стимуляції нервів, ультразвукової та ­інтерферентної терапії та звичайного догляду впродовж трьох місяців.

Експерти вважають, що ці методи не ­варто використову­вати для лікування хронічного ­первинного болю.

Перкутанна електрична стимуляція нервів і транс­кра­ніальна стимуляція постійним струмом

Обмежені дані щодо застосування перкутанної електричної стимуляції нервів і транскраніальної стимуляції постійним струмом, які широко не використовують в сучас­ній практиці, свідчать про суперечливі ­результати стосовно їх пере­ваги. На думку експертів, їх недостатньо для надання відповідної рекомендації.

Рекомендація щодо методів електричної стимуляції:

Не застосовуйте пацієнтам віком від 16 років із первинним хронічним болем:

  • транскраніальну магнітну стимуляцію
  • ультразвукову терапію
  • інтерферентну терапію

 

Мануальна терапія за хронічного первинного болю

Як відомо, нині накопичено невелику кількість доказо­вих даних для кожного з видів мануальної терапії. Через стурбованість їх якістю та варіюванням типу терапії експерти не змогли зробити певних ­висновків щодо типу ­мануальної терапії та надати відповідні рекомендації. Хоча було зазначено, що мануальна терапія має користь, а доказів її шкоди не виявлено.

Фармакологічне лікування хронічного первинного болю

вгору

Антидепресанти

За наявними доказовими даними, ­застосування антидепресантів для лікування хронічного первинного болю (амітриптилін, циталопрам, дулоксетин, флуоксетин, ­пароксетин і сертралін) порівняно з плацебо ­сприяє ­поліпшенню якості життя і сну та зниженню больового синдрому. Є ­певні обмеження щодо якості та кількості цих доказів. Більшість даних стосувалася жінок із фібро­міал­гією. Однак включені результати щодо інших типів хронічного первинного болю теж відповідали цим ­висновкам.

Експерти вважають, що нині бракує ­належних доказових даних, які демонструють різну реакцію на ­лікування за інших видів хронічного ­первинного болю. Тож немає підстав, чому згадана рекомендація не може стосуватися всіх видів хронічного ­первинного болю.

Використання антидепресантів розглядали за класами, але докази були доступні лише щодо певних препаратів у кожному класі. На думку експертів, це має бути відобра­жено в рекомендації.

До того ж не виявлено даних, які дали змогу порівнювати класи антидепресантів між ­собою. Комітет дійшов згоди: попри ­певні ­невідповідності щодо переваг окремих класів антидепресантів, не можливо вважати, що один клас є більше / менше ­ефективний за інший.

Проте найбільше доказових даних щодо ефективності за хронічного болю накопичено для ­дулоксетину. Однак через брак прямого порівняння класів антидепресантів експерти не в змозі віддати ­перевагу дулоксетину щодо інших препаратів. Рішення про те, який саме антиде­пресант варто призначати, як зазначають автори, має ґрунтуватися на ­підставі оцінювання переваг і ризику при спілкуванні з пацієн­том із хронічним первинним ­болем.

Дозування селективних інгібіторів зворотного захоп­лення серотоніну та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну має відповідати такому, яке призначають для лікування депресії.

Щодо амітриптиліну експерти погодилися, що ­доцільно починати приймати його у мінімально можливому дозуванні та тит­рувати до максимального — 100 мг/добу. Ефек­­тивність застосування анти­депресантів слід переглядати через 4–6 тижнів.

У разі призначення антидепресантів необхідно брати до уваги ризик синдрому відміни і не варто ­продовжувати їх приймання, якщо вони не були ефективними.

Лікарські засоби на основі канабісу

Наразі не виявлено доказових даних ефективності ­препаратів на основі канабісу для лікування хронічного ­первинного болю, а деякі відомості (обмежені ­результати невели­кого дослід­жен­ня) свідчать про те, що вони ­можуть чинити не­сприят­ливий вплив.

Опіоїди

Як зазначають автори, нині не встановлено доказової бази ефективності опіо­їдів за хронічного первинного болю. Обмежені дані нерандомізованих досліджень щодо тривалого використання (­понад 6 місяців) опіоїдів у разі хроніч­ного болю ­свідчать про підвищений ризик ­виникнення залежності. Тож на підставі цього досвіду ­експерти ­дійшли висновку, що навіть короткочасне вживання ­опіоїдів може бути шкідливим. Зважаючи на докази довго­строкової ­шкоди та брак даних ефективності опіоїдів, експерти не реко­мендують розпочинати лікування вка­заними засобами осіб із ­хронічним первинним болем.

Бензодіазепіни та нестероїдні протизапальні препарати

Обмежена кількість наявних даних свідчить про брак користі бензодіазепінів і нестероїдних протизапальних препа­ратів (НПЗП). Хоча бракує відповідної доказової бази щодо тривалого застосування бензодіазепінів, експерти наголошують на небезпеці звикання до цих препаратів і радять не розпочинати лікування ­бензодіазепінами за хронічного первинного болю.

Доказові дані підтверджують, що короткочасне застосування НПЗП не має впливу на якість життя пацієнтів. Зважаючи на ризик ускладнень у разі застосування НПЗП (наприклад, шлунково-кишкові кровотечі) та брак доказів короткострокової або довгострокової ефективності, експерти не рекомендують призначати НПЗП паці­єн­там із хронічним первинним болем.

Протиепілептичні засоби

Відповідно до наявних нині доказових даних не виявлено ­користі габапентиноїдів за хронічного первинного болю. Також не встановлено доказів щодо безпеки довго­тривалого використання габапентиноїдів для лікування хронічного болю. Оскільки застосування протиепілептич­них засобів асоцію­ються з їхнім негативним впливом (наприклад, приймання габапентиноїдів із ризиком зло­вжи­вання та розвитку залежності), експерти дійшли ­висновку, що вони не можуть рекомендувати ­розпочинати лікування протиепілептичними засобами пацієнтів із хронічним первинним болем.

Місцеві анестетики

Доказової бази щодо користі використання місцевих анестетиків нині бракує, тому експерти не рекомендують застосовувати ці засоби за хронічного первинного болю.

Парацетамол, кетамін, кортикостероїди, комбінації анестетиків / кортикостероїдів та антипсихотичні засоби

Нині не виявлено доказових даних ефективності парацетамолу, кетаміну, антипсихотиків, кортикостероїдів або комбінацій анестетиків / кортикостероїдів (для останніх брали до уваги лише дані ін’єкцій у тригерні точки).

Експерти дійшли згоди, що вказані препарати можуть завдавати шкоди, тож не радять розпочинати лікування хронічного первинного болю цими засобами.

Рекомендації:

  • Розгляньте застосування антидепресантів — амі­триптиліну, циталопраму, дулоксетину, флуоксе­тину, пароксетину або сертраліну — для ­лікування хронічного первинного болю в осіб віком від 18 ­років після обговорення користі та шкоди приймання вказаних препаратів
  • Зверніться за консультацією до фахівця, якщо розглядається фармакологічне лікування антидепресантами для осіб віком 16–17 років
  • Поясніть пацієнтові, що застосування антидепресантів не пов’язане з депресією, оскільки ці ліки ­можуть допомагати в поліпшенні якості життя, ­зменшенні болю, покращенні сну та зниженні психо­логічного стресу
  • Не застосовуйте для лікування хронічного первинного болю в пацієнтів віком від 16 років: проти­епілептичні препарати, антипсихотичні засоби, бензо­діазепіни; кортикостероїди; кетамін, місцеві анестетики, ін’єкції місцевих анестетиків / комбіно­ваних кортикостероїдів у тригерні точки, НПЗП, опіоїди, парацетамол
  • Поінформуйте пацієнта із хронічним первинним ­болем, якщо він уже приймає будь-які препарати, ­зазначені в попередній рекомендації, про брак ­належних доказових даних щодо їх ­ефективності в ­лікуванні хронічного первинного болю та мож­ливі ­ризики внаслідок продовження ­застосування цих ­засобів
  • Обговоріть із пацієн­том проб­леми, пов’язані з абстиненцією, приймаючи спільні рішення щодо припинення ­застосування антидепресантів, опіоїдів, габа­пентиноїдів або бензодіазепінів

Підготувала Наталія Купко

Оригінальний текст документа читайте на сайті www.nice.org.uk

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2021 Рік

Зміст випуску 10 (131), 2021

  1. Новорічне вітання

  2. Здоров’я вдома: основні складові психічного здоров’я і благополуччя

  3. Нове в епілептології

  4. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  5. Масковані депресії

  6. Аугментація терапії стабілізаторами настрою при коморбідних обсесивно-компульсивному та біполярному афективному розладах

  7. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори

  8. Міжлікарські взаємодії засобів, що застосовують при COVID-19, та антипсихотичних препаратів

  9. Терапія селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну при депресії, що розвинулася після COVID‑19

  10. Практичні поради щодо призначення сертраліну для лікування пацієнтів із депресією

  11. Фармакотерапія епілепсії у дітей та осіб молодого віку

  12. Застосування ботулінотерапії за розширеними показаннями у неврології та дерматології

  13. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Зміст випуску 9 (130), 2021

  1. «НейроNews» святкує своє 15-річчя

  2. Тютюн і психічні розлади: причинно-наслідкові зв’язки

  3. Вживання тютюну і психічне здоров’я

  4. Нове в епілептології

  5. Сучасні можливості вдосконалення протиепілептичної фармакотерапії

  6. Коморбідність серцево‑судинних захворювань та депресивних розладів

  7. На шляху до персоналізованої фармакотерапії шизофренії

  8. Застосування магнітно‑резонансної томографії для визначення структурної етіології епілепсії

  9. Терапія антидепресантами: аналіз ефективності, безпеки та оптимальних строків коригування дози

  10. Можливості досягнення ранньої відповіді на терапію у пацієнтів із депресією

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів з епілепсією

  12. Лев Толстой: найскладніша людина століття

Зміст випуску 8 (129), 2021

  1. Турбота про психічне здоров’я

  2. Символічні події в історії української психіатрії

  3. Нове в епілептології

  4. Аналіз економічної ефективності та клінічні аспекти використання протиепілептичних лікарських засобів

  5. Ефективність та безпечність етіопатогенетичної терапії спінальної м’язової атрофії у дорослих пацієнтів

  6. Імуногенність препаратів ботулотоксину: потенційні наслідки та шляхи подолання проблеми

  7. Посттравматичний стресовий розлад

  8. Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID‑19

  9. Ведення пацієнтів із хворобою Паркінсона: фокус на депресії

  10. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  11. Настанови щодо фармакологічного лікування пацієнтів із деменцією

  12. Німецькі романтики: «Пізнати важко смертному блаженних»

Зміст випуску 7 (128), 2021

  1. Профілактичні інтервенції у сфері вживання психоактивних речовин: початок актуальної та довготривалої розмови

  2. Нове в епілептології

  3. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  4. Лікування великого депресивного розладу із симптомами психозу

  5. Основні особливості когнітивних розладів при COVID‑19

  6. Фармакологічний профіль та особливості клінічного застосування арипіпразолу

  7. Фармакологічне лікування розладів аутистичного спектра з коморбідними психічними розладами складної структури

  8. Аналіз психоневрологічних ускладнень та дефіциту вітаміну В12, зумовлених COVID‑19

  9. Ефективність антидепресивної терапії щодо зменшення проявів тривоги у працюючих пацієнтів із великим депресивним розладом

  10. Хвороба мойя-мойя

  11. Настанови щодо оцінювання хронічного болю та ведення пацієнтів із первинним хронічним болем

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Зміст випуску 6 (127), 2021

  1. Біполярний афективний розлад

  2. Біполярний афективний розлад (інфографіка)

  3. Нове в епілептології

  4. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів

  5. Фармакотерапія нейропатичного болю: особливості дозування та титрування дози

  6. Вплив коронавірусної пандемії на психічне здоров’я та охорону психічного здоров’я дітей і підлітків у Європі

  7. Ефективність і безпечність терапії антипсихотиками у високих дозах

  8. Адаптация доказательных стратегий предотвращения самоубийств во время и после пандемии COVID‑19

  9. Лікування тяжкого постгерпетичного свербежу

  10. Порівняльна ефективність протиепілептичних препаратів

  11. Настанови щодо фармакологічної підтримки ранньої моторної реабілітації після гострого ішемічного інсульту

  12. Клінічні настанови щодо ведення пацієнтів із біполярним афективним розладом

  13. Лорд Байрон: шалений, розпусний і небезпечний

Зміст випуску 5 (126), 2021

  1. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  2. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  3. Синдром кільцевої 14-ї хромосоми

  4. Бічний аміотрофічний склероз

  5. COVID‑19 і синдром Гієна–Барре: можливі механізми взаємозв’язку

  6. Лобно-скронева лобарна дегенерація

  7. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

  8. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія

  9. Тривога та розлади харчової поведінки

  10. Альтернативний фармакотерапевтичний підхід до лікування пацієнтів із кататонічною шизофренією

  11. Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів

  12. Спінальна м’язова атрофія з пізнім початком

  13. Дослід­жен­ня перебігу COVID‑19 у пацієнтів із розсіяним склерозом на тлі терапії окрелізумабом

  14. Застосування тівортіну (L-аргініну) в ранньому відновному періоді у пацієнтів із гострим ішемічним інсультом

  15. Сучасні можливості терапії протиепілептичними препаратами

Зміст випуску 3 (124), 2021

  1. Хвороба Паркінсона

  2. Академія дитячої інвалідності тепер і в Україні

  3. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів

  4. Нові можливості фармакотерапії великого депресивного розладу

  5. Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству

  6. Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії

  7. Енцефалопатії з розладами загального розвитку (розладами аутистичного спектра), епілептичними нападами і психотичними симптомами

  8. Порівняння ефективності комбінованої та монотерапії високими дозами у пацієнтів із діабетичною периферичною нейропатією

  9. Фармакотерапія шизофренії: аналіз ефективності та безпеки

  10. Вплив фармакотерапії ін’єкційними препаратами тривалої дії на статус зайнятості пацієнтів із шизофренією

  11. Лікування резистентного до терапії генералізованого тривожного розладу

  12. Нікола Тесла: одержимий Прометей

Зміст випуску 1, 2021

  1. Здоровий сон — ​здорове старіння

  2. Синдром обструктивного апное та інші порушення дихання уві сні у дорослих пацієнтів

  3. Особливості фармакотерапії епілепсії у пацієнтів літнього віку

  4. Сучасні погляди на лікування епілепсії у пацієнтів із цереброваскулярними та серцево-судинними захворюваннями

  5. Сучасні можливості вдосконалення терапії хвороби Паркінсона

  6. Потенційні патологічні механізми тривожних розладів в осіб похилого віку

  7. Нейропсихіатричні симптоми в осіб похилого віку з деменцією в умовах пандемії COVID‑19: шляхи подолання проблеми

  8. Потенційна роль мемантину в профілактиці та лікуванні COVID‑19

  9. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із судинними когнітивними порушеннями

  10. Нові підходи до комбінованої фармакотерапії деменції

  11. Магнітно-резонансна томографія при діагностуванні хвороби Альцгеймера

Зміст випуску 2 (123), 2021

  1. Загострення проблем психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах пандемії COVID‑19

  2. Як піклуватися про себе в складні часи: розв’язання власних проблем

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Психогенні неепілептичні напади

  6. Атипові антипсихотики для лікування пацієнтів із біполярною депресією

  7. Фокальна епілепсія з «інсулярним» відтінком

  8. Діагностування та лікування хвороби Паркінсона

  9. Подолання зниження емоційного сприйняття та реагування у пацієнтів із неадекватною відповіддю на терапію антидепресантами

  10. Мігрень у педіатричних пацієнтів

  11. Корекція якості сну і когнітивних функцій у пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу

  12. Микола Хвильовий: шлях безумної подорожі

Зміст випуску 1 (122), 2021

  1. Діагностика загальних причин запаморочення на первинній ланці

  2. Психічне здоров’я і COVID‑19

  3. Новое в эпилептологии

  4. Вітчизняна епілептологія: професійні досягнення та міжнародне визнання

  5. Педіатричний делірій: клінічний та генетичний поліморфізм і можливий зв’язок з іншими психічними розладами

  6. Ефективність антидепресивної терапії у пацієнтів із великим депресивним розладом, які зазнали психологічної травми

  7. Ефективність тривалої терапії антиоксидантом із властивостями скевенджера у пацієнтів із бічним аміоторофічним склерозом

  8. Комбінована терапія антипсихотиками: pro et contra

  9. Настанови щодо лікування пацієнтів із резистентним до терапії біполярним афективним розладом

  10. Протиепілептичні препарати для лікування фокальних та генералізованих нападів у дорослих пацієнтів з епілепсією

  11. Розлади харчової поведінки: сучасний підхід до діагностування та лікування

  12. Діагностика коми та інших розладів свідомості

  13. Homo solus: письменники-відлюдники

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій