сховати меню

Спінальна м’язова атрофія з пізнім початком

сторінки: 59-61

Спінальна м’язова атрофія — аутосомно-рецесивний нервово-м’язовийгенетичний розлад, зумовлений гомозиготними мутаціями гена виживання мотонейронів (SMN)1, що призводить до дефіциту білка SMN у спинному мозку. До вашої уваги представлено огляд статті J. M. Park et al. «Effect of Nusinersen in a late onset spinal muscular atrophy patient for 14 months: A case report» видання Medicine (2021; 100: 1[e24236]), у якій описано перший у Південній Кореї клінічний випадок пацієнта зі спінальною м’язовою атрофію з пізнім початком, що ­отримував ліку­вання нусінерсеном упродовж 14 місяців.

Нусінерсен — антисмисловий олігонуклеотид, який ­модулює сплайсинг пре-мРНК у такий ­спосіб, що екзон 7 включається до транскриптів мРНК SMN2, сприяючи підвищеному продукуванню функціонального білка SMN у клітинах спинного мозку. Як препарат хворобомодифікувальної терапії спінальної м’язової ­атрофії ­нусінерсен ­нещодавно схвалено у США, ­Європі та Японії, а з квітня 2019 р. і в ­Пів­­денній Кореї.

Клінічний випадок

вгору

Пацієнт чоловічої статі віком 13 років був скерований до неврологічної клініки через прогресуючу слабкість. Він народився за допомогою кесаревого розтину. Мав затримку фізичного розвитку — міг самостійно стояти лише у 18 місяців. У віці трьох років за допомогою біопсії ­м’язів і генетичного аналізу гомозиготної делеції в екзоні 7–8 гена SMN1 у нього було діагностовано спінальну ­м’язову атрофію.

Дані початкового неврологічного обстеження підтвердили слабкість проксимальних ділянок нижніх кінцівок (оцінка 2 бали за шкалою Ради медичних досліджень [MRC]) і плечей (3 бали за MRC), знижені глибокі сухо­жилкові рефлекси та позитивний симптом Говерса. ­Результати ­лабораторних досліджень відповідали нормі, за винятком незначного підвищення рівня креатинкі­нази (312 мкм/л).

Генетичне дослід­жен­ня за допомогою методу мульти­плекс­ної ампліфікації лігованих зондів виявило три варі­анти кількості копій гена SMN2. Зокрема, досліджен­ня нервової провідності підтвердило знижену м’язову активність у відповідь на електричну стимуляцію велико­гомілкового нерва, а голчаста електроміографія — гігантські потенціали рухової одиниці у всіх тестованих м’язах. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) ­м’язів ­засвідчила значні жирові інфільтрації в ­проксимальних та аксіальних м’язах, дифузні зміни жирової тканини в м’язах нижніх кінцівок і відносно збережені м’язи верхніх кінцівок (рис. 1А).

Рисунок 1. МРТ м’язів пацієнта (А); динаміка змін за HFMSE та результату ТШХ протягом 14 місяців лікування нусінерсеном (Б)

Коли нусінерсен був схвалений для застосування в Південній Кореї, пацієнтові виповнилося 15 років. Його ­вихідні показники становили на той момент становили: за розширеною шкалою оцінювання рухової функції Хаммерсміта (HFMSE) — 29 балів, сумарна ­оцінка за MRC — 42 бали, результат тесту шестихвилинної ходьби — 87,5 м. Форсована життєва ємність легень — 4,65 л (114 %), об’єм форсованого видиху за першу секунду — 3,55 л (103 %); відношення об’єму форсованого видиху за першу ­секунду до форсованої життєвої ємності легень — 89 % (у межах норми). Терапію нусінерсеном проводили згідно із затвер­дженим протоколом (Finkel et al., 2017).

Результат тесту шестихвилинної ходьби після 14 місяців лікування поліпшився з 87,5 до 113 м. Вихідна м’я­зова активність у відповідь на електричну стимуляцію до ­лікування становила 5,1 і 4,4 мВ для обох загальних малогомілкових нервів, а після– 5,9 і 4,6 мВ відповідно. Подальше ­оцінювання легеневої функції продемонструвало поліпшення ­показників форсованої життєвої єм­ності легень до 129 % (проти 114 %) та об’єму форсованого видиху за першу секунду — до 110 % (проти 103 %). Вихідний показник за HFMSE, що становив 29 балів, ­змінився до 32 балів (рис. 1Б).

Оцінка за пунктом 13 HFMSE щодо здатності спиратися на витягнуті руки та рухові функції верхніх ­кінцівок поліпшилася з 1 до 2 балів; за пунктом 15 (здатність ­пацієнта ставати на коліна з опорою на чотири точки) ­також підвищилася з 1 до 2 балів.

Обговорення

вгору

J. M. Park etal. зазначають, що терапія нусінерсеном сприяла поліпшенню рухової функції у фазі III рандомізованих конт­рольованих досліджень, завдяки чому препарат затвердили для застосування в пацієнтів зі спінальною м’язовою атрофією з раннім початком (Finkel et al., 2017; Mercuri et al., 2018).

Доказових даних щодо сприятливих результатів ­нусінерсену в пацієнтів старшого віку нині бракує, тож є потреба в дослід­жен­ні ефективності препарату за пізнього початку спінальної м’язової атрофії.

Описаний клінічний випадок демонструє клінічні ­докази ефективності нусінерсену в пацієнта зі спінальною м’язовою атрофією з пізнім початком. Його результати підтвер­джують той факт, що на дієвість ­нусінерсену за пізньої спінальної м’язо­вої атрофії чинить вплив вік пацієнта (Darras et al., 2019).

У дослід­жен­ні спостерігали суттєве ­поліпшення показника за HFMSE, але ступінь поліпшення при спінальній м’язовій атрофії типу 3 був меншим, ніж за типу 2 (+1,8 проти +10,8 бала відповідно), що демонструє помірну ефективність нусінерсену при згаданій патології типу3.

Такий ефект узгоджується з даними ­значного погір­шення ознак цієї недуги у дітей віком від 5 до 15 років, у яких ­частіше спостерігали збільшення ваги, ­посилення проявів конт­рактур і сколіозу та найбільш значне погіршення ­стану за показниками шкал (Mercuri et al., 2016; Montes etal., 2018).

Нещодавно провели спостережне когортне ­дослід­жен­ня за участю 139 осіб зі ­спінальною м’язо­вою атрофією пізнього початку віком від 16 до 65 років, у межах якого оцінювання результатів лікування за показниками HFMSE на вихідному рівні, через 6, 10 і 14 місяців відповідно засвід­чило стійке їх поліпшення (Hagenacker et al., 2020).

Пацієнти, які демонстрували понад 10-­бальне поліп­шення, мали спінальну м’язову атрофію типу 3 та вік 48–59 років, що відображає ефект нусінерсену ­незалежно від вікової категорії.

За отриманими даними цього дослід­жен­ня, базовий показник HFMSE в описаному J. M. Park etal. ­випадку ­становив 32 і поліпшився на 2 бали через 14 місяців. ­Серед ­побічних явищ застосування ­нусінерсену: головний біль, біль у спині, нудота, закреп і ­запаморочення, про які повідом­ляли 82 % учасників (Stolte et al., 2021).

У пацієнта, випадок якого було описано, не виявлено значних побічних явищ, які заважали б йому ­отримувати терапію нусінерсеном, лише легкий головний біль після першої ін’єкції, який зник після симптоматичного лікування.

Висновки

вгору

Представлений випадок демонструє безпеку та ефективність застосування нусінерсену при спінальній м’язовій атрофії з пізнім початком без серйозних ­побічних явищ. Оскільки це ­був перший випадок, коли ­корейський ­пацієнт зі спінальною м’язовою атрофією отримував ліку­вання нусі­нерсеном, то потрібні ­додаткові ­дослід­жен­ня для ­вивчення ефективності ліку­вання вказаним препара­том осіб зі згаданою патологією з пізнім початком.

Підготувала Наталія Купко

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски поточного року

5 (126)

Зміст випуску 5 (126), 2021

  1. Т.О.Скрипник, Г.В.Макаренко, І.А.Марценковський

  2. Г.В. Макаренко, І.А. Марценковський,

  3. В.І. Харитонов, Д.А. Шпаченко, Т.І. Бочарова

  4. Ю.О. Сухоручкін

  5. Ю.О. Сухоручкін

  6. Ю.О. Сухоручкін

  7. Ю.О. Сухоручкін

  8. М. М. Орос, В. В. Грабар

  9. І.В. Хубетова, О.О. Колесник, О.І. Ісайкова, О.В. Величко, А.О. Саламаха, І.З. Федорович, І.В. Ревенюк, О.Ю. Малютенко

4 (125)
3 (124)
1
2 (123)
1 (122)