Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
ПодписатьсяШановні колеги!
Шановні колеги!
Минуло 7 років з того часу, коли були затверджені попередні протоколи «Депресія». Вже тоді фахівці намагалися впровадити у практику засади доказової медицини, відійти від процесу лобіювання фармацевтичних препаратів, скерувати зусилля на наданні допомоги в амбулаторних умовах. Ми дуже раділи у 2007 р., що з’явився прогресивний документ, який підвищить якість надання допомоги та покращить життя пацієнтів з вадами психічного здоров’я.
Сьогодні ми розуміємо, що еволюція медичної практики – це довгий шлях від терапії пацієнта на основі клінічного досвіду одного спеціаліста через консенсус експертів до створення клінічних настанов на засадах доказової медицини.
В Україні станом на 2012 р. одночасно існувало 158 медичних стандартів (переліків послуг), 1343 протоколи (в тому числі у вигляді клінічних рекомендацій), 698 нормативів та 9 методичних рекомендацій. Причому в основному вони були розроблені експертним методом (на основі фахового консенсусу), а не на принципах доказової медицини (в документи мають включатися медичні технології, ліки з доведеною ефективністю). В більшості випадків нормативи створені з орієнтацією на спеціальність (наприклад, «психіатрія»), а не на діагноз. За однією темою почасти затверджено 5-6 окремих протоколів/стандартів. Ці документи було розроблено монодисциплінарною робочою групою на окрему спеціальність, без урахування системного підходу та мульти-/коморбідності хворобливих станів. Не поодинокі випадки, коли протоколи входять у протиріччя один з одним, включають незареєстровані в Україні ліки та інше. У результаті, затверджені нормативи не працюють в системі управління якістю, оскільки не містять індикаторів якості для моніторингу, що унеможливлює виміряти та оцінити ефективність наданої медичної допомоги в цілому.
На початку 2013 р. група фахівців вирішила почати роботу над новим документом з урахуванням сучасних вимог доказової медицини, що передбачає впровадження новітніх технологій систематичного збору, аналізу, синтезу та застосування якісної наукової медичної інформації, яка дозволяє приймати оптимальні клінічні рішення на користь пацієнта. Українськими спеціалістами було проведено плідну роботу щодо створення уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги «Депресія», який базується на методичних засадах міжнародної практики та принципах доказової медицини. У цей документ включені сучасні медичні технології та лікарські засоби з доведеною ефективністю для терапії депресії, а експертний метод був використаний лише за відсутності інших доказів. Слід підкреслити, що протокол орієнтований на клінічну тему, а не спеціальність, та розроблений робочою групою за участю усіх дотичних до цього патологічного стану фахівців (мультидисциплінарний підхід).
Не можу не сказати декілька слів про саму систему, яка зараз відпрацьовується на теренах української медицини з метою підготовки до впровадження медичного страхування.
За основу взято систему стандартизації медичної допомоги в міжнародній практиці, яка складається з клінічних рекомендацій (настанов), медичних стандартів та протоколів. Клінічні настанови – це третинні джерела доказової медицини, що базуються на основі визначеної методології, для допомоги лікарю і пацієнту у прийнятті рішення щодо надання раціональної медичної допомоги в різних клінічних випадках.
Враховуючи міжнародний досвід у впровадженні методології такої роботи, «золотим стандартом» якої можна вважати «SIGN 50: A guideline developers» та «Нandbook SIGN Publication No 50» Шотландської міжколегіальної організації розробників рекомендацій, в Україні були імплементовані окремі її елементи. Так, методичні засади затверджені Наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 р. № 751 «Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров’я України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 р. за № 2001/22313.
Члени робочої групи висловлюють свою найщирішу вдячність фахівцям Департаменту стандартизації медичних послуг Державного експертного центру МОЗ України, які відповідно до наказу МОЗ України від 08.10.2012 р. № 786 здійснювали методичне забезпечення розробки документів, допомагали у пошуку оригінальних клінічних настанов, організовували та виконували разом із членами робочої групи оцінку якості обраних прототипів за шкалою AGREE, проводили навчальні тренінги членів робочої групи, забезпечували технічний супровід розробки, експертизу на дотримання принципів доказової медицини та уніфікованої методики зі створення документів, а також рецензували і працювали над оприлюдненням даних медико-технологічних документів.
Ми хочемо висловити щиру подяку спеціалістам Департаменту стандартизації медичних послуг Державного експертного центру МОЗ України за те, що не шкодували сил і часу й спрямували свій професіоналізм, досвід та знання на нашу спільну справу. Окрім виконання наказу МОЗ України, вони витримали усі гарячі дискусії як серед фахівців-психіатрів, так і в мультидисциплінарній команді.
Зараз ми маємо новий документ, над яким працювала група фахівців протягом двох років. Палкі професійні дискусії стосовно компетенції спеціалістів, які опікуються пацієнтами з вадами психічного здоров’я, відповідності потребам наявної нормативної бази, необхідності суттєвих змін до Закону України «Про психіатричну допомогу» стосовно включення переліку лікарських засобів, розмежування функцій на первинному та вторинному рівнях надання допомоги, розчарування, намагання, образи та надії – усе це позаду. Сьогодні, починаючи з клінічного протоколу «Депресія», в Україні розпочато роботу з оновлення медико-технологічних документів – стандартів та протоколів надання медичної допомоги в галузі психіатрії, у результаті якої, маємо сподівання, покращиться організація спеціалізованої психіатричної допомоги, діагностики, лікування й реабілітації пацієнтів з вадами психічного здоров’я та підвищення якості їхнього життя.
Ще раз дякуємо всім за підтримку у створенні та виданні цього вкрай необхідного збірника, яка свідчить про те, що Ви чудово розумієте запити спеціалістів та потреби пацієнтів з вадами психічного здоров’я і намагаєтеся всіляко сприяти їх розв’язанню. Маю надію, що це лише успішний початок спільної співпраці в майбутньому.
Вперед, до практики зі світовим досвідом!
І.Я. Пінчук,
д.мед.н., с.н.с., директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, м. Київ
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2015 Год
Содержание выпуска 2-2, 2015
-
Современное представление о роли ГАМК в коррекции нейрокардиальной патологии
-
Застосування окскарбазепіну (препарату Оксапін®) у початковій монотерапії парціальної епілепсії
-
Посттравматическое стрессовое расстройство у лиц пожилого возраста
-
Применение мемантина в комбинации с донепезилом у пациентов с болезнью Альцгеймера
-
Клиническая эффективность и безопасность мелоксикама при лечении болевых синдромов
-
Применение полиненасыщенных жирных кислот омега-3 в лечении РДВГ
Содержание выпуска 10 (74), 2015
-
Арт-терапія як ефективний метод реабілітації пацієнтів із захворюваннями психіки
-
Сравнительная характеристика пациентов, принимающих кветиапин XR и кветиапин IR
-
Механизм действия, эффективность и безопасность онаботулотоксина А в лечении хронической мигрени
-
Применение полиненасыщенных жирных кислот омега-3 при нарушениях внимания
Содержание выпуска 9 (73), 2015
Содержание выпуска 8 (72), 2015
-
Конфліктні ситуації у роботі лікаря як одна з причин професійного вигорання
-
Расстройства психики и поведения при эпилепсиях: клиническая типология и терапевтические стратегии
-
Роль кветиапина в фармакотерапии биполярного аффективного расстройства
-
Практическое руководство по ведению пациентов с тревожными расстройствами
Содержание выпуска 7 (71), 2015
Содержание выпуска 6 (70), 2015
-
Клинико-фармакологические критерии выбора препарата в стратегии лечения атипичными нейролептиками
-
Вопросы клиники и фармакологической терапии биполярного аффективного расстройства
-
Венлафаксин XR в лечении большого депрессивного расстройства
-
Клінічний поліморфізм первазивних порушень розвитку у підлітків та дорослих
Содержание выпуска 5 (69), 2015
Содержание выпуска 4 (68), 2015
-
Від надання психіатричної допомоги до охорони психічного здоров’я нації
-
Від безперервності психопатології до неперервного надання медичної допомоги
-
Целекоксиб, эторикоксиб, мелоксикам и нимесулид: достоинства и недостатки
-
Ламотриджин и его возможности в лечении биполярных аффективных расстройств
-
Оценка безопасности и переносимости прегабалина у пациентов с центральной нейропатической болью
-
Трансформации парциальных эпилептических припадков и их классификация у взрослых
-
Мемантин в лечении различных видов деменции у пациентов пожилого возраста
Содержание выпуска 3 (67), 2015
-
Технология психолого-педагогического сопровождения детей с аутизмом в учебных заведениях
-
Нейробиология депрессии: от анатомо-функциональных до молекулярных механизмов
-
Новые возможности фармакотерапии генерализованного тревожного расстройства
-
Практическое руководство по лечению пациентов с болезнью Альцгеймера и другими деменциями
-
Тривожно-депресивні аспекти та якість життя пацієнтів при лікуванні аритмій
-
Прамипексол в современной тактике патогенетической терапии болезни Паркинсона
-
Вплив фосфатидилсерину на синдром дефіциту уваги та гіперактивності у дітей
-
Эффективность зипразидона у больных шизофренией с симптомами депрессии
-
Кошки художника Луиса Уэйна. Влияние шизофрении на творческий процесс
Содержание выпуска 2 (66), 2015
-
Тина Берадзе: «Мы должны разделять не политические, а человеческие принципы»
-
Современные тенденции в диагностике и лечении посттравматического стрессового расстройства
-
Возможности фармакотерапевтической коррекции тревожных и психосоматических расстройств при неврозах
-
Рациональное использование мемантина: обзор доказательной базы
-
Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: выбор невролога
-
К вопросу о психическом здоровье Павла І, нелюбимого сына российской монархии
Содержание выпуска 1 (65), 2015
-
ПРОТОКОЛ НАДАННЯ ДОПОМОГИ хворим на депресією: новий погляд на проблему
-
Актуальні питання медико-психологічної та соціальної допомоги у надзвичайних ситуаціях
-
Діагностика та лікування доброякісного пароксизмального позиційного головокружіння
-
Клинические особенности и лечение недвигательных нарушений болезни Паркинсона
-
Клінічна ефективність та переносимість топірамату при лікуванні дітей з фокальною епілепсією
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться