Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Тіньовий бік пандемії: насильство над жінками та дівчатами під час пандемії COVID‑19
-
Застосування неопіоїдних аналгетиків для лікування пацієнтів із хронічним болем
-
Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів з уніполярною депресією
-
Діагностика та лікування тривожних розладів у дітей і підлітків
-
США отримали права на препарат Арлеверт®
-
Розділ:
США отримали права на препарат Арлеверт®
Міжнародна компанія Castle Creek Pharmaceuticals (США), яка спеціалізується на розробці інноваційних засобів для лікування пацієнтів із патологією голови та шиї, дерматологічними захворюваннями, а також іншими клінічними станами, отримала від компанії Hennig Arzneimittel GmbH & Co. KG (Німеччина) ексклюзивні права на використання препарату Арлеверт® у США.
«Це велика честь — зареєструвати Арлеверт® у США. Наша мета — застосовувати Арлеверт® у США, спираючись на європейський досвід досліджень ефективності, переносимості й безпеки, отриманий за участю більш ніж 11 млн пацієнтів» |
|
Доктор Грег Лічолай (Greg Licholay), |
Я безмежно щаслива, що можливість лікування препаратом Арлеверт®, яка є в усьому світі, відтепер буде доступна і в США |
|
Суджана Чандразекхар (SujanaChandrasekhar), |
За матеріалами www.thepharmaletter.com/article/castle-creek-gains-us-rights-to-vertigo-treatment-arlevert
Експертна думка
Євгеній Володимирович Андрєєв, |
Арлеверт® — це фіксована низькодозова комбінація цинаризину й дименгідринату. Препарат зареєстрований і використовується в багатьох країнах Європейського Союзу та Україні для лікування головокружіння й запаморочення різного походження. За даними метааналізів, Арлеверт® рекомендовано як препарат першої лінії, який є значно ефективнішим за бетагістин (Shremmer, 1999).
Також у цього лікарського засобу виявлено цікаву особливість. Зменшення дози кожного з компонентів у 2,5 раза порівняно зі стандартною майже вдвічі підвищує їхню ефективність у складі препарату Арлеверт®. Можна говорити про зворотну залежність «доза — ефект» щодо цинаризину й дименгідринату у складі препарату Арлеверт®. Це позитивно впливає на його ефективність і безпеку.
Захворювання, що призводять до виникнення головокружіння, є дуже різними як за етіологією, так і за локалізацією процесу. У більшості — 80 % випадків — це судинна, цереброваскулярна або серцева етіологія. За даними дослідження V. Otto (2008), Арлеверт® ефективно, у 3,8 раза краще за бетагістин, усував запаморочення, асоційоване з транзиторними ішемічними подіями у вертебробазилярному басейні. Переносимість лікування препаратом Арлеверт® оцінено як «дуже добра» і «добра» у 91 % випадків. Для бетагістину цей показник становив 73 %, плацебо — 82 %.
Нещодавнє масштабне дослідження A.-W. Scholtz (2016) теж підтвердило ефективність лікування препаратом Арлеверт®, але вже при всьому спектрі патології, що зустрічається в медичній практиці лікарів Німеччини. Так, 85 % пацієнтів відповіли на лікування «добре» і «дуже добре». Незначне покращання зафіксоване ще у 13 % пацієнтів. У практиці сімейного лікаря, терапевта або кардіолога Арлеверт® має переваги завдяки своїй високій ефективності незалежно від типу вестибулярних розладів, добрій переносимості та потужному вегетостабілізувальному ефекту, що проявляється усуненням супутніх нудоти, блювання, пітливості тощо.
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2020 Рік
Зміст випуску 10 (121), 2020
Зміст випуску 9 (120), 2020
Зміст випуску 8 (119), 2020
-
Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю
-
Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
-
Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу
-
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями
-
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем
Зміст випуску 7 (118), 2020
Зміст випуску 6 (117), 2020
Зміст випуску 5 (116), 2020
-
Випадок коморбідності розладу аутистичного спектра і лобної епілепсії: поліморфізм клінічних ознак
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
COVID‑19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль?
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Лікування пароксизмальної симпатичної гіперактивності, асоційованої з крововиливом у таламус
-
Помилковий діагноз хвороби Паркінсона у пацієнта із тривожно‑депресивним розладом
-
Можливості та перспективи застосування фармакотерапії у пацієнтів із розладами аутистичного спектра
-
Коморбідність посттравматичних стресового і обсесивно‑компульсивного розладів
-
Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом
-
Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
Зміст випуску 4 (115), 2020
-
Діагностування біполярних афективних розладів відповідно до МКХ‑11: поточний стан та переваги
-
Дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю в українській школі: коротко про головне
-
Методологія навчання лікарів у процесі безперервного професійного розвитку
-
Надання допомоги пацієнтам зі спінальною м’язовою атрофією в умовах пандемії COVID‑19
-
Ведення пацієнтів із панічним розладом у межах первинної медичної допомоги
-
Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом
Зміст випуску 3 (114), 2020
-
Ведення пацієнтів з епілепсією під час спалаху коронавірусної хвороби
-
Сучасні можливості застосування топірамату як протиепілептичного препарату із широким спектром дії
-
Психологічні наслідки перебування в умовах карантину та шляхи збереження психічного здоров’я
-
Tривога у пацієнтів із хронічними неінфекційними захворюваннями
Зміст випуску 2 (113), 2020
Зміст випуску 1 (112), 2020
-
Дев’ять аспектів щодо маси тіла пацієнта та розладів харчової поведінки
-
Сприятливий вплив холіну альфосцерату щодо поліпшення когнітивного функціонування
-
Реттоподобное поведение у ребенка с выявленной мутацией гена ADSL
-
Критерії визначення резистентної до терапії біполярної депресії
-
Ефективність паліперидону пролонгованого вивільнення при лікуванні шизофренії
-
Настанови щодо ведення пацієнтів із невралгією трійчастого нерва
Зміст випуску 1, 2020
-
Як упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Ефективність антипсихотичних засобів щодо поведінкових симптомів при хворобі Альцгеймера
-
Заміщення оригінальних протиепілептичних препаратів генеричними: як діяти лікареві-практику
-
Фармакологічні методи лікування апатії за нейродегенеративних розладів
-
Фармакотерапія депресії у межах надання паліативної допомоги
-
Як допомогти дітям упоратися зі стресом підчас спалаху коронавірусної хвороби (covid-19)
-
Нейрохірург Генрі Марш: чи справді штучний інтелект є загрозою людству?
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися