сховати меню

Нейрохірург Генрі Марш:  чи справді штучний інтелект є загрозою людству?

сторінки: 64-65

Генрі Марш

Генрі Марш – провідний британський нейрохірург, відомий у всьому світі як людина з різнобічними талантами, фантастичною енергією, невичерпним бажанням ділитися знаннями та досвідом. Минулого року він відвідав Україну і прочитав в Українському католицькому університеті лекцію,присвячену проблемі штучного інтелекту, у якій порушив нагальні питання. Наскільки реально відтворити людський мозок у машині? Якими є принципові відмінності між штучним інтелектом і мозком? Чи справді штучний інтелект стане однією з найбільших загроз, з якою людство як цивілізація зіткнеться у найближчому майбутньому?

Розмірковує Генрі Марш...

вгору

Відомий фізик Стівен Гокінг і не менш відомий підприємець Ілон Маск називали штучний інтелект великою загрозою людству. Як вони запевняли, саме штучний інтелект залишить ­людей поза справами, вони стануть зайвими у ­цьому ­світі. Лунають навіть ­побоювання, що штучний інтелект поневолить людство, ­ставитиметься до нас так само, як ми до тварин. ­Наскільки ­реальними є ці загрози? Сьогодні немає жодного сумніву, що ­штучний інтелект усе більш втручається в наше життя. У Китаї нині у громадських місцях установлено понад 100 млн камер спостереження, які здатні розпізнавати обличчя, записувати й аналізувати кожен рух та оцінювати поведінку людей. Потенційно штучний інтелект може ­надавати урядам владу над населенням. Але чи замінить він людину? Ще одним знаним популяризатором проблеми ­штучного інтелекту є підприємець і винахідник, технічний директор Google Реймонд Курцвейл (США). Він ­вважає, що незабаром ми будемо жити по 1 тис. років, а людський мозок можна буде завантажувати до комп’ютера (я, як і багато інших людей, сприймаю це як нісенітницю).

Курцвейл запропонував термін «­технологічна сингулярність», який ­означає, що штучний інтелект, а також інтеграція інтелекту людини з машинами настільки пришвидшать науково-технічний прогрес, що розпочнеться якась нова ера, отже, ­передбачити долю цивілізації після ­настання сингу­лярності неможливо.

На мій погляд, точно уявити майбутнє не під силу людині. Багато років тому я запровадив методику операцій на головному мозку під місцевим наркозом, протягом яких па­цієнт заходиться при свідомості. Мозок не відчуває болю, тому хірург може працювати скальпелем, а пацієнт цього не відчуває. Під час операції я користуюся мікроскопом, який через відеокамеру передає на комп’ютер зображення мозку, збільшене вдесятеро. І я пропоную пацієнтам на операційному столі подивитися на власний мозок. Є такі, хто погод­жується, вони бачать на екрані те, що, ­власне, і дає можливість сприймати зображення. Це дуже дивне та незвичне відчуття, яке допомагає усвідомити: все, що ми з вами думаємо та відчуваємо у певний момент – це фізичний феномен, електрохімія. Тому він підпорядковується законам фізики та може бути обчислений.

Ще 1936 р. про це писав видатний британський математик Алан Тюринг у роботі «On Computable Numbers, with an Application to the Entscheidungsproblem» («Про обчислювані числа, з додатком до проблеми можливості розв’язання»). На його думку, ­теоретично ­мозок піддається обчисленню, проте це не означає, що він ­схожий на машину. Багато людей ототожнюють ­мозок із комп’ютером, називають нейрони – hardware (ком­п’ютерна апаратура), а думки – software (­програмне забезпечення), але це нісенітниця. Якщо мозок – фізична система, то можна побудувати машину з «інтелектом людського рівня». Хоча ­наскільки це ймовірно?

Що таке штучний інтелект?

вгору

На жаль, визначення зі словників пояснять небагато. ­Альберт Ейнштейн вважав, що інтелект – це не знання, а уява. «Я не думаю ­словами. Думки приходять, і лише після цього я втілюю їх у слова. ­Ніколи не роблю свої відкриття за методами ­раціонального мислення», – стверджував він. Людвіг Вітгенштайн у своєму «Логіко-філософському ­трактаті» писав: «Усе, що може бути сказано, має звучати ­чітко, а те, про що говорити не можна, слід ­обійти мов­чанкою». Фізична ­матерія породжує свідомість і відповідно відчуття. Це засадничий принцип нейронаук. ­Якимось чином, ця матерія — атоми та молекули — генерує свідомість. Людство має ­розвинену науку, але воно й досі не наблизилося до пояснення того, як виникають свідомість і почуття. Нині досягнуто першого рівня штучного ­інтелекту, який може виконувати одне специфічне ­завдання. Прикладом є програма AlphaGo, що грає в ґо (китайська настільна гра). Так, 2015 р. вона перемогла чемпіона світу із цієї гри. Ще раніше шаховий суперкомп’ютер Deep Blue переміг ­чемпіона світу Гаррі Каспа­рова.

Другий його рівень, який поки що не існує, – це так званий штучний інтелект загального призначення, що, як і людина, здатний виконати будь-яке інтелектуальне завдання. Коли почала активно розвиватися комп’ютерна техніка, розробники були впевнені, що незабаром комп’ютери стануть розумними як люди. На них чекало розчарування, адже цієї мети не ­досягнуто досі. Однією з причин такої невдачі стало те, що ­комп’ютери створювали на основі символічної (­математичної) ­логіки. До речі, останнім часом ситуація змінилася — не через зміну теорії, а саме завдяки розвитку техніки — міні­атюризації та експоненційному зростанню ­потужності комп’ютерів.

Штучний інтелект може бути оснований на ­принципах нейронних мереж, які вважають надзвичайно ­спрощеною моделлю роботи нашого мозку. Базова ідея штучної нейронної мережі така, що вхідні сигнали проходять крізь кілька шарів процесорів, де відбуваються їхні перетворення. Між процесорами можливий як прямий, так і зворотний зв’язок. ­Завдяки цьому штучні нейронні мережі здатні навчатися. Вони можуть розпізнавати патерни та класифікувати речі. Але вони це роблять винятково за допомогою статистичних зв’язків, без використання причинно-­наслідкових моделей. Нейронні ­мережі не зможуть ­розповісти вам, як вони дійшли того чи іншого ­висновку. У них немає поняття «причини» та «розуміння» інфор­мації. Штучний інтелект працює не так, як мозок! Якщо ви покажете штучному інтелекту мільйони зобра­жень котів, він нав­читься розпізнавати котів. Але ніколи не ­зможе пояснити, хто такі коти та чому він вирішив, що перед ним – саме кіт. Принципи навчання людей і машин є абсолютно різними, проте ми взагалі не розуміємо, як навчаються люди. Сьогодні є багато думок, як розвиватиметься штучний інтелект. Одні вважають, що скоро буде створено штучний інтелект загального призначення, адже ­технологічні «прориви» та відкриття уможливлять це. На думку інших, його ­створення можливе, але не можна передбачити, коли це відбудеться, оскільки ми замало ­знаємо про робо­ту мозку.

Чим відрізняється мозок людини від комп’ютера?

вгору

Мозок тварин та людей складається з нервових клітин (нейро­нів), побудований з органічних ­молекул, а не металу чи силікону, як електронні мікро­схеми. Природа цих біомолекул теж є важ­ливою. ­Кожна нервова клітина має власні пристрої введення/­виведення: отримує сигнали через дендрити, надсилає далі – через аксон. Нейрон не є простим перемикачем, який передає або не передає імпульси. У тілі ­нейрона ­відбувається інтеграція сигналів, які надходять, і, якимось досі незрозумілим чином, ­приймається рішення: чи ініціювати потенціал дії, чи передати ­імпульс далі. Кожен кубічний мілі­метр кори головного мозку містить до 100 тис. нейронів і міль­ярди синапсів. У мозку людини ­налічується понад 80 млрд нервових клітин, 150 трлн синапсів, сумарна довжина аксонів і дендритів становить близько 850 тис. км. А зв’язок між нейро­нами забезпечують орієнтовно 100 нейромеді­аторів. ­Важлива відмінність мозку від комп’ютера – наявність тіла. Коли дити­на зростає, її тіло стає дуже значущим інструментом ­навчання. Для розвитку мозку критичне значення має також соціальне оточення індивіда, ­передусім батьки. У процесі розвитку ­мозок ­вчиться ­передбачати ­майбутнє. Для багатьох дій ми маємо ментальну модель, яка звільняє нас від необхідності ­постійно ­аналізувати свої відчуття та відповідно реагувати на них. Наші відчуття – це значною мірою власні очікування. Так, коли ми піднімаємося знайомими сходами, то маємо якесь уявлення, скільки їх має бути. І коли раптом сходи­нок ­виявляється більше або менше, ніж очікували, то ми почуваємося розгубленими – відчуття вступають у конфлікт з очікуваннями. Ще однією особ­ливістю мозку людини є низьке споживання енергії. Якщо ­мозок за годину витрачає до 20 Вт (менш ніж побутова лампочка), то комп’ютер, порівнянний за складністю, потребуватиме мегаватів енергії. Останнім часом простежуються ­спроби створити карту зв’язків у головному мозку, зокрема це має на меті і проєкт «Конектом людини» (Connectome). Дослідники виконують надзвичайно тонкі зрізи мозку, аналізують їх за допомогою штучного інтелекту та намагаються відстежити шляхи аксонів і дендритів, яких (як ми пам’ятаємо) 850 тис. км! За оптимістичними прогнозами, на створення повної карти ­треба десятиріччя.

Першим організмом, для якого описано ­повний конектом, стала нематода Caenorhabditis elegans. Її нер­вова система налічує лише 302 нейрони та 7 тис. синапсів. На це пішло 12 ­років, але відтоді технології не стали швидшими. ­Головна проблема — конектом не додає розуміння принципів роботи нервової системи. Він може бути лише основою наступних дослід­жень, але сам собою нічого не пояснює. У Європі з 2005 р. триває проєкт «Блакитний мозок» (Blue Brain), який має створити комп’ютерну модель ­мозку за допомогою зворотної інженерії мозку ссавців. Тобто реконструкцію проводять «знизу ­догори»: намагаються відтворити найменші функціональні одиниці нової кори і з них побудувати щось більше. Цей проєкт не лише амбіційний, а й дорого­вартісний. Фахівці з нейронаук його нещадно крити­кують, оскільки наразі не має вагомих результатів, які ­варті уваги. Відносно новий напрям розвитку ­штучного інтелекту – створення нейроморфних чіпів, що імітують роботу ­нейронів і синапсів. Поки що маємо лише незначні результати.

Висновки

вгору

У найближчій перспективі створення ­штучного інтелекту на рівні людини є оманливим. Наразі існують ­актуальніші та серйозніші виклики, зокрема ­зміна клімату та глобальне потепління, що потребують нагальних і спільних дій.

Підготувала Тетяна Ткаченко

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2020 Рік

Зміст випуску 10 (121), 2020

  1. Ю. А. Бабкина

  2. І. Я. Пінчук, М. Ю. Полив’яна

  3. В. Я. Пішель, Т. Ю. Ільницька, С. А. Чумак, Н. М. Степанова, Ю. В. Ячнік

  4. Т. Ю. Ільницька, Ю. М. Ящишина, Жерард Батчер, Ольга Сушко

  5. Ю. О. Сухоручкін

  6. Т. М. Слободін, Н. О. Михайловська

Зміст випуску 9 (120), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Т.І. Негрич

  3. В. И. Харитонов, Д. А. Шпаченко, Т. И. Бочарова

  4. P. Fusar-Poli, M. Solmi, N. Brondino et al.

Зміст випуску 8 (119), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Т. Скрипник

  3. Л. О. Герасименко

  4. Я. Є. Саноцький, Т. М. Слободін, Л. В. Федоришин, В. В. Білошицький, І. Р. Гаврилів, А. В. Гребенюк, І. Б. Третяк, С. В. Фєдосєєв

  5. Г. М. Науменко

  6. С. А. Мацкевич, М. И. Бельская

Зміст випуску 7 (118), 2020

  1. Герхард Дамманн, Вікторія Поліщук

  2. М. М. Орос, О. О. Орлицький, О. С. Вансович, С. Р. Козак, В. В. Білей

  3. С. Г. Бурчинський

  4. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 6 (117), 2020

  1. Ю.А. Бабкіна

  2. Д. А. Мангуби

  3. А. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  4. В. І. Коростій, І. Ю. Блажіна, В. М. Кобевка

  5. Т. О. Студеняк, М. М. Орос

  6. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 5 (116), 2020

  1. Т. О. Скрипник

  2. Н.А.Науменко, В.И. Харитонов

  3. Ю. А. Крамар

  4. В.И.Харитонов, Д.А. Шпаченко

  5. Н.В. Чередниченко

  6. Ю.О. Сухоручкін

  7. Ю. А. Крамар

  8. Н. К. Свиридова, Т. В. Чередніченко, Н. В. Ханенко

  9. Є.О.Труфанов

  10. Ю.О. Сухоручкін

  11. О.О. Копчак

  12. Ю.А. Крамар

Зміст випуску 4 (115), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. І.І. Марценковська

  3. Ю. А. Крамар, Г. Я. Пилягіна

  4. М. М. Орос, В. В. Грабар, А. Я. Сабовчик, Р. Ю. Яцинин

  5. М. Селихова

  6. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 3 (114), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Ю.А. Бабкіна

  3. О.С. Чабан, О.О. Хаустова

  4. О. С. Чабан, О. О. Хаустова

  5. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 2 (113), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Л. А. Дзяк

  3. Ф. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  4. А. В. Демченко, Дж. Н. Аравицька

  5. Ю. А. Крамар

  6. П. В. Кидонь

Зміст випуску 1 (112), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Ю.А. Крамар

  3. М.М. Орос, В.В. Грабар

  4. В.И. Харитонов, Д.А. Шпаченко

  5. L. Boschloo, E. Bekhuis, E.S. Weitz et al.

Зміст випуску 1, 2020

  1. А.Е. Дубенко

  2. Ю. А. Бабкина

  3. Ю.А. Крамар, К.А. Власова

  4. Ю. О. Сухоручкін

Випуски поточного року

Зміст випуску 7 (128), 2021

  1. Ю. А. Бабкіна

  2. М. М. Орос

  3. І. А. Марценковський, І. І. Марценковська, Г. В. Макаренко, О. С. Ващенко

  4. М.  М. Орос, Т.  В. Опіярі, М.  М. Нодь, А-А. А. Міхальова

  5. Ю. О. Сухоручкін

Зміст випуску 6 (127), 2021

  1. Ю. А. Бабкіна

  2. Тетяна Скрипник

Зміст випуску 5 (126), 2021

  1. Т.О.Скрипник, Г.В.Макаренко, І.А.Марценковський

  2. Г.В. Макаренко, І.А. Марценковський,

  3. В.І. Харитонов, Д.А. Шпаченко, Т.І. Бочарова

  4. Ю.О. Сухоручкін

  5. Ю.О. Сухоручкін

  6. Ю.О. Сухоручкін

  7. Ю.О. Сухоручкін

  8. М. М. Орос, В. В. Грабар

  9. І.В. Хубетова, О.О. Колесник, О.І. Ісайкова, О.В. Величко, А.О. Саламаха, І.З. Федорович, І.В. Ревенюк, О.Ю. Малютенко

Зміст випуску 3 (124), 2021

  1. Ю. А. Бабкіна

  2. С. Г. Бурчинський, Н. Ю. Бачинська

  3. Т. О. Скрипник, Г. В. Макаренко, І. А. Марценковський

Зміст випуску 1, 2021

  1. А. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  2. Ю. А. Бабкіна

  3. Л. Б. Мар’єнко

  4. С.Г. Бурчинський

  5. Ю.О. Сухоручкін

Зміст випуску 2 (123), 2021

  1. Ю.А. Бабкина

  2. М. М. Орос, Т. В. Опіярі, Д. І. Біляк, Л. В. Луців

Зміст випуску 1 (122), 2021

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Г. В. Макаренко, І. А. Марценковський

  3. О. О. Хаустова, Д. О. Ассонов