Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

*

 

*

За рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я та за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я 10 жовтня відзначають Всесвітній день психічного здоров’я, який цьогоріч припав на період пандемії COVID-19, що різко змінила наше повсякденне життя. 2020 року захід пройшов під закликом розширити інвестиції в охорону психічного здоров’я на всіх рівнях — від окремих осіб і комерційних структур до країн і громадянського суспільства з метою масової мобілізації ресурсів для поліпшення доступу до психосоціальної допомоги, на яку нині спостерігаємо підвищений попит.

Сьогодні майже 1 млрд осіб у світі страждає на психічні розлади, щорічно 3 млн вмирають внаслідок зловживання алкоголем, і що 40 секунд одна людина кінчає життя самогубством. Нині ще одним нега­тивним чинником для психічного здоров’я населення ­стала пандемія COVID-19, яка суттєво порушила ­звичне життя мільярдів людей.

Водночас лише відносно невелика кількість людей у світі мають можливість користуватися якісними послугами психіатричної допомоги. Так, понад 75 % осіб із психічними, неврологічними та наркологічними розладами в країнах із низьким і середнім рівнями доходу взагалі не отримують належного лікування. Як і раніше, значно поширені такі явища, як стигматизація, дискримінація, порушення прав людини і застосування обмежувальних законодавчих норм щодо них.

Глава Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Гебреєсус заявив, що пандемія коронавірусу вплинула на психічне здоров’я мільйонів людей у світі. За дани­ми ВООЗ, вона спричинила значні пере­бої в наданні медичної допомоги в усьому світі та ще більше ­ускладнила і без того обмежений доступ до якісних і економічно доступних послуг з охорони психічного здоров’я, особливо в умовах надзвичайних гуманітарних ситуацій і ­конфліктів. Це насамперед зумовлено такими причинами, як ­зростання захворюваності та ризику зараження в установах ­тривалого проживання, зокрема інтернатах і психіатричних лікарнях; введення обмежень на особисте спілкування між людьми; випадки інфікування вірусом серед співробітників психіат­ричних служб; перепрофілювання психіатричних установ для надання допомоги хворим на COVID-19. Саме тому мета кампанії з нагоди Всесвітнього дня ­психічного здоров’я 2020 — ­нарощування капітало­вкладень в охорону психічного здоров’я. ВООЗ та її партнери — організація «Разом за психічне здоров’я у всьому світі» та Всесвітня ­федерація психічного здоров’я (WFMH) — закликали підвищити обсяг ресурсів, що нині виділяються на охорону психічного здоров’я. Ще у вересні цього року було розпочато глобальну кампанію під ­гаслом «Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти».

«Всесвітній день психічного здоров’я — це привід об’єднати зусилля світової спільноти і надолужити дефіцит уваги щодо питань психічного здоров’я, — наголосив ­ д-р Тедрос Гебреєсус. — Ми вже спостерігаємо ­негативний вплив пандемії на психічне здоров’я населення, і ця ситуація, як очікується, буде лише посилюватися. Якщо ­зараз не візьмемо на себе серйозні зобов’язання щодо наро­щування обсягу ресурсів, які виділяють на потреби охорони психічного здоров’я, це матиме далекосяжні наслідки для здоров’я, суспільства і економіки загалом».

Так, за даними оцінювання, проведеного до COVID-19, щорічні економічні втрати, пов’язані з депресією і тривожними розладами, сягали близько 1 трлн доларів США. У середньому витрати на охорону психічного здоров’я в країнах сьогодні становлять 2 % державного бюджету охорони здоров’я. Незважаючи на те, що обсяг допомоги країнам, які ­розвиваються, на охорону психічного здоров’я зріс за ­останні роки, ­жодного разу він не перевищив 1 % усіх коштів, які спрямовували на розвиток охорони здоров’я. І це попри те, що кожен долар США, вкладений у розширення заходів із лікування депресії та тривожного розладу, приносить економічну вигоду в розмірі 5 доларів завдяки поліпшенню показників здоров’я і продуктивності населення.

«Із моменту заснування федерацією Всесвітнього дня психічного здоров’я минуло майже 30 років, — зауважив президент Всесвітньої федерації психічного здоров’я д-р Інгрід Деніелс. — За цей період у багатьох країнах неухильно розширювався простір для відвертого ­діалогу про проблеми психічного здоров’я. Однак натепер слід пере­йти від слів до конкретних справ. Наразі необхідні ­узгоджені зусилля щодо відбудови систем охорони психічного здоров’я, які відповідатимуть актуальним завданням ­нинішнього і майбутнього світу».

Тедрос Гебреєсус також акцентував на тому, що гарне ­психічне здоров’я має основоположне ­значення для ­загального ­здоров’я і благополуччя населення. Спалах COVID-19 призвів до ­збоїв у наданні основних послуг у галузі психічного здоров’я у всьому світі саме тоді, коли вони були вкрай затребувані. Тому сьогодні ­світові лідери ­мають дія­ти швидко і рішуче: вкладати більше коштів у ­життєво важливі програми охорони психічного здоров’я як під час пандемії, так і надалі.

Пандемія призвела до зростання попиту на послуги з охорони психічного здоров’я. Важкі втрати, ізоляція, матеріальні збитки і страх нерідко зумовлюють порушення психічного здоров’я або посилюють наявні розлади. Чимало людей наразі стикаються з такими проблемами, як підвищені рівні вживання алкоголю і наркотиків, безсоння і ­тривожні стани. До того ж COVID-19 може призводити до неврологічних і психічних ускладнень, таких як маячення, тривожне збуд­жен­ня та інсульт. Крім того, особи з уже наявними психічними і неврологічними розладами або розладами, викликаними вживанням психоактивних речовин, уразливіші до інфекції SARS-CoV-2 і можуть піддаватися вищому ризику важких наслідків і навіть смерті.

За даними нового обстеження ВООЗ, пандемія COVID-19 порушила або зупинила надання найважливіших послуг у галузі психічного здоров’я у 93 % країн світу. Це попри те, що попит на їхні послуги нині зростає. Результати обстеження уможливили отримати перші глобальні дані, що свідчать про руйнівну дію COVID-19 на доступ до послуг у ­сфері психічного здоров’я, і акцентувати на нагальній ­потребі збільшення обсягу її фінансування. Отримані ­висновки було опубліковано напередодні заходу ВООЗ щодо підтримки психічного здоров’я — глобальної інформаційно-роз’яснювальної платформи.

Обстеження проводили із червня до серпня 2020 року в 130 країнах шести регіонів ВООЗ. У ­ньому оцінювали, як змінилися послуги, що ­надаються за психічних і невро­логічних розладів або розладів, ­викликаних вживанням психоактивних речовин під час COVID-19, до яких саме видів послуг доступ був обмежений/унеможлив­лений та як країни адаптуються до розв’язання цих проб­лем. Зрештою було виявлено широко поширені збої в ­наданні багатьох ­видів критично важливих послуг у галузі психіч­ного здоров’я:

• Понад 60 % країн сповістили про прогалини в наданні послуг з охорони психічного здоров’я уразливих груп населення, зокрема дітей і підлітків (72 %), людей похилого віку (70 %) і жінок, які потребують допологової або післяпологової допомоги (61 %).
• У 67 % країн спостерігали затримки в ­консультуванні та психотерапії; у 65 % — у наданні критично важливих послуг зі скорочення шкоди; і в 45 % — у проведенні підтримувальної терапії опіоїдної залежності з використанням опіоїдних агоністів.
• Більш ніж третина (35 %) країн повідомили про пере­шкоди у здійсненні невідкладних заходів втручання, зокрема для осіб із тривалими нападами; для осіб, які вживають психоактивні речовини, із важкими абстинентами синдромами; і для осіб із маячними станами, що часто є ознакою ­серйозного захворювання.
• До 30 % країн повідомили про перебої в доступі до лікарських препаратів для осіб із психічними і ­неврологічними розладами і розладами, викликаними вживанням психоактивних речовин.
• Близько трьох чвертей країн відчули щонайменше часткові затримки в роботі служб охорони ­психічного здоров’я в школах і на робочих місцях (78 і 75 % відповідно).

Як стало відомо, у багатьох країнах (70 %) для подолання перешкод, пов’язаних із наданням послуг, використовували телемедицину або телетерапію, проте є ­значні відмінності щодо охоплення цими послугами. Про впровад­жен­ня телемедицини та телетерапії для ­усунення прогалин у галузі охорони психічного здоров’я повідомили понад 80 % країн із високим рівнем доходу порівняно з менш ніж 50 % країн із низьким рівнем доходу. Хоча 89 % країн інформували про те, що охорона психічного здоров’я та психосоціальна підтримка є частиною їхніх національних планів із ­боротьби з COVID-19, тільки 17 % із них мали додаткові кошти для ­фінансування цих заходів у повному обсязі.

Усе це свідчить про необхідність виділення більшого обсягу коштів на охорону психічного здоров’я. Адже у міру поширення COVID-19 планетою зростає попит на національні та міжнародні програми охорони психічного здоров’я, які протягом багатьох років страждали від хронічного браку фінансів. Тож виділяти на охорону психіч­ного здоров’я 2 % національних бюджетів охорони здоров’я недостатньо. Міжнародні донори також ­мають робити більше: на охорону психічного здоров’я як і раніше виділяється до 1 % міжнародної допомоги, призначеної для охорони здоров’я.

«Додаткові ресурси зараз затребувані як ніколи, ­оскільки дуже багато людей не мають належного ­доступу до високоякісної, ефективної психіатричної допомоги, — констатує засновник і генеральний директор організації «Разом за психічне здоров’я в усьому світі» Еліша Лондон. — У цьогорічній кампанії може узяти участь кожен, де б він не перебував. Якщо проблеми психічного ­здоров’я торкнулися вас особисто, зачепили знайомих вам людей, є предметом вашої професійної діяльності або ви просто вважаєте правильним вкладати кошти в цю сферу, ставайте на захист психічного здоров’я і допоможіть забезпечити кожному можливість звернутися по допомогу і належну підтримку».

За останні кілька місяців ВООЗ у спів­праці з партне­рами опублікувала низку посібників і рекомендацій з охорони психічного здоров’я, призначених для працівників охорони здоров’я та представників інших контактних професій, керівників медичних установ і людей будь-­якого віку, життя яких значно змінилося внаслідок пандемії. ­Через перебої в наданні медичної допомоги в ­країнах розроб­ляють інноваційні схеми для надання послуг з охорони психічного здоров’я і реалізують ­численні ініціативи щодо зміцнення психосоціальної підтримки.

Однак масштаби проблеми не дають змоги забезпечити психіатричною допомогою більшість тих, хто її потребує. Практичним крокам у цій галузі перешкоджає хронічне недофінансування систем зміцнення психічного здоров’я, ­профілактики і лікування психічних розладів протягом багатьох попередніх пандемії років. ВООЗ опублікувала настанови для країн щодо ­питань про те, як необхідно забезпечувати надання основних послуг, зокрема з охорони психічного здоров’я, під час COVID-19, і рекомендує виділяти додаткові ресурси на охорону психічного здоров’я як невід’ємного компонента їх планів реа­гування та відновлення. Крім того, організація настійно закликає стежити за змінами і прогалинами в наданні цих послуг, щоб у разі потреби вжити належних заходів.

Минулі місяці стали перевіркою на міцність для працівників охорони здоров’я, які, незважаючи на численні труднощі, продовжують допомагати хворим і щодня стають до роботи, попри побоювання принести інфекцію додому; для учнів, яким довелося перейти в режим домашнього навчання, майже не спілкуючись із викладачами і однолітками і не розуміючи, що їх чекає в майбутньому; для осіб, які ризикують втратити джерела до існування; для величезної кількості людей, які потрапили в пастку бідності або гуманітарних криз і майже не захищені від COVID-19; зрештою для тих, хто страждає на психічні розлади, багато з них нині гостро відчувають соціальну ізоляцію. І це не згадуючи вже про людей, які переживають біль втрати близьких, із якими нерідко не змогли навіть попрощатися.

Як наголошує ВООЗ, страхи, ­пов’язані з пандемією, не варто ігнорувати. Особливо коли йдеться про літніх ­людей і дітей. Пандемія — це час величезних потрясінь, ­зокрема, і для дітлахів. Вони також можуть відчувати ­неспокій і страх. Через закриття садочків, шкіл та інші карантинні заходи діти можуть лишитися без розпорядку та стимулів, які давало звичне середовище. У них стає менше можливостей бути зі своїми друзями та отримувати ту соціальну підтримку, яка необхідна для ­доброго психічного стану. Хоча діти й готові до змін, проте можуть ­важко ­їх сприймати і розуміти. Незалежно від віку вони можуть проявляти роздратування та гнів, вимагати до себе ­більшої уваги. Слід допомогти їм знайти способи само­вираження через творчу діяльність і дотримання розпорядку дня (якщо це можливо) завдяки плануванню занять, ­особливо коли вони не відвідують навчальні ­заклади.

Що стосується людей старшого віку, а також тих, хто страждає від хронічних захворювань, то ­усвідомлення ­приналежності до найуразливішої групи теж може ­зумовити сильну тривогу і страх. Цій популяції загрожує сильний стрес. Особливо тяжкі наслідки можуть бути в осіб похилого віку з когнітивними порушеннями. Деякі з них ще до пандемії могли бути ізольованими та самот­німи, а обмежувальні заходи ще більше можуть ­погіршити їхнє психічне здоров’я.

Також важлива підтримка соціальних зв’язків. ­Лише частина літніх людей сьогодні знайома з онлайн-інструментами, а іншим може знадобитися допомога для ­їхнього освоєння. Це потрібно для того, щоб люди похилого віку мали більше можливостей для спілкування. Є речі, які вони можуть ініціювати само­стійно або з допомогою тих, хто їх доглядає, для захисту і підтримки власного ­психічного здоров’я в умовах пандемії. Зокрема, ВООЗ рекомендує: фізичні вправи; налагоджений розпорядок дня; організацію діяльності, яка дає відчуття досягнення певних ­успіхів. Досвід минулих надзвичайних ситуацій вчить нас, що людей, які потребуватимуть психіатричної та психо­соціальної допомоги найближчим часом стане значно більше. Тому зараз як ніколи важливо вкладати кошти в розвиток національних і міжнародних програм з охорони психічного здоров’я, які вже протягом ­багатьох років страждають від хронічного недофінансування.

Із нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я ВООЗ вперше провела глобальну онлайнову акцію, ­присвячену цій проблемі за участю світових лідерів, знаменитих гостей і ­активістів, які закликали до збіль­шення інвестицій в охорону психічного здоров’я через COVID-19. Під час заходу на підтримку психічного здоров’я вони разом із ­Генеральним директором ВООЗ д-ром Тедросом Геб­реєсусом розповідали світовій спільноті про те, що нині можливо запровадити для зміцнення психічного ­благополуччя населення і як забезпечити доступність якісної психі­ат­ричної допомоги для всіх, хто її потребує.

Під час трансляції цього заходу наживо можливо ­також було дізнатися про кроки ВООЗ та її партнерів для ­зміц­нення психічного здоров’я людей в усьому світі; ­вислухати виступи національних і міжнародних лідерів про пріоритет­ність психічного здоров’я; почути думки ­відомих ­виконавців і спортсменів, які публічно ­виступили за підтримку галузі, і їхні поради для тих, хто ­стикається з такими проблемами; послухати популярні музичні композиції знаменитих і визнаних виконавців. Кампанія з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я спонукає кожного зробити щось позитивне:

1) здійснити конкретні кроки для зміцнення власного психічного благополуччя і підтримати рідних і близьких у важкий для них час;

2) у роботодавців з’являється привід розробити програми забезпечення соціально-психологічного благополуччя працівників;

3) у державних органів — узяти на себе конкретні зобов’язання щодо створення або розширення роботи служб охорони психічного здоров’я;

4) у засобів масової інформації — розповісти світовій спільноті про те, що ще можна і потрібно зробити для надійного ­захисту психічного здоров’я кожного.

Інвестиції з боку урядів поряд із залученням ­соціальних, медичних та освітніх секторів є важливими кроками у комплексі дій щодо втілення програм поліпшення психічного здоров’я, подолання стигматизації та ­прискорення позитив­них змін у цій царині. Для масової мобілізації ­ресурсів ці інвестиції мають бути спрямовані як на підвищення обізнаності населення щодо способів ­збереження психічного здоров’я, його підтримки і допомоги в разі ­такої потреби, так і безпосередньо на відбудову систем цієї галузі, які повною мірою відповідатимуть ни­ніш­нім реалі­ям життя.

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами www.who.int