сховати меню

Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти

сторінки: 5-7

nn20_8_57_f-150x150.jpg

*

За рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я та за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я 10 жовтня відзначають Всесвітній день психічного здоров’я, який цьогоріч припав на період пандемії COVID-19, що різко змінила наше повсякденне життя. 2020 року захід пройшов під закликом розширити інвестиції в охорону психічного здоров’я на всіх рівнях — від окремих осіб і комерційних структур до країн і громадянського суспільства з метою масової мобілізації ресурсів для поліпшення доступу до психосоціальної допомоги, на яку нині спостерігаємо підвищений попит.

Сьогодні майже 1 млрд осіб у світі страждає на психічні розлади, щорічно 3 млн вмирають внаслідок зловживання алкоголем, і що 40 секунд одна людина кінчає життя самогубством. Нині ще одним нега­тивним чинником для психічного здоров’я населення ­стала пандемія COVID-19, яка суттєво порушила ­звичне життя мільярдів людей.

Водночас лише відносно невелика кількість людей у світі мають можливість користуватися якісними послугами психіатричної допомоги. Так, понад 75 % осіб із психічними, неврологічними та наркологічними розладами в країнах із низьким і середнім рівнями доходу взагалі не отримують належного лікування. Як і раніше, значно поширені такі явища, як стигматизація, дискримінація, порушення прав людини і застосування обмежувальних законодавчих норм щодо них.

Глава Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Гебреєсус заявив, що пандемія коронавірусу вплинула на психічне здоров’я мільйонів людей у світі. За дани­ми ВООЗ, вона спричинила значні пере­бої в наданні медичної допомоги в усьому світі та ще більше ­ускладнила і без того обмежений доступ до якісних і економічно доступних послуг з охорони психічного здоров’я, особливо в умовах надзвичайних гуманітарних ситуацій і ­конфліктів. Це насамперед зумовлено такими причинами, як ­зростання захворюваності та ризику зараження в установах ­тривалого проживання, зокрема інтернатах і психіатричних лікарнях; введення обмежень на особисте спілкування між людьми; випадки інфікування вірусом серед співробітників психіат­ричних служб; перепрофілювання психіатричних установ для надання допомоги хворим на COVID-19. Саме тому мета кампанії з нагоди Всесвітнього дня ­психічного здоров’я 2020 — ­нарощування капітало­вкладень в охорону психічного здоров’я. ВООЗ та її партнери — організація «Разом за психічне здоров’я у всьому світі» та Всесвітня ­федерація психічного здоров’я (WFMH) — закликали підвищити обсяг ресурсів, що нині виділяються на охорону психічного здоров’я. Ще у вересні цього року було розпочато глобальну кампанію під ­гаслом «Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти».

«Всесвітній день психічного здоров’я — це привід об’єднати зусилля світової спільноти і надолужити дефіцит уваги щодо питань психічного здоров’я, — наголосив ­ д-р Тедрос Гебреєсус. — Ми вже спостерігаємо ­негативний вплив пандемії на психічне здоров’я населення, і ця ситуація, як очікується, буде лише посилюватися. Якщо ­зараз не візьмемо на себе серйозні зобов’язання щодо наро­щування обсягу ресурсів, які виділяють на потреби охорони психічного здоров’я, це матиме далекосяжні наслідки для здоров’я, суспільства і економіки загалом».

Так, за даними оцінювання, проведеного до COVID-19, щорічні економічні втрати, пов’язані з депресією і тривожними розладами, сягали близько 1 трлн доларів США. У середньому витрати на охорону психічного здоров’я в країнах сьогодні становлять 2 % державного бюджету охорони здоров’я. Незважаючи на те, що обсяг допомоги країнам, які ­розвиваються, на охорону психічного здоров’я зріс за ­останні роки, ­жодного разу він не перевищив 1 % усіх коштів, які спрямовували на розвиток охорони здоров’я. І це попри те, що кожен долар США, вкладений у розширення заходів із лікування депресії та тривожного розладу, приносить економічну вигоду в розмірі 5 доларів завдяки поліпшенню показників здоров’я і продуктивності населення.

«Із моменту заснування федерацією Всесвітнього дня психічного здоров’я минуло майже 30 років, — зауважив президент Всесвітньої федерації психічного здоров’я д-р Інгрід Деніелс. — За цей період у багатьох країнах неухильно розширювався простір для відвертого ­діалогу про проблеми психічного здоров’я. Однак натепер слід пере­йти від слів до конкретних справ. Наразі необхідні ­узгоджені зусилля щодо відбудови систем охорони психічного здоров’я, які відповідатимуть актуальним завданням ­нинішнього і майбутнього світу».

Тедрос Гебреєсус також акцентував на тому, що гарне ­психічне здоров’я має основоположне ­значення для ­загального ­здоров’я і благополуччя населення. Спалах COVID-19 призвів до ­збоїв у наданні основних послуг у галузі психічного здоров’я у всьому світі саме тоді, коли вони були вкрай затребувані. Тому сьогодні ­світові лідери ­мають дія­ти швидко і рішуче: вкладати більше коштів у ­життєво важливі програми охорони психічного здоров’я як під час пандемії, так і надалі.

Пандемія призвела до зростання попиту на послуги з охорони психічного здоров’я. Важкі втрати, ізоляція, матеріальні збитки і страх нерідко зумовлюють порушення психічного здоров’я або посилюють наявні розлади. Чимало людей наразі стикаються з такими проблемами, як підвищені рівні вживання алкоголю і наркотиків, безсоння і ­тривожні стани. До того ж COVID-19 може призводити до неврологічних і психічних ускладнень, таких як маячення, тривожне збуд­жен­ня та інсульт. Крім того, особи з уже наявними психічними і неврологічними розладами або розладами, викликаними вживанням психоактивних речовин, уразливіші до інфекції SARS-CoV-2 і можуть піддаватися вищому ризику важких наслідків і навіть смерті.

За даними нового обстеження ВООЗ, пандемія COVID-19 порушила або зупинила надання найважливіших послуг у галузі психічного здоров’я у 93 % країн світу. Це попри те, що попит на їхні послуги нині зростає. Результати обстеження уможливили отримати перші глобальні дані, що свідчать про руйнівну дію COVID-19 на доступ до послуг у ­сфері психічного здоров’я, і акцентувати на нагальній ­потребі збільшення обсягу її фінансування. Отримані ­висновки було опубліковано напередодні заходу ВООЗ щодо підтримки психічного здоров’я — глобальної інформаційно-роз’яснювальної платформи.

Обстеження проводили із червня до серпня 2020 року в 130 країнах шести регіонів ВООЗ. У ­ньому оцінювали, як змінилися послуги, що ­надаються за психічних і невро­логічних розладів або розладів, ­викликаних вживанням психоактивних речовин під час COVID-19, до яких саме видів послуг доступ був обмежений/унеможлив­лений та як країни адаптуються до розв’язання цих проб­лем. Зрештою було виявлено широко поширені збої в ­наданні багатьох ­видів критично важливих послуг у галузі психіч­ного здоров’я:

  • Понад 60 % країн сповістили про прогалини в наданні послуг з охорони психічного здоров’я уразливих груп населення, зокрема дітей і підлітків (72 %), людей похилого віку (70 %) і жінок, які потребують допологової або післяпологової допомоги (61 %).
  • У 67 % країн спостерігали затримки в ­консультуванні та психотерапії; у 65 % — у наданні критично важливих послуг зі скорочення шкоди; і в 45 % — у проведенні підтримувальної терапії опіоїдної залежності з використанням опіоїдних агоністів.
  • Більш ніж третина (35 %) країн повідомили про пере­шкоди у здійсненні невідкладних заходів втручання, зокрема для осіб із тривалими нападами; для осіб, які вживають психоактивні речовини, із важкими абстинентами синдромами; і для осіб із маячними станами, що часто є ознакою ­серйозного захворювання.
  • До 30 % країн повідомили про перебої в доступі до лікарських препаратів для осіб із психічними і ­неврологічними розладами і розладами, викликаними вживанням психоактивних речовин.
  • Близько трьох чвертей країн відчули щонайменше часткові затримки в роботі служб охорони ­психічного здоров’я в школах і на робочих місцях (78 і 75 % відповідно).

Як стало відомо, у багатьох країнах (70 %) для подолання перешкод, пов’язаних із наданням послуг, використовували телемедицину або телетерапію, проте є ­значні відмінності щодо охоплення цими послугами. Про впровад­жен­ня телемедицини та телетерапії для ­усунення прогалин у галузі охорони психічного здоров’я повідомили понад 80 % країн із високим рівнем доходу порівняно з менш ніж 50 % країн із низьким рівнем доходу. Хоча 89 % країн інформували про те, що охорона психічного здоров’я та психосоціальна підтримка є частиною їхніх національних планів із ­боротьби з COVID-19, тільки 17 % із них мали додаткові кошти для ­фінансування цих заходів у повному обсязі.

Усе це свідчить про необхідність виділення більшого обсягу коштів на охорону психічного здоров’я. Адже у міру поширення COVID-19 планетою зростає попит на національні та міжнародні програми охорони психічного здоров’я, які протягом багатьох років страждали від хронічного браку фінансів. Тож виділяти на охорону психіч­ного здоров’я 2 % національних бюджетів охорони здоров’я недостатньо. Міжнародні донори також ­мають робити більше: на охорону психічного здоров’я як і раніше виділяється до 1 % міжнародної допомоги, призначеної для охорони здоров’я.

«Додаткові ресурси зараз затребувані як ніколи, ­оскільки дуже багато людей не мають належного ­доступу до високоякісної, ефективної психіатричної допомоги, — констатує засновник і генеральний директор організації «Разом за психічне здоров’я в усьому світі» Еліша Лондон. — У цьогорічній кампанії може узяти участь кожен, де б він не перебував. Якщо проблеми психічного ­здоров’я торкнулися вас особисто, зачепили знайомих вам людей, є предметом вашої професійної діяльності або ви просто вважаєте правильним вкладати кошти в цю сферу, ставайте на захист психічного здоров’я і допоможіть забезпечити кожному можливість звернутися по допомогу і належну підтримку».

За останні кілька місяців ВООЗ у спів­праці з партне­рами опублікувала низку посібників і рекомендацій з охорони психічного здоров’я, призначених для працівників охорони здоров’я та представників інших контактних професій, керівників медичних установ і людей будь-­якого віку, життя яких значно змінилося внаслідок пандемії. ­Через перебої в наданні медичної допомоги в ­країнах розроб­ляють інноваційні схеми для надання послуг з охорони психічного здоров’я і реалізують ­численні ініціативи щодо зміцнення психосоціальної підтримки.

Однак масштаби проблеми не дають змоги забезпечити психіатричною допомогою більшість тих, хто її потребує. Практичним крокам у цій галузі перешкоджає хронічне недофінансування систем зміцнення психічного здоров’я, ­профілактики і лікування психічних розладів протягом багатьох попередніх пандемії років. ВООЗ опублікувала настанови для країн щодо ­питань про те, як необхідно забезпечувати надання основних послуг, зокрема з охорони психічного здоров’я, під час COVID-19, і рекомендує виділяти додаткові ресурси на охорону психічного здоров’я як невід’ємного компонента їх планів реа­гування та відновлення. Крім того, організація настійно закликає стежити за змінами і прогалинами в наданні цих послуг, щоб у разі потреби вжити належних заходів.

Минулі місяці стали перевіркою на міцність для працівників охорони здоров’я, які, незважаючи на численні труднощі, продовжують допомагати хворим і щодня стають до роботи, попри побоювання принести інфекцію додому; для учнів, яким довелося перейти в режим домашнього навчання, майже не спілкуючись із викладачами і однолітками і не розуміючи, що їх чекає в майбутньому; для осіб, які ризикують втратити джерела до існування; для величезної кількості людей, які потрапили в пастку бідності або гуманітарних криз і майже не захищені від COVID-19; зрештою для тих, хто страждає на психічні розлади, багато з них нині гостро відчувають соціальну ізоляцію. І це не згадуючи вже про людей, які переживають біль втрати близьких, із якими нерідко не змогли навіть попрощатися.

Як наголошує ВООЗ, страхи, ­пов’язані з пандемією, не варто ігнорувати. Особливо коли йдеться про літніх ­людей і дітей. Пандемія — це час величезних потрясінь, ­зокрема, і для дітлахів. Вони також можуть відчувати ­неспокій і страх. Через закриття садочків, шкіл та інші карантинні заходи діти можуть лишитися без розпорядку та стимулів, які давало звичне середовище. У них стає менше можливостей бути зі своїми друзями та отримувати ту соціальну підтримку, яка необхідна для ­доброго психічного стану. Хоча діти й готові до змін, проте можуть ­важко ­їх сприймати і розуміти. Незалежно від віку вони можуть проявляти роздратування та гнів, вимагати до себе ­більшої уваги. Слід допомогти їм знайти способи само­вираження через творчу діяльність і дотримання розпорядку дня (якщо це можливо) завдяки плануванню занять, ­особливо коли вони не відвідують навчальні ­заклади.

Що стосується людей старшого віку, а також тих, хто страждає від хронічних захворювань, то ­усвідомлення ­приналежності до найуразливішої групи теж може ­зумовити сильну тривогу і страх. Цій популяції загрожує сильний стрес. Особливо тяжкі наслідки можуть бути в осіб похилого віку з когнітивними порушеннями. Деякі з них ще до пандемії могли бути ізольованими та самот­німи, а обмежувальні заходи ще більше можуть ­погіршити їхнє психічне здоров’я.

Також важлива підтримка соціальних зв’язків. ­Лише частина літніх людей сьогодні знайома з онлайн-інструментами, а іншим може знадобитися допомога для ­їхнього освоєння. Це потрібно для того, щоб люди похилого віку мали більше можливостей для спілкування. Є речі, які вони можуть ініціювати само­стійно або з допомогою тих, хто їх доглядає, для захисту і підтримки власного ­психічного здоров’я в умовах пандемії. Зокрема, ВООЗ рекомендує: фізичні вправи; налагоджений розпорядок дня; організацію діяльності, яка дає відчуття досягнення певних ­успіхів. Досвід минулих надзвичайних ситуацій вчить нас, що людей, які потребуватимуть психіатричної та психо­соціальної допомоги найближчим часом стане значно більше. Тому зараз як ніколи важливо вкладати кошти в розвиток національних і міжнародних програм з охорони психічного здоров’я, які вже протягом ­багатьох років страждають від хронічного недофінансування.

Із нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я ВООЗ вперше провела глобальну онлайнову акцію, ­присвячену цій проблемі за участю світових лідерів, знаменитих гостей і ­активістів, які закликали до збіль­шення інвестицій в охорону психічного здоров’я через COVID-19. Під час заходу на підтримку психічного здоров’я вони разом із ­Генеральним директором ВООЗ д-ром Тедросом Геб­реєсусом розповідали світовій спільноті про те, що нині можливо запровадити для зміцнення психічного ­благополуччя населення і як забезпечити доступність якісної психі­ат­ричної допомоги для всіх, хто її потребує.

Під час трансляції цього заходу наживо можливо ­також було дізнатися про кроки ВООЗ та її партнерів для ­зміц­нення психічного здоров’я людей в усьому світі; ­вислухати виступи національних і міжнародних лідерів про пріоритет­ність психічного здоров’я; почути думки ­відомих ­виконавців і спортсменів, які публічно ­виступили за підтримку галузі, і їхні поради для тих, хто ­стикається з такими проблемами; послухати популярні музичні композиції знаменитих і визнаних виконавців. Кампанія з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я спонукає кожного зробити щось позитивне:

1) здійснити конкретні кроки для зміцнення власного психічного благополуччя і підтримати рідних і близьких у важкий для них час;

2) у роботодавців з’являється привід розробити програми забезпечення соціально-психологічного благополуччя працівників;

3) у державних органів — узяти на себе конкретні зобов’язання щодо створення або розширення роботи служб охорони психічного здоров’я;

4) у засобів масової інформації — розповісти світовій спільноті про те, що ще можна і потрібно зробити для надійного ­захисту психічного здоров’я кожного.

Інвестиції з боку урядів поряд із залученням ­соціальних, медичних та освітніх секторів є важливими кроками у комплексі дій щодо втілення програм поліпшення психічного здоров’я, подолання стигматизації та ­прискорення позитив­них змін у цій царині. Для масової мобілізації ­ресурсів ці інвестиції мають бути спрямовані як на підвищення обізнаності населення щодо способів ­збереження психічного здоров’я, його підтримки і допомоги в разі ­такої потреби, так і безпосередньо на відбудову систем цієї галузі, які повною мірою відповідатимуть ни­ніш­нім реалі­ям життя.

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами www.who.int

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски поточного року

8 (119)

Зміст випуску 8 (119), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Т. Скрипник

  3. Л. О. Герасименко

  4. Я. Є. Саноцький, Т. М. Слободін, Л. В. Федоришин, В. В. Білошицький, І. Р. Гаврилів, А. В. Гребенюк, І. Б. Третяк, С. В. Фєдосєєв

  5. Г. М. Науменко

  6. С. А. Мацкевич, М. И. Бельская

7 (118)
6 (117)
5 (116)
4 (115)
3 (114)
1
2 (113)
1 (112)