Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року

  2. Новое в эпилептологии

  3. Система диагностических подходов и критериев DSM-5: возможности для специалистов, работающих в сфере психического здоровья

  4. Актуальные новости психиатрии

  5. Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю

  6. Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств

  7. Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій

  8. Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю

  9. Переваги кветіапіну в лікуванні депресивної симптоматики

  10. Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії

  11. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  12. Прегабалін у лікуванні нейропатичного болю

  13. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із нейропатичним болем

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Рекомендації щодо ведення пацієнтів із нейропатичним болем

Нейропатичний біль є складною мультидисциплінарною проблемою. Больовий синдром зазвичай має хронічний рецидивуючий характер, що може призводити до тривалої втрати працездатності. За своєю природою біль буває ноцицептивним, нейропатичним чи змішаним. Нейропатична його складова, як правило, слабко реагує на конвекційні аналгетики.До вашої уваги представлено стислий огляд рекомендацій щодо ведення пацієнтів із нейропатичним болем, які розроблені Національною службою охорони здоров’я Великої Британії (NHS, 2017).

Під час встановлення діагнозу нейропатичного болю, насамперед, слід виключити наявність ­серйозних захворювань. Для цього варто рекомендувати такі дослідження, як: клінічний аналіз крові, ШОЕ, печінкові проби, рівень С-реактивного білка, фактора некрозу пухлин, рівня вітаміну В12, фолатів, рентгенологічне обстеження, комп’ютерна томографія тощо. Зазначені методи можна застосовувати як у плано­вому порядку, так і в ургентному. В нагоді можуть стати спеціалізовані опитувальники, які допоможуть достовірніше встановити наявність нейропатичного болю, проте вони не замінять клінічне опитування (додаток).

nn182_5457_t-300x283.jpg

Таблиця. Особливості клінічних проявів та можливі причини больового синдрому

Особливості клінічних проявів та можливі причини больового синдрому наведено в таблиці.

Успішне лікування нейропатичного болю спостерігають у 40–60 % випадків. Важливою складовою ефективної тера­­пії є бесіда з хворим і його родичами щодо особливостей перебігу захворювання. Треба зважати на те, що в пацієнтів із больовим синдромом суттєво можуть ускладнювати пере­­­біг хвороби тривога, депресія та порушення сну.

До того ж слід пам’ятати, що будь-якому лікуванню притаманні потенційні побічні ефекти (седація, сухість у роті, закреп, синдром відміни). За умови відсутності закрепу можна підвищувати дозування препарату повільно (з інтервалом у кілька днів). У такий спосіб є можливість знизити ризик розвитку та проявів побічних ефектів, що сприятиме кращій переносимості лікарського засобу. Більшість пацієнтів потерпає саме від побічних ефектів, тому необхідно намагатися досягти балансу між аналгезією та побічною дією призначеного препарату.

Алгоритм дій щодо ведення пацієнтів із нейропатичним болем передбачає:

1. Систематичний огляд пацієнта задля оцінювання відповіді на лікування.

2. Попередження хворого про можливі побічні ефекти.

3. Припинення лікування в разі його неефективності та перехід до наступного етапу інтервенцій.

4. Регулярну перевірку достовірності діагнозу пацієнта та оцінювання його неврологічного статусу.

5. Звернення до спеціалізованих закладів у разі виникнення проблем із наданням відповідної допомоги хворому.

Терапевтичний алгоритм

вгору

На початковому етапі лікування нейропатичного болю слід надавати перевагу звичайним аналгетикам (неопіо­їдним, нестероїдним протизапальним засобам, опіоїдам слабкої чи середньої дії). Потрібно пам’ятати, що вказані препарати зазвичай ефективні лише частково. За незначної відповіді на призначене лікування варто запропонувати хворому комбіновану терапію з додатковою аналгезією.

Алгоритм ведення пацієнтів із нейропатичним болем на первинному і вторинному етапах надання допомоги наведено на рисунку.

nn182_5457_r.jpg

Рисунок. Алгоритм ведення пацієнтів із нейропатичним болем на первинному і вторинному етапах надання допомоги

Рекомендації щодо призначення лікарських засобів

вгору

Нижче наведено коротку інформацію щодо призначення лікарських засобів, яку обов’язково слід брати до уваги під час ведення пацієнтів із нейропатичним болем. Варто зазначити, що всю детальну інформацію, можливі проти­показання, особливості взаємодії та ймовірні побічні ефекти вміщено в інструкції щодо зазначених препаратів.

Амітриптилін (неліцензовані показання для призначення). Прийом препарату слід починати з дозування 10 мг/добу на ніч, поступово його підвищуючи до до­сягнення терапевтичного ефекту (максимальна доза 75 мг/добу) чи появи небажаних побічних ефектів. Період лікування становить 6–8 тижнів, щонайменше 2 тижні за максимально досягнутого терапевтичного дозу­вання. Габапентин можна застосовувати як засіб додаткової терапії в мінімально переносимій дозі.

Габапентин. Початкове дозування габапентину має бути 300 мг тричі на добу (первинне титрування) з подальшим регулярним підвищенням дози на 300 мг кожні три дні (максимальне дозування 3,6 г/добу). Період ліку­вання становить 3–8 тижнів, щонайменше 2 тижні в максимально переносимій дозі.

Дулоксетин. Розпочинати прийом препарату слід із 60 мг/добу. За потреби дозування вказаного засобу підвищити на 60 мг після 1-го тижня застосування (максимальна доза 120 мг/добу). Тривалість лікування становить 8 тижнів у максимально переносимій дозі. Слід звернути увагу на застереження щодо безпеки приймання дулоксетину (може призвести до актуалізації суїцидальних тенденцій та поведінки).

Прегабалін. Починати прийом препарату слід із дозування 150 мг/добу, розділеної на 2–3 прийоми. За потреби її можна підвищити з інтервалом 3–7 днів до 300 мг на добу. Максимальне дозування становить 600 мг/добу, розділене на 2–3 прийоми після додаткового 7-денного інтервалу. Спостереження триває 4 тижні в разі прийому максимально переносимої дози.

Нортриптилін (неліцензовані показання для призначення). Прийом нортриптиліну рекомендовано розпочинати з 10 мг раз на добу, за потреби можливо збільшувати дозування до 75 мг/добу.

Карбамазепін. Карбамазепін слід призначати в початковій дозі 100 мг 1–2 рази на добу, підвищуючи її пропор­цій­но відповіді на лікування. Звичайне дозування ­становить 200 мг 3–4 рази на добу, але за потреби допуска­ється її збільшення до 1,6 г/добу.

Капсаїцин у вигляді крему. Крем, що містить 0,075 % капсаїцину, застосовують за допомогою нанесення в невеликій кількості (як горошина) на уражену ділянку шкіри 3–4 рази на добу.

Підготувала Юлія Крамар

Оригінальний текст документа читайте на сайті www.nhs.uk

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2018 Рік

Зміст випуску 1, 2018

  1. Деменція – пріоритетний напрям галузі охорони здоров’я

  2. Актуальные вопросы эпилепсии у лиц пожилого возраста

  3. Застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Україні за даними електронного регістру

  4. Болезнь Паркинсона и проблема боли

  5. Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств

  6. Зміни регіональної церебральної перфузії після лікування ніцерголіном хворих із ранньою стадією хвороби Альцгеймера

  7. Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції

  8. Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності

  9. Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии

  10. Особливості когнітивної дисфункції у пацієнтів із депресивним розладом на фоні цереброваскулярної патології

  11. Європейські настанови з діагностики та лікування безсоння

  12. Роль психотерапії в покращенні якості життя і задоволеності медичною допомогою у пацієнтів похилого віку з психічними розладами і поліморбідністю

  13. Я занадто зайнята, щоб померти

Зміст випуску 6 (98), 2018

  1. Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги


  2. Новое в эпилептологии


  3. Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги


  4. Фармакологічне лікування пацієнтів із деменцією


  5. Нейропластичность: от Cантьяго Рамон-и-Кахаль до наших дней


  6. Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу


  7. Трансформація особливостей особистості та копінг-стратегій залежно від тривалості рекурентного депресивного розладу


  8. Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта


  9. Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью


  10. Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення


  11. Энцефалопатия Вернике у беременной


  12. Від кохання до вбивства: три постріли відомих письменників


Зміст випуску 4-5 (97), 2018

  1. Розлади харчової поведінки: міфи та факти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти

  4. Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції

  5. Застосування толперизону в неврологічній практиці

  6. Нові підходи до курації біполярного розладу

  7. Постінсультна епілепсія у світлі новацій психіатрії

  8. Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку

  9. Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація

  10. Феномен «множественной селективности» в действии нейротропных средств и его роль в клинической неврологии

  11. Психічні розлади із соматичними симптомами: місце в сучасних класифікаціях, дефініції, діагностика та лікування

  12. Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності

  13. Рекомендації щодо менеджменту розладів харчової поведінки

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Зміст випуску 3 (96), 2018

  1. Розсіяний склероз: ситуаційний аналіз проблеми в Україні

  2. Новое в эпилептологии

  3. Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук

  4. Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу

  5. Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта

  6. Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині

  7. Адаптація шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника «Перелік симптомів ПТСР» для української популяції

  8. Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів

  9. Лечение невралгии, вызванной компрессией нейронов

  10. Міорелаксанти в мультимодальному лікуванні болю

  11. Настанови щодо діагностики та лікування змішаної депресії

  12. Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом

  13. Божевільне кохання Френсіса Скотта Фіцджеральда

Зміст випуску 2 (95), 2018

  1. Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року

  2. Новое в эпилептологии

  3. Система диагностических подходов и критериев DSM-5: возможности для специалистов, работающих в сфере психического здоровья

  4. Актуальные новости психиатрии

  5. Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю

  6. Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств

  7. Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій

  8. Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю

  9. Переваги кветіапіну в лікуванні депресивної симптоматики

  10. Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії

  11. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  12. Прегабалін у лікуванні нейропатичного болю

  13. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із нейропатичним болем

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій