Розсіяний склероз: ситуаційний аналіз проблеми в Україні

 

 

 

18 квітня 2018 року в Києві відбулося обговорення результатів першого в Україні комплексного дослідження захворюваності на розсіяний склероз, її діагностики та лікування. У роботі круглого столу, організованого Всеукраїнською асоціацією інвалідів розсіяного склерозу, взяли участь провідні лікарі-неврологи України, представники органів влади, міжнародних і громадських організацій та експерти польської організації пацієнтів із розсіяним склерозом. Цей захід покликаний сприяти створенню належних умов для соціальної реабілітації та захисту прав та інтересів таких хворих, а також отриманню ними належної соціальної, інтелектуальної й моральної підтримки.До вашої уваги представлено стислий огляд комплексного аналізу щодо ситуації із захворюванням на розсіяний склероз, що склалася сьогодні в Україні.

Розсіяний склероз (РС) — це хронічне, невпинно прогресуюче захворювання нервової системи, яке може розвинутися у будь-якому віці, але в більшості людей його діагностують у віці від 20 до 40 років. Сьогодні ця хвороба посідає одне з перших місць у світі серед основних причин інвалідизації пацієнтів молодого віку (Atlas of Multiple Sclerosis, 2013). Але відомі випадки, коли згадану патологію виявляли навіть у маленьких дітей. Хоча після 50 років ризик захворіти на РС різко зменшується. За статистикою, від цієї хвороби жінки страждають удвічі частіше, аніж чоловіки (Healthline Media).

В основі патогенезу розсіяного склерозу лежить імунозапальна демієлінізація (аутоімунне руйнування мієліну) та нейродегенерація, при цьому пошкодження нервових клітин відбувається як безпосередньо в місці вогнища, так і дифузно в тканинах мозку. Це захворювання складно діагностується через схожість його проявів із симптомами інших хвороб.

Лікування РС — дороговартісний процес, тому належна підтримка з боку держави стає критично важливою для згаданих пацієнтів. Слід зазначити, що в Україні ­лікувальні заходи щодо РС не забезпечують у повному обсязі потреби пацієнтів із цим діагнозом. Результати дослідження, проведеного з ініціативи Всеукраїнської асоціації інвалідів розсіяного склерозу, демонструють тривожну для наших громадян статистику. Так, за даними асоціації, реальний рівень захворюваності на розсіяний склероз в Україні може бути вдвічі вищим, аніж нині зазначається.

Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я України, в нашій країні 2013 року зареєстровано 20 тис. 674 пацієнти з розсіяним склерозом. Після зміни порядку обліку хворих в Україні 2014 року (до нього перестали додавати пацієнтів, які лишилися на непідконтрольній території) кількість зареєстрованих згаданих хворих знизилася до 19 тис. 114 осіб. Цей показник 2016-го пере­вищив рівень, який мали на 2013 рік.

Натепер причини виникнення захворювання ще остаточно не з’ясовані. Однак фахівці виділяють деякі чинники, що можуть спровокувати дебют цієї хвороби:

1) генетична схильність;

2) інфекційні захворювання;

3) дефіцит вітаміну D;

4) сильний або хронічний стрес;

5) регулярне фізичне перенапруження;

6) травми, які вражають нервову систему;

7) інтоксикація організму (проживання в екологічно несприятливій зоні, отруєння тяжкими металами, хімікатами тощо);

8) надлишок у раціоні білка і тваринних жирів, а також солі;

9) ожиріння;

10) геперглікемія та цукровий діабет;

11) хвороби щитоподібної залози;

12) захворювання кишечника.

Наразі установлено взаємозв’язок поширеності захворюваності на РС із географічним розташуванням. Так, найбільше цю патологію виявляють у країнах із помірним кліматом, до яких належать Україна, а також більшість європейських держав. Але значно нижчі ризики захво­рюваності на РС у країнах із тропічним та еква­торіальним кліматом (Healthline Media).

Захворюваність на розсіяний склероз в Україні та інших європейських країнах

«Розсіяний склероз: ситуаційний аналіз проблеми в Україні» — це перше комплексне дослідження щодо діаг­ностики, захворюваності, лікування, втрати праце­здатності та інвалідізації хворих на РС. Мета цього проекту полягає в комплексному аналізі ситуації із захво­рюванням на РС в Україні за такими напрямами:

• рівень захворюваності на розсіяний склероз;
• державна програма лікування і підтримки пацієнтів із РС;
• існуючі проблеми діагностики і лікування вказаної патології;
• труднощі, з якими стикаються хворі на РС.

Рисунок 1. Захворюваність на розсіяний склероз у світі

 

Рисунок 1. Захворюваність на розсіяний склероз у світі

Результати проведеного дослідження дають підстави для порівняння проблематики розсіяного склерозу в Україні та країнах ЄС та для адекватного оцінювання ризиків щодо недостатнього охоплення лікуванням таких хворих. Поширеність згаданої патології щороку зростає. На початку XXI століття у світі нараховувалося близько 1,5 млн пацієнтів із РС, 2008 року зафіксовано понад 2,1 млн таких випадків, тоді як 2013-го — цей показник сягнув до 2,3 млн. За окремими даними, сьогодні у світі налічується близько 2,5 млн хворих на розсіяний склероз (рис. 1).

Нині РС посідає одне з лідируючих місць серед причин інвалідизації пацієнтів у молодому віці. Як і в країнах ЄС, у нашій країні ця патологія найчастіше виявляється в осіб віком від 18 до 34 років (IFAK Institut GmbH & Co). Зростання за 4 роки поширеності захворюваності на розсіяний склероз в Україні на 8 % загалом вкладається в рамки світової динаміки. Так, за даними звіту порівняльного опитування національної ситуації в країні (MS Barometer), за 2015 рік розсіяний склероз частіше за інші неврологічні захворювання призводив до при­пинення трудової діяльності пацієнтів і подальшої інва­лідності осіб саме працездатного віку. В європейських ­країнах, зважаючи на таку ситуацію, намагаються реалізовувати прог­рами, які спрямовані на вповільнення розвитку розсіяного склерозу.

Проблеми діагностики та лікування хворих на розсіяний склероз

Проблема лікування розсіяного склерозу має не тільки медичний, але й соціально-економічний аспект. Своє­часна діагностика та ефективна терапія захворювання дає змогу значно зменшити кількість пацієнтів із втратою працездатності та тяжкими ступенями інвалідності. Результати якісного дослідження, яке ­проводив український офіс міжнародного дослідницького агентства IFAK Institut GmbH & Co за ініціативи Все­української асоціації інвалідів розсіяного склерозу, продемонстрували ­аргументи як за, так і проти припущення про недодіаг­ностування захворюваності на РС в Україні.

Рисунок 2. Захворюваність на розсіяний склероз на 100 тис. осіб у країнах ЄС

 

Рисунок 2. Захворюваність на розсіяний склероз на 100 тис. осіб у країнах ЄС

Детальний глибокий аналіз свідчить про істотну розбіжність ситуації в Україні порівняно з державами ЄС, які знаходяться в тому самому географічному поясі ризику згаданої патології. Так, за даними звіту MS Barometer (2015), на 100 тис. осіб в Угорщині нараховувалося 176 випадків захворювання на РС, у Чехії — 160, у Польщі — 120 (рис. 2). Відповідно до статистичних даних, наданих МОЗ за 2017 р., в Україні зафіксовано лише 57 випадків. Різниця у два-три рази порівняно з показниками захворюваності на РС в сусідніх країнах є непрямим свідченням того, що ця хвороба в Україні недодіагностована, і реальна кількість таких хворих значно може відрізнятися від офіційно встановленої.

З одного боку, за результатами ­цього дослідження, ­лікарі-неврологи та представники державної системи охорони здоров’я, які взяли участь в опитуванні, вважають процес діагностики РС в Україні досить ефективним завдяки наявної можливості проводити обстеження пацієнтів на сучасному обладнанні, насамперед за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) із контрастуванням. А з другого боку, опитані пацієнти підкреслювали, що доступ до МРТ-діагностики для них часто об­межений її високою вартістю. Окремі представники державної системи охорони здоров’я в рамках дослідження звертали особливу увагу на недостатній рівень підготовки лікарів первинної медицини для ефективного діаг­ностування такого складного захворювання, як розсіяний склероз. Більш ніж третина пацієнтів, які взяли участь у кількісному дослідженні ситуації з РС в Україні, зазначають, що встановлення діагнозу в них тривало понад рік, а у 13 % — понад 5 років.

Якщо рівень захворюваності на розсіяний склероз в Україні наближений до ситуації, наприклад, сусідньої Польщі (за даними звіту MS Barometer, 2015), то кількість хворих на РС в Україні може бути вдвічі більшою і становити близько 40 тис. осіб. Тому питання ефективної діагностики та лікування згаданої патології на ранньому етапі набуває особливої актуальності, оскільки, на думку фахівців-неврологів, лікувальні інтервенції на початковій стадії хвороби уможливлюють збереження для пацієнта більшості функцій організму.

Лікування розсіяного склерозу в Україні та інших європейських країнах

Причини виникнення хвороби на розсіяний склероз остаточно не з’ясовані, тому відповідно і не має належного етіотропного її лікування (спрямованого на усунення причин, які її зумовлюють). Адже використання сучасних фармацевтичних препаратів при лікуванні РС дає змогу не тільки скоротити кількість рецидивів, а й запобігати новим проявам її активності. Так, за даними звіту MS Barometer (2015), у країнах ЄС за допомогою спеціалізованих програм пацієнтам із розсіяним склерозом повністю забезпечується належний доступ до якісних препаратів лікування. Наприклад, у Болгарії, Хорватії, Німеччині, Угорщині, Італіі, на Мальті та в Іспанії витрати на лікування на 100 % покриває держава. Так, ­Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, ­Ісландія, Литва, Швейцарія забезпечені на 75–99 %; Греція, Ірландія, Норвегія, Сербія — на 50–74 %; Молдова, Польща, Португалія, Румунія, Росія — на 25–49 %.

В Україні до 2007 року закупівлю препаратів для лікування РС здійснювали за кошти місцевих бюджетів, а згодом перейшли до централізованого підходу на державному рівні. Цей процес зараз відбувається в рамках бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм і комплексних заходів програмного характеру» за напрямом «Централізована закупівля медикаментів для лікування хворих на розсіяний склероз» (дані з офіційного порталу Верховної Ради України).

2017 року, відповідно до Постанови КМУ «Про затверд­ження Переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповують на підставі угод (договорів) зі спеціалізованими організаціями», профінансовано лише на 10 %. Нинішній обсяг фінансування цих витрат лишається на одному рівні впродовж чотирьох років поспіль. А з огляду на те, що багато препаратів для лікування РС мають імпортне походження, то реальні кошти порівняно з 2014 р. зменшилися майже вдвічі — з 4,383 до 2,45 млн євро (МОЗ України 2014–2016 рр.). Ефективність лікування РС прямо залежить від того, чи може пацієнт отримувати вчасно вільний доступ до індивідуально підібраних для нього препаратів згідно з планом лікування. Постійне недофінансування державної програми із забезпечення медикаментозними засобами таких хворих негативно позначається на стані їхньо­го здоров’я і призводить до прогресування інвалідності та втрати праце­здатності. За результатами опитування пацієнтів із РС в Україні, майже половина з них (49 %) упродовж останнього року відчули значне погіршення стану.

Доступ до препаратів для лікування розсіяного склерозу в Україні

Як свідчать дані дослідження, 65 % хворих на РС в Україні вважають однією з головних проблем у лі­куванні згаданого захворювання саме нестачу препаратів. Понад половина пацієнтів хворих на РС (57 %) протя­гом останнього року стикалися з відсутністю препаратів, які мали постачатися за бюджетні кошти, тоді як більшість пацієнтів (69 %) взагалі не мали доступу до таких препаратів понад 6 місяців. Ситуація, що наразі склалася з фінансуванням державної програми в Україні, призводить до того, що люди з діагнозом РС змушені купувати необхідні препарати за власний кошт. Про це заявили близько 80 % опитаних осіб, до того ж 63 % — купували ліки власним коштом, навіть у період пере­бування в стаціонарі.

За даними Всеукраїнської асоціації інвалідів розсія­ного склерозу, ці витрати стосуються переважно супровідної терапії та не враховують вартості препаратів, які модифікують перебіг захворювання. Крім отримання ­препаратів за бюджетні кошти, у пацієнтів в Україні є ще один спосіб здобути ліки на безоплатній основі — брати участь у клінічних дослідженнях. Нині, за результатами кількісного опитування хворих на РС, проведеного наприкінці 2017 — на початку 2018 року, частка тих, хто одержав медикаментозні препарати тільки за державною програмою (без альтернативних варіантів), становила 16 %, а тих, хто був задіяний у клінічних дослід­женнях, досягла лише 12 %.

Джерела отримання препаратів для лікування розсіяного склерозу

Пацієнти, лікарі та представники органів влади, які брали участь у дослідженні, вказали на недостатню ефективність державної програми, скерованої на лікування розсіяного склерозу. Основним завданням, за допомогою якого можна було б змінити нинішню ситуацію, всі сторони називають забезпечення вільного доступу вказаних пацієнтів до необхідної кількості препаратів.

Втрата працездатності та інвалідизація пацієнтів із розсіяним склерозом в Україні та інших європейських країнах

Сьогодні, за даними комплексного аналізу ситуації, що склалася в Україні із захворюванням на РС, 88 % таких пацієнтів уже мають інвалідність.

У результаті опитування пацієнтів, яке проводило міжнародне дослідницьке агентство IFAK Institut GmbH & Co, на початку захворювання (після встановлення діаг­нозу) більшість пацієнтів із РС в Україні отримувала третю група інвалідності (71 %). Друга група була тільки у чверті пацієнтів, а перша — лише у 3 %. Хоча на момент проведення дослідження ситуація значно змінилася в гірший бік. Кількість хворих на РС, що мають третю групу інвалідності, скоротилася майже вдвічі — до 34 %. Про наявність другої групи заявили вже 35 % опитаних, тоді як кількість пацієнтів із першою групою зросла у 10 разів — до 31 % (рис. 3).

Рисунок 3. Інвалідизація пацієнтів із розсіяним склерозом   Рисунок 3. Інвалідизація пацієнтів із розсіяним склерозом Рисунок 4. Інвалідність серед пацієнтів із розсіяним склерозом у країнах ЄС   Рисунок 4. Інвалідність серед пацієнтів із розсіяним склерозом у країнах ЄС

Саме через складність вказаного захворювання та особ­ливості його перебігу погіршення стану здоров’я пацієнтів із часом є неминучим. Однак, як свідчить до­свід інших країн, ефективна терапія розсіяного склерозу може сприяти призупиненню розвитку цієї хвороби та збереженню пацієнтам максимум життєвих функцій, зокрема можливості вести нормальний спосіб життя. Це підтверд­жено даними звіту Multiple sclerosis in Europe щодо ситуації з інвалідністю серед хворих на РС у країнах Європи.

Кількість пацієнтів із РС, що мають першу групу інвалідності, в Німеччині, Італії та Швейцарії не перевищує 18 %, причому розвиток хвороби у третини пацієнтів (за міжнародною класифікацією) перебуває на початковій стадії (рис. 4). Наразі частка пацієнтів із РС, що мають першу групу інвалідності в Україні, в 1,7 раза вища, ніж у країнах ЄС. Такий високий рівень інвалідизації пацієнтів, хворих на РС в нашій країні не можна пояснити лише природним розвитком захворювання. Йдеться також про недостатнє охоплення пацієнтів терапією, що, своєю чергою, пояснюється відсутністю доступу хворих на РС до необхідних для лікування препаратів у потрібному обсязі.

Економічні наслідки недостатнього охоплення лікуванням пацієнтів із розсіяним склерозом в Україні

На підставі даних, отриманих під час дослідження ситуації із РС в Україні, можна зробити висновок, що виділення коштів на закупівлю препаратів для лікування вказаної нозології, є вкрай низьким (лише 10 % від необхідного фінансування). Такий стан призводить до подальшого зростання державних витрат. Неможливість дотримання плану лікування через нестачу препаратів робить терапію неефективною (дані кількісного дослід­ження українського офісу міжнародного дослідницького агентства IFAK Institut GmbH & Co).

Понад 70 млн грн, які щорічно виділяє держава на закупівлю препаратів протягом останніх п’яти років, не дають належного лікувального ефекту. Оскільки 88 % таких хворих мають інвалідність, то відповідно зростають витрати держави на виплату пенсій (IFAK Institut GmbH & Co). Відповідно зі збільшенням серед пацієнтів із РС кількості інвалідів І і ІІ груп і скорочення вдвічі кількості інвалідів ІІІ групи витрати держави на пенсійне забезпечення зросли майже на 55,5 млн грн. До прямих втрат держави слід віднести недоотримані податкові від­рахування. Адже, за результатами опитування пацієнтів із РС, 68 % не мають можливості працювати або навчатися (якісне дослідження українського офісу міжна­родного дослідницького агентства IFAK Institut GmbH & Co). Так, за даними загальноєвропейського дослідження MS Barometer (2015), в ЄС ситуація виглядає інакше: від 45 % пацієнтів із РС в Угорщині до 80 % в Есто­нії мають можливість працювати повний або неповний робочий день. Натомість в Україні цей показник сягає тільки 32 %.

За даними кількісного дослід­ження українського ­офісу міжнародного дослідницького агентства IFAK Institut GmbH & Co, збільшення кількості працездатних пацієнтів із РС хоча б до рівня Угорщини — на 13 %, тобто приблизно на 2 690 осіб. Це дасть змогу згенерувати до бюд­жетів усіх рівнів понад 49,9 млн грн на рік. Адже лише через низький рівень охоп­лення лікуванням пацієнтів із РС сумар­­ні прямі втрати держави щорічно становлять понад 175 млн грн, а через імовірне недо­діагностуванння цієї патології в нашій країні вони можуть щонайменше подвої­тися і досягти 350 млн грн на рік.

Для зниження зазначених негативних наслідків необхідно об’єднати зусилля держави, фахових і громадських організацій, пацієнтів, лікарської спільноти й виробників медичних препаратів із метою розробки ефективних механізмів для забезпечення вільного доступу хворих на РС до необхідних препаратів у потрібному обсязі.

Підготувала Тетяна Антонюк

За матеріалами www.uairs.org