сховати меню

Розсіяний склероз: ситуаційний аналіз проблеми в Україні

сторінки: 6-9

nn18-3_69_f-300x217.jpg

 

18 квітня 2018 року в Києві відбулося обговорення результатів першого в Україні комплексного дослідження захворюваності на розсіяний склероз, її діагностики та лікування. У роботі круглого столу, організованого Всеукраїнською асоціацією інвалідів розсіяного склерозу, взяли участь провідні лікарі-неврологи України, представники органів влади, міжнародних і громадських організацій та експерти польської організації пацієнтів із розсіяним склерозом. Цей захід покликаний сприяти створенню належних умов для соціальної реабілітації та захисту прав та інтересів таких хворих, а також отриманню ними належної соціальної, інтелектуальної й моральної підтримки.До вашої уваги представлено стислий огляд комплексного аналізу щодо ситуації із захворюванням на розсіяний склероз, що склалася сьогодні в Україні.

Розсіяний склероз (РС) — це хронічне, невпинно прогресуюче захворювання нервової системи, яке може розвинутися у будь-якому віці, але в більшості людей його діагностують у віці від 20 до 40 років. Сьогодні ця хвороба посідає одне з перших місць у світі серед основних причин інвалідизації пацієнтів молодого віку (Atlas of Multiple Sclerosis, 2013). Але відомі випадки, коли згадану патологію виявляли навіть у маленьких дітей. Хоча після 50 років ризик захворіти на РС різко зменшується. За статистикою, від цієї хвороби жінки страждають удвічі частіше, аніж чоловіки (Healthline Media).

В основі патогенезу розсіяного склерозу лежить імунозапальна демієлінізація (аутоімунне руйнування мієліну) та нейродегенерація, при цьому пошкодження нервових клітин відбувається як безпосередньо в місці вогнища, так і дифузно в тканинах мозку. Це захворювання складно діагностується через схожість його проявів із симптомами інших хвороб.

Лікування РС — дороговартісний процес, тому належна підтримка з боку держави стає критично важливою для згаданих пацієнтів. Слід зазначити, що в Україні ­лікувальні заходи щодо РС не забезпечують у повному обсязі потреби пацієнтів із цим діагнозом. Результати дослідження, проведеного з ініціативи Всеукраїнської асоціації інвалідів розсіяного склерозу, демонструють тривожну для наших громадян статистику. Так, за даними асоціації, реальний рівень захворюваності на розсіяний склероз в Україні може бути вдвічі вищим, аніж нині зазначається.

Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я України, в нашій країні 2013 року зареєстровано 20 тис. 674 пацієнти з розсіяним склерозом. Після зміни порядку обліку хворих в Україні 2014 року (до нього перестали додавати пацієнтів, які лишилися на непідконтрольній території) кількість зареєстрованих згаданих хворих знизилася до 19 тис. 114 осіб. Цей показник 2016-го пере­вищив рівень, який мали на 2013 рік.

Натепер причини виникнення захворювання ще остаточно не з’ясовані. Однак фахівці виділяють деякі чинники, що можуть спровокувати дебют цієї хвороби:

1) генетична схильність;

2) інфекційні захворювання;

3) дефіцит вітаміну D;

4) сильний або хронічний стрес;

5) регулярне фізичне перенапруження;

6) травми, які вражають нервову систему;

7) інтоксикація організму (проживання в екологічно несприятливій зоні, отруєння тяжкими металами, хімікатами тощо);

8) надлишок у раціоні білка і тваринних жирів, а також солі;

9) ожиріння;

10) геперглікемія та цукровий діабет;

11) хвороби щитоподібної залози;

12) захворювання кишечника.

Наразі установлено взаємозв’язок поширеності захворюваності на РС із географічним розташуванням. Так, найбільше цю патологію виявляють у країнах із помірним кліматом, до яких належать Україна, а також більшість європейських держав. Але значно нижчі ризики захво­рюваності на РС у країнах із тропічним та еква­торіальним кліматом (Healthline Media).

Захворюваність на розсіяний склероз в Україні та інших європейських країнах

вгору

«Розсіяний склероз: ситуаційний аналіз проблеми в Україні» — це перше комплексне дослідження щодо діаг­ностики, захворюваності, лікування, втрати праце­здатності та інвалідізації хворих на РС. Мета цього проекту полягає в комплексному аналізі ситуації із захво­рюванням на РС в Україні за такими напрямами:

  • рівень захворюваності на розсіяний склероз;
  • державна програма лікування і підтримки пацієнтів із РС;
  • існуючі проблеми діагностики і лікування вказаної патології;
  • труднощі, з якими стикаються хворі на РС.
nn18-3_69_r1-300x207.jpg

Рисунок 1. Захворюваність на розсіяний склероз у світі

Результати проведеного дослідження дають підстави для порівняння проблематики розсіяного склерозу в Україні та країнах ЄС та для адекватного оцінювання ризиків щодо недостатнього охоплення лікуванням таких хворих. Поширеність згаданої патології щороку зростає. На початку XXI століття у світі нараховувалося близько 1,5 млн пацієнтів із РС, 2008 року зафіксовано понад 2,1 млн таких випадків, тоді як 2013-го — цей показник сягнув до 2,3 млн. За окремими даними, сьогодні у світі налічується близько 2,5 млн хворих на розсіяний склероз (рис. 1).

Нині РС посідає одне з лідируючих місць серед причин інвалідизації пацієнтів у молодому віці. Як і в країнах ЄС, у нашій країні ця патологія найчастіше виявляється в осіб віком від 18 до 34 років (IFAK Institut GmbH & Co). Зростання за 4 роки поширеності захворюваності на розсіяний склероз в Україні на 8 % загалом вкладається в рамки світової динаміки. Так, за даними звіту порівняльного опитування національної ситуації в країні (MS Barometer), за 2015 рік розсіяний склероз частіше за інші неврологічні захворювання призводив до при­пинення трудової діяльності пацієнтів і подальшої інва­лідності осіб саме працездатного віку. В європейських ­країнах, зважаючи на таку ситуацію, намагаються реалізовувати прог­рами, які спрямовані на вповільнення розвитку розсіяного склерозу.

Проблеми діагностики та лікування хворих на розсіяний склероз

вгору

Проблема лікування розсіяного склерозу має не тільки медичний, але й соціально-економічний аспект. Своє­часна діагностика та ефективна терапія захворювання дає змогу значно зменшити кількість пацієнтів із втратою працездатності та тяжкими ступенями інвалідності. Результати якісного дослідження, яке ­проводив український офіс міжнародного дослідницького агентства IFAK Institut GmbH & Co за ініціативи Все­української асоціації інвалідів розсіяного склерозу, продемонстрували ­аргументи як за, так і проти припущення про недодіаг­ностування захворюваності на РС в Україні.

nn18-3_69_r2-300x203.jpg

Рисунок 2. Захворюваність на розсіяний склероз на 100 тис. осіб у країнах ЄС

Детальний глибокий аналіз свідчить про істотну розбіжність ситуації в Україні порівняно з державами ЄС, які знаходяться в тому самому географічному поясі ризику згаданої патології. Так, за даними звіту MS Barometer (2015), на 100 тис. осіб в Угорщині нараховувалося 176 випадків захворювання на РС, у Чехії — 160, у Польщі — 120 (рис. 2). Відповідно до статистичних даних, наданих МОЗ за 2017 р., в Україні зафіксовано лише 57 випадків. Різниця у два-три рази порівняно з показниками захворюваності на РС в сусідніх країнах є непрямим свідченням того, що ця хвороба в Україні недодіагностована, і реальна кількість таких хворих значно може відрізнятися від офіційно встановленої.

З одного боку, за результатами ­цього дослідження, ­лікарі-неврологи та представники державної системи охорони здоров’я, які взяли участь в опитуванні, вважають процес діагностики РС в Україні досить ефективним завдяки наявної можливості проводити обстеження пацієнтів на сучасному обладнанні, насамперед за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) із контрастуванням. А з другого боку, опитані пацієнти підкреслювали, що доступ до МРТ-діагностики для них часто об­межений її високою вартістю. Окремі представники державної системи охорони здоров’я в рамках дослідження звертали особливу увагу на недостатній рівень підготовки лікарів первинної медицини для ефективного діаг­ностування такого складного захворювання, як розсіяний склероз. Більш ніж третина пацієнтів, які взяли участь у кількісному дослідженні ситуації з РС в Україні, зазначають, що встановлення діагнозу в них тривало понад рік, а у 13 % — понад 5 років.

Якщо рівень захворюваності на розсіяний склероз в Україні наближений до ситуації, наприклад, сусідньої Польщі (за даними звіту MS Barometer, 2015), то кількість хворих на РС в Україні може бути вдвічі більшою і становити близько 40 тис. осіб. Тому питання ефективної діагностики та лікування згаданої патології на ранньому етапі набуває особливої актуальності, оскільки, на думку фахівців-неврологів, лікувальні інтервенції на початковій стадії хвороби уможливлюють збереження для пацієнта більшості функцій організму.

Лікування розсіяного склерозу в Україні та інших європейських країнах

вгору

Причини виникнення хвороби на розсіяний склероз остаточно не з’ясовані, тому відповідно і не має належного етіотропного її лікування (спрямованого на усунення причин, які її зумовлюють). Адже використання сучасних фармацевтичних препаратів при лікуванні РС дає змогу не тільки скоротити кількість рецидивів, а й запобігати новим проявам її активності. Так, за даними звіту MS Barometer (2015), у країнах ЄС за допомогою спеціалізованих програм пацієнтам із розсіяним склерозом повністю забезпечується належний доступ до якісних препаратів лікування. Наприклад, у Болгарії, Хорватії, Німеччині, Угорщині, Італіі, на Мальті та в Іспанії витрати на лікування на 100 % покриває держава. Так, ­Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, ­Ісландія, Литва, Швейцарія забезпечені на 75–99 %; Греція, Ірландія, Норвегія, Сербія — на 50–74 %; Молдова, Польща, Португалія, Румунія, Росія — на 25–49 %.

В Україні до 2007 року закупівлю препаратів для лікування РС здійснювали за кошти місцевих бюджетів, а згодом перейшли до централізованого підходу на державному рівні. Цей процес зараз відбувається в рамках бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм і комплексних заходів програмного характеру» за напрямом «Централізована закупівля медикаментів для лікування хворих на розсіяний склероз» (дані з офіційного порталу Верховної Ради України).

2017 року, відповідно до Постанови КМУ «Про затверд­ження Переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповують на підставі угод (договорів) зі спеціалізованими організаціями», профінансовано лише на 10 %. Нинішній обсяг фінансування цих витрат лишається на одному рівні впродовж чотирьох років поспіль. А з огляду на те, що багато препаратів для лікування РС мають імпортне походження, то реальні кошти порівняно з 2014 р. зменшилися майже вдвічі — з 4,383 до 2,45 млн євро (МОЗ України 2014–2016 рр.). Ефективність лікування РС прямо залежить від того, чи може пацієнт отримувати вчасно вільний доступ до індивідуально підібраних для нього препаратів згідно з планом лікування. Постійне недофінансування державної програми із забезпечення медикаментозними засобами таких хворих негативно позначається на стані їхньо­го здоров’я і призводить до прогресування інвалідності та втрати праце­здатності. За результатами опитування пацієнтів із РС в Україні, майже половина з них (49 %) упродовж останнього року відчули значне погіршення стану.

Доступ до препаратів для лікування розсіяного склерозу в Україні

Як свідчать дані дослідження, 65 % хворих на РС в Україні вважають однією з головних проблем у лі­куванні згаданого захворювання саме нестачу препаратів. Понад половина пацієнтів хворих на РС (57 %) протя­гом останнього року стикалися з відсутністю препаратів, які мали постачатися за бюджетні кошти, тоді як більшість пацієнтів (69 %) взагалі не мали доступу до таких препаратів понад 6 місяців. Ситуація, що наразі склалася з фінансуванням державної програми в Україні, призводить до того, що люди з діагнозом РС змушені купувати необхідні препарати за власний кошт. Про це заявили близько 80 % опитаних осіб, до того ж 63 % — купували ліки власним коштом, навіть у період пере­бування в стаціонарі.

За даними Всеукраїнської асоціації інвалідів розсія­ного склерозу, ці витрати стосуються переважно супровідної терапії та не враховують вартості препаратів, які модифікують перебіг захворювання. Крім отримання ­препаратів за бюджетні кошти, у пацієнтів в Україні є ще один спосіб здобути ліки на безоплатній основі — брати участь у клінічних дослідженнях. Нині, за результатами кількісного опитування хворих на РС, проведеного наприкінці 2017 — на початку 2018 року, частка тих, хто одержав медикаментозні препарати тільки за державною програмою (без альтернативних варіантів), становила 16 %, а тих, хто був задіяний у клінічних дослід­женнях, досягла лише 12 %.

Джерела отримання препаратів для лікування розсіяного склерозу

Пацієнти, лікарі та представники органів влади, які брали участь у дослідженні, вказали на недостатню ефективність державної програми, скерованої на лікування розсіяного склерозу. Основним завданням, за допомогою якого можна було б змінити нинішню ситуацію, всі сторони називають забезпечення вільного доступу вказаних пацієнтів до необхідної кількості препаратів.

Втрата працездатності та інвалідизація пацієнтів із розсіяним склерозом в Україні та інших європейських країнах

вгору

Сьогодні, за даними комплексного аналізу ситуації, що склалася в Україні із захворюванням на РС, 88 % таких пацієнтів уже мають інвалідність.

У результаті опитування пацієнтів, яке проводило міжнародне дослідницьке агентство IFAK Institut GmbH & Co, на початку захворювання (після встановлення діаг­нозу) більшість пацієнтів із РС в Україні отримувала третю група інвалідності (71 %). Друга група була тільки у чверті пацієнтів, а перша — лише у 3 %. Хоча на момент проведення дослідження ситуація значно змінилася в гірший бік. Кількість хворих на РС, що мають третю групу інвалідності, скоротилася майже вдвічі — до 34 %. Про наявність другої групи заявили вже 35 % опитаних, тоді як кількість пацієнтів із першою групою зросла у 10 разів — до 31 % (рис. 3).

nn18-3_69_r3-300x266.jpg

Рисунок 3. Інвалідизація пацієнтів із розсіяним склерозом

nn18-3_69_r4-300x231.jpg

Рисунок 4. Інвалідність серед пацієнтів із розсіяним склерозом у країнах ЄС

Саме через складність вказаного захворювання та особ­ливості його перебігу погіршення стану здоров’я пацієнтів із часом є неминучим. Однак, як свідчить до­свід інших країн, ефективна терапія розсіяного склерозу може сприяти призупиненню розвитку цієї хвороби та збереженню пацієнтам максимум життєвих функцій, зокрема можливості вести нормальний спосіб життя. Це підтверд­жено даними звіту Multiple sclerosis in Europe щодо ситуації з інвалідністю серед хворих на РС у країнах Європи.

Кількість пацієнтів із РС, що мають першу групу інвалідності, в Німеччині, Італії та Швейцарії не перевищує 18 %, причому розвиток хвороби у третини пацієнтів (за міжнародною класифікацією) перебуває на початковій стадії (рис. 4). Наразі частка пацієнтів із РС, що мають першу групу інвалідності в Україні, в 1,7 раза вища, ніж у країнах ЄС. Такий високий рівень інвалідизації пацієнтів, хворих на РС в нашій країні не можна пояснити лише природним розвитком захворювання. Йдеться також про недостатнє охоплення пацієнтів терапією, що, своєю чергою, пояснюється відсутністю доступу хворих на РС до необхідних для лікування препаратів у потрібному обсязі.

Економічні наслідки недостатнього охоплення лікуванням пацієнтів із розсіяним склерозом в Україні

вгору

На підставі даних, отриманих під час дослідження ситуації із РС в Україні, можна зробити висновок, що виділення коштів на закупівлю препаратів для лікування вказаної нозології, є вкрай низьким (лише 10 % від необхідного фінансування). Такий стан призводить до подальшого зростання державних витрат. Неможливість дотримання плану лікування через нестачу препаратів робить терапію неефективною (дані кількісного дослід­ження українського офісу міжнародного дослідницького агентства IFAK Institut GmbH & Co).

Понад 70 млн грн, які щорічно виділяє держава на закупівлю препаратів протягом останніх п’яти років, не дають належного лікувального ефекту. Оскільки 88 % таких хворих мають інвалідність, то відповідно зростають витрати держави на виплату пенсій (IFAK Institut GmbH & Co). Відповідно зі збільшенням серед пацієнтів із РС кількості інвалідів І і ІІ груп і скорочення вдвічі кількості інвалідів ІІІ групи витрати держави на пенсійне забезпечення зросли майже на 55,5 млн грн. До прямих втрат держави слід віднести недоотримані податкові від­рахування. Адже, за результатами опитування пацієнтів із РС, 68 % не мають можливості працювати або навчатися (якісне дослідження українського офісу міжна­родного дослідницького агентства IFAK Institut GmbH & Co). Так, за даними загальноєвропейського дослідження MS Barometer (2015), в ЄС ситуація виглядає інакше: від 45 % пацієнтів із РС в Угорщині до 80 % в Есто­нії мають можливість працювати повний або неповний робочий день. Натомість в Україні цей показник сягає тільки 32 %.

За даними кількісного дослід­ження українського ­офісу міжнародного дослідницького агентства IFAK Institut GmbH & Co, збільшення кількості працездатних пацієнтів із РС хоча б до рівня Угорщини — на 13 %, тобто приблизно на 2 690 осіб. Це дасть змогу згенерувати до бюд­жетів усіх рівнів понад 49,9 млн грн на рік. Адже лише через низький рівень охоп­лення лікуванням пацієнтів із РС сумар­­ні прямі втрати держави щорічно становлять понад 175 млн грн, а через імовірне недо­діагностуванння цієї патології в нашій країні вони можуть щонайменше подвої­тися і досягти 350 млн грн на рік.

Для зниження зазначених негативних наслідків необхідно об’єднати зусилля держави, фахових і громадських організацій, пацієнтів, лікарської спільноти й виробників медичних препаратів із метою розробки ефективних механізмів для забезпечення вільного доступу хворих на РС до необхідних препаратів у потрібному обсязі.

Підготувала Тетяна Антонюк

За матеріалами www.uairs.org

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2018 Рік

Зміст випуску 1, 2018

  1. Ю.А. Бабкина

  2. А.Є. Дубенко, С.О. Сазонов, Ю.А. Бабкіна, В.І. Смоланка, М.М. Орос, В.В. Грабар

  3. И.Н. Карабань, Н.В. Карасевич

  4. Т.Н. Слободин

  5. О.М. Мишаківська

  6. О.В. Прохорова

  7. І.В. Калугін, О.О. Хаустова, О.С. Осуховська

Зміст випуску 6 (98), 2018

  1. Ю.А. Бабкина

  2. М.Е. Черненко, В.И. Вовк

  3. С.Г. Бурчинский

  4. С.А. Мацкевич, М.И. Бельская

  5. О.А. Козерацька

  6. О.А. Борисенко, Т.А. Зайцева, А.В. Шапошникова, С.Г. Кудинова

Зміст випуску 4-5 (97), 2018

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Тріщинська М.А.

  3. Павленко Т.-М.

  4. Бурчинский С.Г.

  5. Левада О.А., Троян О.С.

  6. В’юн В.В.

Зміст випуску 3 (96), 2018

  1. Ю.А. Бабкина

  2. В.О. Бедлінський

  3. В.Г. Безшейко

  4. T. Сошенко, A. Габінська

Зміст випуску 2 (95), 2018

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Н.А. Марута

  3. А.Г. Бондарчук, Р.В. Бальоха

  4. С.А. Мацкевич, М.И. Бельская

  5. В.О. Климчук, В.В. Горбунова

  6. Ю.А. Крамар

  7. Т.А. Зайцева, О.А. Борисенко, П.П. Зайцев

Випуски поточного року