Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук
-
Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу
-
Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта
-
Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині
-
Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів
-
Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом
Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом
Генералізований тривожний розлад характеризується надмірною і невмотивованою тривогою, наявністю відчуття небезпеки, а також хвилюванням, зумовленим не лише конкретними обставинами або певними видами діяльності. Як правило, такий стан триває більш ніж кілька місяців, причому часто людина не здатна контролювати власне занепокоєння, що призводить до погіршення як професійного, так і соціального її статусу.
До вашої уваги представлено стислий огляд рекомендацій щодо ведення пацієнтів із генералізованим тривожним розладом, які розроблені Національною службою охорони здоров’я Великої Британії (NHS, 2017).
За останні роки істотно змінились діагностичні критерії та підходи до класифікації генералізованого тривожного розладу (ГТР). Сьогодні Національний інститут здоров’я і клінічного вдосконалення Великої Британії (NICE) рекомендує комплексний підхід при лікуванні згаданого захворювання, оскільки воно часто поєднується з іншими психічними розладами.
Полегшити симптоми хвороби, запобігти її рецидиву та по можливості відновити звичайне функціонування пацієнта — невід’ємна мета терапевтичних інтервенцій. Відповідно до рекомендацій щодо ведення пацієнтів із ГТР із вираженими функціональними порушеннями або, які не поліпшилися після психологічної допомоги (мали низьку ефективність), необхідно перейти до 3-го кроку надання допомоги — індивідуальної високоінтенсивної психологічної підтримки або до медикаментозного лікування. На рисунку представлено алгоритм ведення пацієнтів із ГТР.
/images/nn18-3_5455_sh.jpg)
Рисунок. Алгоритм ведення пацієнтів із генералізованим тривожним розладом
/images/nn18-3_5455_sh.jpg)
Рисунок. Алгоритм ведення пацієнтів із генералізованим тривожним розладом
Фармакологічні та психологічні підходи загалом можуть мати схожу ефективність при терапії гострої фази, проте в пацієнтів із тяжкокурабельною тривожністю можливе лікування шляхом психологічних інтервенцій.
Наведені далі настанови стосуються саме медикаментозного методу лікування ГТР. Автори рекомендують як засіб першої лінії терапії застосовувати селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) — препарат вибору сертралін. Згідно з рекомендаціями NICE сертралін є одним із найрентабельніших препаратів, хоча наразі наявні відомості щодо користі й інших СІЗЗС: есциталопраму, циталопраму та пароксетину.
Щоб зменшити ризик загострення симптомів тривоги, доцільно використовувати половину початкової дози протягом перших 1–2 тижнів і титрувати її поступово. Варто додати, що відповідь на терапію розвивається поступово і може продовжуватися протягом певного часу.
Для отримання повної оцінки ефективності лікування може знадобитися період до 12 тижнів. Проте відсутність будь-якого клінічного результату протягом чотирьох тижнів свідчить про низьку ефективність терапії. У разі отримання гарної відповіді на застосовувані інтервенції їх слід продовжувати щонайменше 18 місяців після ремісії, оскільки ризик рецидиву залишається ще вкрай високим.
А за поганої переносимості препаратів групи СІЗЗС варто розглянути можливість призначення іншого засобу вказаної групи або препарату з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН). При вираженій непереносимості вищезазначених засобів рекомендовано перейти до 3-ї лінії — прийом прегабаліну. Якщо СІЗЗС протипоказано, то можна застосовувати альтернативні лінії терапії, а саме розглянути перспективу призначення дулоксетину або венлафаксину пролонгованої дії. Коли СІЗЗСН протипоказано, то необхідно застосовувати прегабалін.
Отже, у разі відсутності клінічної відповіді на лікування препаратами 1-ї лінії слід перейти до 2-ї лінії терапії — інший СІЗЗС або СІЗЗСН (дулоксетин або венлафаксин).
Утім, за неефективності вищезгаданих препаратів рекомендовано застосувати терапію 3-ї лінії, а саме:
1) прегабалін (монотерапія або комбінація), враховуючи особливості інтервенцій під час 4-ї лінії,
2) інші варіанти лікування, що можуть включати іміпрамін, агомелатин, тразодон, кветіапін, гідроксизин, буспірон.
До того ж автори настанов наголошують, що адекватне та своєчасне лікування ГТР може запобігти подальшому розвитку депресії.
Треба пам’ятати, що пацієнти з тривожними розладами більш схильні до розвитку побічних ефектів. Ще на початку лікування слід попередити хворого про можливі побічні явища, зокрема підвищену нервозність, ажитацію, а також проводити ретельний моніторинг його стану протягом перших кількох тижнів лікування. Нижче наведено коротку інформацію щодо призначення медикаментозних препаратів, яку необхідно враховувати при веденні пацієнтів із ГТР.
Бензодіазепіни можуть бути корисними для короткочасного лікування (близько двох тижнів) у пацієнтів із легким або середнім рівнем тривоги або як додатковий компонент терапії в разі більш тяжкої тривоги (бажано короткий термін). Пацієнти мають бути поінформовані стосовно виникнення ризику седативного ефекту, падінь і розвитку медикаментозної залежності.
Пропранолол — ефективний засіб тільки при вегетативних симптомах тривоги (пітливість, тахікардія, тремор), а при ГТР із вираженою тривогою вказаний препарат не може бути рекомендований.
Дулоксетин не бажано застосовувати в пацієнтів з установленими захворюваннями печінки, а також у разі підозри на гепатит, тяжку ниркову недостатність і неконтрольовану гіпертензію.
Прегабалін — дієвий препарат у лікуванні симптомів депресії легкої та помірної інтенсивності при ГТР, зокрема у пацієнтів похилого віку. Він рекомендований для використання у згаданої когорти осіб, але через можливе погіршення функції нирок засіб може потребувати менших доз.
Доведену результативність у терапії гострої фази тривожного розладу та профілактики рецидивів має антипсихотичний препарат кветіапін.
Агомелатин засвідчив ефективність у лікуванні вираженої тривоги і профілактики рецидивів, однак препарат не ліцензований для терапії ГТР. Хоча він меншою мірою викликає сексуальну дисфункцію, аніж СІЗЗС і СІЗЗСН.
Трициклічні антидепресанти мають більш виражені побічні ефекти, тому слід уникати їх застосування в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями або в разі існування високого ризику вчинення хворим самогубства.
Щодо використання міртазапіну, то існуючі натепер дані мають обмежений і суперечливий характер.
Наразі є доказові дані стосовно застосування буспірону і гідроксизину лише в гострій фазі лікування, натомість бракує опублікованих відомостей щодо їхньої ефективності для запобігання рецидиву хвороби.
Підготувала Тетяна Антонюк
Оригінальний текст документа читайте на сайті www.bucksformulary.nhs.uk
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2018 Рік
Зміст випуску 1, 2018
-
Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств
-
Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції
-
Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності
-
Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии
Зміст випуску 9-10 (101), 2018
Зміст випуску 8 (100), 2018
Зміст випуску 7 (99), 2018
Зміст випуску 6 (98), 2018
-
Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги
-
Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги
-
Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу
-
Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта
-
Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью
-
Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення
Зміст випуску 4-5 (97), 2018
-
Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти
-
Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції
-
Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку
-
Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація
-
Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності
Зміст випуску 3 (96), 2018
-
Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук
-
Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу
-
Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта
-
Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині
-
Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів
-
Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом
Зміст випуску 2 (95), 2018
-
Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року
-
Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю
-
Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств
-
Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій
-
Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю
-
Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії
-
Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися