Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій
сторінки: 31-35
Всесвітні організації, які координують і впроваджують програми у сфері здоров’я, докладають максимум зусиль, щоб турбота про психічне здоров’я наближалася до людини, місця її сталого проживання та праці. Один із дієвих підходів у зазначеній царині — розвиток різних форм підтримки психічного здоров’я на робочому місці [1]. Сьогодні існує низка доказів і свідчень щодо економічної доцільності таких платформ як для країни загалом, так і для організацій зокрема [2] .
У цьому процесі важливими чинниками є координація системотворчих державних заходів, активності фахового середовища (розробка та дослідження ефективності інтервенцій) та ініціатива з боку менеджменту організацій і власників бізнесу. Створення відповідної платформи для впровадження та розвитку програм підтримки психічного здоров’я на робочих місцях належить, власне, державі, розробка дієвих інструментів і ресурсних засад — фаховим спільнотам, лідерство у впровадженні — безпосередньо компаніям.
До вашої уваги представлено огляд національних програм підтримки психічного здоров’я в організаціях, які сьогодні задають рамки, правила, напрями роботи, що мають сприяти державі, фаховим спільнотам, приватним і державним компаніям стати лідерами згаданих змін.
Національні програми підтримки психічного здоров’я в організаціях
Велика Британія
Керівництво NICE «Психічний добробут на роботі». Насамперед привертає увагу Національний інститут здоров’я і клінічного вдосконалення Великої Британії (NICE) — незалежна організація, відповідальна за забезпечення доказовими протоколами сфери охорони здоров’я та соціального піклування [3]. Одну з настанов NICE «Психічний добробут на роботі» було опубліковано 2009 року [4]. Зазначене керівництво містить низку рекомендацій щодо того, як створити правильні умови для підтримки психічного добробуту працівників, що призначене для роботодавців, HR-фахівців і працівників сфери соціального піклування, а також представників професійних спілок. Серед них такі рекомендації:
1. Стратегічний і координований підхід до промоції психічного добробуту працівників — пропозиції щодо інтеграції теми психічного добробуту в політику організації та практику менеджменту; зниження дискримінації та стигми стосовно проблем із психічним здоров’ям; забезпечення підтримки психічного здоров’я на етапах відбору персоналу, навчання, мотивації праці; створення рівних можливостей для всіх працівників, зокрема мігрантів, які частково зайняті, або працюють позмінно та ін.
2. Оцінка можливостей для промоції психічного добробуту та менеджмент ризиків — попереднє оцінювання параметрів, які торкаються психічного добробуту: абсентеїзм, плинність кадрів, інвестиції в навчання тощо. Йдеться про значущість доведення до працівників розуміння індивідуальної відповідальності за психічний добробут, зокрема за ідентифікацію власних потреб у цій сфері. При цьому акцентувати увагу на ранньому виявленні тих, хто може потребувати допомоги, і створювати відповідну систему підтримки для них (консультування, тренінги стрес-менеджменту тощо).
3. Гнучкість роботи — настанови щодо організації робочого графіка працівників (якщо це можливо), який має враховувати їхні потреби й очікування в особистому та професійному житті (часткова зайнятість, робота вдома, розподілена робота, гнучкий графік).
4. Роль лінійних менеджерів — підсилення ваги лінійних менеджерів у промоції психічного добробуту; розвиток мотивуючих управлінських навичок менеджерів, які заохочують участь працівників у командній роботі; делегування повноважень; конструктивний зворотний зв’язок; менторинг і коучинг.
Вагоме значення має підвищення розуміння менеджерами впливу управлінського стилю і практик на психічний добробут, озброєння їх навичками ідентифікації та допомоги працівникам з емоційними складнощами і симптомами психічних розладів, а також розуміння щодо необхідних скерувань працівників до спеціалізованих сервісів та інших осередків допомоги.
5. Підтримка малого та середнього бізнесу — роль порадництва у сфері психічного здоров’я на роботі та організації доступу до відповідних служб і сервісів працівників невеликих організацій.
Запропоновано додатково до описаного керівництва NICE ознайомитися з такими настановами, як: «Депресія», «Довготермінова відсутність на роботі через хворобу та нездатність працювати», «Промоція фізичної активності на роботі», «Інтервенції на роботі щодо паління», «Комп’ютеризована конгнітивно-поведінкова терапія для пацієнтів з депресією та тривогою».
Державна стратегія «Здоров’я, робота і добробут — піклування для нашого майбутнього». Ця стратегія Великої Британії орієнтована на досягнення трьох основних цілей: допомога в подоланні проблем зі здоров’ям без відриву від роботи (якщо це можливо); поміч у відновленні здоров’я після відсутності на роботі через хворобу; підтримка осіб, які мають проблеми зі здоров’ям, пов’язані з роботою [5].
Вказана стратегія охоплює весь спектр проблем зі здоров’ям, а також і проблеми з психічним здоров’ям. Проте акцент зроблено на якості послуг і полегшенні доступу до відповідних сервісів за допомогою таких заходів, як:
- організація роботи сервісів підтримки психічного здоров’я працівників безпосередньо на робочих місцях, розвиток програм психологічної підтримки людей під час повернення на роботу;
- впровадження доказових методів психотерапії для людей із легкою та помірною депресією, іншими розладами;
- швидке реагування на проблеми з психічним здоров’ям працівників;
- набір, навчання та розширення професійних компетенцій у сфері психічного здоров’я клінічного персоналу первинної ланки.
Активності спрямовані також на зниження частоти рецидивів, тривалості лікування та підвищення задоволеності сервісами з боку користувачів.
Національний рух «Час змін» (Time to change) [6] . 2007 року він започаткований за ініціативи благодійної організації Mind та Rethink Mental Illness і за підтримки Департаменту здоров’я Великої Британії (Comic Relief та the Big Lottery Fund) [7, 8]. Його цілі:
1) змінити ставлення та поведінку оточуючих до осіб із розладами психічного здоров’я;
2) зменшити рівень дискримінації стосовно згаданих осіб в особистому, соціальному житті та на роботі;
3) сприяти залученню до активних дій у зазначеному напрямі людей із проблемами психічного здоров’я;
4) створити стійку довготривалу кампанію.
Понад 4,1 млн англійців за час діяльності руху змінили в кращий бік своє ставлення до осіб із розладами психічного здоров’я. Так, за період 2008–2014 рр. на 5,6 % зросла кількість людей, які відзначали відсутність дискримінації, загальний рівень якої зменшився з 41,6 до 28,4 %
Сприяння у підтримці психічного здоров’я працівників — один із напрямів роботи руху. Організаціям-учасникам (яких уже 632) допомогу пропонували у вигляді консалтингової підтримки під час вироблення Планів дій щодо підтримки психічного здоров’я на місцях [9].
До того ж організація, яка вирішила підписати зобов’язання щодо підтримки психічного здоров’я працівників, має надіслати до Time to change власний план заходів, який підлягає ретельному аналізу. Потім організація має зворотний зв’язок і час на корекцію наданого плану, а після схвалення — його урочисто затверджують і підписують.
У такий спосіб організація отримує підтримку протягом року у вигляді тренінгів, безкоштовних майстер-класів, зв’язків з іншими установами чи групами осіб, які підписали такі зобов’язання і є лідерами у цій сфері.
Time to change пропонує будувати роботу навколо семи ключових принципів (ініціативи та реальні приклади щодо реалізації кожного пункту можна знайти на сайті Національного руху*):
* https://www.time-to-change.org.uk
1. Проявляти прихильність, відкритість та брати участь у заходах підтримки психічного здоров’я на найвищих щаблях менеджменту. Це критично важливо для успіху Плану дій, оскільки за відкритості керівників щодо власного психічного здоров’я можна досягти суттєвих зрушень у корпоративній культурі та стилі спілкування з підлеглими.
2. Демонструвати відповідальність і залучати працівників-лідерів. Шукати правильну команду чи людину, яка б взяла на себе відповідальність за процеси підтримки здоров’я, а також втілювати в корпоративні процеси способи відслідковування результатів.
3. Збільшити обізнаність щодо психічного здоров’я. Часто люди не знають, як проблеми з психічним здоров’ям впливають на якість життя та праці, а тому посилення знань у цій сфері є вкрай необхідним.
4. Розробляти та впроваджувати політики і практики подолання проблем із психічним здоров’ям на роботі. Працівники (і нові, і ті, хто давно працюють) мають знати, що і як вони мають робити, коли стикаються з психічним розладом, а також відчувати, що організація опікується їхнім психічним добробутом.
5. Пропонувати колегам ділитися досвідом щодо проблем із психічним здоров’ям та їхнім розв’язанням. Кампанії, які базуються на особистому досвіді, мають потужний мотивуючий інструмент.
6. Сприяти лінійним менеджерам у розвитку навичок спілкування на теми психічного здоров’я. Збільшення спроможності виявляти сигнали й ознаки розладів у працівників, а також довірливо спілкуватися з ними на ці теми, може допомогти зупинити проблеми до того, як вони стануть нездоланними.
7. Забезпечувати інформацією про можливості отримати підтримку та допомогу. Після зростання відкритості щодо психічного здоров’я та уваги до ньогослід сприяти легкому доступу працівників до відповідних сервісів і служб.
Канада
Національні стандарти Канади щодо психологічного здоров’я та безпеки на робочому місці. У світі це перший національний стандарт, що прямо стосується психічного здоров’я працівників, затверджений 2013 року [10]. Він має довгу передісторію, що бере свій початок ще від Глобального круглого столу (1998). Згаданий захід сприяв розвитку локальних змін щодо стандартів праці, визнання проблеми булінгу та переслідувань на роботі, а також зумовив низку Національних досліджень у цій сфері тощо [11].
Національний стандарт Канади стосується:
- створення в організаціях будь-якого типу системи менеджменту психологічного здоров’я та безпеки працівників (СМПЗБ) і зосереджений на ідентифікації та зменшенні загроз, що призводять до психологічної травматизації на роботі;
- оцінювання та контроль загроз, які не можуть бути зменшені;
- імплементації практик підтримки та промоції психологічного здоров’я на робочому місці;
- плекання культури промоції психологічного здоров’я та безпеки на роботі.
У документі наголошено, що система менеджменту психологічного здоров’я та безпеки працівників має бути інтегрована (або сумісна) з управлінськими практиками та іншими системами в організації. Передбачено такі основні елементи СМПЗБ:
1. Розвиток прихильності до системи (управління та участь).
2. Планування.
3. Імплементація.
4. Оцінювання і коригування.
5. Перегляд з боку менеджменту.
Стандарт містить деталізовані інструкції до кожного елемента, переліки всіх необхідних ресурсів для його впровадження, зразки імплементації та рекомендації для малих і середніх організацій, а також інструменти для внутрішнього аудиту.
Підтриманий відповідними стандартами цей процес триває в Канаді дотепер. 2016 року в провінції Манітоба прийнято «Акт про презумпцію посттравматичного стресового розладу», в якому йдеться, коли працівник зазнав травмуючих подій на роботі, і в нього діагностували посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це визнають як розлад, спричинений виробничою травмою, і він підлягає відшкодуванню з боку працедавця [12].
Національна кампанія «Сьогодні не в собі» (Not Myself Today) [13]. Зазначена кампанія виникла як ініціатива некомерційної організації Partners for Mental Health [14]. Вона сфокусована на досягненні трьох результатів в організаціях:
- підвищення усвідомлення проблем та розуміння важливості психічного здоров’я серед працівників;
- зниження стигми щодо розладів психічного здоров’я та людей, які їх мають;
- сприяти розвитку безпечної та підтримуючої робочої культури.
Організації-учасниці отримують повний пакет інструментів, ресурсів, інформаційної та тренерської підтримки, які допомагають їм досягти вказаних результатів. Щорічний процес оцінювання ефективності впровадження кампанії дає змогу організаторам говорити про наявність високих доказів її дієвості та інші дієві інструменти.
Щоб доєднатись до кампанії, організації треба зареєструватися та зробити внесок, після чого вона отримує набір інструментів Not Myself Today та членський он-лайн доступ до електронних ресурсів. Працівники організації-учасниці кампанії отримують промо-матеріали, роздаткові буклети, ресурси для менеджерів тощо. Організація зобов’язується брати участь в оцінюванні ефективності заходів.
Набір інструментів Not Myself Today («кампанія в коробці») включає:
1. Підтримку планування системи піклування про психічне здоров’я. Різноманітні плани, настанови з імплементації та постійну консультаційну допомогу.
2. Матеріали для поширення. Адаптовані інформаційні матеріали, слайди та короткі відеоролики.
3. Засоби для підвищення обізнаності. Постери, листівки, веб-банери, інфографіка тощо.
4. Систему заходів (шість різних типів), інструментів, ресурсів і навчальних можливостей, а також посібник з управління, який пропонує додаткову інформацію та ресурси для тих, хто задіяний в органах управління людьми.
5. Інструменти оцінювання. Опитувальники, які аналізує незалежна дослідницька команда Університету Ватерлоо.
6. Доступ до корпоративного веб-порталу.
Станом на 2017 рік понад 450 організацій і 38 тис. працівників долучилися до кампанії, і ця кількість продовжує збільшуватись так само, як і масив доказової бази щодо її ефективності.
Австралія
Урядова організація «Безпечна праця — Австралія» (Safe Work Australia, SWA) [15]. SWA опікується національною політикою у сфері здоров’я та безпеки працівників, а також виплатою компенсацій. Її діяльність тристороння: уряд, працівники і працедавці. До основних напрямів роботи належать:
- національна політика і стратегія;
- юридичні рамки та законодавство;
- компенсації;
- наукові дослідження, освіта й комунікація;
- співпраця, поради відповідним міністерствам.
Психічне здоров’я працівників перебуває у сфері уваги SWA в контексті розладів, отриманих на робочому місці (психологічна травматизація). За даними SWA, щороку 7,5 тис. австралійським працівникам надають компенсації через вказані причини (близько 6 % усіх випадків відшкодувань), загальним розміром 480 млн доларів, середня величина компенсації — 23 тис. доларів. Серед причин психологічної травматизації SWA називає невдало створене робоче середовище або середовище, у якому є істотні управлінські хиби; психічно, фізично чи емоційно надвимоглива робота; надмірний чи тривалий робочий тиск; знущання та сексуальні домагання; травматичні події; насилля на роботі.
SWA розробила керівництво «Вживаємо заходів: найкраща рамкова практика для управління психологічними претензіями у сфері компенсацій» [16]. До нього закладено такі три основи:
1. «Центрування на заявниках» — пропагує сприяння соціальному та економічному добробуту людини, якій належить компенсація, а також її одужанню та поверненню до роботи (якщо це можливо).
2. «Рівність інтервенцій»— орієнтує на системну роботу з позивачами, а саме від мікрорівня, на якому команда менеджерів обговорює претензії, через мезорівень — роботу страхових агентів — до макрорівня — державної та недержавної регуляції системи відшкодувань при втраті працездатності.
3. «Неперервне вдосконалення роботи» — наголошує на важливості досконалення роботи в контексті її наслідків для особи, яка подає на компенсацію, роботодавця, страхової команди та власне самої схеми відшкодування. Розробники радять послуговуватися настановою у шести напрямах, для кожного з яких пропонують окремий модуль, з детальним описом складнощів, кращих доказових практик, кроків реалізації, вимірювання ефекту, конкретними кейсами та додатковими ресурсами.
Її перший напрям передбачає розвиток менеджменту психологічних претензій; другий — оптимізацію роботи команд менеджменту претензій; третій — заохочення працедавців до підтримки процесів «відновлення на роботі» та «повернення до роботи»; четвертий — отримання доказів для ефективного лікування та реабілітації; п’ятий — підтримка компенсаційних рішень аналітичними даними та автоматизованими процесами; шостий — відстеження прогресу.
Національна кампанія «Голови вгору» (Heads up). Започаткована державною структурою Mentally Healthy Workplace Alliance , яка створена 2013 р. Національною комісією з психічного здоров’я, задля сприяння покращенню психічного здоров’я на робочих місцях [17]. Heads up продукує ресурси (інформацію, інструменти тощо) для менеджерів і для працівників організацій різного ґатунку [18].
Передусім Heads up закликає лідерів бізнесу висловити свою прихильність і розпочати дії у власних організаціях, а також надихає всіх працівників: робити внески у створення психічного здорового робочого середовища; дбати про власне психічне здоров’я; піклуватися про психічне здоров’я колег. Веб-сайт компанії пропонує безліч інформації й ресурсів*.
Для топ-менеджменту є окремий компонент — інтерактивний інструмент для створення Плану дій щодо психічного здоров’я на робочому місці. Зокрема, після відповіді на низку питань стосовно власної організації можна отримати припасований до потреб конкретної установи План заходів.
США
Офіс політики щодо працівників із інвалідністю Міністерства праці. Це державна агенція у структурі Міністерства праці, що діє з 2001 року. Вона промотує політику і координує взаємодію працедавців та уряду для підвищення успіху на робочому місці осіб з інвалідністю, поширюючи стратегії та ефективні практики, ділиться інформацією та здійснює технічну підтримку для державних агенцій, сервіс-провайдерів, недержавних структур тощо. Підтримка психічного здоров’я працівників — основний напрям роботи офісу, який діє як агрегатор найновіших політик, практик, інструментів для працедавців і працівників [19] .
До складу офісу входять такі секції: «Для працедавців», «Для працівників», «Для провайдерів послуг», «Для політичних діячів», «Для молоді». Кожна з яких містить відповідні посилання на посібники, інструкції, звіти або Центри надання послуг, що визнані офісом і придатні для застосування в організаціях.
Центр психічного здоров’я на робочому місці Американської психіатричної асоціації. Створений для допомоги працедавцям у продукуванні сприятливішого робочого середовища і вдосконаленні політики щодо психічного здоров’я. Діяльність Центру спрямована насамперед на подолання стигми та підвищення усвідомленості щодо проблем психічного здоров’я та його розладів, а також на допомогу компаніям у виробленні програм із підтримки психічного здоров’я в такий спосіб, щоб вони мали змогу досягти найкращих результатів.
Згаданий центр пропонує працедавцям потужні інформаційні ресурси, зокрема значну кількість кейсів відомих компаній щодо їхніх програм підтримки психічного здоров’я на робочому місці (U. S. Bank, Caterpillar, Chevron, Unilever тощо). Він проводить регулярні заходи, семінари як он-лайн, так і наживо. Для працедавців доступні кілька «калькуляторів», за допомогою яких можна обчислити втрати через психічні розлади працівників (алкогольної залежності), зазначивши розміри компанії та інші характеристики.
Центр пропонує дві ініціативи:
1. Правильний напрям (Right direction) — допомога працедавцям справлятися з депресією на робочому місці. Вона розроблена спеціально для імплементації в робочих умовах, ініціатива пропонує безкоштовні ресурси та матеріали «під ключ», скеровані на підвищення усвідомлення, зниження стигми та надихання на звернення за допомогою. Кампанія діє з 2013 р., за цей час сотні організацій адаптували згадані інструменти і включили їх до власних внутрішніх процедур і політик.
2. Ідентифікуй, контактуй, розумій (Identify, Connect, Understand/ICU) — просвітницька робота зниження стигми та плекання культури підтримки емоційного добробуту. В назві програми передбачено три кроки, які пропонують працедавцеві для імплементації:
1) виявити ознаки дистресу (Identify);
2) налагодити зв’язок із людиною в дистресі (Connect);
3) зрозуміти шлях уперед разом (Understand).
Під час читання вголос ICU схоже на звучання фрази «Я тебе бачу» (I see you). У програмі: 5-хвилинне відео (в кількох варіантах); посібник з імплементації; флаєр; мережевий додаток та опитувальник, що дає змогу відстежити прогрес. Отримали натепер програму понад 70 тис. працівників, а за підтримки DuPont вона є вільному доступі та безкоштовна.
Підсумки
вгоруНа державному рівні низка країн здійснює підтримку заходів щодо психічного здоров’я працівників. Це законодавчі ініціативи у вигляді стандартів, державних програм, норм праці тощо. Хоча законодавчий компонент — це лише один бік підтримки, оскільки вкрай потрібна технічна допомога організаціям щодо можливостей дотримуватися цих стандартів.
Ідеться саме про конкретні національні ресурси, доступні організаціям безкоштовно або за символічну плату (типові плани заходів, готові шаблони просвітницьких кампаній, підготовлені заздалегідь плакати та інфографіка, консалтинг для бізнесу тощо).
Для України сьогодні підтримка психічного здоров’я працівників на законодавчому рівні — ще далеке майбутнє, хоча не настільки, щоб уже зараз не розпочинати процеси адаптації та імплементації кращих світових практик і розроблених стандартів. Адже від окремих ініціатив у сфері піклування про психічне здоров’я працівників, які до того ж мають потужну економічну ефективність, набагато простіше буде потім перейти до реального втілення національних кампаній і державних стандартів у життя.
Cписок літератури знаходиться в редакції.