Meta Pixel

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. Деменція – пріоритетний напрям галузі охорони здоров’я

  2. Актуальные вопросы эпилепсии у лиц пожилого возраста

  3. Застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Україні за даними електронного регістру

  4. Болезнь Паркинсона и проблема боли

  5. Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств

  6. Зміни регіональної церебральної перфузії після лікування ніцерголіном хворих із ранньою стадією хвороби Альцгеймера

  7. Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції

  8. Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності

  9. Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии

  10. Особливості когнітивної дисфункції у пацієнтів із депресивним розладом на фоні цереброваскулярної патології

  11. Європейські настанови з діагностики та лікування безсоння

  12. Роль психотерапії в покращенні якості життя і задоволеності медичною допомогою у пацієнтів похилого віку з психічними розладами і поліморбідністю

  13. Я занадто зайнята, щоб померти

Я занадто зайнята, щоб померти

nn18spec-1_6061_f-291x300.jpg

Хедда Болгар

Хедда Болгар — відомий американський психоаналітик, яка все своє життя присвятила улюбленій справі. Прожила вона 103 роки і до останнього дня консультувала пацієнтів, вражаючи оточуючих власною життєрадісністю та невгамовною енергією. Її вчителі — психоаналітики «Віденського гуртка», найближчі послідовники Зиґмунда Фрейда. А стаж роботи в галузі психологічного здоров’ям налічує понад 75 років. Відомий психоаналітик допомагала пацієнтам позбутися страху смерті, самотності та страждань. Секретом власної молодості вважала саме вміння «жити тут і зараз», бачити радість у буденних моментах і насолоджуватись кожним днем свого життя.

Народилася Хедда Болгар 19 серпня 1909 року в Швейцарії. Елек Болгар, батько дівчинки, був військовим, дипломатом та істориком, а мати Ельза Штерн — перша жінка-­журналіст у Швейцарії. Вона під час Першої світової війни працювала військовим кореспондентом у Будапеш­ті, куди родина вирушила 1918 року. Саме в цей час у серці Європи назрівали бурхливі події, що увійшли в історію як «революція осінньої троянди».

Це було саме напередодні дня народ­ження дів­чинки, яка дуже образилася на дорослих, адже їй хотілося гостей і подарунків, ­натомість усі переймалися іншими проблемами. Батько сказав: «­Треба було заздалегідь сказати, що це так засмутить тебе. Ми б скасували революцію заради твого дня народження».

Так, ще задовго до початку відвідувань лекцій Фрейда Хедда отримала один із найголовніших уроків психічного здоров’я — завжди говорити про свої почуття, особливо з близькими людьми. ­Пізніше вона не раз буде на цьому наголошувати саме під час власних лекцій і консультацій.

В історії психології Болгар значиться як один із авторів тесту для розпізнавання мотивації ­людини, вибору і творчої поведінки «Little World Test», який 1930 року вона розробила разом із близьким другом Ліселотом Фішером.

Мешкаючи у Відні, Хедда писала статті, де засуд­жувала нацизм і брала активну участь у політичному житті країни. Під час навчання у Віден­ському університеті проходила стажування в австро-­американського психолога Шарлотти Бюлером, знала австрійського психолога Анну Фрейд, відвідувала лекції її батька, Зиґмунда Фрейда, а 1934 року отримала ступінь доктора. Болгар покинула Австрію 11 березня 1938 року, саме того дня, коли гітлерівські війська увійшли до Відня. Оселилася вона в Чикаго та отримала запрошення викладати в інституті психоаналізу. Того часу Хедда була єдиною жінкою-викладачем на психологічному факультеті.

Клієнтами доктора Болгар були переважно ­самотні люди похилого віку, які боялись смерті. Їм важко було знайти психотерапевта, старшого за себе, а молодим фахівцям вони не наважувались довірити власні проблеми, бо боялися наразитись на непорозуміння.

Доктор Хедда так розписала плюси «зрілого» віку, що одна журналістка назвала це інтерв’ю з психотерапевтом: «Коли я виросту, я хочу бути Хедден Болгар». Психоаналітик порівнювала себе з комівояжером, який уміє красиво піднести не зовсім популярний товар — старість як невід’ємний елемент розвитку особистості. Вона завжди намагалася допомогти своїм пацієнтам не просто змиритися з власним віком, а ще й полюбити його. Ось кілька її рекомендацій, які вона в різний час давала своїм клієнтам:

  • працюйте стільки, скільки дозволяє здоров’я, не поспішайте йти на пенсію;
  • не фіксуйте увагу на минулому, бо це заважатиме жити тут і зараз;
  • не хвилюйтесь про майбутнє, воно може принести приємні сюрпризи;
  • не замикайтеся в собі;
  • не говоріть постійно про хвороби і ліки;
  • виходьте на прогулянки, відвідуйте концерти, гуляйте в парку, зустрічайтеся з друзями;
  • не вимагайте уваги і допомоги від інших;
  • виказуйте інтерес і співчуття до людей;
  • не засуджуйте молодь, а намагайтеся з нею потоваришувати;
  • займайтеся спортом;
  • не переїдайте, вдосталь висипайтеся;
  • намагайтеся знайти радість у найпростіших буденних речах;
  • дякуйте за кожен прожитий день.

Хедда насолоджувалася своєю роботою і спілкуванням із людьми, завжди намагалася вислухати їх і зрозуміти їхні проблеми, любила спостерігати, як змінюються люди, як поліпшується їхнє життя, як вони починають відчувати себе вільними. Незалежно від віку, всім своїм пацієнтам радила перестати турбуватися і вчитися ставитися до життя з довірою і надією. Зрештою, ніхто достеменно не знає — що трапиться з ним у майбутньому. Адже не можливо вгадати: кого з друзів чи рідних ви втратите; на які неприємності доведеться наштовхнутися. Психоаналітик намагалась пояснити своїм пацієнтам, що страхи не обов’язково перетворюються на реальність. Тому немає жодного сенсу переживати заздалегідь. Власне, вона заохочувала насолоджуватися життям і не думати про погане. І після досягнення 50-літнього віку варто навчитися не надто прив’язуватися до речей, не будувати великих очікувань, хоча це і неймовірно складно, проте значно полегшує життя. Оскільки з віком життя приносить масу задоволення.

Серед правил щастя від Хедден Болгар можна виокремити такі:

1. Пам’ятайте, що більша частина ваших кошмарів знаходиться виключно у вашій уяві.

2. Отримуйте задоволення від спілкування з людьми, які вам симпатичні.

3. Після п’ятдесяти ми знаходимо дивовижну незалежність від чужих думок. Користуйтеся нею частіше і якомога менше турбуйтеся про чужі думки.

На запитання «Чи хотіли б Ви знову стати молодою?», — вона категорично відповіла: «НІ!». Бо вважала, що життя молодої людини набагато складніше. В молодому віці ми занадто переймаємось тим, що про тебе подумають сторонні: турбуємось, чи достатньо ти розумний, красивий, талановитий. До того ж намагаємось зрозуміти, яким би тебе хотіли бачити оточуючі. Хедда визнавала, що після досягнення 50-літнього рубежу — все стає набагато простіше. Більше ніхто не вчить тебе жити, ти чітко розумієш, що насправді важливо не те, як люди ставляться до тебе, а те, як ти ставишся до них. Крім того, ви можете відповідати відмовою на прохання, не відчуваючи себе винуватим або егоїстичним; не звертати уваги на поради близьких і слідувати власним переконанням; відкрито і щиро висловлювати свої почуття і думки.

Вона не боялася смерті, оскільки вважала, що її життя обов’язково буде мати продовження — весь накопичений досвід стане в нагоді іншим. Єдиним мінусом старечого віку вона вважала втрату тих, кого любиш. Хедда пережила смерть родичів і друзів, які загинули в окупованому нацистами Відні. Хоча справжній відчай відчула, коли помер її чоловік, з яким вони прожили 33 щас­ливі роки. Через рік після його смерті вона заснувала в Лос-­Анджелесі Інститут Райта — некомерційну організацію, яка займається навчанням фахівців у галузі психічного здоров’я, а також відкрила власну тера­певтичну клініку.

На думку психоаналітика, прожиті літа не слід асоціювати тільки з втратами, адже мають бути і переваги: отри­муємо досвід, незалежність, вчимося розуміти себе, перестаємо сердитись, тривожитись, припиняємо відчувати почуття провини й отримує можливість подумати про своє буття. Останні 30 років життя Болгар займалася вивченням активності людей літнього віку. Своє покликання бачила в тому, щоб допомогти пацієнтам «примиритися з віком, не змиритися з ним, а саме полюбити його». Вона вважала себе щасливою — раділа змінам, любила людей, була вдячна долі за все, що довелось пережити, і не уявляла собі іншого життя. Подолавши столітній рубіж, продовжувала чотири дні на тиждень давати психологічні консультації, а п’ятий — присвячувала викладанню. Хедда приймала пацієнтів у затишному офісі, що потопав у квітах. Струнка, яскрава, завжди стильно вбрана, в прикрасах, вона була втіленням елегантності та жіночої чарівності. Ні хвилини не сиділа без діла. Попри свій поважний вік, активно користувалася Інтернетом, комп’ютером та іншими технічними нововведеннями, які у свої юні роки й уявити не могла. До останніх днів психо­аналітик консультувала пацієнтів, брала участь у конференціях і численних зустрічах. А на 101-му році життя вона освоїла ще техніку йоги і практикувала її з величезною насолодою.

Як згадують її колеги, Болгар була дуже цікавим співрозмовником, могла підтримати бесіду практично на будь-яку тему: чи то Бах, чи то Фрейд, вегетаріанство чи політика. Уникала вечірок через їхню порожню балаканину, а також цуралася людей, які не люблять тварин. До речі, останні сорок років у будинку Хедди мешкали кішки з кошенятами, яких вона підбирала просто на вулиці. В неї було неймовірно багато друзів по всьому світу, і їхня кількість постійно зростала. Так, на вечорі, в честь 103-ї річниці від свого народження, в її будинку зібралося понад сто осіб. Найщасливішим періодом відомий психо­терапевт вважала останні 10 років свого життя.

Померла Хедда Болгар 13 травня 2013 року у власному будинку в Лос-Анджелесі, де до останнього дня вона приймала пацієнтів і вела активне життя.

Підготувала Тетяна Ільницька

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2018 Рік

Зміст випуску 1, 2018

  1. Деменція – пріоритетний напрям галузі охорони здоров’я

  2. Актуальные вопросы эпилепсии у лиц пожилого возраста

  3. Застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Україні за даними електронного регістру

  4. Болезнь Паркинсона и проблема боли

  5. Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств

  6. Зміни регіональної церебральної перфузії після лікування ніцерголіном хворих із ранньою стадією хвороби Альцгеймера

  7. Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції

  8. Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності

  9. Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии

  10. Особливості когнітивної дисфункції у пацієнтів із депресивним розладом на фоні цереброваскулярної патології

  11. Європейські настанови з діагностики та лікування безсоння

  12. Роль психотерапії в покращенні якості життя і задоволеності медичною допомогою у пацієнтів похилого віку з психічними розладами і поліморбідністю

  13. Я занадто зайнята, щоб померти

Зміст випуску 6 (98), 2018

  1. Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги


  2. Новое в эпилептологии


  3. Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги


  4. Фармакологічне лікування пацієнтів із деменцією


  5. Нейропластичность: от Cантьяго Рамон-и-Кахаль до наших дней


  6. Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу


  7. Трансформація особливостей особистості та копінг-стратегій залежно від тривалості рекурентного депресивного розладу


  8. Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта


  9. Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью


  10. Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення


  11. Энцефалопатия Вернике у беременной


  12. Від кохання до вбивства: три постріли відомих письменників


Зміст випуску 4-5 (97), 2018

  1. Розлади харчової поведінки: міфи та факти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти

  4. Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції

  5. Застосування толперизону в неврологічній практиці

  6. Нові підходи до курації біполярного розладу

  7. Постінсультна епілепсія у світлі новацій психіатрії

  8. Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку

  9. Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація

  10. Феномен «множественной селективности» в действии нейротропных средств и его роль в клинической неврологии

  11. Психічні розлади із соматичними симптомами: місце в сучасних класифікаціях, дефініції, діагностика та лікування

  12. Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності

  13. Рекомендації щодо менеджменту розладів харчової поведінки

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Зміст випуску 3 (96), 2018

  1. Розсіяний склероз: ситуаційний аналіз проблеми в Україні

  2. Новое в эпилептологии

  3. Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук

  4. Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу

  5. Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта

  6. Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині

  7. Адаптація шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника «Перелік симптомів ПТСР» для української популяції

  8. Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів

  9. Лечение невралгии, вызванной компрессией нейронов

  10. Міорелаксанти в мультимодальному лікуванні болю

  11. Настанови щодо діагностики та лікування змішаної депресії

  12. Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом

  13. Божевільне кохання Френсіса Скотта Фіцджеральда

Зміст випуску 2 (95), 2018

  1. Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року

  2. Новое в эпилептологии

  3. Система диагностических подходов и критериев DSM-5: возможности для специалистов, работающих в сфере психического здоровья

  4. Актуальные новости психиатрии

  5. Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю

  6. Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств

  7. Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій

  8. Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю

  9. Переваги кветіапіну в лікуванні депресивної симптоматики

  10. Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії

  11. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  12. Прегабалін у лікуванні нейропатичного болю

  13. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із нейропатичним болем

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій