Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Всесвітній день поширення інформації про хворобу Альцгеймера


nn18-7_89_f-300x214.jpg

 

Щороку 21 вересня у всьому світі відзначають Всесвітній день поширення інформації про хворобу Альцгеймера. Цей день був заснований 1994 року за ініціативою організацій, які досліджують зазначене захворювання, щоб мати змогу вповільнити його розвиток. Метою згаданого заходу є посилення пріоритетів і поінформованості суспільства про деменцію та асоційовані з нею проблеми; зниження ризику розвитку слабоумства; поширення інформації щодо діагностики, лікування та догляду таких пацієнтів; підтримка відповідних досліджень та інновацій. Попри сенсаційні заяви науковців, сьогодні ліків для радикальної боротьби із цією хворобою не знайдено. Наразі доступні лише методи, які можуть частково скоригувати стан хворого, сповільнити прогресування деменції та пом’якшити симптоми захворювання.

У всьому світі деменція спостерігається у майже 50 млн людей. Кожні три секунди діагностують новий випадок захворювання на вказану пато­логію. За прог­нозами фахівців, якщо ефективні стратегії зменшення ризиків не будуть реалізовані на світовому рівні, то до 2050 року кількість хворих на деменцію сяга­тиме приблизно 152 млн.

Більшість людей із зазначеним діагнозом живуть у країнах із низьким та середнім рівнями доходу. Тому в таких реґіонах очікується підвищення показників захворюваності на деменцію вп’ятеро, а в країнах із високим рівнем доходу — вдвічі. Сьогодні витрати, асоційовані з деменцією, налічують ­щонайменше ­трильйон доларів США і вже перевищують ринкову вартість найбільших сві­тових компаній, зокрема Apple та Microsoft. Широка ­обізнаність і розуміння щодо питань, пов’язаних із демен­цією, є важливим для розвіювання міфів і хибних уявлень про її симптоми.

nn18-7_89_sh.jpg

10 тривожних ознак деменції

За визначенням ВООЗ, деменція — це хронічний прогресуючий синдром, що викликаний різноманітними захворюваннями головного мозку, для якого характерна ­деградація когнітивних функцій (пам’ять, мислення, мовлення, здатність до орієнтації, контроль над поведінкою, виконання повсякденних функцій) більшою мірою, ніж це притаманно фізіологічному процесу старіння організму. Так, цей синдром є основною причиною інвалідності серед людей ­похилого віку.

Попри те, що симптоми деменції у кожної людини можуть відрізнятися, спільною рисою залишається втрата здатності виконувати повсякденні обов’язки та піклуватися про себе, а отже, необхідним стає залучення до їх догляду третіх осіб.

Офіційні статистичні дані Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України свідчать про те, що в нашій країні впродовж останніх п’яти років відносні показники захворюваності на деменцію зросли на 27,4 % на 100 тис. насе­лення, а 2013-го кількість хворих на деменцію ­становила 7 тис. 787 осіб (17,2 на 100 тис. населення). Варто додати, що жінки частіше хворіють на деменцію, ніж ­чоловіки, проте саме в останній когорті спостерігаються інтенсивніші темпи її зростання. За останні п’ять років поширеність вказаної патології в Україні зросла на 7,2 % та станом на 2013-й становила 51 тис. 612 осіб (113,8 на 100 тис. населення).

Нині науковці виокремлюють понад 100 форм ­деменції, найвідомішою з яких є хвороба Альцгеймера (50–60 % всіх випадків). Інші її форми включають судинну деменцію, деменцію з тільцями Леві та фронтотемпоральну деменцію. Так, до основних ознак захворювання належать: втрата пам’яті, труднощі в пошуку (підборі) потрібних слів або розуміння того, що говорить співрозмовник, складність у виконанні рутинних завдань, особистісні зміни і перепади настрою. Крім того, старіння мозку ­може асоціюватися зі зниженням когнітивного функ­ціонування, яке зазвичай виходять за межі вікової норми, але не сягає рівня деменції. Зокрема, для позначення таких станів було введено діагностичну категорію «Легкі когнітивні порушення». Результати досліджень, проведених у різних ­клініках, продемонстрували, що в середньому у 10–15 % пацієнтів із легкими когнітивними порушеннями (ЛКП) ­когнітивна недостатність протягом року може прогресувати до тяжкості деменції.

Наразі діагностика ЛКП є значною проблемою. Діаг­ностичні критерії ЛКП як дефініції, що означають початкові ознаки нейродегенеративного розладу, в подальшому зумовлюючи деменцію, є не достатньо точними. ЛКП може проявлятися у вигляді неврологічних або психічних симптомокомплексів і парціальних порушень пізнавальної діяльності, яким притаманний той чи інший ступінь прогредієнтності.

Як правило, у таких пацієнтів спостерігаються проб­леми із запам’ятовуванням нової інформації; зі здатністю до міркувань і виконанням складних завдань; порушуються зорово-просторові функції, усне або письмове мовлення; відзначаються розлади в емоційно-вольовій сфері та буденній поведінці. У низці дослід­жень було встановлено вищу варіабельність ЛКП як щодо клінічного перебігу синдромів, так і швидкості прогресування розладів. Так, в одних пацієнтів виявляють прогресування когнітивної недостатності, інші залишаються стабільними тривалий час, а деякі відновлюються до колишнього рівня функціонування. У структурі неврологічної патології тема корекції когнітивних порушень — актуальна та соціально значуща, адже пацієнти з когнітивними порушеннями втрачають змогу незалежно функціонувати як на роботі, так і в повсякденному житті.

Попри те, що вік — найважливіший відомий ­чинник ризику розвитку деменції, вона не є неминучим ­наслідком старіння. Вказане захворювання вражає не лише літніх людей, раннє настання деменції (визначається як ­поява симптомів у віці до 65 років) сягає до 9% випадків її виникнення. Деякі дослідження вказують на ­зв’язок між розвитком когнітивних порушень і факторами ризику, зумовленими способом життя. Так, до них належать: брак фізичної активності, ожиріння, незбалансоване харчування, вживання тютюну або алкоголю, діабет і гіпер­тонія у зрілому віці. Інші потенційно змінювані чинники ризику включають депресію, низький рівень освіти, соціальну ізоляцію і відсутність когнітивної активності.

На жаль, наразі немає методів терапії, які дали б ­змогу повністю вилікувати чи призупинити ­прогресування деменції. Хоча, враховуючи основні принципи надання допомоги пацієнтам із деменцією, можна значно скороти­ти кількість негативних проявів цього захворювання та підвищити якість життя пацієнта. Сьогодні основні напрями в розробці фармакологічних методів терапії деменції пов’язані з корекцією холінергічного дефіциту, а також із впливом на глутаматергічну систему в ЦНС.

Отже, препаратами, які застосовують для лікування вказаного захворювання, є антагоністи NMDA-рецепторів, ­інгібітори ацетил­холінестерази І та ІІ покоління, дофамінергічні та нор­адренергічні препарати, лікарські засоби метаболічної та вазоактивної дії. Поряд із медикаментозною ­терапією важливим у профілактиці ­хвороби є зміна ­способу ­життя та харчування.

Щороку дедалі більше країн беруть участь у заходах Всесвітнього дня поширення інформації щодо хвороби Альцгеймера, і в багатьох сферах сучасного життя ­зростає усвідомлення тягаря деменції. 2018 року запровад­жено кампанію під назвою «World Alzheimer’s Month».

Вересень став місяцем, протягом якого запропоновано не лише обговорювати проблеми, пов’язані з деменцією, в колі сім’ї, друзів, колег, а й бути активним учасником акцій із привернення уваги до зазначеної проблеми. На сайті www.worldalzmonth.org можна ознайомитись із ­плакатами, бюлетенями та банерами різними мовами, які можуть стати в пригоді як засоби громадської, корпоративної та державної промоції.

Підготувала Тетяна Ільницька

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2018 Рік

Зміст випуску 1, 2018

  1. Деменція – пріоритетний напрям галузі охорони здоров’я

  2. Актуальные вопросы эпилепсии у лиц пожилого возраста

  3. Застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Україні за даними електронного регістру

  4. Болезнь Паркинсона и проблема боли

  5. Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств

  6. Зміни регіональної церебральної перфузії після лікування ніцерголіном хворих із ранньою стадією хвороби Альцгеймера

  7. Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції

  8. Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності

  9. Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии

  10. Особливості когнітивної дисфункції у пацієнтів із депресивним розладом на фоні цереброваскулярної патології

  11. Європейські настанови з діагностики та лікування безсоння

  12. Роль психотерапії в покращенні якості життя і задоволеності медичною допомогою у пацієнтів похилого віку з психічними розладами і поліморбідністю

  13. Я занадто зайнята, щоб померти

Зміст випуску 6 (98), 2018

  1. Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги


  2. Новое в эпилептологии


  3. Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги


  4. Фармакологічне лікування пацієнтів із деменцією


  5. Нейропластичность: от Cантьяго Рамон-и-Кахаль до наших дней


  6. Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу


  7. Трансформація особливостей особистості та копінг-стратегій залежно від тривалості рекурентного депресивного розладу


  8. Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта


  9. Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью


  10. Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення


  11. Энцефалопатия Вернике у беременной


  12. Від кохання до вбивства: три постріли відомих письменників


Зміст випуску 4-5 (97), 2018

  1. Розлади харчової поведінки: міфи та факти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти

  4. Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції

  5. Застосування толперизону в неврологічній практиці

  6. Нові підходи до курації біполярного розладу

  7. Постінсультна епілепсія у світлі новацій психіатрії

  8. Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку

  9. Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація

  10. Феномен «множественной селективности» в действии нейротропных средств и его роль в клинической неврологии

  11. Психічні розлади із соматичними симптомами: місце в сучасних класифікаціях, дефініції, діагностика та лікування

  12. Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності

  13. Рекомендації щодо менеджменту розладів харчової поведінки

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Зміст випуску 3 (96), 2018

  1. Розсіяний склероз: ситуаційний аналіз проблеми в Україні

  2. Новое в эпилептологии

  3. Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук

  4. Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу

  5. Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта

  6. Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині

  7. Адаптація шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника «Перелік симптомів ПТСР» для української популяції

  8. Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів

  9. Лечение невралгии, вызванной компрессией нейронов

  10. Міорелаксанти в мультимодальному лікуванні болю

  11. Настанови щодо діагностики та лікування змішаної депресії

  12. Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом

  13. Божевільне кохання Френсіса Скотта Фіцджеральда

Зміст випуску 2 (95), 2018

  1. Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року

  2. Новое в эпилептологии

  3. Система диагностических подходов и критериев DSM-5: возможности для специалистов, работающих в сфере психического здоровья

  4. Актуальные новости психиатрии

  5. Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю

  6. Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств

  7. Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій

  8. Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю

  9. Переваги кветіапіну в лікуванні депресивної симптоматики

  10. Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії

  11. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  12. Прегабалін у лікуванні нейропатичного болю

  13. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із нейропатичним болем

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій