Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Всесвітній день поширення інформації про хворобу Альцгеймера
-
Лечение постинсультных когнитивных нарушений. Денигма или Сервонекс?
-
Организация медицинской помощи пациентам с биполярным расстройством семейными врачами
-
Розділ:
Всесвітній день поширення інформації про хворобу Альцгеймера
Щороку 21 вересня у всьому світі відзначають Всесвітній день поширення інформації про хворобу Альцгеймера. Цей день був заснований 1994 року за ініціативою організацій, які досліджують зазначене захворювання, щоб мати змогу вповільнити його розвиток. Метою згаданого заходу є посилення пріоритетів і поінформованості суспільства про деменцію та асоційовані з нею проблеми; зниження ризику розвитку слабоумства; поширення інформації щодо діагностики, лікування та догляду таких пацієнтів; підтримка відповідних досліджень та інновацій. Попри сенсаційні заяви науковців, сьогодні ліків для радикальної боротьби із цією хворобою не знайдено. Наразі доступні лише методи, які можуть частково скоригувати стан хворого, сповільнити прогресування деменції та пом’якшити симптоми захворювання.
У всьому світі деменція спостерігається у майже 50 млн людей. Кожні три секунди діагностують новий випадок захворювання на вказану патологію. За прогнозами фахівців, якщо ефективні стратегії зменшення ризиків не будуть реалізовані на світовому рівні, то до 2050 року кількість хворих на деменцію сягатиме приблизно 152 млн.
Більшість людей із зазначеним діагнозом живуть у країнах із низьким та середнім рівнями доходу. Тому в таких реґіонах очікується підвищення показників захворюваності на деменцію вп’ятеро, а в країнах із високим рівнем доходу — вдвічі. Сьогодні витрати, асоційовані з деменцією, налічують щонайменше трильйон доларів США і вже перевищують ринкову вартість найбільших світових компаній, зокрема Apple та Microsoft. Широка обізнаність і розуміння щодо питань, пов’язаних із деменцією, є важливим для розвіювання міфів і хибних уявлень про її симптоми.
За визначенням ВООЗ, деменція — це хронічний прогресуючий синдром, що викликаний різноманітними захворюваннями головного мозку, для якого характерна деградація когнітивних функцій (пам’ять, мислення, мовлення, здатність до орієнтації, контроль над поведінкою, виконання повсякденних функцій) більшою мірою, ніж це притаманно фізіологічному процесу старіння організму. Так, цей синдром є основною причиною інвалідності серед людей похилого віку.
Попри те, що симптоми деменції у кожної людини можуть відрізнятися, спільною рисою залишається втрата здатності виконувати повсякденні обов’язки та піклуватися про себе, а отже, необхідним стає залучення до їх догляду третіх осіб.
Офіційні статистичні дані Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України свідчать про те, що в нашій країні впродовж останніх п’яти років відносні показники захворюваності на деменцію зросли на 27,4 % на 100 тис. населення, а 2013-го кількість хворих на деменцію становила 7 тис. 787 осіб (17,2 на 100 тис. населення). Варто додати, що жінки частіше хворіють на деменцію, ніж чоловіки, проте саме в останній когорті спостерігаються інтенсивніші темпи її зростання. За останні п’ять років поширеність вказаної патології в Україні зросла на 7,2 % та станом на 2013-й становила 51 тис. 612 осіб (113,8 на 100 тис. населення).
Нині науковці виокремлюють понад 100 форм деменції, найвідомішою з яких є хвороба Альцгеймера (50–60 % всіх випадків). Інші її форми включають судинну деменцію, деменцію з тільцями Леві та фронтотемпоральну деменцію. Так, до основних ознак захворювання належать: втрата пам’яті, труднощі в пошуку (підборі) потрібних слів або розуміння того, що говорить співрозмовник, складність у виконанні рутинних завдань, особистісні зміни і перепади настрою. Крім того, старіння мозку може асоціюватися зі зниженням когнітивного функціонування, яке зазвичай виходять за межі вікової норми, але не сягає рівня деменції. Зокрема, для позначення таких станів було введено діагностичну категорію «Легкі когнітивні порушення». Результати досліджень, проведених у різних клініках, продемонстрували, що в середньому у 10–15 % пацієнтів із легкими когнітивними порушеннями (ЛКП) когнітивна недостатність протягом року може прогресувати до тяжкості деменції.
Наразі діагностика ЛКП є значною проблемою. Діагностичні критерії ЛКП як дефініції, що означають початкові ознаки нейродегенеративного розладу, в подальшому зумовлюючи деменцію, є не достатньо точними. ЛКП може проявлятися у вигляді неврологічних або психічних симптомокомплексів і парціальних порушень пізнавальної діяльності, яким притаманний той чи інший ступінь прогредієнтності.
Як правило, у таких пацієнтів спостерігаються проблеми із запам’ятовуванням нової інформації; зі здатністю до міркувань і виконанням складних завдань; порушуються зорово-просторові функції, усне або письмове мовлення; відзначаються розлади в емоційно-вольовій сфері та буденній поведінці. У низці досліджень було встановлено вищу варіабельність ЛКП як щодо клінічного перебігу синдромів, так і швидкості прогресування розладів. Так, в одних пацієнтів виявляють прогресування когнітивної недостатності, інші залишаються стабільними тривалий час, а деякі відновлюються до колишнього рівня функціонування. У структурі неврологічної патології тема корекції когнітивних порушень — актуальна та соціально значуща, адже пацієнти з когнітивними порушеннями втрачають змогу незалежно функціонувати як на роботі, так і в повсякденному житті.
Попри те, що вік — найважливіший відомий чинник ризику розвитку деменції, вона не є неминучим наслідком старіння. Вказане захворювання вражає не лише літніх людей, раннє настання деменції (визначається як поява симптомів у віці до 65 років) сягає до 9% випадків її виникнення. Деякі дослідження вказують на зв’язок між розвитком когнітивних порушень і факторами ризику, зумовленими способом життя. Так, до них належать: брак фізичної активності, ожиріння, незбалансоване харчування, вживання тютюну або алкоголю, діабет і гіпертонія у зрілому віці. Інші потенційно змінювані чинники ризику включають депресію, низький рівень освіти, соціальну ізоляцію і відсутність когнітивної активності.
На жаль, наразі немає методів терапії, які дали б змогу повністю вилікувати чи призупинити прогресування деменції. Хоча, враховуючи основні принципи надання допомоги пацієнтам із деменцією, можна значно скоротити кількість негативних проявів цього захворювання та підвищити якість життя пацієнта. Сьогодні основні напрями в розробці фармакологічних методів терапії деменції пов’язані з корекцією холінергічного дефіциту, а також із впливом на глутаматергічну систему в ЦНС.
Отже, препаратами, які застосовують для лікування вказаного захворювання, є антагоністи NMDA-рецепторів, інгібітори ацетилхолінестерази І та ІІ покоління, дофамінергічні та норадренергічні препарати, лікарські засоби метаболічної та вазоактивної дії. Поряд із медикаментозною терапією важливим у профілактиці хвороби є зміна способу життя та харчування.
Щороку дедалі більше країн беруть участь у заходах Всесвітнього дня поширення інформації щодо хвороби Альцгеймера, і в багатьох сферах сучасного життя зростає усвідомлення тягаря деменції. 2018 року запроваджено кампанію під назвою «World Alzheimer’s Month».
Вересень став місяцем, протягом якого запропоновано не лише обговорювати проблеми, пов’язані з деменцією, в колі сім’ї, друзів, колег, а й бути активним учасником акцій із привернення уваги до зазначеної проблеми. На сайті www.worldalzmonth.org можна ознайомитись із плакатами, бюлетенями та банерами різними мовами, які можуть стати в пригоді як засоби громадської, корпоративної та державної промоції.
Підготувала Тетяна Ільницька
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2018 Рік
Зміст випуску 1, 2018
-
Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств
-
Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції
-
Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності
-
Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии
Зміст випуску 9-10 (101), 2018
Зміст випуску 8 (100), 2018
Зміст випуску 7 (99), 2018
Зміст випуску 6 (98), 2018
-
Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги
-
Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги
-
Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу
-
Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта
-
Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью
-
Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення
Зміст випуску 4-5 (97), 2018
-
Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти
-
Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції
-
Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку
-
Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація
-
Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності
Зміст випуску 3 (96), 2018
-
Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук
-
Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу
-
Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта
-
Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині
-
Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів
-
Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом
Зміст випуску 2 (95), 2018
-
Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року
-
Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю
-
Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств
-
Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій
-
Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю
-
Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії
-
Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися