Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
стаття в PDF-форматі

Інновації в лікуванні розсіяного склерозу

Препарат Мавенклад® зареєстро­ваний в Україні для лікування пацієнтів із рецидивними формами розсіяного склерозу з високою активністю захворювання.

17 липня 2019 р. компанія ТОВ «Сона-фарм» (Київ, Україна) повідомила про реєстрацію в Україні препарату Мавенклад®— інноваційного лікарського засобу для лікування пацієнтів із рецидивними формами розсіяного склерозу з високою активністю ­захворювання. Виробником лікарського засобу є компанія Merck, Німеччина. ТОВ «Сона-­фарм» — ексклюзивний офіційний дистриб’ютор біотехнологічного портфеля компанії Merck в Україні.

Розсіяний склероз (РС) — одне з найпоширеніших захворювань цент­ральної нервової системи з ауто­імунно-запальними і нейродегене­ративними механізмами роз­­вит­ку. ­Ключову роль у розвитку і підтриманні патологічного процесу під час РС відіграє імунна система, яка є основною мішен­ню сучасних методів пато­генетичного лікування РС [1, 2]. Ви­­ни­кає захворювання зазвичай в осіб віком 20-40 років і в 2-3 рази частіше уражає жінок, аніж чоловіків. РС є найчастішою причиною не­травматичної інвалід­ності серед ­людей молодого віку. Так, за поточ­ни­ми оцінками, у світі налічується 2,5 млн осіб із РС, у Євро­пі — ­близько 700 тис., в Україні — понад 21 тис. [3, 4].

Найпоширеніші симптоми роз­сіяного склерозу: погіршення зору, сильна втома, біль, оніміння в ногах і руках, порушення здатності до пере­сування та мовлення [5]. Перебіг РС є непередбачуваним. Деякі люди можуть відчувати себе здоровими і здаватися такими впродовж багатьох років після встановлення ді­аг­нозу, тоді як у інших захворювання може мати прогресуючий характер зі швидким наростанням інвалі­­­ди­зації [6].

У більшості пацієнтів (85-90 %) на початку захворювання спос­те­рігається рецидивний перебіг [3]. За цієї форми РС виникають непередбачувані загострення або ­напади (так звані рецидиви), під час яких з’являються нові симптоми або наявні симптоми стають ­серйозніши­ми. Рецидиви можуть тривати упродовж різних періодів (днів або міся­ців) із подальшим частковим або повним відновленням (ремісією) [6]. У разі високоактивного РС рецидиви виникають більше двох разів на рік, а результати магнітно-резонансної томографії демонструють значну активність захворювання, що відображається на ­прогресуванні інвалідизації.

Поточна терапевтична стратегія має бути спрямована на зниження ризику рецидивів і прогресування інвалід­ності. Зростаючий арсенал лікарських засобів відкриває нові можливості для індивідуалізованої терапії, завдяки чому пацієнти й фахівці мають ­вибір під час спільного ­ухвалення рішення з урахуванням ­ефективності, можливих побічних ефектів і потенційних фінансових витрат [3].

Упродовж останніх 25 років у підходах до терапії РС відбуваються стрімкі зміни, з’являються все нові й нові препарати, що змінюють перебіг РС. Більшість сучасних препаратів за режимом дозування належать до підтримувальної терапії. Основними характеристиками такої терапії є: необхідність постійного прийому препарату, відновлення активності захворювання після припинення застосування препарату, відносно складний моніторинг [7-9]..

За даними G. Giovannoni  etal. (2018), препарати, що модифікують перебіг РС, можна умовно розділити на за­соби безперервної підтримувальної ­терапії та терапії імунної реконституції (ТІР), що проводиться коротким курсом [8].

Принципова відмінність ТІР від підтримувальної терапії полягає в тому, що препарати з цієї групи спричиняють пригнічення імунних клітин із подальшим їх відновленням. Такі відновлені клітини імунної системи здатні до відповіді на інфекції та розпізнавання атипових клітин. Особливість зазначеного лікування — це мож­ливість призначати терапію ­коротким курсом і досягати ­довгострокової ремісії з тривалою відсутністю активності захворювання.

До засобів ТІР належить Мавенклад®, зареє­стрований 17 липня 2019 р. в Україні (реєстраційне посвідчення UA/17515/01/01 Наказ МОЗ України від 17 липня 2019 р. № 1625). Мавенклад® рекомендований для лікування дорослих пацієнтів із рецидивними формами РС із високою активністю захворювання, встановленою на підставі клінічних або візуалізаційних методів обстеження.

Реєстрація препарату в Україні відбулася після схвалення Управлінням із конт­ролю за якістю харчових продуктів та лікарських засобів США (FDA) у США та Європейським агентством лікарських засобів (EMA) у країнах Європейського Союзу. Загалом препарат Мавенклад® ­схвалено для застосування в понад 50 країнах світу.

«В Україні близько 21 тис. осіб страждають на РС. Як дослідник у програмі клінічних випробувань я рада, що препарат Мавенклад® відтепер буде доступним для пацієнтів як довгоочікуваний новий варіант перорального лікування цього гетерогенного і часто непередбачуваного захворювання», — зазначила Тетяна Іванівна Негрич, професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри неврології Львівського ­національного медичного університету імені ­Данила Галицького.

Роджер Еліа (Roger Elia), генеральний директор «Мерк Біофарма СНД», повідомив: «На мою думку, ми вступили в нову еру лікування розсіяного склерозу. Мавенклад® сьогодні отримав реєстраційне посвідчення в Україні. Застосування препарату дасть змогу пацієнтам із високоактивним розсіяним склерозом перебудувати імунну систему і значно уповільнити подальший ­розвиток захворювання та суттєво поліпшити якість життя завдяки зручній схемі прийому.

Цей довгоочікуваний лікарський засіб випускають у таблетованій формі та призначають двома кур­сами до 10 днів на рік із подальшою перервою впродовж двох років і більше. Завдяки появі таких іннова­ційних препаратів, як Мавенклад®, ­лікар може точніше підбирати терапію для кожного па­­­ці­єнта».

«Реєстрація препарату Мавенклад® — чудова новина для паці­єнтів, які живуть із високоактивним ­рецидивним розсіяним склерозом. Препарат довів свою високу ефективність у дослід­жен­нях III фази і заслуговує на те, щоб отримати гідне місце в лікарській практиці. Мавенклад® призначають коротким курсом перорального лікування — щонайбільше протягом 20 днів упродовж перших двох років. Пацієнти з РС повинні мати можливість вибору лікування з відповідним графіком дозування, що дозво­ляє вести звичний спосіб життя. Упровад­жен­ня у щоденну практику інноваційних високоефективних препаратів потребує спільних зусиль фахівців охо­рони здоров’я, державних структур та орга­нізацій ­пацієнтів. Саме така спів­праця на всіх рівнях може дати пацієнтам мож­ливість ­отримувати необхідне ­ефективне ліку­вання», — наголосив генеральний директор ТОВ «Сона-­фарм» Остап Купновицький.

Мавенклад® є пероральним препаратом для лікуванням РС, який за­безпечує стійкий конт­роль рецидивів протягом чотирьох років при максимальному терміні лікування 20 днів у перші 2 роки [10, 11].

Препарат Мавенклад® продемонстрував значну ефективність щодо ключових ­показників активності захворювання [10, 11].

Схвалення препарату ґрунтується на результатах програми клінічних ­досліджень, що охоплює три до­слід­ження III фази (CLARITY, CLARITY Extension, ORACLE-MS) та 8-річ­ний реєстр безпеки застосування PREMIERE­ Registry [10-17].

Програма клінічних досліджень охоплювала понад 2 тис. ­пацієнтів і понад 13 років ­спостереження [10, 13, 16, 18-20]. Мавенклад® про­де­монстрував ефективність щодо ключових показників активності ­за­хворювання, таких як річна ­частота рецидивів, прогресування інва­лідності та активність ­захворювання за даними магнітно-резонансної томо­­графії:

  • прийом препарату Мавенклад® був асоційований із відносним зниженням річної частоти рецидивів на 58 % порівняно з плацебо (0,14 проти 0,33; р < 0,001) [10];
  • 80 % пацієнтів не мали рецидивів після дворічного перорального лікування препаратом Мавенклад®, тоді як у групі плацебо цей показник становив 61 % (р < 0,001) [10]. Від­сутність рецидивів зберігалася у 75 % пацієнтів протягом наступних двох ­років після припинення терапії [11];
  • у пацієнтів, які отримували препарат Мавенклад®, спостерігали зниження на 33 % ризику підтверд­женого впродовж трьох місяців прогресування інвалідизації, оціненого за розширеною шкалою ­статусу інвалідності (EDSS) порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (p = 0,02) [10];
  • у пацієнтів, які отримували препарат Мавенклад®, спостерігали нижчу середню кількість уражень ­головного мозку на T1-зважених зображеннях із конт­растуванням гадолінієм (0,12 проти 0,91 у групі плацебо; р < 0,001) та активних уражень головного мозку на T2-зважених зображеннях порівняно з плацебо (0,38 проти 1,43; р < 0,001) [10].

Найчастішими небажаними явищами, за даними основного дослід­ження III фази CLARITY, були інфекції верхніх дихальних шляхів, головний біль і лімфопенія [10].

До серйозних небажаних явищ, про які повідомлялося у клінічній ­програмі (CLARITY, CLARITY Extension, ORACLE-MS та PREMIERE Registry), ­належали злоякісні новоутворення (1,14 проти 1,01 випадків на 100 пацієнто-років для Мавенклад® і плацебо відповідно). Гематологічних зло­якісних новоутворень, що асоціюються з імуносупресією, не спостерігалося [20].

У групах лікування препаратом ­Мавенклад® спостерігали 0,83 випадків herpes zoster на 100 пацієнто-­років порівняно з 0,20 випадків на 100 пацієнто-років для плацебо. Це небажане явище частіше траплялося у пацієн­тів із лімфопенією [20].

Після закінчення двох курсів терапії у перші 2 роки подальше лікування ­препаратом Мавенклад® на 3-й і 4-й роки не потрібне. Необхідність повторного курсу лікування через 4 роки не ви­вчали [21].

Література

1. Ghasemi, N., Razavi, S. and Nikzad, E. Multiple Sclerosis: Pathogenesis, Symptoms, Diagnoses and Cell-Based Therapy. Cell J. 2017. Vol.19. P. 1-10.

2. Multiple Sclerosis International Federation, 2018. What is MS? https://www.msif.org/about-ms/what-is-ms/ last access 07/2019.

3. Montalban X. et al., ECTRIMS/EAN Guideline on the pharmacological treatment of people with multiple sclerosis. Multiple Sclerosis ­Journal. 2018. Vol. 24, № 2. P. 96-120.

4. http://medstat.gov.ua/ukr/statdan.html, last access 07/2019.

5. http://www.underpressureproject.eu/web/living-with-ms-in-europe, last access 07/2019.

6. Multiple Sclerosis International Federation, 2016. Types of MS. https://www.msif.org/­abo­­ut-ms/­types-of-ms/ last access 07/2019.

7. Pardo G., Jones D.E. J Neurol. 2017. Vol. 264. P. 2351-74.

8. Giovannoni G. Curr Opin Neurol. 2018. Vol. 31. P. 233-43.

9. Wiendl H. Nat Rev Neurol. 2017. Vol. 3. P. 573-4.

10. Giovannoni G. et al. N Engl J Med. 2010. Vol. 362. P. 416-426.

11. Giovannoni G. et al. Mult Scler J. 2018. Vol. 24, № 12. р. 1594-1604.

12. Comi G. et al. J Neurol. 2013. Vol. 260. P. 1136-1146.

13. Cook S. et al. Mult Scler. 2011. Vol. 17. P. 578-593.

14. Comi G et al. Ther Adv Neurol Disord. 2018. Vol. 11. P. 1-11.

15. Montalban X. et al. Neurol Neuroimmunol Neuroinflamm. 2018. Vol. 5: e477.

16. Leist TP et al. Lancet Neurol. 2014. Vol. 13. P. 257-267.

17. Cook S. et al., Multiple Sclerosis and ­Related Disorders 29 (2019). Р. 157-167.

18. Soelberg-Sorensen P. et al. EAN2017; [P0544].

19. Freedman M. et al. AAN2016; [P3456].

20. Cook S. et al. EAN2017; [P0543].

21. Інструкція для медичного засто­сування лікарського засобу МАВЕНКЛАД® Р.П. UA/17515/01/01 Наказ МОЗ України від 17 липня 2019 р. № 1625.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2019 Рік

Зміст випуску 10 (111), 2019

  1. Новорічне привітання

  2. Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління


  3. INSPIRE: Сім стратегій щодо припинення насилля над дітьми

  4. Новое в эпилептологии

  5. Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами


  6. Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  7. Поетапний підхід до терапії хвороби Паркінсона


  8. Нейропатичний біль: від рекомендацій до клінічної практики


  9. Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування


  10. Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування


  11. Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  12. Депрессия: лечение и ведение пациентов


  13. Обережно: поезія, або ефект Сильвії Плат


Зміст випуску 9 (110), 2019

  1. Всесвітній день боротьби з інсультом

  2. Глобальний тягар інсульту

  3. Новое в эпилептологии

  4. Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов

  5. Церебропротективна терапія препаратом Серміон® у пацієнтів із дисфункцією судин внаслідок артеріальної гіпертензії

  6. Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання

  7. Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я

  8. Фармакотерапія нейропатичного болю

  9. Ведення пацієнтів із болем у попереку та ішалгією

  10. Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга

  11. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  12. Фибромиалгия: обзор результатов современных исследований

  13. Говард Лавкрафт: принц божевілля

Зміст випуску 8 (109), 2019

  1. Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку

  2. Деменція. Пріоритет галузі охорони здоров’я

  3. Новое в эпилептологии

  4. Світовий досвід сучасної терапії розсіяного склерозу

  5. Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи

  6. Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту

  7. Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології

  8. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  9. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  10. Клінічні настанови щодо застосування тразодону для лікування великого депресивного розладу і супутніх станів

  11. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Зміст випуску 7 (108), 2019

  1. Самогубство: факти і цифри

  2. Працюємо разом: приділи 40 секунд профілактиці самогубств

  3. Всесвітній день психічного здоров’я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Застосування кветіапіну пролонгованого вивільнення для поліпшення комплаєнсу при лікуванні психічних розладів

  6. Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі

  7. Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи

  8. Нарушения движений во сне у взрослых

  9. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  10. Поліпшення психосоціального функціонування та якості життя пацієнтів із великим депресивним розладом внаслідок зменшення проявів ангедонії

  11. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра

  12. Практичні настанови щодо лікування тиків у пацієнтів із синдромом Туретта і хронічними тикозними розладами

  13. Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією

  14. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Зміст випуску 6 (107), 2019

  1. Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги

  2. Міждисциплінарна співпраця в організації медичної допомоги, освіти та соціальної підтримки осіб із розладами аутистичного спектра

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патоморфоз епілепсії: сучасний погляд на проблему

  5. Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів

  6. Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов

  7. Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології

  8. Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління

  9. Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії деменції

  11. Наївне мистецтво художників‑примітивістів

Зміст випуску 5 (106), 2019

  1. Тяжелый депрессивный эпизод у подростка: в поисках баланса между психофармакотерапией и психотерапией

  2. Когнітивно-поведінкова терапія соціальної фобії

  3. Депресивний розлад на тлі мітохондріальної дисфункції

  4. Синдром Айкарди

  5. Гипомеланоз Ито

  6. Диагностика и лечение синдрома PANDAS

  7. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  8. Тяжелый депрессивный эпизод

  9. Биполярное аффективное расстройство в детском возрасте

  10. Болезнь Шильдера

  11. Генералізований тривожний розлад

  12. Нова стратегія лікування вегетативної дисфункції у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

  13. Мультимодальные серотонинергические антидепрессанты и возможности их применения в клинической практике

  14. Настанови щодо призначення фармакотерапії уніполярної депресії

Зміст випуску 4 (105), 2019

  1. Тетяна Ільницька: «Розлади харчової поведінки – ​це не вибір особи, дієта чи стиль життя, а хвороба, що потребує кваліфікованої допомоги»

  2. Ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  3. Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків

  4. Новое в эпилептологии

  5. Комбінована терапія епілепсії у дітей

  6. Метод электроэнцефалографии для диагностики эпилепсии

  7. Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування

  8. Психодинаміка болю

  9. Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання

  10. Настанови щодо лікування розладів тривожного спектра

  11. Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю

  12. Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера

  13. Всеволод Гаршин: хвора совість століття

Зміст випуску 3 (104), 2019

  1. Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: ​можливість більше дізнатися та допомогти


  2. Новое в эпилептологии


  3. Застосування комплексу вітамінів групи B як потенційного методу терапії ушкоджень периферичних нервів


  4. Поліпшення когнітивних функцій і працездатності у пацієнтів із великим депресивним розладом під впливом антидепресивної терапії 


  5. Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей


  6. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом


  7. Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом


  8. Вплив аналгетиків центральної дії на біль при артриті


  9. Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера


  10. Безодня пристрастей родини Гюго


Зміст випуску 1 (102), 2019

  1. Порівняння схем медикаментозної терапії відповідно до національних та міжнародних рекомендацій із лікування нейропатичного болю

  2. Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи


  3. Новое в эпилептологии


  4. Альтернативні препарати в лікуванні біполярного розладу


  5. Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності


  6. Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії


  7. Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов


  8. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи


  9. Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии

  10. Ведення пацієнтів із психотичними розладами

  11. Настанови щодо лікування депресії


  12. Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице

  13. Франц Кафка: людина з надто великою тінню


Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій