Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Розділ:
Подарувати надію завдяки дії
Всесвітній день запобігання самогубствам засновано 2003 р. за ініціативи Міжнародної асоціації із запобігання самогубствам спільно із Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Щороку цей день спрямований на привернення уваги суспільства до проблеми самогубств, на протидію стигматизації та підвищення поінформованості організацій, урядів і громадськості, даючи можливість зробити єдино правильний висновок про те, що самогубству можна запобігти. Тема створення надії діями продовжує спонукати нас бути світлом для інших.
Самогубство — це серйозна проблема системи охорони здоров’я, яка має далекосяжні соціальні, емоційні та економічні наслідки. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі щорічно понад 700 тис. осіб позбавляють себе життя, і кожне самогубство має глибокий вплив на багатьох інших людей. На кожне самогубство, імовірно, припадає ще щонайменше 20 спроб вкоротити собі віку. Крім того, багато хто має серйозні думки про самогубство. Мільйони осіб відчувають негативні емоції, пов’язані із суїцидальною поведінкою.
Чинниками ризику, які підвищують рівень ризику самогубства, є складнощі у вибудовуванні близьких стосунків, тотальне відчуття самотності, необумовлене почуття провини, схильність до співзалежних стосунків, занижена самооцінка, екзистенційні та духовні кризи тощо. Упродовж трирічного періоду 2021–2023 рр. Всесвітній день запобігання самогубствам відбувається під гаслом «Подарувати надію завдяки дії». Цей девіз є потужним закликом для вжиття заходів та нагадуванням про те, що існує альтернатива самогубству і що своїми діями ми здатні вселити надію та активізувати відповідну профілактику.
До захисних чинників, що знижують ризик самогубства, належать: підтримка сім’ї, друзів, інших важливих у житті людини осіб; релігійні, культурні та етнічні цінності; участь у житті суспільства, яка приносить задоволення; соціальна інтеграція, наприклад через робочу діяльність, конструктивне використання дозвілля; наявність доступу до послуг з охорони психічного здоров’я. Хоча ці чинники не знімають ризик самогубства, вони можуть нейтралізувати сильні стресові ситуації, що виникають у житті людини. Зокрема, слід звертати увагу на таку поведінку чи слова дитини / підлітка:
- Часто розмовляє про смерть і самогубства.
- Усамітнюється частіше, ніж зазвичай.
- Розмірковує на тему «Я нікому не потрібен» чи «Ніхто не сумуватиме за мною» та под.
- Фрази на кшталт «Без мене нічого не зміниться».
- Робить спроби «попрощатися» — дарує свої речі й улюблені предмети друзям, упорядковує справи, мириться з ворогами.
- Висловлює прямі / непрямі погрози — «Краще повіситися, ніж жити з вами», «Більше ви мене не побачите»; «Ситий по горло», «Пожив — і годі», «Ненавиджу себе / тебе», «Ми більше з вами не побачимося».
- Перестає стежити за собою, відстає в школі або не відвідує освітній заклад.
Важливо пам’ятати, що самогубству можливо запобігти. Кожен з нас може цьому допомогти. Навіть хвилина спілкування з кимось зі свого оточення (член родини, друг, колега, або, навіть, незнайомець) може змінити його життя. Щире співчуття, переживання, емпатія, чуйність, бажання допомогти — ці риси і почуття відіграють головну роль і можуть запобігти трагедії. Надана підтримка та вміння вислухати можуть зменшити страждання людини. Співчуття та відсутність засудження можуть відновити надію та допомогти врятувати найдорожче — життя!
Відроджуючи надію завдяки діям, які ми робимо, ми можемо довести до схильних до самогубства осіб думку про те, що надія є, що ми не байдужі до їхньої долі та хочемо їх усіляко підтримувати. Цей девіз також означає, що наші дії — незалежно від того, великі вони чи малі, — можуть подарувати надію тим, хто зазнає труднощів. Під гаслом «Створення надії через дії» ми продовжуємо прагнути заохочувати розуміння та співчуття, простягаючи руку допомоги та слухаючи тих, хто поруч.
Зрештою, 10 вересня є нагадуванням про те, що запобігання самогубствам — пріоритетний напрям системи охорони здоров’я і що для зниження рівня смертності від самогубств необхідні термінові заходи. ВООЗ продовжуватиме взаємодію зі своїми партнерами, щоб підтримувати країни у запровадженні конкретних заходів для досягнення цієї мети.
Підготувала Лариса Мартинова
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2023 Рік
Зміст випуску 10 (146), 2023
Зміст випуску 9 (145), 2023
Зміст випуску 8 (144), 2023
-
Психічне здоров’я як одне з універсальних прав людини: тенденції, виклики, шляхи подолання проблем
-
Лікування інфантильних епілептичних спазмів вігабатрином: старий-новий препарат
-
Первинна ланка охорони здоров’я: надання найкращої допомоги при ПТСР починається з вас!
-
Посттравматичний стрес у дітей та підлітків: розпізнати, зрозуміти, допомогти
-
Жорж Cанд: вогонь і мармур (психологія інтимного життя мисткині)
Зміст випуску 7 (143), 2023
Зміст випуску 6 (142), 2023
Зміст випуску 5 (141), 2023
-
Коморбідність великого депресивного розладу та обструктивного апное уві сні
-
Бічний аміотрофічний склероз і лобово-скронева деменція, що супроводжуються конверсійним розладом
-
Рекомендації з лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона: консенсус щодо рухових розладів
-
Фармакотерапія депресії та тривожних розладів у закладах первинної медичної допомоги
Зміст випуску 4 (140), 2023
-
Діагностика та лікування епілепсії: сучасні тенденції та інструменти
-
Коморбідна тривога в пацієнтів літнього віку з депресією: вибір ефективної фармакотерапії
-
Клінічні рекомендації щодо лікування дорослих онкологічних пацієнтів із тривогою та депресією
-
Управління хронічним болем. Клінічна настанова, основана на доказах
Зміст випуску 3 (139), 2023
Зміст випуску 1, 2023
-
Тривожність під час війни: підтримка літніх людей за кризових обставин
-
Можливості корекції порушень функцій мозку дегенеративного та судинного характеру
-
Ведення пацієнтів із деменцією, ускладненою поведінковими та психологічними симптомами
-
Депресія та больовий синдром у пацієнтів похилого віку із супутніми патологіями
-
Розлади сну в осіб похилого віку: фокус на хворобі Паркінсона
-
Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу
-
Затяжна реакція горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно‑поведінкова терапія
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися