Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Меморандум про співпрацю у сфері ментального здоров’я: психологічна підтримка на первинному рівні
-
Гендерно-вікові та соціально-демографічні чинники ризику розвитку непсихотичних психічних розладів в осіб з асептичним некрозом головки стегнової кістки
Гендерно-вікові та соціально-демографічні чинники ризику розвитку непсихотичних психічних розладів в осіб з асептичним некрозом головки стегнової кістки
Асептичний некроз головки стегнової кістки (АНГСК) — тяжке дегенеративно-дистрофічне поліетіологічне захворювання кульшового суглоба, яке призводить до тривалої непрацездатності та інвалідизації. За даними систематичних оглядів, чинниками ризику є високі дози глюкокортикоїдів, травматизація кульшового суглоба, спадковість, вживання алкоголю та паління тощо [1, 2]. Оскільки одним із механізмів виникнення АНГСК є вплив глюкокортикоїдів, які викликають звуження судин, що призводить до збільшення вироблення прокоагулянтного фактора, адіпогенезу, зниження остеогенезу і пригнічення відновлення і ремоделювання кісток через утворення жирових емболів, то наявність депресивних розладів, за яких також підвищується рівень кортизолу, може виступати як додатковий чинник ризику [3, 4]. Відомо, що захворювання переважно вражає чоловіків працездатного віку, проте дані можуть різнитися залежно від основної причини виникнення [5]. За різними даними, середній вік пацієнтів з АНГСК становить від 33 до 50 років, а співвідношення чоловіків до жінок 3-4 до 1 [3]. Проте для азійської популяції хворих є інші дані: загальна поширеність нетравматичного АНГСК у Китаї становить 0,725 % із середнім віком діагностики 47,19 років; річний рівень захворюваності в Японії — 1,91 на 100 тис., середній вік пацієнтів 50,4 років, співвідношення чоловіків і жінок — 2,1:1 [6, 7]. Наявність хронічного болю в структурі захворювання спричиняє негативний вплив на психічний стан пацієнта, хронічний післяопераційний біль та зрештою знижує якість життя [8, 9]. Оскільки проведене хірургічне втручання покращує психічний компонент якості життя хворих на АНГСК, то вплив на наявні непсихотичні психічні розлади (НПР) може бути терапевтичною стратегією для зниження чинника ризику якості життя, пов’язаного зі здоров’ям та задоволеністю результатами лікування [10, 11]. Чинники ризику зниження якості життя після тотальної артропластики можна розділити на малоймовірно змінювані (стать, вік, супутні захворювання і соціально-економічний статус) та потенційно змінювані (периопераційний біль, фізичний стан, психічний стан, хірургічні чинники тощо) [9]. Згадані малозмінювані чинники, своєю чергою, можуть мати вплив на психічний стан пацієнтів, та уможливити його передбачення. Також слід зазначити, що вік пацієнта є одним із ключових чинників вибору варіантів лікування АНГСК [12]. Отже, успішна реабілітація хворих на АНГСК полягає не тільки у відновленні функцій уражених суглобів, а й у наданні необхідної, відповідно до наявних НПР та гендерно-вікових особливостей, психологічної допомоги. Мета дослідження — комплексний аналіз гендерно-вікових та соціально-демографічних характеристик пацієнтів з АНГСК як предикторів розвитку НПР.
Матеріали та методи дослідження
вгоруУ дослідженні взяли участь 137 пацієнтів з АНГСК, які отримували лікування у Комунальному закладі «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» (м. Дніпро) з діагнозом «асептичний некроз головки стегнової кістки» (M 87 за МКХ-10) у 2016-2019 рр. Серед обстежених 92 (67,2 %) чоловіки та 45 (32,8 %) жінок. Середній вік пацієнтів — 52,01 ± 11,29 років. Критеріями включення були наявність НПР у пацієнтів з АНГСК, добровільна згода на участь, відсутність психотичної симптоматики. Критерії виключення — важкі соматичні стани, наявність психічних розладів до виникнення АНГСК, систематичне вживання глюкокортикоїдів протягом останнього року. Для дослідження використовували клініко-анамнестичний та клініко-психопатологічний методи, які ґрунтувались на загальноприйнятих підходах до психіатричного обстеження пацієнтів [13, 14]. Також проводили структуроване інтерв’ю з використанням спеціально розробленої карти клініко-психопатологічного дослідження, яка вміщувала запитання щодо соціально-демографічного статусу. Виконали ретроспективний аналіз медичної звітної документації пацієнтів з АНГСК, які перебували на стаціонарному лікуванні, та динамічне спостереження. Оцінювали: тяжкість депресії з використанням шкали депресії Бека (BDI-ІІ), рівень тривоги — за допомогою шкали тривоги Бека (BAI) та тесту тривоги Тейлора (TMAS), виразності песимізму щодо майбутнього за шкалою безнадійності Бека (BHS), рівня алекситимії за Торонтською шкалою алекситимії (ТАС-20) та виявлення розладів, зумовлених вживанням алкоголю, за тестом AUDIT. Статистичний аналіз даних виконували з використанням пакета прикладних програм Statistica 6.1 (StatSoftInc., США). Оцінювання нормальності розподілу ознак виконували за допомогою тесту Шапіро–Уїлка. Аналіз розбіжностей проводили за допомогою непараметричного тесту Манна–Уїтні для кількісних ознак і критеріїв χ2 Пірсона та точного критерію Фішера для порядкових чи номінальних даних. Для порівняння декількох незалежних груп використовували тест Краскіла–Уоліса з подальшим попарним порівнянням за допомогою тесту Манна–Уїтні. Критичним значенням статистичної значущості для всіх видів аналізу вважали p < 0,05.
Результати дослідження та їх обговорення
вгоруУчасників розподілили на вікові групи за класифікацією ВООЗ: 18-44 роки (молодий вік), 45-59 років (середній вік), 60-74 роки (похилий вік), 75-89 років (старечий вік) (табл. 1). Дослідження не охоплювало осіб старше за 90 років, тож надалі категорію довгожителів не використовували. Аналізуючи показники депресії, тривоги, алекситимії, безнадійності та вживання алкоголю, виявлено гендерні відмінності: рівень тривоги в молодому віці вищий в осіб жіночої статі (p = 0,0382 для BAI та p = 0,0466 для TMAS) (табл. 2). Аналізуючи вікові особливості, виявлено достовірні відмінності алекситимії, залежно від вікових груп (тест Краскіла–Уолліса: H[df = 3, n = 45] =9,867787 p = 0,0197). За подальшого попарного порівняння виразності алекситимії виявлено достовірні відмінності показника між особами молодого віку та літніми пацієнтами як для чоловічої, так і для жіночої статі (p = 0,0322 та p = 0,0060 відповідно). Виявлено високий рівень алекситимії у всіх вікових групах, зокрема тенденцію до вищого рівня безнадійності у молодих жінок порівняно з чоловіками. За даними соціально-демографічного статусу, отриманих зі спеціально розробленої карти клініко-психопатологічного дослідження на момент обстеження 35,04 % (48/137) осіб працювали, а 64,96 % (89/137) — ні. Аналізуючи розподіл пацієнтів залежно від віку, статі, зайнятості та тривалості АНГСК (табл. 3), 52,9 % (36/68) чоловіків та 67,9 % (19/28) жінок працездатного віку не працювали через наявність хвороби. При цьому не виявлено достовірних відмінностей щодо працевлаштованості залежно від тривалості хвороби для обох статей (p > 0,05). Встановлено низьку поширеність АНГСК в осіб старшої вікової групи: лише 5,4 % (5/92) обстежених чоловіків та 11,1 % (5/45) є старшими за 60 років і мають нетривалий (до 5 років) анамнез захворювання. Середні результати рівня депресії в пацієнтів різних вікових груп за тестом BDI-II відповідали помірній депресії (20-28 балів). Аналізуючи рівні депресії за відповідними точками відсічі, 14,1 % обстежених чоловіків та 8,9 % жінок не мали ознак депресії (табл. 4) [15]. Достовірних відмінностей щодо поширеності різних рівнів депресії залежно від статі та віку не виявлено (p > 0,05). Середній бал песимізму до майбутнього за шкалою безнадійності Бека — 6 (4; 15), що відповідає легкому рівню. В обстежених жінок молодого віку виявлено тенденцію до вищих балів безнадійності. Аналізуючи поширеність безнадійності серед обстежених з АНГСК, клінічно значущий рівень (точка відсічі BHS — 3 бали) спостерігали у 32,6 % чоловіків та 48,9 % жінок без достовірних відмінностей залежно від віку (табл. 5). Наявність та виразність тривоги у пацієнтів з АНГСК може бути зумовлена багатьма причинами: від реакції на тяжке захворювання і необхідності оперативного втручання до складних психосоматичних механізмів переживання стресу. Серед обстежених медіанний бал тривоги за тестом TMAS був 26 (19; 37) із достовірно вищим значенням у жінок молодого віку. Взявши за точку відсічі за цим тестом 25 балів, отримали: чоловіки до 60 років достовірно рідше мали високий рівень тривоги, аніж жінки відповідної вікової групи (42,6 проти 75 % відповідно, за p = 0,0078 за точним критерієм Фішера) (табл. 6). Для осіб старшої вікової групи гендерних особливостей не виявлено. Оскільки тест TMAS визначає і вимірює тривогу як рису особистості, ми доповнили дослідження тривоги тестом BAI, який більшою мірою підходить для визначення тривоги як ознаки тривожного розладу. Аналізуючи результати, не виявлено гендерних і вікових відмінностей щодо поширеності різних рівнів тривоги в обстежених пацієнтів (табл. 7). Враховуючи алекситимічну теорію психосоматичних розладів, ми дослідили і гендерно-вікові особливості алекситимії. Медіанний бал за тестом TAС-20 — 70 (62; 79) із достовірно вищим рівнем у жінок молодого віку. Узявши за точку відсічі за цим тестом 60 балів, алекситимія в осіб старших вікових груп виникала значно рідше, ніж у віці до 60 років: достовірно у жінок (p = 0,0086 за точним критерієм Фішера) та тенденційно (2 проти 13) у чоловіків (p = 0,33776 за точним критерієм Фішера) (табл. 8).
![Таблиця 2. Психометричні показники у пацієнтів з АНГСК залежно від статі та вікових груп (Ме [Q25; Q75])](/uploads/issues/2023/1-2(138)/images/nn231-22830t2_.jpg)
Висновки
вгоруВнаслідок проведеного комплексного аналізу гендерно-вікових та соціально-демографічних характеристик осіб із нетравматичного АНГСК виявлено: співвідношення чоловіків і жінок у дослідженні — 2,04 : 1. Середні результати рівня депресії в обстежених відповідають помірній депресії; 14,1 % чоловіків і 8,9 % жінок не мають ознак депресії, не виявлено відмінностей щодо поширеності рівнів депресії залежно від статі та віку. Рівень тривожності в молодому віці був вищий у жінок, у старшому віці не встановлено гендерної залежності тривожності. При цьому не виявлено гендерних і вікових відмінностей щодо поширеності рівнів тривоги. Клінічно значущий рівень безнадійності спостерігали майже у третини чоловіків та у половини обстежених жінок без достовірних відмінностей залежно від віку. Високий рівень алекситимії у всіх групах із достовірно вищим рівнем у жінок молодого віку. Трохи більше половини чоловіків і дві третини жінок працездатного віку не працювали на момент звернення по медичну допомогу через захворювання.
Література
1. Paderno E, Zanon V, Vezzani G, et al. Evidence-Supported HBO Therapy in Femoral Head Necrosis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(6):2888. https://doi.org/10.3390/ijerph18062888
2. Hines JT, Jo WL, Cui Q, et al. Osteonecrosis of the Femoral Head: an Updated Review of ARCO on Pathogenesis, Staging and Treatment. J Korean Med Sci. 2021;36(24): e177. https://doi.org/10.3346/jkms.2021.36.e177
3. Petek D, Hannouche D, Suva D. Osteonecrosis of the femoral head: pathophysiology and current concepts of treatment. EFORT Open Rev. 2019;4(3):85-97. https://doi.org/10.1302/2058-5241.4.180036
4. Høifødt RS, Waterloo K, Wang CEA, Eisemann M, Figenschau Y, Halvorsen M. Cortisol levels and cognitive profile in major depression: A comparison of currently and previously depressed patients. Psychoneuroendocrinology. 2019;99:57-65. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2018.08.024
5. Lespasio MJ, Sodhi N, Mont MA. Osteonecrosis of the Hip: A Primer. Perm J. 2019;23:18-100. https://doi.org/10.7812/TPP/18-100
6. Zhao DW, Yu M, Hu K, et al. Prevalence of Nontraumatic Osteonecrosis of the Femoral Head and its Associated Risk Factors in the Chinese Population: Results from a Nationally Representative Survey. Chin Med J (Engl). 2015;128(21):2843-2850. https://doi.org/10.4103/0366-6999.168017
7. Ikeuchi K, Hasegawa Y, Seki T, Takegami Y, Amano T, Ishiguro N. Epidemiology of nontraumatic osteonecrosis of the femoral head in Japan. Mod Rheumatol. 2015;25(2):278-281. https://doi.org/10.3109/14397595.2014.932038
8. Hanley AW, Gililland J, Erickson J, et al. Brief preoperative mind-body therapies for total joint arthroplasty patients: a randomized controlled trial. Pain. 2021;162(6):1749-1757. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000002195
9. Kim DH, Pearson-Chauhan KM, McCarthy RJ, Buvanendran A. Predictive Factors for Developing Chronic Pain After Total Knee Arthroplasty. J Arthroplasty. 2018;33(11):3372-3378. https://doi.org/10.1016/j.arth.2018.07.028
10. Kang JS, Moon KH, Kwon DG, Shin BK, Woo MS. The natural history of asymptomatic osteonecrosis of the femoral head. Int Orthop. 2013;37(3):379-384. https://doi.org/10.1007/s00264-013–1775-y
11. Kubo Y, Yamamoto T, Motomura G, Karasuyama K, Sonoda K, Iwamoto Y. Patient-reported outcomes of femoral osteotomy and total hip arthroplasty for osteonecrosis of the femoral head: a prospective case series study. SpringerPlus. 2016;5(1):1880. https://doi.org/10.1186/s40064-016–3576-4
12. Zhao D, Zhang F, Wang B, et al. Guidelines for clinical diagnosis and treatment of osteonecrosis of the femoral head in adults (2019 version). J Orthop Translat. 2020;21:100-110. https://doi.org/10.1016/j.jot.2019.12.004
13. Atula S. Настанова 00708. Психічні розлади внаслідок соматичного захворювання. Published online 2017. https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3503
14. Laukkala T. Настанова 01068. Психіатричне обстеження дорослих. Published online 2017. https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3785
15. Beck AT, Steer RA, Brown GK. BDI–II, Beck Depression Inventory: Manual. 2nd ed. Psychological Corp.; Harcourt Brace; 1996.
Психосоматична медицина та загальна практика.2022. Вип. 7, No 2: e0702369 DOI: 10.26766/pmgp.v7i2.369
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2023 Рік
Зміст випуску 10 (146), 2023
Зміст випуску 9 (145), 2023
Зміст випуску 8 (144), 2023
-
Психічне здоров’я як одне з універсальних прав людини: тенденції, виклики, шляхи подолання проблем
-
Лікування інфантильних епілептичних спазмів вігабатрином: старий-новий препарат
-
Первинна ланка охорони здоров’я: надання найкращої допомоги при ПТСР починається з вас!
-
Посттравматичний стрес у дітей та підлітків: розпізнати, зрозуміти, допомогти
-
Жорж Cанд: вогонь і мармур (психологія інтимного життя мисткині)
Зміст випуску 7 (143), 2023
Зміст випуску 6 (142), 2023
Зміст випуску 5 (141), 2023
-
Коморбідність великого депресивного розладу та обструктивного апное уві сні
-
Бічний аміотрофічний склероз і лобово-скронева деменція, що супроводжуються конверсійним розладом
-
Рекомендації з лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона: консенсус щодо рухових розладів
-
Фармакотерапія депресії та тривожних розладів у закладах первинної медичної допомоги
Зміст випуску 4 (140), 2023
-
Діагностика та лікування епілепсії: сучасні тенденції та інструменти
-
Коморбідна тривога в пацієнтів літнього віку з депресією: вибір ефективної фармакотерапії
-
Клінічні рекомендації щодо лікування дорослих онкологічних пацієнтів із тривогою та депресією
-
Управління хронічним болем. Клінічна настанова, основана на доказах
Зміст випуску 3 (139), 2023
Зміст випуску 1, 2023
-
Тривожність під час війни: підтримка літніх людей за кризових обставин
-
Можливості корекції порушень функцій мозку дегенеративного та судинного характеру
-
Ведення пацієнтів із деменцією, ускладненою поведінковими та психологічними симптомами
-
Депресія та больовий синдром у пацієнтів похилого віку із супутніми патологіями
-
Розлади сну в осіб похилого віку: фокус на хворобі Паркінсона
-
Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу
-
Затяжна реакція горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно‑поведінкова терапія
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися