Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. «Найважливіші ліки для кожної дитини – це любов та віра у неї її батьків»

  2. Упрощенная классификация психических расстройств: альтернатива DSM-V и МКБ-11

  3. Ожирение у пациентов с тяжелыми психическими расстройствами

  4. Новое в психиатрии

  5. Новое в эпилептологии

  6. Возможности кветиапина в терапии шизофрении в пожилом и старческом возрасте

  7. Процессы нейропластичности в развитии депрессивных расстройств

  8. Психологические установки пациента и переживание боли

  9. Післяпологова депресія: особливості перебігу і лікування

  10. Диагностика и лечение вертеброгенной пояснично-крестцовой радикулопатии

  11. Практические рекомендации по лечению немоторных проявлений болезни Паркинсона

  12. Мнение эксперта

  13. Проблема насилия, совершаемого в состоянии опьянения

  14. Современные достижения медикаментозной терапии биполярного расстройства

  15. Внутренние демоны Винсента ван Гога

Післяпологова депресія: особливості перебігу і лікування

Післяпологові порушення настрою охоплюють період пологів і перших місяців після них. Вважається, що вони вражають від 70 до 80% жінок. За даними епідеміологічного анкетування, показник розповсюдженості становить 10­15%. Найчастіше післяпологова депресія набуває характеру післяпологового смутку (80­90% випадків) і визнається природною реакцією жінки на стрес. Передусім цей стрес зумовлюється такою життєвою позицією, в якій жінка набуває нової ролі – матері. Окрім цього пологи є фізичним стресом, що супроводжується болем, виснаженням організму і гормональними зрушеннями. Післяпологовий смуток розвивається протягом кількох днів і формується найчастіше на десятий день. Він характеризується помірним зниженням настрою, яке поєднується з емоційною лабільністю, подразливістю, плаксивістю. Іноді лабільність може мати виражений характер, призводити до погіршення стосунків в сім’ї, спалахів агресії, гніву. Смуток, що триває більше десяти днів, найчастіше вказує на початок післяпологової депресії.
Під пологовою або післяпологовою депресією розуміють епізод великої депресії, що розвивається протягом шести тижнів після пологів. Хоча післяпологова депресія є досить поширеним явищем, її діагностика та лікування відбуваються лише у випадках, що безпосередньо загрожують життю дитини або матері. Причин такої ситуації є декілька. Матері, особливо народжуючи вперше, можуть не знати, що їхні відчуття носять хворобливий характер. Одночасно вимоги оточення і сім’ї до образу матері бувають настільки обтяжливими і негнучкими, ригідними, що саме ними і особливими обов’язками хворі намагаються пояснити для себе відчуття втоми, виснаження, відсутність радості від народження дитини. Жінки, відчуваючи неприємні зміни у своєму організмі, навіть бояться про них говорити, адже найчастіше не можуть зрозуміти, що із ними діється.
У більшості випадків післяпологова депресія розглядається як фактор, що негативно впливає на розвиток дитини і навіть відбивається на її психічному стані у майбутньому. Дослідження впливу депресії на дитину виявили численні розлади у дітей, матері яких страждали на післяпологову депресію. Жінкам із депресією здається, що вони не спроможні доглядати за дітьми, не відчувають до малечі якихось почуттів, і це негативно позначується на стосунках мати – дитина. Несвоєчасна діагностика депресії небезпечна своїми наслідками для сім’ї (сімейні конфлікти, відсутність задоволення супружнім життям, розлучення). До того ж неліковaна депресія несе в собі загрозу рецидивів розладу настрою і збільшує ймовірність виникнення біполярного афективного розладу.
Ще Гіппократ описував хронічні психози, що ускладнювалися перинатальними інфекціями, виникали після пологів і мали летальний кінець. Ескіроль 1838 р., а пізніше – Магсе 1858 р. говорили про пуерперальні психози, описані в роботі «Безумство вагітних жінок» (lafolie desfemmes enceintes). Піт 1968 р. запропонував термін «депресія післяпологового періоду» і наголосив на атиповості перебігу цього розладу. Пізніше Кшпаг і Робсон вводять поняття перинатальної психіатрії. Вони вважають необхідним виділення в окремий підрозділ афективної патології післяпологову депресію. Клінічні прояви післяпологової депресії нагадують важкі або помірно виражені депресивні розлади.
Поряд із основними симптомами післяродового смутку, які були описані Кенерлі, О’Хара описав такі характерні симптоми, як крайній песимізм, почуття невдоволення, дратівливість, реакції протесту, скарги на важку долю, неприємні відчуття у тілі, плаксивість, нудьгу, постійні настирливі роздуми про одне й те саме. Водночас для цих хворих часто є характерними обсесивні імпульси й думки, пов’язані зі страхом скривдити дитину, вбити, викинути через вікно, що призводить до уникання контактів з нею. Депресивні матері втрачають інтерес до дитини, перестають доглядати за нею, їх дратує дитячий плач. Іноді спостерігаються панічні страхи, тривога перед виходом з дому, надмірна турбота про власне здоров’я і здоров’я дитини. Серед скарг можуть зустрічатися такі, як відчуття покинутості, неможливості виявлення почуттів до близьких, страх перед відсутністю почуттів. Післяпологова депресія може тривати від двох до шести місяців, хоча описані випадки затяжного перебігу тривалістю один рік і довше.
Таким чином, якщо післяпологовий період сам по собі не є причиною депресії, сукупність різних провокуючих моментів (стрес, психотравми, депресія в анамнезі тощо) підвищують ризик виникнення післяпологової депресії.
Проведені дослідження перебігу післяпологової депресії показали, що матері, в яких виникла післяпологова депресія, відрізняються підвищеним ризиком розвитку депресивного розладу. Причому зменшення соматичних симптомів депресії у цих хворих супроводжується наростанням когнітивних порушень. Методи множинного регресійного аналізу дозволили виділити ряд факторів, що сприяють виникненню депресії. До них відносяться депресія в анамнезі, депресія, визначена за кількістю балів за шкалою оцінки депресії Бека у другій половині вагітності, психотравми і ускладнена пологова діяльність. Одним із найважливіших психіатричних факторів виникнення післяпологової депресії є наявність попередніх епізодів зниженого настрою, як пов’язаних із пологами, так і не залежних від них. Жінки, що мають в анамнезі післяпологову депресію в 30­50% випадків, мають ризик виникнення депресії незалежно від пологів, а для матерів, що хворіють на біполярний розлад, ризик післяпологової депресії становить від 25 до 60%.
Материнство може супроводжуватися депресією у разі важкого матеріального становища і неможливості забезпечення потреб дитини. Депресивні переживання частіше виникають, коли народжуються діти, що мають фізичні проблеми.
Із динамічної точки зору, пологи – це період, коли жінка ототожнює себе зі своєю дитиною. У цей час, можливо, реактивізовуються старі психотравми, коли жінка може ототожнювати себе із негативним образом власної матері чи образом матері, що страждає і відмовляється від життя заради дитини.
Розрізняють такі типи післяпологової депресії:
• невротична післяпологова депресія;
• депресія з маячними переживаннями;
• депресія з психосоматичними симптомами.
Найважливішим завданням лікаря в ході терапії розладів післяпологового періоду є збереження зв’язку між дитиною і мамою, адже депресивний стан жінки є небезпечним як для неї самої, так і для дитини, і має тенденцію до хроніфікації. Діти, вигодувані депресивними матерями, сумні, в’ялі, малоактивні, розвиваються дуже повільно. Відомо, що 40% таких дітей мають афективні порушення різного характеру. Саме тому лікування післяпологової депресії є профілактикою соціально небезпечних вчинків породіль і одночасно запобігає порушенням емоційного розвитку дитини.
Серед методів лікування виділяють:
• психотерапію (перевага надається психологічно­му консультуванню і когнітивно­біхевіоральній терапії);
• короткотермінове динамічне лікування;
• фармакотерапію (антидепресивну і антипсихотичну).
Враховуючи необхідність утримання зв'язку мати – дитина, вибір методу терапії і психофармалогічного препарату є досить відповідальним завданням для лікаря, адже при післяпологовій депресії лікують двох людей – матір і дитину. Тому терапія повинна бути такою, що не завдасть шкоди їхнім стосункам і здоров’ю. За даними численних досліджень і власного досвіду, ефективним є призначення антидепресантів з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну, що не викликають вираженої седації, мають добру переносимість і довгий період напіввиведення (призначають один раз на добу). За наявності маячної симптоматики необхідним є застосування сучасних антипсихотиків, які не мають холінергічного впливу, не впливають на денну активність, а також на рівень пролактину. Серед таких препаратів найбільш доцільним є призначення сероквелю ХR, позитивний вплив якого на психічний стан є незаперечним і може регулюватися гнучким дозуванням засобу.
Нижче наведений клінічний випадок післяпологової депресії.

Хвора Р., 28 років. Одружена. Освіта вища. Перші пологи. Народила хлопчика вагою 3200 кг. Дитина здорова. Пологи протікали без ускладнень. Живе у нормальних матеріально­побутових умовах. Взаємини в родині дружні. Народження дитини плановане, довгоочікуване.
Звернулася по допомогу за порадою педіатра і ініціативою родини, занепокоєної зміною психічного стану пацієнтки, що виникла після виписки з пологового будинку. Жінка не спала, була пригніченою, не хотіла підходити до дитини, уникала контактів із батьками, чоловіком. Постійно плакала, висловлювала суїцидальні думки.
З анамнезу хвороби: захворіла після пологів, які були фізіологічними, проходили без ускладнень. Дитина народилася здоровою. Перші дні після пологів почувала себе щасливою мамою, будувала плани на майбутнє. Перед випискою з пологового будинку психічний стан пацієнтки змінився. Перестала спати, стала тривожною, пригніченою, маломовною, з’явився неспокій. Жінка «не знала, що з собою робити», почувалася неспроможною доглядати за дитиною, боялася взяти хлопчика на руки, відмовлялася годувати. Висловлювала ідеї провини, гріху. Перебування з дитиною було для пацієнки тяжким випробуванням, не хотіла бачити чоловіка, якого до пологів «кохала до нестями».
З анамнезу життя: росла без батька. Мати відрізнялась егоїстичністю, була достатньо деспотичною, вимагала повного підпорядкування та «ідеальності» в усьому. Найбільшим покаранням для себе хвора вважала образу і незадоволення мами, які змушували її почуватися самотньою і покиненою.
Лікування: сероквель, підвищуючи дозування з 25 мг тричі на день до 400 мг на добу.
Критерієм вибору сероквелю у даному випадку була доведена в міжнародних клінічних дослідженнях і перевірена власним досвідом ефективність препарату при депресивних та тривожно­маячних станах, а також можливість гнучкого підходу в регулюванні дози, що давало можливість залишити пацієнтку з її дитиною.
У процесі лікування, поступово, починаючи з другого тижня терапії в дозі 200 мг, пацієнтка почала спати, зменшилася тривога. Надалі дезактуалізувалися депресивні переживання, жінка стала спокійною, зник страх, почала «повертатися до себе колишньої». На даний час почуває себе здоровою. Отримує амбулаторно 200 мг сероквелю.

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2010 Рік

Зміст випуску 5-2, 2010

  1. Сучасна психоневрологічна допомога дітям: погляд на проблему

  2. «Детская психиатрия - одна из самых востребованных специальностей в США»

  3. Батьки – батькам: що найважливіше для неповносправної дитини

  4. Диагностика и ведение пациентов с первым судорожным приступом

  5. Дифференциальная диагностика и коморбидность БПР и РДВГ у детей

  6. Применение антипсихотических и стабилизирующих настроение препаратов у детей с БПР І типа <br> Сравнительный анализ краткосрочных рандомизированных контролируемых плацебо исследований

  7. Особенности фармакотерапии в детском возрасте

  8. Фармакотерапия спастичности у детей и подростков с церебральным параличом

  9. Терапевтичні підходи до лікування депресії в дитячому віці

  10. Терапия резистентной эпилепсии в детском возрасте

  11. Вальпроевая кислота - лидер в лечении эпилепсии

  12. Прогностическая ценность субклинических признаков аутизма у детей

  13. Применение кортексина в детской неврологии: опыт и перспективы

  14. Клинические характеристики коморбидных ОКР и БПР у детей и подростков

  15. Возрастные аспекты развития психопатологии: от генетики и эпигенетики к социальной политике

  16. Лечение когнитивных нарушений у пациентов с гипертонической энцефалопатией

  17. Рациональная политерапия в стратегии лечения эпилепсии

Зміст випуску 2-1, 2010

  1. Психоневрологічні захворювання у похилому і старечому віці: погляд на проблему

  2. Медико-социальная помощь лицам пожилого возраста с психическими расстройствами

  3. Синдром умеренных когнитивных нарушений

  4. Диференційний діагноз та лікування хвороби Паркінсона у похилому віці

  5. Эпилепсия у лиц пожилого возраста: особенности клиники, диагностики и терапии

  6. Депрессия и сердечно-сосудистые заболевания: обзор современных исследований

  7. Руководство по диагностике и лечению деменции

  8. Депресія у похилому віці: психологічні, психіатричні та соціальні проблеми

  9. Симптоматические и криптогенные фокальные эпилепсии

  10. Терапия эпилепсии вальпроевой кислотой у лиц пожилого возраста

  11. Особенности фармакотерапии пациентов cтарших возрастных групп в неврологии и психиатрии

  12. Применение топирамата у пациентов пожилого возраста с судорожными припадками с фокальным началом

  13. Антиконвульсанты в лечении симптомов агрессии у пациентов пожилого возраста с деменцией

  14. Леводопасодержащие препараты в патогенетической терапии болезни Паркинсона

  15. Руководство по медикаментозному лечению хронической боли у пациентов пожилого возраста

  16. Идентификация и анализ пептидов в составе церебролизина: пептиды фактора роста нервов

Зміст випуску 8 (27), 2010

  1. «Найважливіші ліки для кожної дитини – це любов та віра у неї її батьків»

  2. Упрощенная классификация психических расстройств: альтернатива DSM-V и МКБ-11

  3. Ожирение у пациентов с тяжелыми психическими расстройствами

  4. Новое в психиатрии

  5. Новое в эпилептологии

  6. Возможности кветиапина в терапии шизофрении в пожилом и старческом возрасте

  7. Процессы нейропластичности в развитии депрессивных расстройств

  8. Психологические установки пациента и переживание боли

  9. Післяпологова депресія: особливості перебігу і лікування

  10. Диагностика и лечение вертеброгенной пояснично-крестцовой радикулопатии

  11. Практические рекомендации по лечению немоторных проявлений болезни Паркинсона

  12. Мнение эксперта

  13. Проблема насилия, совершаемого в состоянии опьянения

  14. Современные достижения медикаментозной терапии биполярного расстройства

  15. Внутренние демоны Винсента ван Гога

Зміст випуску 7 (26), 2010

  1. «Применение атипичных антипсихотиков у детей и подростков должно опираться на принципы доказательной медицины»

  2. Ответы к вопросам

  3. Yalta NeuroSummit 2010

  4. Математика психологии и психиатрии

  5. Современные аспекты лечения когнитивной дисфункции

  6. Новое в психиатрии

  7. Новое в эпилептологии

  8. Моторні та немоторні прояви хвороби Паркінсона: патогенез та напрямки корекції<br> За матеріалами II Міжнародного конгресу з хвороби Паркінсона (Глазго, Шотландія, 2010)

  9. Место амисульпридa в современной психофармакологии

  10. Современные аспекты хирургического лечения эпилепсии

  11. МКБ-11 и DSM-V: пересмотр классификаций психических болезней

  12. Консультация психиатра

  13. Топирамат в лечении парциальной и генерализованной форм эпилепсии

  14. Диагностика и лечение хронической бессонницы

  15. Современные возможности лечения фармакорезистентной депрессии

  16. Гнів, ворожість та їх поведінкові еквіваленти у дітей із гіперкінетичними розладами

  17. Роль габапентина в профилактике боли после краниотомии

Зміст випуску 6 (25), 2010

  1. К Всемирному дню психического здоровья

  2. Cиндром аттенуированных психотических симптомов – новая нозология в DSM-V?

  3. Новые шаги в оптимизации терапии болезни Паркинсона

  4. Новое в психиатрии

  5. Новое в неврологии

  6. Энцефалит с антителами к NMDA-рецепторам: обзор современных исследований

  7. Резистентные эпилепсии: причины и методы лечения

  8. Тактика ведения пациента с нейропатической болью

  9. Биполярные аффективные расстройства: возможности атипичных нейролептиков и критерии выбора

  10. Pекомендации по применению препарата церебролизин при деменции

  11. Антиконвульсанты в терапии алкогольного абстинентного синдрома

  12. Эпилепсия: практические аспекты

  13. Гіперкінетичний розлад: погляд на проблему крізь призму соціальної психіатрії

  14. Клиническое руководство по фармакотерапии рекуррентного депрессивного расстройства

  15. Клиническое руководство по фармакотерапии рекуррентного депрессивного расстройства (окончание)

  16. Современные взгляды на лечение резистентной шизофрении

  17. Возможности кветиапина XR в лечении шизофрении

Зміст випуску 5 (24), 2010

  1. «Мало кто в нашей стране осознает важность психического здоровья для продуктивной, полноценной и счастливой жизни человека»

  2. Приоритетные вопросы охраны психического здоровья<br>О результатах совещания европейских национальных координаторов программы психического здоровья Европейского регионального бюро ВОЗ (Люцерн, 16-18 июня 2010 г.)

  3. Лучшее мероприятие СНГ – медицинская конференция

  4. Почему мы разрешаем пациентам с шизофренией курить, или психоз и курение – все ли так просто?

  5. Доказательная фармакоаналитика применения венлафаксина в клинической медицине

  6. Новое в эпилептологии

  7. Новое в психиатрии

  8. Когнитивные нарушения при различных вариантах бокового амиотрофического склероза

  9. Роль бетагистина в улучшении качества жизни лиц с вестибулярными нарушениями

  10. Проблема безопасности в стратегии фармакотерапии атипичными нейролептиками

  11. Современные принципы фармакотерапии эпилепсии

  12. Диагностика и лечение боли в спине

  13. Консультация психиатра

  14. Практические руководства по ведению шизофрении: подходы и их сравнение

  15. Применение бенфотиамина в лечении диабетической нейропатии

  16. Применение препарата мема в лечении сосудистых когнитивных расстройств

  17. Влияние ПЭП в период беременности на когнитивные функции у детей

  18. Результати дослідження GuidAge®

  19. Стратегия правильного дозирования и перехода на Рисполепт Конста

  20. Стан психічного здоров’я населення та психіатричної допомоги в Україні

Зміст випуску 4 (23), 2010

  1. «В Украине существует специализированная психиатрическая помощь, но отсутствует целостная система охраны психического здоровья»

  2. Ситуаційна соціокультуральна тривога: сучасні провокації та їх психосоматичні розв’язання

  3. Психотический спектр: <br> исследование на базе социально ориентированных служб

  4. Нейропротекция и нейропластичность:<br> новые возможности фармакологической поддержки

  5. Новое в психиатрии

  6. Новое в эпилептологии

  7. Идиопатические формы парциальных эпилепсий в детском и подростковом возрасте

  8. Горе и тяжелая утрата: что нужно знать психиатрам

  9. Особенности терапии биполярных расстройств

  10. Клинические аспекты фармакологического лечения опийной наркомании

  11. Ингибиторы обратного захвата серотонина и норадреналина в лечении тревожного расстройства

  12. Применение препарата габагамма® для лечения диабетических полинейропатий

Зміст випуску 3 (22), 2010

  1. Профилактика в детской психиатрии: необходимость смены парадигмы

  2. «Утечка мозгов» – чего бояться Украине?

  3. Чи потрібно нам пам’ятати історію? Якщо так, то яку?<br> До 135­річчя Львівської обласної психіатричної лікарні

  4. Ведение женщин с эпилепсией в период беременности: <br> доказательный обзор

  5. Новое в эпилептологии

  6. Новое в психиатрии

  7. Лечение депрессии у взрослых

  8. Идиопатические генерализованные эпилепсии

  9. Тревога:<br> диагностика, терапия и профилактика

  10. Атипичные антипсихотики в терапии биполярного расстройства

  11. Эффективность и безопасность метаболической фармакотерапии эректильной дисфункции у больных диабетической нейропатией

  12. Консультация психиатра

  13. Терапия генерализованного тревожного расстройства антидепрессантами и транквилизаторами

  14. Терапевтическая эффективность габапентина при лечении первичной инсомнии

  15. Восстановление дневной активности и социального функционирования пациента с депрессией – новая цель терапии? Результаты национального многоцентрового исследования МИЛЛЕНИУМ

Зміст випуску 2 (21), 2010

  1. «Психотерапия при ПТСР должна быть направлена на создание новой когнитивной модели жизнедеятельности…»

  2. Психічно здорова нація – мета реформування державної психіатричної служби

  3. Новое в эпилептологии

  4. Применение иммуноглобулина для внутривенного введения в терапии неврологических заболеваний

  5. Новое в психиатрии

  6. Оптимізація та індивідуалізація лікування діабетичної полінейропатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу

  7. Эпилепсия: терминология, эпидемиология, классификация, этиология, патогенез

  8. Пациент с депрессией и симптомами тревоги: вопросы дифференциальной диагностики и терапии

  9. Переносимость антипсихотических средств

  10. Лечение депрессии у взрослых

  11. Обзор дополнений к практическому руководству по лечению шизофрении (сентябрь, 2009)

  12. К вопросу о нозологической принадлежности нарушений понимания речи у детей

  13. Эффективность топирамата при дополнительной терапии рефрактерной парциальной эпилепсии

  14. Эффективность ницерголина в комплексной патогенетической терапии болезни Паркинсона

Зміст випуску 1 (20), 2010

  1. Роберт ван Ворен: «Финансовые потоки нужно направлять на создание европейской модели психиатрии…»

  2. Этиология злоупотреблений в психиатрии: попытка мультидисциплинарного анализа

  3. Особенности терапии больных с первым психотическим эпизодом

  4. Обзор исследований по эффективности и переносимости топирамата в профилактике мигрени

  5. Современные концепции цервикогенного головокружения

  6. Побочные реакции антипсихотических средств

  7. Фармакотерапия нейропатической боли

  8. Тригеминальная невралгия

  9. Депрессия и эпилепсия: две стороны одной медали

  10. Основные вмешательства при лечении шизофрении в условиях первичной и вторичной помощи

  11. Прегабалин: новые возможности медикаментозной терапии генерализованного тревожного расстройства

  12. Судинна деменція: етіопатогенез, діагностика, сучасні стратегії лікування

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій