Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Новорічне привітання

  2. Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління


  3. INSPIRE: Сім стратегій щодо припинення насилля над дітьми

  4. Новое в эпилептологии

  5. Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами


  6. Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  7. Поетапний підхід до терапії хвороби Паркінсона


  8. Нейропатичний біль: від рекомендацій до клінічної практики


  9. Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування


  10. Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування


  11. Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  12. Депрессия: лечение и ведение пациентов


  13. Обережно: поезія, або ефект Сильвії Плат


Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління


nn19_10_810_f-300x300.jpg

 

20 листопада 1959 р. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй (ООН) прийняла Декларацію прав дитини, а 1989 р. — Конвенцію про права дитини. Щороку ця дата, проголошена Всесвітнім днем дитини, супроводжується заходами, присвяченими забезпеченню благополуччя дітей та обговоренню проблем підростаючого покоління в усьому світі. Адже діти, як найбільш вразлива частина суспільства, гостро переживають наслідки найсерйозніших суспільних проблем.

Посол доброї волі, всесвітньо відома кінозірка Одрі Хепберн 20 листопада 1989 р. проголосила: «Конвенція про права дитини має забезпечити їх дотримання без будь-якої дискримінації, незалежно від раси, кольо­ру шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного, етнічного або ­соціального поход­жен­ня, майнового стану, стану здоров’я та обставин народ­жен­ня».

З нагоди 30-річчя прийняття цього документа Директорка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) ­Генрієтта Фор звернулася до дітей світу із доповіддю «Відкритий лист дітям світу. Вісім причин, чому наступне покоління ­викликає у мене занепокоєння і вселяє надію». Вона зазначила, що за минулий відрізок часу вдалося досягти прогресу щодо дотримання прав дітей на медичну допомогу, отримання освіти, надання життєво важливих послуг тощо. Проте безліч проблем ще очікують ­на вирішення. У країнах, що розвиваються, понад 60 % дітей молодшого шкільного віку не отримують мінімального ­рівня освіти; половина підлітків у світі стикаються з випадками насильства у школі, пере­слідуванням і небезпечним контентом в Інтер­неті; військові конфлікти призводять до загибелі ­дітей і завда­ють значної шкоди їхньому здоров’ю, позбавляючи ­належного захисту і кращого майбутнього.

Особливу увагу слід скерувати на проблему ­психічного здоров’я підростаючого покоління. Адже кількість психічних розладів серед дітей до 18 років неухильно зростає, і нині депресія є однією з основних причин інвалідизації серед молоді. За оцінками Всесвітньої організації ­охорони здоров’я (ВООЗ), 2016 р. 62 тис. підлітків пішли з життя ­через самоушкод­жен­ня, що є третьою за значущістю причиною смерті серед осіб віком 15–19 років. Ця проблема є нагальною для країн із різним рівнем життя. За даними ВООЗ, понад 90 % само­губств серед підлітків 2016 р. сталося в країнах із низьким або середнім рівнем доходу. Часто у найбідніших країнах світу молоді люди з ­тяжкими психічними розладами не отримують належного ­лікування й підтримки. На жаль, вирішити це питання не в змозі навіть у країнах із високим рівнем життя.

На думку експерта ВООЗ у галузі психічного здоров’я Шехара Сакса, коли йдеться про рівень психологічного благополуччя, що визначається не лише відсутністю психічних захворювань, а й низкою соціально-економічних і біологічних чинників, більшість держав світу мають один статус — «такі, що розвиваються». Так, сьогодні на ­психічне здоров’я у країнах із низьким і середнім рівнями доходу витрачають менш ніж 1 % загального бюджету на ­охорону здоров’я; у країнах із високим рівнем доходу — 4–5 %. Попри таку тривожну динаміку зростання частоти само­ушкоджень і самогубств, питанням психічного здоров’я і благополуччя підлітків нерідко не приділяють належної уваги в міжнародних програмах здоров’я. За статистикою, половина всіх хронічних психічних розладів беруть свій початок у віці до 14 років, тож ­пріоритетними мають стати пропа­ганда психічного здоров’я, профілактика, лікування психічних розладів і відповідна реабілітація. Раннє виявлення та лікування мають ключове значення у запобіганні розвитку психічних розладів до тієї критичної межі, коли безцінні молоді життя можуть бути загублені або втрачені.

Сьогодні однією з найзначущих проблем порушення прав ­дітей і підлітків в усьому світі залишається насильство. За даними Global Prevalence of Past-year Violence Against Children (CDC, 2016) кожна друга дитина на планеті, а це близько 1 млрд дітей до 18 років, мала досвід насильства. Протягом дитинства кожна четверта дитина страждає від фізичного насилля; майже одна з чотирьох дівчат і один із тринадцяти хлопчиків потерпають від сексу­ального насильства. Серед підлітків однією з найчастіших причин ­смерті є вбивство.

У «Проєкті глобального плану дій щодо боротьби з насильством» ВООЗ 2016 р. зазначено, що негативні наслідки насильства над дітьми можуть зберігатися протягом усього життя: це порушення здоров’я, зокрема ­психічного, форми поведінки, пов’язані з ризиком для життя, а також подальші акти насильства, яких зазнають або самі здійсню­ють ці особи. До того ж у багатьох країнах ­застосування сили нерідко вважають прийнятним способом ­виховання дітей. Застосування сили нерідко має прихований характер, і лише деякі діти, які зазнають жорстокого ­поводження, мають доступ до відповідних програм і служб, які можуть ­надати допомогу чи захистити їх у ситуації, що склалася. Проблема насильства над дітьми нині привертає все більшу увагу, що робить актуальним завдання підвищення ­рівня інформованості населення та посилення заходів, запровад­жених системою охорони здоров’я.

В Україні проблема психічного здоров’я дітей і підлітків є надзвичайно актуальною. Кризові явища у багатьох сферах нашого суспільства негативно позначаються на формуванні психіки молодого покоління. Через еконо­мічну нестабільність насамперед потерпають найбільш неза­хищені верстви населення, серед яких значну частку становлять діти й підлітки. Нагальною також є проблема впливу бойових дій, що відбуваються території нашої держави, на психічне здоров’я дітей і підлітків. За статистичними даними, близько 30 тис. дітей в Україні вже отримали статус постраждалих від військових дій, хоча жодної мето­ди­ки і програми допомоги для них, на жаль, немає.

Міжнародний дослідний центр «Інститут економі­ки і миру» опублікував рейтинг країн та держав із найбільшими проявами насильства за 2016 р., у якому ­Украї­на, нарівні із Сирією, Південним Суданом, Єменом, Іраком, Афганістаном, Сомалі та ін. потрапила до десяти найнебезпечніших країн світу (8-ме місце) і ­посіла 156-те ­місце в загальному рейтингу мирних ­країн і ­держав із найбільшими проявами насильства.

Дані ЮНІСЕФ щодо України свідчать, що ­застосування силових методів або психологічного тиску значною ­мірою сьогодні недооцінене. Окремі форми домашнього ­насилля або порушення загальноприйнятних норм моралі й пове­дінки із застосуванням утисків (як фізичних, так і психо­логічних) сприймаються навіть як соціальна норма. Так, 42 % батьків вважають, що емоційне насильство, моральний тиск чи фізична сила є допустимим для досягнення цілей навчання чи виховання. Частка тих, хто допускає застосування сили до дитини як ­дисциплінарний засіб, сягає щонайменше 14 %.

За результатами проведеного в Україні соціологічного опитування в межах міжнародного проєкту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді», кожен четвертий під­літок зазнавав фізичного насильства хоча б раз у житті. Про досвід фізичного насильства впродовж останніх 12 місяців повідомили 10,3 % респондентів; жертвами принижень вважали себе 37,9 % респондентів підліткового віку.

Жорстоке повод­жен­ня з дітьми має як негайні, так і довго­строкові наслідки. Крім фізичних травм, насильство може призвести до стресу, який впливає на розвиток мозку та пошкоджує діяльність нервової та імунної системи. Такі наслідки призводять до погіршення успішності, проблем із психічним здоров’ям, спроб самогубства, підвищення ­рівня ризикованої поведінки, ревіктимізації та насилля. Для ­запобігання жорстокому поводженню з дітьми слід ­активно пропагувати норми виховання і цінності життя, ­підвищувати рівень обізнаності щодо насильства, формувати відповідні життєві навички щодо економічної безпеки, створення та підтримки безпечного середовища для дітей і підлітків, а також запроваджувати та забезпечувати належне виконання законів проти насильства над дітьми.

2017 року ВООЗ запропонувала комплекс із семи страте­гій, що базуються на фактичних даних та впевненості у нагальності проблеми й реальній можливості ­подолати насильство над дітьми, а саме:

  1. Прийняття та забезпечення виконання відповідних законів.
  2. Дотримання норм і цінностей.
  3. Створення безпечного середовища.
  4. Підтримка батьків та осіб, які їх замінюють.
  5. Поліпшення економічного стану.
  6. Відповідні заходи та надання підтримки.
  7. Навчання та формування життєвих навичок.

Цей комплекс зорієнтований на активізацію ­діяльності, спрямованої на запобігання насильству над дітьми, а також на боротьбу з його масштабними та витратними наслідками для здоров’я і розвитку суспільства.

Обговоренню цих проблем була присвячена перша національна конференція «Зупинимо насильство над ­дітьми», яка відбулася 4 червня 2019 року в Києві. Так, основним завданням заходу стало розроблення спільного плану для запобігання та подолання згаданої проблеми в Україні. Урядовці, міжнародні та національні ­експерти, представники громадськості та науковці обговорили стратегії подолання насильства над дітьми та підлітками. Очікуваними результатами конференції є підвищення обізнаності ключових сторін і ­розроблення спільного плану дій для боротьби з насиллям над дітьми в Україні, зокрема:

  • забезпечення доступу до психосоціальної допомоги та послуг для жінок і дітей, які постраждали від гендерного насильства на сході України;
  • поглиблення знань фахівців, які працюють із ­дітьми та їхніми родинами;
  • підвищення обізнаності вихователів про позитивне та ненасильницьке виховання.

Збереження фізичного та психічного здоров’я молодого покоління — одне з найважливіших завдань нашого ­суспільства, систем охорони здоров’я та освіти. Слід спряму­вати зусилля як на просвітницьку діяльність серед батьків і представників старших поколінь, які взаємодіють із ­дітьми, так і на розширення мережі психологічної підтримки дітей і підлітків. Метою дорослих має бути забезпечення дітям права на щасливе життя у світі без насильства!

Підготувала Наталія Купко

 

nn19_10_810_sh1.jpg

 

nn19_10_810_sh2.jpg

 

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2019 Год

Содержание выпуска 10 (111), 2019

  1. Новорічне привітання

  2. Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління


  3. INSPIRE: Сім стратегій щодо припинення насилля над дітьми

  4. Новое в эпилептологии

  5. Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами


  6. Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  7. Поетапний підхід до терапії хвороби Паркінсона


  8. Нейропатичний біль: від рекомендацій до клінічної практики


  9. Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування


  10. Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування


  11. Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  12. Депрессия: лечение и ведение пациентов


  13. Обережно: поезія, або ефект Сильвії Плат


Содержание выпуска 9 (110), 2019

  1. Всесвітній день боротьби з інсультом

  2. Глобальний тягар інсульту

  3. Новое в эпилептологии

  4. Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов

  5. Церебропротективна терапія препаратом Серміон® у пацієнтів із дисфункцією судин внаслідок артеріальної гіпертензії

  6. Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання

  7. Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я

  8. Фармакотерапія нейропатичного болю

  9. Ведення пацієнтів із болем у попереку та ішалгією

  10. Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга

  11. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  12. Фибромиалгия: обзор результатов современных исследований

  13. Говард Лавкрафт: принц божевілля

Содержание выпуска 8 (109), 2019

  1. Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку

  2. Деменція. Пріоритет галузі охорони здоров’я

  3. Новое в эпилептологии

  4. Світовий досвід сучасної терапії розсіяного склерозу

  5. Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи

  6. Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту

  7. Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології

  8. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  9. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  10. Клінічні настанови щодо застосування тразодону для лікування великого депресивного розладу і супутніх станів

  11. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Содержание выпуска 7 (108), 2019

  1. Самогубство: факти і цифри

  2. Працюємо разом: приділи 40 секунд профілактиці самогубств

  3. Всесвітній день психічного здоров’я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Застосування кветіапіну пролонгованого вивільнення для поліпшення комплаєнсу при лікуванні психічних розладів

  6. Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі

  7. Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи

  8. Нарушения движений во сне у взрослых

  9. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  10. Поліпшення психосоціального функціонування та якості життя пацієнтів із великим депресивним розладом внаслідок зменшення проявів ангедонії

  11. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра

  12. Практичні настанови щодо лікування тиків у пацієнтів із синдромом Туретта і хронічними тикозними розладами

  13. Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією

  14. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Содержание выпуска 6 (107), 2019

  1. Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги

  2. Міждисциплінарна співпраця в організації медичної допомоги, освіти та соціальної підтримки осіб із розладами аутистичного спектра

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патоморфоз епілепсії: сучасний погляд на проблему

  5. Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів

  6. Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов

  7. Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології

  8. Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління

  9. Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії деменції

  11. Наївне мистецтво художників‑примітивістів

Содержание выпуска 5 (106), 2019

  1. Тяжелый депрессивный эпизод у подростка: в поисках баланса между психофармакотерапией и психотерапией

  2. Когнітивно-поведінкова терапія соціальної фобії

  3. Депресивний розлад на тлі мітохондріальної дисфункції

  4. Синдром Айкарди

  5. Гипомеланоз Ито

  6. Диагностика и лечение синдрома PANDAS

  7. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  8. Тяжелый депрессивный эпизод

  9. Биполярное аффективное расстройство в детском возрасте

  10. Болезнь Шильдера

  11. Генералізований тривожний розлад

  12. Нова стратегія лікування вегетативної дисфункції у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

  13. Мультимодальные серотонинергические антидепрессанты и возможности их применения в клинической практике

  14. Настанови щодо призначення фармакотерапії уніполярної депресії

Содержание выпуска 4 (105), 2019

  1. Тетяна Ільницька: «Розлади харчової поведінки – ​це не вибір особи, дієта чи стиль життя, а хвороба, що потребує кваліфікованої допомоги»

  2. Ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  3. Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків

  4. Новое в эпилептологии

  5. Комбінована терапія епілепсії у дітей

  6. Метод электроэнцефалографии для диагностики эпилепсии

  7. Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування

  8. Психодинаміка болю

  9. Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання

  10. Настанови щодо лікування розладів тривожного спектра

  11. Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю

  12. Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера

  13. Всеволод Гаршин: хвора совість століття

Содержание выпуска 3 (104), 2019

  1. Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: ​можливість більше дізнатися та допомогти


  2. Новое в эпилептологии


  3. Застосування комплексу вітамінів групи B як потенційного методу терапії ушкоджень периферичних нервів


  4. Поліпшення когнітивних функцій і працездатності у пацієнтів із великим депресивним розладом під впливом антидепресивної терапії 


  5. Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей


  6. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом


  7. Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом


  8. Вплив аналгетиків центральної дії на біль при артриті


  9. Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера


  10. Безодня пристрастей родини Гюго


Содержание выпуска 1 (102), 2019

  1. Порівняння схем медикаментозної терапії відповідно до національних та міжнародних рекомендацій із лікування нейропатичного болю

  2. Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи


  3. Новое в эпилептологии


  4. Альтернативні препарати в лікуванні біполярного розладу


  5. Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності


  6. Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії


  7. Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов


  8. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи


  9. Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии

  10. Ведення пацієнтів із психотичними розладами

  11. Настанови щодо лікування депресії


  12. Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице

  13. Франц Кафка: людина з надто великою тінню


Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций