Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління
-
Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами
-
Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування
-
Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування
-
Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями
-
Раздел:
Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління
20 листопада 1959 р. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй (ООН) прийняла Декларацію прав дитини, а 1989 р. — Конвенцію про права дитини. Щороку ця дата, проголошена Всесвітнім днем дитини, супроводжується заходами, присвяченими забезпеченню благополуччя дітей та обговоренню проблем підростаючого покоління в усьому світі. Адже діти, як найбільш вразлива частина суспільства, гостро переживають наслідки найсерйозніших суспільних проблем.
Посол доброї волі, всесвітньо відома кінозірка Одрі Хепберн 20 листопада 1989 р. проголосила: «Конвенція про права дитини має забезпечити їх дотримання без будь-якої дискримінації, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та обставин народження».
З нагоди 30-річчя прийняття цього документа Директорка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Генрієтта Фор звернулася до дітей світу із доповіддю «Відкритий лист дітям світу. Вісім причин, чому наступне покоління викликає у мене занепокоєння і вселяє надію». Вона зазначила, що за минулий відрізок часу вдалося досягти прогресу щодо дотримання прав дітей на медичну допомогу, отримання освіти, надання життєво важливих послуг тощо. Проте безліч проблем ще очікують на вирішення. У країнах, що розвиваються, понад 60 % дітей молодшого шкільного віку не отримують мінімального рівня освіти; половина підлітків у світі стикаються з випадками насильства у школі, переслідуванням і небезпечним контентом в Інтернеті; військові конфлікти призводять до загибелі дітей і завдають значної шкоди їхньому здоров’ю, позбавляючи належного захисту і кращого майбутнього.
Особливу увагу слід скерувати на проблему психічного здоров’я підростаючого покоління. Адже кількість психічних розладів серед дітей до 18 років неухильно зростає, і нині депресія є однією з основних причин інвалідизації серед молоді. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 2016 р. 62 тис. підлітків пішли з життя через самоушкодження, що є третьою за значущістю причиною смерті серед осіб віком 15–19 років. Ця проблема є нагальною для країн із різним рівнем життя. За даними ВООЗ, понад 90 % самогубств серед підлітків 2016 р. сталося в країнах із низьким або середнім рівнем доходу. Часто у найбідніших країнах світу молоді люди з тяжкими психічними розладами не отримують належного лікування й підтримки. На жаль, вирішити це питання не в змозі навіть у країнах із високим рівнем життя.
На думку експерта ВООЗ у галузі психічного здоров’я Шехара Сакса, коли йдеться про рівень психологічного благополуччя, що визначається не лише відсутністю психічних захворювань, а й низкою соціально-економічних і біологічних чинників, більшість держав світу мають один статус — «такі, що розвиваються». Так, сьогодні на психічне здоров’я у країнах із низьким і середнім рівнями доходу витрачають менш ніж 1 % загального бюджету на охорону здоров’я; у країнах із високим рівнем доходу — 4–5 %. Попри таку тривожну динаміку зростання частоти самоушкоджень і самогубств, питанням психічного здоров’я і благополуччя підлітків нерідко не приділяють належної уваги в міжнародних програмах здоров’я. За статистикою, половина всіх хронічних психічних розладів беруть свій початок у віці до 14 років, тож пріоритетними мають стати пропаганда психічного здоров’я, профілактика, лікування психічних розладів і відповідна реабілітація. Раннє виявлення та лікування мають ключове значення у запобіганні розвитку психічних розладів до тієї критичної межі, коли безцінні молоді життя можуть бути загублені або втрачені.
Сьогодні однією з найзначущих проблем порушення прав дітей і підлітків в усьому світі залишається насильство. За даними Global Prevalence of Past-year Violence Against Children (CDC, 2016) кожна друга дитина на планеті, а це близько 1 млрд дітей до 18 років, мала досвід насильства. Протягом дитинства кожна четверта дитина страждає від фізичного насилля; майже одна з чотирьох дівчат і один із тринадцяти хлопчиків потерпають від сексуального насильства. Серед підлітків однією з найчастіших причин смерті є вбивство.
У «Проєкті глобального плану дій щодо боротьби з насильством» ВООЗ 2016 р. зазначено, що негативні наслідки насильства над дітьми можуть зберігатися протягом усього життя: це порушення здоров’я, зокрема психічного, форми поведінки, пов’язані з ризиком для життя, а також подальші акти насильства, яких зазнають або самі здійснюють ці особи. До того ж у багатьох країнах застосування сили нерідко вважають прийнятним способом виховання дітей. Застосування сили нерідко має прихований характер, і лише деякі діти, які зазнають жорстокого поводження, мають доступ до відповідних програм і служб, які можуть надати допомогу чи захистити їх у ситуації, що склалася. Проблема насильства над дітьми нині привертає все більшу увагу, що робить актуальним завдання підвищення рівня інформованості населення та посилення заходів, запроваджених системою охорони здоров’я.
В Україні проблема психічного здоров’я дітей і підлітків є надзвичайно актуальною. Кризові явища у багатьох сферах нашого суспільства негативно позначаються на формуванні психіки молодого покоління. Через економічну нестабільність насамперед потерпають найбільш незахищені верстви населення, серед яких значну частку становлять діти й підлітки. Нагальною також є проблема впливу бойових дій, що відбуваються території нашої держави, на психічне здоров’я дітей і підлітків. За статистичними даними, близько 30 тис. дітей в Україні вже отримали статус постраждалих від військових дій, хоча жодної методики і програми допомоги для них, на жаль, немає.
Міжнародний дослідний центр «Інститут економіки і миру» опублікував рейтинг країн та держав із найбільшими проявами насильства за 2016 р., у якому Україна, нарівні із Сирією, Південним Суданом, Єменом, Іраком, Афганістаном, Сомалі та ін. потрапила до десяти найнебезпечніших країн світу (8-ме місце) і посіла 156-те місце в загальному рейтингу мирних країн і держав із найбільшими проявами насильства.
Дані ЮНІСЕФ щодо України свідчать, що застосування силових методів або психологічного тиску значною мірою сьогодні недооцінене. Окремі форми домашнього насилля або порушення загальноприйнятних норм моралі й поведінки із застосуванням утисків (як фізичних, так і психологічних) сприймаються навіть як соціальна норма. Так, 42 % батьків вважають, що емоційне насильство, моральний тиск чи фізична сила є допустимим для досягнення цілей навчання чи виховання. Частка тих, хто допускає застосування сили до дитини як дисциплінарний засіб, сягає щонайменше 14 %.
За результатами проведеного в Україні соціологічного опитування в межах міжнародного проєкту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді», кожен четвертий підліток зазнавав фізичного насильства хоча б раз у житті. Про досвід фізичного насильства впродовж останніх 12 місяців повідомили 10,3 % респондентів; жертвами принижень вважали себе 37,9 % респондентів підліткового віку.
Жорстоке поводження з дітьми має як негайні, так і довгострокові наслідки. Крім фізичних травм, насильство може призвести до стресу, який впливає на розвиток мозку та пошкоджує діяльність нервової та імунної системи. Такі наслідки призводять до погіршення успішності, проблем із психічним здоров’ям, спроб самогубства, підвищення рівня ризикованої поведінки, ревіктимізації та насилля. Для запобігання жорстокому поводженню з дітьми слід активно пропагувати норми виховання і цінності життя, підвищувати рівень обізнаності щодо насильства, формувати відповідні життєві навички щодо економічної безпеки, створення та підтримки безпечного середовища для дітей і підлітків, а також запроваджувати та забезпечувати належне виконання законів проти насильства над дітьми.
2017 року ВООЗ запропонувала комплекс із семи стратегій, що базуються на фактичних даних та впевненості у нагальності проблеми й реальній можливості подолати насильство над дітьми, а саме:
- Прийняття та забезпечення виконання відповідних законів.
- Дотримання норм і цінностей.
- Створення безпечного середовища.
- Підтримка батьків та осіб, які їх замінюють.
- Поліпшення економічного стану.
- Відповідні заходи та надання підтримки.
- Навчання та формування життєвих навичок.
Цей комплекс зорієнтований на активізацію діяльності, спрямованої на запобігання насильству над дітьми, а також на боротьбу з його масштабними та витратними наслідками для здоров’я і розвитку суспільства.
Обговоренню цих проблем була присвячена перша національна конференція «Зупинимо насильство над дітьми», яка відбулася 4 червня 2019 року в Києві. Так, основним завданням заходу стало розроблення спільного плану для запобігання та подолання згаданої проблеми в Україні. Урядовці, міжнародні та національні експерти, представники громадськості та науковці обговорили стратегії подолання насильства над дітьми та підлітками. Очікуваними результатами конференції є підвищення обізнаності ключових сторін і розроблення спільного плану дій для боротьби з насиллям над дітьми в Україні, зокрема:
- забезпечення доступу до психосоціальної допомоги та послуг для жінок і дітей, які постраждали від гендерного насильства на сході України;
- поглиблення знань фахівців, які працюють із дітьми та їхніми родинами;
- підвищення обізнаності вихователів про позитивне та ненасильницьке виховання.
Збереження фізичного та психічного здоров’я молодого покоління — одне з найважливіших завдань нашого суспільства, систем охорони здоров’я та освіти. Слід спрямувати зусилля як на просвітницьку діяльність серед батьків і представників старших поколінь, які взаємодіють із дітьми, так і на розширення мережі психологічної підтримки дітей і підлітків. Метою дорослих має бути забезпечення дітям права на щасливе життя у світі без насильства!
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2019 Год
Содержание выпуска 1, 2019
-
Обмеження життєдіяльності та соціальна ізоляція у психічно хворих
-
Психофармакотерапія поведінкових і психологічних симптомів у пацієнтів із деменцією
-
Клинические особенности симптомов эпилепсии у пожилых пациентов
-
Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком
-
Вплив холіну та холіну альфосцерату на запалення в головному мозку
Содержание выпуска 10 (111), 2019
-
Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами
-
Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування
-
Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування
-
Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Содержание выпуска 9 (110), 2019
-
Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов
-
Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання
-
Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я
-
Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга
Содержание выпуска 8 (109), 2019
-
Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи
-
Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту
-
Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології
-
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів
Содержание выпуска 7 (108), 2019
-
Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі
-
Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра
-
Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією
Содержание выпуска 6 (107), 2019
-
Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги
-
Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів
-
Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології
-
Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління
Содержание выпуска 5 (106), 2019
Содержание выпуска 4 (105), 2019
-
Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків
-
Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування
-
Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання
-
Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю
-
Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера
Содержание выпуска 3 (104), 2019
-
Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: можливість більше дізнатися та допомогти
-
Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей
-
Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом
-
Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера
Содержание выпуска 2 (103), 2019
Содержание выпуска 1 (102), 2019
-
Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи
-
Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності
-
Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії
-
Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
-
Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии
-
Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться