Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Всесвітній день боротьби з інсультом

Інсульт — гостре порушення мозкового кровообігу через раптове припинення кровопостачання частини головного мозку або крововилив у порожнину черепа, що призводить до загибелі мозкової тканини. Наслідком цього, залежно від локалізації ураження, є втрата функцій певних частин тіла, порушення мовлення, чутливості, рухової функції, зору, пам’яті тощо. У світі тяжкі інсульти щорічно забирають понад 6 млн життів. Вчасне розпізнавання перших ознак інсульту і звернення за кваліфікованою медичною допомогою дає змогу зберегти життя пацієнта та запобігти тяжким наслідкам.

Щороку 29 жовтня в Україні та світі ­відзнача­ють Всесвітній день боротьби з інсультом. Цей день заснований ще 2004 р. ­Всесвітньою орга­нізацією боротьби з інсультом (WSO), яка ­об’єднує представників із 85 країн. Мета заходу — підвищення обізнаності світової спільноти про проблему ­інсульту, важливість правильного і своєчасного надання ­першої допомо­ги і профілактичних дій, пов’язаних із цією ­судинно-мозковою катастрофою — однією з ­найчастіших причин загибелі та інвалідизації у світі.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), інсульт стається приблизно в 17 млн осіб на рік і є причиною ­смерті до 6,7 млн пацієн­тів із вказаною пато­логією, а понад 5 млн ­отримують інвалід­­ність. Інсульт є другою за частотою причиною смерті в ­усьому світі та основною причиною щодо тривалої непрацездатності. Попри ­заходи, спрямовані на зниження частоти серцево-­судинних захворювань і смертності через інсульт, тягар хвороби нині залишається вкрай високим. У журналі «Circulation» ­щороку ­пуб­лікують оновлені статистичні дані Американської асоціації серця (AHA), Національного ­центру дослід­жен­ня серця, легенів і крові США (NHLBI) та інших ­організацій, які є голов­ним органом для моніторингу поширеності інсуль­ту та інших серцево-судинних захворювань, а також оцінювання витрат, пов’язаних з їх лікуванням.

Серцево-судинні захворювання є головною ­причиною всіх смертей в Україні (близько 67 %). ­Так, ­відповідно до ­цього показни­ка наша країна лишається одним із ­європейських лідерів. За даними Української асоціа­ції боротьби з інсультом, цереброваскулярні пато­логії щороку діагностують у понад 140 тис. ­наших співвіт­чизників (понад третина з них — ­працездатного віку); 30–40 % пацієнтів з інсультом помирають упродовж перших 30 днів і до 50 % — протягом року від ­початку захворювання; натомість 20–40 % тих, хто вижили, стають ­залежними від сторонньої допомоги (12,5 % мають первинну інвалідність). У світі величезного значення у вирішенні проб­леми інсультів набувають саме профілактичні заходи, які можуть запобігти розвитку інсульту, а також методи реабі­літації осіб, у яких уже розвинулася ця ­патологія. Адже, за статистичними даними, лише 20 % ­українців ­після інсульту повертаються до повноцінного ­життя.

Під час проведення заходів у Всесвітній день ­боротьби з інсультом особливу увагу приділяють запобіганню ­вказаній судинній катастрофі, а також тому, як можна ­розпізнати перші ознаки інсульту. Слід пам’ятати, що від того, ­наскільки вчасно можливо встановити згаданий діагноз і надати належну допомогу, зале­жатиме надалі, чи вдасться врятувати життя пацієнта і те, наскільки повно­цінним буде його якість. Одним із вирішальних ­чинників порятунку є ­саме перші три години після появи симптомів, якщо ж мине 4–4,5 години, ­патологічні зміни в ­мозку будуть уже незворотними.

Інсульт як гостре порушення кровопостачання мозку, що призводить до втрати частини його функцій, має два різновиди: геморагічний, спричинений розривом ­мозкової артерії; ішемічний, коли артерія, що постачає кров до ­мозку, закупорюється тромбом або спазмується. ­Перші ­ознаки інсульту має вміти розпізнавати кожен. Зокрема, це запаморочення та втрата координації; раптова слабкість, оніміння частини тіла; проблеми з мовленням; сильний головний біль; можливі проблеми із зором. Розпізнати, чи стався в людини інсульт, можна за ­допомогою кількох простих прийомів. Тому слід ­попросити ­пацієнта:

  • усміхнутися — в разі інсульту усмішка може бути «кривою» (несиметричною, бо один кутик губ залишається опущеним);
  • заговорити — за інсульту вимова може бути нечіткою, або ж взагалі незрозумілою;
  • підняти одночасно обидві руки — якщо людина може підняти лише одну з них або піднімає обидві на неоднакову висоту, це також може свідчити на користь інсульту.

У разі інсульту часто виникає слабкість чи оніміння у правій або лівій частині тулуба або кінцівках, хоча у деяких випадках інсульт може проявитися лише інтенсивним головним болем. За таких симптомів, ­особливо якщо вони з’явилися після епізоду підвищення артеріального ­тиску, слід якомога швидше забезпечити пацієнтові надання кваліфікованої медичної допомоги.

Надзвичайно ­важливо ­донести зазначену інформацію до широких верств населення. ­Цьогоріч у рамках Всесвіт­нього дня боротьби з інсультом в ­Україні на одній зі станцій столичного метрополітену проводили своєрідний майстер-клас у вигляді медичного перформансу: ­актори в образах найвідоміших українських ­письменників ­наочно демонстрували особливі ознаки, пове­дінку, притаманну людині, у якої стався інсульт. А також давали поради щодо запобігання ­розвиткові ­інсульту: ­зменшити вміст холестерину в раціоні, ­віддавати ­перевагу м’ясу ­птиці та риби порівняно із червоним ­м’ясом, ­звести до міні­муму споживання солі; не палити, не зловживати алкоголем; конт­ролювати артеріальний тиск; ­намагатися уникати стресів; дотримуватися активного способу ­життя, контролювати власну вагу.

Здавалося, такі правила відомі всім, але ­надзвичайно ­важливо, щоб кожен усвідомив їх значущість і дієвість. Статистика смертності від серцево-судинних захворювань в Україні надзвичайно невтішна — понад 400 тис. життів українців щороку забирають інфаркти, інсульти, ішемічна хвороба серця тощо. Інсульт переважно трапляється в осіб віком від 45 до 60 років, приблизно з однаковою частотою як у чоловіків, так і в жінок. Останнім ­часом дані різних досліджень фіксують зростання випадків ­ішемічного інсульту і в молодих людей. Ця кількість сьогодні сягає від 2,5 до 13 % усіх діагнозів порушення ­мозкового кровообігу. Крім того, що за цими ­показниками стоять десятки тисяч людських трагедій, це зумовлює ще і ­чималий економічний тягар як для ­країни загалом, так і для ­кожної родини. Пацієнт, який зазнав ­інсульту, як правило, потребує високовартісного ­лікування та відповідного курсу реабі­літації. А належних реабі­літаційних ­центрів, де допомагають якісно відновлю­вати здоров’я таких хворих — оскільки людину найчастіше треба ­дійсно ­зано­во вчити і вставати, і ходити, і розмовляти — нині ­замало. До того ж, крім тромбо­літичної тера­пії (вартість якої в середньому сягає 30 тис. грн), паці­єнтові ­необхідні ­щоденні заняття з фізіотерапевтом, ерго­терапев­том, лого­педом. Практично всі особи після інсульту потребують допомоги психотерапевта (психологічна підтримка не­обхідна і близьким ­постраждалого). Як правило, вартість такого ­курсу ­лікувальних заходів значно перевищує фінан­сові можливості пересічної української ­родини.

Головним чинником розвитку інсульту вважають ­неліковану артеріальну гіпертензія. На жаль, більшість ­людей просто не знають рівня свого артеріального тиску. А статистика невтішна — від цієї недуги в ­Україні потерпають до 11,5 млн осіб, тобто інсульт ­загрожує ­кожному четвертому українцю. Тому цього року у Всесвітній день боротьби з інсультом у торговельних центрах України широко проводили такі ­заходи, як вимірювання артеріального тиску та консультації щодо профілактики ­інсульту. Ішлося насамперед про необхідність постійного контролю цього показника. Відповідний прийом призначених анти­гіпертензивних ­препаратів може запобігти захворю­ванню, а своєю чергою і надмірним витратам. ­Набагато ­дешевше купувати препарат проти ­високого тиску, ніж витрачати десятки тисяч гривень на курс ­лікування та відновлення після ­інсульту. В ­Україні ­запроваджено також програму «­Доступні ліки». Інсульт є одним із пріо­ритетних ­напрямів у ­програмі медич­них гарантій Націо­нальної служби здоров’я ­України (НСЗУ). А з ­квітня 2020 р. ліку­вання ­гострого ­мозкового інсульту ­оплачуватиметься з ­податків громадян за підвище­ним тарифом — 19 тис. 500 грн, якщо послуга відповідатиме вимогам НСЗУ.

Про це йшлося і під час прес-конференції «­Обговорення державної стратегії лікування інсультів». Зокрема, доктор медичних наук, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (АМНУ), лікар-­нейрохірург, президент ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом», професор Микола Поліщук у ­своїй доповіді зауважив, що проблема інсультів є над­актуальною для України. Щороку в нашій країні через інсульт помирає понад 40 тис. людей — це офіційна ­статистика. Інсульти є лідерами у структурі ­смертності українців. На його думку, питання лікування гострого порушення мозкового крово­обігу вимагає особливої уваги. Таких пацієнтів у нашій державі переважно лікують у загальних неврологічних ­відділеннях. Однак ­світова практика підтверд­жує, що суттєво ­зменшити смертність та інвалідизацію внаслі­док інсульту можна тоді, коли рятувати цих пацієн­тів у спеціа­лізованих інсультних відділеннях чи центрах. «Наша асоціація провела моні­торинг 500 відділень українських лікарень, до яких приймають осіб з інсультами. Виявилося, що 300 із них не мають належних методів для нейровізуалізації та відповідного ліку­вання. Невчасно встановлений діагноз часто коштує життя такому пацієнтові», — зауважив Микола Поліщук.

Заступниця голови НСЗУ Оксана Мовчан наголосила, що лікарні, до яких госпіталізують пацієнтів з ­інсультами, мають бути оснащені відповідним медичним ­обладнанням для визначення правильного діагнозу та ­здійснення якісної допомоги. Вона також додала, що ­Програма медичних гарантій 2020 р. має запрацювати у ­повному обсязі. До ­гарантованого пакета послуг увійдуть ­інтервенції на всіх рівнях ­медичної допомоги. ­Лікування гострого мозко­вого інсульту є одним із чотирьох пріоритетів, ­якому приділятиметься особ­лива увага.

Ефективна профілактика інсульту, зокрема: дотримання здорового ­способу життя; адекватна фізична активність; правильне харчування; виключення тютюно­паління; уникання ­стресів і негативних емоцій; ретельний конт­роль ­артеріального ­тиску (найголовніше), — не лише ­допоможе зберегти життя й здоров’я наших ­співвітчизників, а й значно зменшити економічний ­тягар ­цього тяжкого захво­рювання.

Підготувала Наталія Купко

nn19_9_68_sh.jpg

 

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2019 Год

Содержание выпуска 10 (111), 2019

  1. Новорічне привітання

  2. Всесвітній день дитини: глобальні проблеми, що впливають на психічне здоров’я підростаючого покоління


  3. INSPIRE: Сім стратегій щодо припинення насилля над дітьми

  4. Новое в эпилептологии

  5. Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами


  6. Вплив прегабаліну на нейропатичний біль як наслідок променевої терапії в пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  7. Поетапний підхід до терапії хвороби Паркінсона


  8. Нейропатичний біль: від рекомендацій до клінічної практики


  9. Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування


  10. Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування


  11. Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями


  12. Депрессия: лечение и ведение пациентов


  13. Обережно: поезія, або ефект Сильвії Плат


Содержание выпуска 9 (110), 2019

  1. Всесвітній день боротьби з інсультом

  2. Глобальний тягар інсульту

  3. Новое в эпилептологии

  4. Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов

  5. Церебропротективна терапія препаратом Серміон® у пацієнтів із дисфункцією судин внаслідок артеріальної гіпертензії

  6. Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання

  7. Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я

  8. Фармакотерапія нейропатичного болю

  9. Ведення пацієнтів із болем у попереку та ішалгією

  10. Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга

  11. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  12. Фибромиалгия: обзор результатов современных исследований

  13. Говард Лавкрафт: принц божевілля

Содержание выпуска 8 (109), 2019

  1. Деменція — одна з причин інвалідності осіб літнього віку

  2. Деменція. Пріоритет галузі охорони здоров’я

  3. Новое в эпилептологии

  4. Світовий досвід сучасної терапії розсіяного склерозу

  5. Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи

  6. Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту

  7. Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології

  8. Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів

  9. Лікування пацієнтів із біполярним афективним розладом

  10. Клінічні настанови щодо застосування тразодону для лікування великого депресивного розладу і супутніх станів

  11. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Содержание выпуска 7 (108), 2019

  1. Самогубство: факти і цифри

  2. Працюємо разом: приділи 40 секунд профілактиці самогубств

  3. Всесвітній день психічного здоров’я

  4. Новое в эпилептологии

  5. Застосування кветіапіну пролонгованого вивільнення для поліпшення комплаєнсу при лікуванні психічних розладів

  6. Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі

  7. Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи

  8. Нарушения движений во сне у взрослых

  9. Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна

  10. Поліпшення психосоціального функціонування та якості життя пацієнтів із великим депресивним розладом внаслідок зменшення проявів ангедонії

  11. Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра

  12. Практичні настанови щодо лікування тиків у пацієнтів із синдромом Туретта і хронічними тикозними розладами

  13. Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією

  14. Марина Цвєтаєва: невиліковна хвороба, що зветься душа

Содержание выпуска 6 (107), 2019

  1. Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги

  2. Міждисциплінарна співпраця в організації медичної допомоги, освіти та соціальної підтримки осіб із розладами аутистичного спектра

  3. Новое в эпилептологии

  4. Патоморфоз епілепсії: сучасний погляд на проблему

  5. Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів

  6. Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов

  7. Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології

  8. Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління

  9. Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

  10. Рекомендації щодо фармакотерапії деменції

  11. Наївне мистецтво художників‑примітивістів

Содержание выпуска 5 (106), 2019

  1. Тяжелый депрессивный эпизод у подростка: в поисках баланса между психофармакотерапией и психотерапией

  2. Когнітивно-поведінкова терапія соціальної фобії

  3. Депресивний розлад на тлі мітохондріальної дисфункції

  4. Синдром Айкарди

  5. Гипомеланоз Ито

  6. Диагностика и лечение синдрома PANDAS

  7. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  8. Тяжелый депрессивный эпизод

  9. Биполярное аффективное расстройство в детском возрасте

  10. Болезнь Шильдера

  11. Генералізований тривожний розлад

  12. Нова стратегія лікування вегетативної дисфункції у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями

  13. Мультимодальные серотонинергические антидепрессанты и возможности их применения в клинической практике

  14. Настанови щодо призначення фармакотерапії уніполярної депресії

Содержание выпуска 4 (105), 2019

  1. Тетяна Ільницька: «Розлади харчової поведінки – ​це не вибір особи, дієта чи стиль життя, а хвороба, що потребує кваліфікованої допомоги»

  2. Ведення пацієнтів із розладами харчової поведінки

  3. Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків

  4. Новое в эпилептологии

  5. Комбінована терапія епілепсії у дітей

  6. Метод электроэнцефалографии для диагностики эпилепсии

  7. Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування

  8. Психодинаміка болю

  9. Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання

  10. Настанови щодо лікування розладів тривожного спектра

  11. Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю

  12. Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера

  13. Всеволод Гаршин: хвора совість століття

Содержание выпуска 3 (104), 2019

  1. Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: ​можливість більше дізнатися та допомогти


  2. Новое в эпилептологии


  3. Застосування комплексу вітамінів групи B як потенційного методу терапії ушкоджень периферичних нервів


  4. Поліпшення когнітивних функцій і працездатності у пацієнтів із великим депресивним розладом під впливом антидепресивної терапії 


  5. Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей


  6. Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом


  7. Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом


  8. Вплив аналгетиків центральної дії на біль при артриті


  9. Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера


  10. Безодня пристрастей родини Гюго


Содержание выпуска 1 (102), 2019

  1. Порівняння схем медикаментозної терапії відповідно до національних та міжнародних рекомендацій із лікування нейропатичного болю

  2. Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи


  3. Новое в эпилептологии


  4. Альтернативні препарати в лікуванні біполярного розладу


  5. Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності


  6. Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії


  7. Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов


  8. Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи


  9. Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии

  10. Ведення пацієнтів із психотичними розладами

  11. Настанови щодо лікування депресії


  12. Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице

  13. Франц Кафка: людина з надто великою тінню


Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций