скрыть меню

Всесвітній день боротьби з інсультом

страницы: 6-8

Інсульт — гостре порушення мозкового кровообігу через раптове припинення кровопостачання частини головного мозку або крововилив у порожнину черепа, що призводить до загибелі мозкової тканини. Наслідком цього, залежно від локалізації ураження, є втрата функцій певних частин тіла, порушення мовлення, чутливості, рухової функції, зору, пам’яті тощо. У світі тяжкі інсульти щорічно забирають понад 6 млн життів. Вчасне розпізнавання перших ознак інсульту і звернення за кваліфікованою медичною допомогою дає змогу зберегти життя пацієнта та запобігти тяжким наслідкам.

Щороку 29 жовтня в Україні та світі ­відзнача­ють Всесвітній день боротьби з інсультом. Цей день заснований ще 2004 р. ­Всесвітньою орга­нізацією боротьби з інсультом (WSO), яка ­об’єднує представників із 85 країн. Мета заходу — підвищення обізнаності світової спільноти про проблему ­інсульту, важливість правильного і своєчасного надання ­першої допомо­ги і профілактичних дій, пов’язаних із цією ­судинно-мозковою катастрофою — однією з ­найчастіших причин загибелі та інвалідизації у світі.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), інсульт стається приблизно в 17 млн осіб на рік і є причиною ­смерті до 6,7 млн пацієн­тів із вказаною пато­логією, а понад 5 млн ­отримують інвалід­­ність. Інсульт є другою за частотою причиною смерті в ­усьому світі та основною причиною щодо тривалої непрацездатності. Попри ­заходи, спрямовані на зниження частоти серцево-­судинних захворювань і смертності через інсульт, тягар хвороби нині залишається вкрай високим. У журналі «Circulation» ­щороку ­пуб­лікують оновлені статистичні дані Американської асоціації серця (AHA), Національного ­центру дослід­жен­ня серця, легенів і крові США (NHLBI) та інших ­організацій, які є голов­ним органом для моніторингу поширеності інсуль­ту та інших серцево-судинних захворювань, а також оцінювання витрат, пов’язаних з їх лікуванням.

Серцево-судинні захворювання є головною ­причиною всіх смертей в Україні (близько 67 %). ­Так, ­відповідно до ­цього показни­ка наша країна лишається одним із ­європейських лідерів. За даними Української асоціа­ції боротьби з інсультом, цереброваскулярні пато­логії щороку діагностують у понад 140 тис. ­наших співвіт­чизників (понад третина з них — ­працездатного віку); 30–40 % пацієнтів з інсультом помирають упродовж перших 30 днів і до 50 % — протягом року від ­початку захворювання; натомість 20–40 % тих, хто вижили, стають ­залежними від сторонньої допомоги (12,5 % мають первинну інвалідність). У світі величезного значення у вирішенні проб­леми інсультів набувають саме профілактичні заходи, які можуть запобігти розвитку інсульту, а також методи реабі­літації осіб, у яких уже розвинулася ця ­патологія. Адже, за статистичними даними, лише 20 % ­українців ­після інсульту повертаються до повноцінного ­життя.

Під час проведення заходів у Всесвітній день ­боротьби з інсультом особливу увагу приділяють запобіганню ­вказаній судинній катастрофі, а також тому, як можна ­розпізнати перші ознаки інсульту. Слід пам’ятати, що від того, ­наскільки вчасно можливо встановити згаданий діагноз і надати належну допомогу, зале­жатиме надалі, чи вдасться врятувати життя пацієнта і те, наскільки повно­цінним буде його якість. Одним із вирішальних ­чинників порятунку є ­саме перші три години після появи симптомів, якщо ж мине 4–4,5 години, ­патологічні зміни в ­мозку будуть уже незворотними.

Інсульт як гостре порушення кровопостачання мозку, що призводить до втрати частини його функцій, має два різновиди: геморагічний, спричинений розривом ­мозкової артерії; ішемічний, коли артерія, що постачає кров до ­мозку, закупорюється тромбом або спазмується. ­Перші ­ознаки інсульту має вміти розпізнавати кожен. Зокрема, це запаморочення та втрата координації; раптова слабкість, оніміння частини тіла; проблеми з мовленням; сильний головний біль; можливі проблеми із зором. Розпізнати, чи стався в людини інсульт, можна за ­допомогою кількох простих прийомів. Тому слід ­попросити ­пацієнта:

  • усміхнутися — в разі інсульту усмішка може бути «кривою» (несиметричною, бо один кутик губ залишається опущеним);
  • заговорити — за інсульту вимова може бути нечіткою, або ж взагалі незрозумілою;
  • підняти одночасно обидві руки — якщо людина може підняти лише одну з них або піднімає обидві на неоднакову висоту, це також може свідчити на користь інсульту.

У разі інсульту часто виникає слабкість чи оніміння у правій або лівій частині тулуба або кінцівках, хоча у деяких випадках інсульт може проявитися лише інтенсивним головним болем. За таких симптомів, ­особливо якщо вони з’явилися після епізоду підвищення артеріального ­тиску, слід якомога швидше забезпечити пацієнтові надання кваліфікованої медичної допомоги.

Надзвичайно ­важливо ­донести зазначену інформацію до широких верств населення. ­Цьогоріч у рамках Всесвіт­нього дня боротьби з інсультом в ­Україні на одній зі станцій столичного метрополітену проводили своєрідний майстер-клас у вигляді медичного перформансу: ­актори в образах найвідоміших українських ­письменників ­наочно демонстрували особливі ознаки, пове­дінку, притаманну людині, у якої стався інсульт. А також давали поради щодо запобігання ­розвиткові ­інсульту: ­зменшити вміст холестерину в раціоні, ­віддавати ­перевагу м’ясу ­птиці та риби порівняно із червоним ­м’ясом, ­звести до міні­муму споживання солі; не палити, не зловживати алкоголем; конт­ролювати артеріальний тиск; ­намагатися уникати стресів; дотримуватися активного способу ­життя, контролювати власну вагу.

Здавалося, такі правила відомі всім, але ­надзвичайно ­важливо, щоб кожен усвідомив їх значущість і дієвість. Статистика смертності від серцево-судинних захворювань в Україні надзвичайно невтішна — понад 400 тис. життів українців щороку забирають інфаркти, інсульти, ішемічна хвороба серця тощо. Інсульт переважно трапляється в осіб віком від 45 до 60 років, приблизно з однаковою частотою як у чоловіків, так і в жінок. Останнім ­часом дані різних досліджень фіксують зростання випадків ­ішемічного інсульту і в молодих людей. Ця кількість сьогодні сягає від 2,5 до 13 % усіх діагнозів порушення ­мозкового кровообігу. Крім того, що за цими ­показниками стоять десятки тисяч людських трагедій, це зумовлює ще і ­чималий економічний тягар як для ­країни загалом, так і для ­кожної родини. Пацієнт, який зазнав ­інсульту, як правило, потребує високовартісного ­лікування та відповідного курсу реабі­літації. А належних реабі­літаційних ­центрів, де допомагають якісно відновлю­вати здоров’я таких хворих — оскільки людину найчастіше треба ­дійсно ­зано­во вчити і вставати, і ходити, і розмовляти — нині ­замало. До того ж, крім тромбо­літичної тера­пії (вартість якої в середньому сягає 30 тис. грн), паці­єнтові ­необхідні ­щоденні заняття з фізіотерапевтом, ерго­терапев­том, лого­педом. Практично всі особи після інсульту потребують допомоги психотерапевта (психологічна підтримка не­обхідна і близьким ­постраждалого). Як правило, вартість такого ­курсу ­лікувальних заходів значно перевищує фінан­сові можливості пересічної української ­родини.

Головним чинником розвитку інсульту вважають ­неліковану артеріальну гіпертензія. На жаль, більшість ­людей просто не знають рівня свого артеріального тиску. А статистика невтішна — від цієї недуги в ­Україні потерпають до 11,5 млн осіб, тобто інсульт ­загрожує ­кожному четвертому українцю. Тому цього року у Всесвітній день боротьби з інсультом у торговельних центрах України широко проводили такі ­заходи, як вимірювання артеріального тиску та консультації щодо профілактики ­інсульту. Ішлося насамперед про необхідність постійного контролю цього показника. Відповідний прийом призначених анти­гіпертензивних ­препаратів може запобігти захворю­ванню, а своєю чергою і надмірним витратам. ­Набагато ­дешевше купувати препарат проти ­високого тиску, ніж витрачати десятки тисяч гривень на курс ­лікування та відновлення після ­інсульту. В ­Україні ­запроваджено також програму «­Доступні ліки». Інсульт є одним із пріо­ритетних ­напрямів у ­програмі медич­них гарантій Націо­нальної служби здоров’я ­України (НСЗУ). А з ­квітня 2020 р. ліку­вання ­гострого ­мозкового інсульту ­оплачуватиметься з ­податків громадян за підвище­ним тарифом — 19 тис. 500 грн, якщо послуга відповідатиме вимогам НСЗУ.

Про це йшлося і під час прес-конференції «­Обговорення державної стратегії лікування інсультів». Зокрема, доктор медичних наук, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (АМНУ), лікар-­нейрохірург, президент ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом», професор Микола Поліщук у ­своїй доповіді зауважив, що проблема інсультів є над­актуальною для України. Щороку в нашій країні через інсульт помирає понад 40 тис. людей — це офіційна ­статистика. Інсульти є лідерами у структурі ­смертності українців. На його думку, питання лікування гострого порушення мозкового крово­обігу вимагає особливої уваги. Таких пацієнтів у нашій державі переважно лікують у загальних неврологічних ­відділеннях. Однак ­світова практика підтверд­жує, що суттєво ­зменшити смертність та інвалідизацію внаслі­док інсульту можна тоді, коли рятувати цих пацієн­тів у спеціа­лізованих інсультних відділеннях чи центрах. «Наша асоціація провела моні­торинг 500 відділень українських лікарень, до яких приймають осіб з інсультами. Виявилося, що 300 із них не мають належних методів для нейровізуалізації та відповідного ліку­вання. Невчасно встановлений діагноз часто коштує життя такому пацієнтові», — зауважив Микола Поліщук.

Заступниця голови НСЗУ Оксана Мовчан наголосила, що лікарні, до яких госпіталізують пацієнтів з ­інсультами, мають бути оснащені відповідним медичним ­обладнанням для визначення правильного діагнозу та ­здійснення якісної допомоги. Вона також додала, що ­Програма медичних гарантій 2020 р. має запрацювати у ­повному обсязі. До ­гарантованого пакета послуг увійдуть ­інтервенції на всіх рівнях ­медичної допомоги. ­Лікування гострого мозко­вого інсульту є одним із чотирьох пріоритетів, ­якому приділятиметься особ­лива увага.

Ефективна профілактика інсульту, зокрема: дотримання здорового ­способу життя; адекватна фізична активність; правильне харчування; виключення тютюно­паління; уникання ­стресів і негативних емоцій; ретельний конт­роль ­артеріального ­тиску (найголовніше), — не лише ­допоможе зберегти життя й здоров’я наших ­співвітчизників, а й значно зменшити економічний ­тягар ­цього тяжкого захво­рювання.

Підготувала Наталія Купко

nn19_9_68_sh.jpg

 

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2019 Год

Содержание выпуска 10 (111), 2019

  1. Ю.А. Бабкина

  2. В.Я. Пішель, Т.Ю. Ільницька, М.Ю. Полив’яна

  3. М.М. Орос, О.В. Тодавчич

  4. Т. Матіяш, А. Бондарчук

Содержание выпуска 9 (110), 2019

  1. Ю.А. Бабкина

  2. С.Г. Бурчинский

  3. С.Г. Бурчинский

Содержание выпуска 8 (109), 2019

  1. Ю.А. Бабкина

  2. А. Г. Кириченко, А. Ф. Нечай, Н. О. Смульська, Т. І. Стеценко

Содержание выпуска 7 (108), 2019

  1. Ю.А. Бабкина

  2. А.Е. Дубенко, И.В. Реминяк, Ю.А. Бабкина, Ю.К. Реминяк

  3. Н.А. Науменко, В.И. Харитонов

  4. М.О. Матусова, І.А. Марценковський

Содержание выпуска 6 (107), 2019

  1. Т.О. Скрипник

  2. Ю.А. Бабкина

  3. Ю.А. Бабкіна

  4. А.Е. Дубенко, И.В. Реминяк, Ю.А. Бабкина

  5. Т.В. Руда

  6. А.А. Криштафор

Содержание выпуска 5 (106), 2019

  1. И.А.Марценковский, А.В.Каптильцева

  2. В.Ю.Паробій

  3. Ю.А. Крамар

  4. В.И. Харитонов, Ю.М. Винник

  5. В.И. Харитонов, Ю.М. Винник

  6. В.И.Харитонов, Ю.М. Винник, Г.И. Селюков

  7. Т.А. Зайцева, О.А. Борисенко, П.П. Зайцев,

  8. Н.А. Максименко

  9. И.И. Марценковская, М.В. Нестеренко, Ю.А. Войтенко, Д.И. Марценковский, К.В. Дубовик, О.С.Ващенко

  10. Д.В. Иванов

  11. М.М. Орос, Р.Ю. Яцинин

  12. Н.К. Свиридова, Т.В. Чередніченко

  13. С.Г. Бурчинский

Содержание выпуска 4 (105), 2019

  1. Т.О. Скрипник

  2. Ю.А. Бабкина

  3. Ю.А. Бабкина

  4. Л. Шаттенбург, Я. Кульчинський

  5. Є.І. Суковський

Содержание выпуска 3 (104), 2019

  1. Ю.А. Бабкина

  2. К.В. Дубовик, І.А. Марценковський

Содержание выпуска 1 (102), 2019

  1. Ю.А. Бабкина

  2. М.В. Шейко

  3. В.Ю. Мартинюк

  4. І.А. Марценковський, І.І. Марценковська

  5. А.Е. Дубенко, Ю.А. Бабкина

  6. Ю.А. Крамар

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 6 (117), 2020

  1. Ю.А. Бабкіна

  2. Д. А. Мангуби

  3. А. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  4. В. І. Коростій, І. Ю. Блажіна, В. М. Кобевка

  5. Т. О. Студеняк, М. М. Орос

  6. Ю. О. Сухоручкін

Содержание выпуска 5 (116), 2020

  1. Т. О. Скрипник

  2. Н.А.Науменко, В.И. Харитонов

  3. Ю. А. Крамар

  4. В.И.Харитонов, Д.А. Шпаченко

  5. Н.В. Чередниченко

  6. Ю.О. Сухоручкін

  7. Ю. А. Крамар

  8. Н. К. Свиридова, Т. В. Чередніченко, Н. В. Ханенко

  9. Є.О.Труфанов

  10. Ю.О. Сухоручкін

  11. О.О. Копчак

  12. Ю.А. Крамар

Содержание выпуска 4 (115), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. І.І. Марценковська

  3. Ю. А. Крамар, Г. Я. Пилягіна

  4. М. М. Орос, В. В. Грабар, А. Я. Сабовчик, Р. Ю. Яцинин

  5. М. Селихова

  6. Ю. О. Сухоручкін

Содержание выпуска 3 (114), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Ю.А. Бабкіна

  3. О.С. Чабан, О.О. Хаустова

  4. О. С. Чабан, О. О. Хаустова

  5. Ю. О. Сухоручкін

Содержание выпуска 1, 2020

  1. А.Е. Дубенко

  2. Ю. А. Бабкина

  3. Ю.А. Крамар, К.А. Власова

  4. Ю. О. Сухоручкін

Содержание выпуска 2 (113), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Л. А. Дзяк

  3. Ф. Є. Дубенко, І. В. Реміняк, Ю. А. Бабкіна, Ю. К. Реміняк

  4. А. В. Демченко, Дж. Н. Аравицька

  5. Ю. А. Крамар

  6. П. В. Кидонь

Содержание выпуска 1 (112), 2020

  1. Ю.А. Бабкина

  2. Ю.А. Крамар

  3. М.М. Орос, В.В. Грабар

  4. В.И. Харитонов, Д.А. Шпаченко

  5. L. Boschloo, E. Bekhuis, E.S. Weitz et al.