Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Всесвітній день боротьби з інсультом
-
Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов
-
Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання
-
Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я
-
Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга
-
Раздел:
Всесвітній день боротьби з інсультом
Інсульт — гостре порушення мозкового кровообігу через раптове припинення кровопостачання частини головного мозку або крововилив у порожнину черепа, що призводить до загибелі мозкової тканини. Наслідком цього, залежно від локалізації ураження, є втрата функцій певних частин тіла, порушення мовлення, чутливості, рухової функції, зору, пам’яті тощо. У світі тяжкі інсульти щорічно забирають понад 6 млн життів. Вчасне розпізнавання перших ознак інсульту і звернення за кваліфікованою медичною допомогою дає змогу зберегти життя пацієнта та запобігти тяжким наслідкам.
Щороку 29 жовтня в Україні та світі відзначають Всесвітній день боротьби з інсультом. Цей день заснований ще 2004 р. Всесвітньою організацією боротьби з інсультом (WSO), яка об’єднує представників із 85 країн. Мета заходу — підвищення обізнаності світової спільноти про проблему інсульту, важливість правильного і своєчасного надання першої допомоги і профілактичних дій, пов’язаних із цією судинно-мозковою катастрофою — однією з найчастіших причин загибелі та інвалідизації у світі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), інсульт стається приблизно в 17 млн осіб на рік і є причиною смерті до 6,7 млн пацієнтів із вказаною патологією, а понад 5 млн отримують інвалідність. Інсульт є другою за частотою причиною смерті в усьому світі та основною причиною щодо тривалої непрацездатності. Попри заходи, спрямовані на зниження частоти серцево-судинних захворювань і смертності через інсульт, тягар хвороби нині залишається вкрай високим. У журналі «Circulation» щороку публікують оновлені статистичні дані Американської асоціації серця (AHA), Національного центру дослідження серця, легенів і крові США (NHLBI) та інших організацій, які є головним органом для моніторингу поширеності інсульту та інших серцево-судинних захворювань, а також оцінювання витрат, пов’язаних з їх лікуванням.
Серцево-судинні захворювання є головною причиною всіх смертей в Україні (близько 67 %). Так, відповідно до цього показника наша країна лишається одним із європейських лідерів. За даними Української асоціації боротьби з інсультом, цереброваскулярні патології щороку діагностують у понад 140 тис. наших співвітчизників (понад третина з них — працездатного віку); 30–40 % пацієнтів з інсультом помирають упродовж перших 30 днів і до 50 % — протягом року від початку захворювання; натомість 20–40 % тих, хто вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5 % мають первинну інвалідність). У світі величезного значення у вирішенні проблеми інсультів набувають саме профілактичні заходи, які можуть запобігти розвитку інсульту, а також методи реабілітації осіб, у яких уже розвинулася ця патологія. Адже, за статистичними даними, лише 20 % українців після інсульту повертаються до повноцінного життя.
Під час проведення заходів у Всесвітній день боротьби з інсультом особливу увагу приділяють запобіганню вказаній судинній катастрофі, а також тому, як можна розпізнати перші ознаки інсульту. Слід пам’ятати, що від того, наскільки вчасно можливо встановити згаданий діагноз і надати належну допомогу, залежатиме надалі, чи вдасться врятувати життя пацієнта і те, наскільки повноцінним буде його якість. Одним із вирішальних чинників порятунку є саме перші три години після появи симптомів, якщо ж мине 4–4,5 години, патологічні зміни в мозку будуть уже незворотними.
Інсульт як гостре порушення кровопостачання мозку, що призводить до втрати частини його функцій, має два різновиди: геморагічний, спричинений розривом мозкової артерії; ішемічний, коли артерія, що постачає кров до мозку, закупорюється тромбом або спазмується. Перші ознаки інсульту має вміти розпізнавати кожен. Зокрема, це запаморочення та втрата координації; раптова слабкість, оніміння частини тіла; проблеми з мовленням; сильний головний біль; можливі проблеми із зором. Розпізнати, чи стався в людини інсульт, можна за допомогою кількох простих прийомів. Тому слід попросити пацієнта:
- усміхнутися — в разі інсульту усмішка може бути «кривою» (несиметричною, бо один кутик губ залишається опущеним);
- заговорити — за інсульту вимова може бути нечіткою, або ж взагалі незрозумілою;
- підняти одночасно обидві руки — якщо людина може підняти лише одну з них або піднімає обидві на неоднакову висоту, це також може свідчити на користь інсульту.
У разі інсульту часто виникає слабкість чи оніміння у правій або лівій частині тулуба або кінцівках, хоча у деяких випадках інсульт може проявитися лише інтенсивним головним болем. За таких симптомів, особливо якщо вони з’явилися після епізоду підвищення артеріального тиску, слід якомога швидше забезпечити пацієнтові надання кваліфікованої медичної допомоги.
Надзвичайно важливо донести зазначену інформацію до широких верств населення. Цьогоріч у рамках Всесвітнього дня боротьби з інсультом в Україні на одній зі станцій столичного метрополітену проводили своєрідний майстер-клас у вигляді медичного перформансу: актори в образах найвідоміших українських письменників наочно демонстрували особливі ознаки, поведінку, притаманну людині, у якої стався інсульт. А також давали поради щодо запобігання розвиткові інсульту: зменшити вміст холестерину в раціоні, віддавати перевагу м’ясу птиці та риби порівняно із червоним м’ясом, звести до мінімуму споживання солі; не палити, не зловживати алкоголем; контролювати артеріальний тиск; намагатися уникати стресів; дотримуватися активного способу життя, контролювати власну вагу.
Здавалося, такі правила відомі всім, але надзвичайно важливо, щоб кожен усвідомив їх значущість і дієвість. Статистика смертності від серцево-судинних захворювань в Україні надзвичайно невтішна — понад 400 тис. життів українців щороку забирають інфаркти, інсульти, ішемічна хвороба серця тощо. Інсульт переважно трапляється в осіб віком від 45 до 60 років, приблизно з однаковою частотою як у чоловіків, так і в жінок. Останнім часом дані різних досліджень фіксують зростання випадків ішемічного інсульту і в молодих людей. Ця кількість сьогодні сягає від 2,5 до 13 % усіх діагнозів порушення мозкового кровообігу. Крім того, що за цими показниками стоять десятки тисяч людських трагедій, це зумовлює ще і чималий економічний тягар як для країни загалом, так і для кожної родини. Пацієнт, який зазнав інсульту, як правило, потребує високовартісного лікування та відповідного курсу реабілітації. А належних реабілітаційних центрів, де допомагають якісно відновлювати здоров’я таких хворих — оскільки людину найчастіше треба дійсно заново вчити і вставати, і ходити, і розмовляти — нині замало. До того ж, крім тромболітичної терапії (вартість якої в середньому сягає 30 тис. грн), пацієнтові необхідні щоденні заняття з фізіотерапевтом, ерготерапевтом, логопедом. Практично всі особи після інсульту потребують допомоги психотерапевта (психологічна підтримка необхідна і близьким постраждалого). Як правило, вартість такого курсу лікувальних заходів значно перевищує фінансові можливості пересічної української родини.
Головним чинником розвитку інсульту вважають неліковану артеріальну гіпертензія. На жаль, більшість людей просто не знають рівня свого артеріального тиску. А статистика невтішна — від цієї недуги в Україні потерпають до 11,5 млн осіб, тобто інсульт загрожує кожному четвертому українцю. Тому цього року у Всесвітній день боротьби з інсультом у торговельних центрах України широко проводили такі заходи, як вимірювання артеріального тиску та консультації щодо профілактики інсульту. Ішлося насамперед про необхідність постійного контролю цього показника. Відповідний прийом призначених антигіпертензивних препаратів може запобігти захворюванню, а своєю чергою і надмірним витратам. Набагато дешевше купувати препарат проти високого тиску, ніж витрачати десятки тисяч гривень на курс лікування та відновлення після інсульту. В Україні запроваджено також програму «Доступні ліки». Інсульт є одним із пріоритетних напрямів у програмі медичних гарантій Національної служби здоров’я України (НСЗУ). А з квітня 2020 р. лікування гострого мозкового інсульту оплачуватиметься з податків громадян за підвищеним тарифом — 19 тис. 500 грн, якщо послуга відповідатиме вимогам НСЗУ.
Про це йшлося і під час прес-конференції «Обговорення державної стратегії лікування інсультів». Зокрема, доктор медичних наук, член-кореспондент Національної академії медичних наук України (АМНУ), лікар-нейрохірург, президент ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом», професор Микола Поліщук у своїй доповіді зауважив, що проблема інсультів є надактуальною для України. Щороку в нашій країні через інсульт помирає понад 40 тис. людей — це офіційна статистика. Інсульти є лідерами у структурі смертності українців. На його думку, питання лікування гострого порушення мозкового кровообігу вимагає особливої уваги. Таких пацієнтів у нашій державі переважно лікують у загальних неврологічних відділеннях. Однак світова практика підтверджує, що суттєво зменшити смертність та інвалідизацію внаслідок інсульту можна тоді, коли рятувати цих пацієнтів у спеціалізованих інсультних відділеннях чи центрах. «Наша асоціація провела моніторинг 500 відділень українських лікарень, до яких приймають осіб з інсультами. Виявилося, що 300 із них не мають належних методів для нейровізуалізації та відповідного лікування. Невчасно встановлений діагноз часто коштує життя такому пацієнтові», — зауважив Микола Поліщук.
Заступниця голови НСЗУ Оксана Мовчан наголосила, що лікарні, до яких госпіталізують пацієнтів з інсультами, мають бути оснащені відповідним медичним обладнанням для визначення правильного діагнозу та здійснення якісної допомоги. Вона також додала, що Програма медичних гарантій 2020 р. має запрацювати у повному обсязі. До гарантованого пакета послуг увійдуть інтервенції на всіх рівнях медичної допомоги. Лікування гострого мозкового інсульту є одним із чотирьох пріоритетів, якому приділятиметься особлива увага.
Ефективна профілактика інсульту, зокрема: дотримання здорового способу життя; адекватна фізична активність; правильне харчування; виключення тютюнопаління; уникання стресів і негативних емоцій; ретельний контроль артеріального тиску (найголовніше), — не лише допоможе зберегти життя й здоров’я наших співвітчизників, а й значно зменшити економічний тягар цього тяжкого захворювання.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2019 Год
Содержание выпуска 1, 2019
-
Обмеження життєдіяльності та соціальна ізоляція у психічно хворих
-
Психофармакотерапія поведінкових і психологічних симптомів у пацієнтів із деменцією
-
Клинические особенности симптомов эпилепсии у пожилых пациентов
-
Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком
-
Вплив холіну та холіну альфосцерату на запалення в головному мозку
Содержание выпуска 10 (111), 2019
-
Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами
-
Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування
-
Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування
-
Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Содержание выпуска 9 (110), 2019
-
Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов
-
Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання
-
Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я
-
Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга
Содержание выпуска 8 (109), 2019
-
Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи
-
Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту
-
Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології
-
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів
Содержание выпуска 7 (108), 2019
-
Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі
-
Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра
-
Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією
Содержание выпуска 6 (107), 2019
-
Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги
-
Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів
-
Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології
-
Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління
Содержание выпуска 5 (106), 2019
Содержание выпуска 4 (105), 2019
-
Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків
-
Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування
-
Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання
-
Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю
-
Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера
Содержание выпуска 3 (104), 2019
-
Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: можливість більше дізнатися та допомогти
-
Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей
-
Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом
-
Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера
Содержание выпуска 2 (103), 2019
Содержание выпуска 1 (102), 2019
-
Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи
-
Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності
-
Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії
-
Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
-
Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии
-
Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться