Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
ПідписатисяПриродні компоненти для протидії згубному впливу хронічного стресу
Реакції на стрес визначаються внутрішніми та зовнішніми стимулами, які обробляються в організмі вегетативною нервовою системою та спричинюють вивільнення специфічних гормонів у кров. Для негайної реакції людини на стрес характерна активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, що зумовлює підвищення рівня катехоламінів (адреналіну й норадреналіну) та кортикостероїдів. Норадреналін, який продукується в головному мозку (мигдалеподібному тілі й блакитній плямі), відіграє ключову роль у модуляції спричиненого стресом збудження у фронтальних ділянках мозку, пришвидшенні обробки інформації та опосередкуванні наслідків стресу (Daviu etal., 2019). За стресу відбувається підвищення пильності й кіркового збудження, збільшення тонічної активності м’язів, пришвидшення реакції на зовнішні стимули (Olbrich etal., 2013). Власне, за короткочасного впливу ці зміни відіграють адаптивну роль. Проте за хронічного стресу посилюється відчуття страху, порушуються когнітивні функції, відбувається системна дизрегуляція функцій головного мозку на різних рівнях: нейрометаболічному (зміни в продукції та обміні нейромедіаторів), енергетичному (регуляція споживання АТФ, глюкози тощо), органічному (порушення гемодинаміки та кардіо-церебральних взаємозв’язків) і клітинному (зменшення резерву клітин мозку та нейропластичності). Окрім того, стрес спричиняє дисбаланс нейронних ланцюгів, що, своєю чергою, впливає на системну фізіологію через нейроендокринні, вегетативні, імунні та метаболічні медіатори (Кузнєцова, 2023). Стресові реакції також призводять до підвищення рівня гормонів кортизолу та гастрину в плазмі, що може зумовлювати розвиток гастриту й виразки шлунка (Keller etal., 2021).
Вплив хронічного стресу на організм людини є згубним, а стратегія терапії його наслідків потребує комплексного втручання з поєднанням фармакологічної та поведінкової терапії. Усе частіше для корекції впливу стресу обирають комплексні лікарські препарати на основі рослинних компонентів, які є безпечною альтернативою традиційним засобам.
До таких засобів із доведеною ефективністю належить Ньюрексан® виробництва компанії Heel (Німеччина). Це багатокомпонентний препарат, схвалений Федеральним інститутом лікарських засобів і медичних виробів Німеччини (Bundesinstitut für Arzneimittel und Medizinprodukte — BfArM) для лікування тривожних розладів та порушень сну (BfArM, 2012). Вплив препарату Ньюрексан® зумовлений активністю його складових: він містить рослинні компоненти — низькоконцентровані екстракти вівса (Avena sativa), кави (Coffea arabica), пасифлори (Passiflora incarnata), та розчин мінеральної солі валеріанової кислоти (Zincum isovalerianicum). Препарат випускається у формі таблеток для розсмоктування в ротовій порожнині; слід застосовувати по одній таблетці тричі на добу, за 15–20 хв до або через годину після їди.
Ефективність Ньюрексану доведено в низці доклінічних і клінічних досліджень. Застосування препарату протягом 28 діб сприяє корекції порушень сну. Доведено, що на тлі терапії Ньюрексаном зменшується тривалість затримки засинання, подовжується час сну та поліпшується його якість у пацієнтів із легкими та помірними порушеннями сну (Waldschütz and Klein, 2008). Після двотижневого курсу терапії Ньюрексаном зменшувалися симптоми підвищеної збудливості та дисфорії у пацієнтів лікарів загальної практики в Німеччині (Hübner etal., 2009). Результати дослідження електрофізіології мозку за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ) свідчать про заспокійливу дію препарату Ньюрексан®: приймання препарату сприяло посиленню низькочастотних δ- і θ-хвиль та послабленню підвищеної внаслідок стресу потужності β2-діапазону в лобно-скроневій ділянці (Dimpfel etal., 2012; Dimpfel, 2019). Такі висновки підтверджено у дослідженні G. B. Chand etal. (2021). Дані ЕЕГ фіксували під час трьох сеансів: у стані спокою на вихідному рівні, після отримання однієї дози препарату Ньюрексан® або плацебо і згодом — після впливу психосоціального стресу. В учасників, які отримували плацебо, стан підвищеної тривоги зберігався впродовж тривалішого періоду часу після переживання гострого стресу. У пацієнтів, які приймали Ньюрексан®, спостерігалися значно нижчі середні рівні збудливості, а тривалість стану з меншим рівнем тривожності після стресу була набагато довшою. Отримані результати підтвердили, що Ньюрексан® є ефективним препаратом для зменшення впливу стресу на регуляцію активності головного мозку. Так, за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії було підтверджено, що Ньюрексан® значно знижує активацію мигдалеподібного тіла та інших ділянок мозку, які відіграють вирішальну роль в опосередкуванні реакції організму на стрес (Herrmann etal., 2020). У дослідженнях на тваринних моделях і за участю здорових добровольців було продемонстровано, що застосування препарату Ньюрексан® сприяє зменшенню ознак стресу через зниження рівнів гормонів. Його приймання після стресу, зумовленого надмірним фізичним навантаженням, сприяло значущому зниженню рівнів кортизолу та гастрину в плазмі крові через 30 хв порівняно з групою плацебо (р = 0,031 і p = 0,023 відповідно) (Keller etal., 2021). Зокрема, продемонстровано значне зниження рівнів кортизолу в слині та адреналіну в плазмі, підвищення яких відбувається у відповідь на гострий стресор у здорових добровольців (Doering etal., 2016). Активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, що призводить до підвищення рівнів зазначених гормонів, відбувається незалежно від стресора, що робить Ньюрексан® потенційно корисним у будь-якій стресовій ситуації.
Застосування препарату Ньюрексан® рекомендовано для пацієнтів із розладами сну та підвищеною нервовою збудливістю. Сукупність наведених результатів досліджень свідчить про потенційну користь терапії цим засобом для осіб із порушеннями здоров’я, пов’язаними зі стресом, що особливо актуально в умовах воєнного стану. Комплексний вплив хронічного стресу та недостатнього сну негативно позначається на стані здоров’я, настрої та продуктивності людини.
Терапія препаратом Ньюрексан® сприяє поліпшенню функціонування вдень завдяки зменшенню втоми і проявів розладів настрою та покращенню якості нічного сну. Окрім ефективності та безпеки застосування, ще однією перевагою препарату Ньюрексан® є можливість його комбінування з іншими препаратами для лікування соматичних захворювань.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2024 Рік
Зміст випуску 10 (155), 2024
Зміст випуску 9 (154), 2024
Зміст випуску 8 (153), 2024
-
Як спонукати близьку людину з комплексним посттравматичним стресовим розладом звернутися до лікаря?
-
Вплив війни та вимушеного переселення на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
Діагностування та лікування пацієнтів із болісною діабетичною нейропатією
-
Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації
-
Вільям Майнор: історія про вбивство, божевілля і любов до слів
Зміст випуску 7 (152), 2024
-
Удосконалення діагностування та лікування епілепсії — запорука повноцінного життя пацієнтів
-
Лікування болю та спастичності в пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Довготривала ефективність антидепресантів у пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Застосування антидепресантів для зменшення інтенсивності больових синдромів
-
Діагностика та лікування гострого розсіяного енцефаломієліту у дорослих та дітей
Зміст випуску 5-6 (151), 2024
Зміст випуску 4 (150), 2024
Зміст випуску 3 (149), 2024
-
Самоушкоджувальна поведінка: надання психосоціальної допомоги в умовах війни
-
Великий депресивний розлад із симптомами тривоги: сучасні підходи до лікування
-
Межовий розлад особистості: клінічні ознаки, етіологія та стратегії лікування
-
Ефективність та безпека пароксетину в лікуванні пацієнтів із тривожними розладами
-
Лікування рухових розладів у пацієнтів із хворобою Паркінсона
-
Довгострокова ефективність антипсихотиків за початкової терапії гострої фази шизофренії
-
Ефективність і безпека фармакотерапії пацієнтів із великим депресивним розладом
Зміст випуску 1, 2024
Зміст випуску 2 (148), 2024
-
План дій щодо депресії та тривоги, пов’язаних із вагітністю і пологами
-
Найактуальніші проблеми сучасної неврології: виклики та очікування
-
Фармакотерапія розладу з дефіцитом уваги та гіперактивністю: у фокусі атомоксетин
-
Урахування гендерних особливостей за призначення психофармакотерапії
-
Чи можливо покращити контроль епілепсії. Оновлені дані щодо застосування зонісаміду
-
Комбінована терапія антипсихотиком і антидепресантом за первинного епізоду депресії
-
Настанови щодо фармакотерапії дорослих пацієнтів із біполярним афективним розладом
-
Ефективність і переносимість антипсихотиків у пацієнтів із резистентною до лікування шизофренією
Зміст випуску 1 (147), 2024
-
Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги
-
Найактуальніші проблеми сучасної неврології: виклики та очікування
-
Доказова ефективність та безпека застосування бупропіону в клінічній практиці
-
Особливості переживання екзистенційної кризи в осіб молодого віку під час війни
-
Ангедонія: пошук можливих біомаркерів та ефективність антипсихотичної терапії
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися