Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Сучасні підходи до лікування пацієнтів з епілепсією: спектр проблем та шляхи їх розв’язання
-
Лікувальне харчування при розладах спектра аутизму: втручання, що відповідає принципам наукової доказовості
-
Стратегія індивідуалізованого підходу до фармакотерапії депресії
-
Розділ:
Лікувальне харчування при розладах спектра аутизму: втручання, що відповідає принципам наукової доказовості
За матеріалами симпозіуму «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни» (17–18 жовтня 2024 року)
Зміст статті:
- Від етіології та патогенезу РСА до терапевтичних стратегій
- Лікувальне харчування
- Роль мікробіоти кишківника людини
- Вплив затримки розвитку мікробіому на формування РСА
- Відмінності мікробіоти та метаболізму в процесі травлення в дітей із РСА
- Вплив пробіотиків на поліпшення поведінки та відновлення нейророзвитку
- Висновки
Симпозіум «Мультидисциплінарний підхід як ефективна парадигма надання психіатричної, неврологічної та наркологічної допомоги під час війни» відбувся в жовтні поточного року у форматі онлайн. У межах заходу розглянуто такі актуальні питання, як стан психічного, неврологічного та наркологічного здоров’я населення України в умовах війни; психічна травма під час війни та її вплив на здоров’я населення; сучасний стан вивчення етіології, патогенезу та принципів лікування, заснованих на доказах, неврологічних, психічних та наркологічних розладів; психологічна, психіатрична та наркологічна допомога дітям і підліткам під час війни тощо.
До вашої уваги представлено огляд доповіді дитячого лікаря-психіатра, завідувача відділу наукових досліджень психічних розладів дітей та підлітків ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України, Київ», Президента асоціації дитячої психіатрії та суміжних спеціальностей України, присвяченої застосуванню лікувального харчування за розладів спектра аутизму (РСА), к.мед.н. Ігоря Анатолійовича Марценковського. Ця тема нині є предметом гострих дискусій, тож варто розглянути її через призму наукової доказовості практик, які активно представлені наразі в Україні та широко використовують для надання допомоги дітям із РСА, особливо в приватних медичних закладах.
Від етіології та патогенезу РСА до терапевтичних стратегій
вгоруРСА є різноманітною групою розладів нейророзвитку (загального розвитку), що характеризуються дефіцитом соціальної взаємності та обмеженими повторюваними формами поведінки та специфічними інтересами. Особам із РСА притаманні ознаки розладів загального розвитку (мовлення, рухових навичок, перцепції, виконавчих функцій, емоційної когніції, наслідування) різного ступеня тяжкості та клінічний поліморфізм коморбідних психічних розладів, через що більшість із них стикаються з низкою проблем у повсякденному житті. Для РСА не встановлено надійних біомаркерів, тож діагноз, як правило, визначають на підставі типових поведінкових симптомів і нейрокогнітивних показників (Shen etal., 2020; Hirota and King, 2023). Нейропсихіатричний патогенез (особливості нейророзвитку за РСА) добре досліджено, проте його етіологія (вплив середовищних чинників, харчування, мікробіоти) лишається незрозумілою (Korteniemi etal., 2023).
Лікування та реабілітація осіб із РСА (базовими симптомами розладів) відбувається лише за допомогою психосоціальних методів (нав’язування розвитку, відновлення онтогенезу), тоді як доказове фармакологічне лікування рекомендовано виключно за коморбідних психічних і поведінкових порушень (агресії, руйнівної поведінки, тривожних розладів, депресії, розладів із дефіцитом уваги та гіперактивністю [РДУГ]) (Wang etal., 2021; Hellings, 2023).
Лікувальне харчування
вгоруБільшість експертів вважають застосування елімінаційних дієт (безглютенових, безлактозних) не доказовим, проте дискусії щодо їх корисності за РСА тривають (Quan et al., 2022; Karimi et al., 2024). Кетогенні дієти ефективні за епілепсії; наявні результати свідчать про можливість їх впливу на основні симптоми РСА (Baspinar and Yardimci, 2020; Lietal., 2021). Також часто для пацієнтів із РСА практикують використання омега-3 поліненасичених жирних кислот (Kittana etal., 2021). Лікувальне харчування з усуненням гіповітамінозу вітаміну D є досить поширеною практикою, оскільки в осіб із РСА часто наявний дефіцит цього вітаміну, а його значущість для нейророзвитку доведено в дослідженнях (Rossignol and Frye, 2011). Нерідко в осіб із РСА та РДУГ виникають порушення сну, зумовлені дефіцитом мелатоніну, зокрема через брак фази швидкого сну, за якої відбувається передача інформації з короткочасної до довгострокової пам’яті. Тому цінність застосування харчових добавок із мелатоніном зазначено в більшості клінічних протоколів щодо лікування пацієнтів із РСА та РДУГ (Kortcniomi etal., 2023).
Роль мікробіоти кишківника людини
вгоруЗначну роль у лікуванні осіб із РСА та РДУГ відіграє нормалізація мікробіоти кишківника. Шкіра та слизові оболонки людини містять велику кількість мікроорганізмів під загальною назвою «мікробіота» або «мікрофлора». Кишківник — одна з найскладніших і найбагатших екосистем, яка налічує понад тисячу мікроорганізмів. У середньому кишківник людини містить близько 1,5 кг бактерій. Кількість клітин мікробіоти кишківника перевищує обсяг соматичних клітин організму людини в 100 разів, а її склад є так само унікальним, як відбитки пальців. Практично все, що відбувається з людиною від її народження, сприяє створенню індивідуального профілю флори кишківника. Мікробіота виконує чотири основні функції: 1) захищає від колонізації (заселення) патогенними мікроорганізмами; 2) зміцнює епітеліальний бар’єр кишківника та виробляє секреторний імуноглобулін А (sigА), що створює перешкоду для проникнення бактерій; 3) сприяє засвоєнню поживних речовин завдяки метаболізму неперетравлюваних харчових сполук; 4) чинить вплив на дозрівання та функціонування імунної та нейроендокринної систем.
Кишкова (ентеральна) нервова система містить у своєму складі до 100 млн нервових клітин. Це друге за розмірами складне скупчення нейронів в організмі людини після головного мозку, яке стали називати «кишківниковим мозком», або «другим мозком». Нині багато вчених визнають існування так званої осі «мікробіота–кишківник–мозок», що є двоспрямованою системою (O’Mahonya etal., 2015). Такий зв’язок відбувається за участю нервових, гормональних, метаболічних та імунологічних механізмів. Цей механізм полягає в тому, що мікробіота чинить вплив на нейрони ентеральної нервової системи, імпульси від яких передаються через блукаючий нерв до мозку. Ендокринний — у тому, що мікробіота впливає на формування стресового реагування через гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову систему, головну нейроендокринну систему, відповідальну за адаптацію організму до стресу. Основою метаболічного механізму є мікробіота, яка в процесі своєї життєдіяльності виробляє нейромедіатори — серотонін, γ-аміномасляну кислоту (ГАМК), мелатонін, катехоламіни, гістамін та ацетилхолін. Імунологічний шлях: мікробіота активує імунні клітини, що виробляють запальні чинники — цитокініни, залучені до патогенезу розладів настрою. Кишкова мікробіота відіграє важливу роль у розвитку як соматичних, так і психічних розладів; кореляція між симптомами та складом мікробіоти кишківника підтверджено в низці досліджень (Korteniemi etal., 2023).
Вплив затримки розвитку мікробіому на формування РСА
вгоруВважається, що підґрунтям розладів нейророзвитку може бути складна взаємодія генетичних і середовищних чинників. Упродовж останнього десятиріччя продемонстровано, що кишковий мікробіом, імовірно, відіграє центральну роль у модуляції взаємодії кишківника та головного мозку, регулюючи нейроімунні мережі та безпосередньо взаємодіючи з мозком. За даними доклінічних досліджень, у дітей із РСА спостерігається затримка розвитку мікробіоти кишківника, що призводить до зміни її складу. Пересадка фекальної мікробіоти від осіб із РСА до мишей (колонізація їх мікробіотою пацієнтів) призводила до розвитку в тварин аутистичної поведінки (Wang and Fu, 2023).
Відмінності мікробіоти та метаболізму в процесі травлення в дітей із РСА
вгоруQ. Su etal. (2024), порівнюючи зразки мікробіоти кишківника дітей із РСА та здорових дітей, з’ясували, що між представниками цих груп є суттєві відмінності у складі мікробіоти. У дітей із РСА спостерігалися відмінності за складом 14 архей, 51 бактерії, 7 грибів, 18 вірусів, а також за 27 мікробними генами та 12 метаболічними шляхами в процесі травлення. За РСА найбільших порушень зазнає саме біосинтез убіхінолу-7 та тіаміндифосфату. За даними дослідження функціональних розладів травлення, шлунково-кишкових симптомів, розладів харчової поведінки та екскоріації в дітей із РСА, значна кількість дітей із РСА мають шлунково-кишкові симптоми, розлади вибірковості харчування й розлади екскоріації (Мінусова і Марценковський, 2018). Поширеність функціональних розладів травлення є значно вищою в дітей із РСА, ніж у представників групи контролю (70,9 % проти 27,4 %; р < 0,01). Ці розлади позначаються на перебігу РСА, корелюють із затримкою формування навичок охайності, із розладами харчової поведінки, призводять до формування адаптаційної поведінки в дошкільних закладах освіти.
M. Tanaka andJ. Nakayama у своїй роботі, опублікованій у журналі «Allergology International» (2017), досліджували етапи колонізації кишкової мікробіоти — від стадії плоду до періоду дитинства. Вона дійшли висновку, що на цей процес впливають такі чинники, як тип пологів, способи вигодовування дитини, введення твердої їжі та інші. За даними огляду P. Feng etal. (2023), здійсненого під егідою «Autism Speaks» і присвяченого аналізу ролі пробіотиків у пацієнтів із РСА, на тваринних моделях і в клінічних дослідженнях підтверджено користь пробіотиків: сприяння усуненню шлунково-кишкових симптомів у пацієнтів із РСА; зменшення виразності проявів поведінки, пов’язаних із РСА; відновлення складу мікробіоти кишківника; зменшення ступеня запалення; поліпшення функції кишкового бар’єру. Аналізуючи ефективність харчових добавок, що містять пробіотики, щодо впливу на різні симптоми РСА, було доведено взаємозв’язок порушень складу кишкової мікробіоти, ознак дисфункції шлунково-кишкового тракту та тяжкості ознак захворюваності (табл. 1).
У дослідженні Hoetal. (2021) виявили статистично значуще поліпшення показників тривалості та якості сну завдяки прийманню Лактобакт PS128. За даними дисперсійного аналізу (ANOVA), через місяць терапії цим засобом було підтверджено зниження кількості пробуджень порівняно з групою контролю (р < 0,05) і з базовим рівнем (р < 0,01); збільшення тривалості фази швидкого сну, поліпшення якості структури нічного сну. Мікробіом відіграє важливу роль у формуванні клінічного фенотипу (неврологічних і психічних порушень) за рекурентних депресій, а його нормалізація завдяки модифікації способу життя, усуненню стресів, правильному харчуванню та прийманню пробіотиків поліпшує стан пацієнтів (Bastiaanssen etal., 2020).
Вплив пробіотиків на поліпшення поведінки та відновлення нейророзвитку
вгоруТерапія пробіотиками сприяє зменшенню ознак поведінкових розладів і відновленню нейророзвитку (табл. 2). Спеціалізований комплекс лактобактерій, призначений для дітей і дорослих, — препарат Церебро-Біотик — сприяє відновленню балансу нейромедіаторів мозку, поліпшенню уваги та когнітивних функцій, зменшенню рівня тривожності та депресії (Korteniemi etal., 2023). Основні нейромедіатори мозку — ГАМК, дофамін, серотонін та ацетилхолін — синтезуються кишковими мікроорганізмами. Стрес призводить до ушкодження осі «мікробіота–кишківник–мозок», що супроводжується розладами настрою, порушеннями психічного здоров’я.
/images/nn249-1541417t2_.jpg)
Церебро-Біотик чинить патофізіологічні ефекти:
- Залучений до синтезу й метаболізму нейротрансмітерів (ГАМК, дофаміну, ацетилхоліну) і їхніх попередників.
- Захищає цілісність епітеліального кишкового бар’єру.
- Регулює функції місцевого імунітету кишківника.
- Знижує рівень прозапальних цитокінів і зменшує запалення в шлунково-кишковому тракті.
- Зменшує активність нейронів блукаючого нерва.
- Регулює активність гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи та знижує рівень кортизолу.
Ефективність пробіотиків визначається наявністю у його складі лактобактерій та їхньою кількістю. Церебро-Біотик випускають у стіках для приготування розчину. Вміст стіку можна висипати безпосередньо в рот і проковтнути або розчинити у 200 мл теплої води (максимальна температура 30°C) й одразу вжити. Один стік містить 1 млрд лактобактерій, активність яких позитивно позначається на психічному здоров’ї. Бактерії Lactobacillus brevis виробляють нейромедіатори ГАМК і дофамін, що регулюють настрій та розумову діяльність; Lactobacillus plantarum синтезують поліфосфатні гранули і ацетилхолін, які підсилюють бар’єрну функцію кишківника і зменшують запалення. Церебро-Біотик сприяє відновленню балансу мікробіоти та нейромедіаторів, а також зниженню рівня кортизолу та прозапальних цитокінів. Під егідою компанії AB-Biotics, виробником препарату Церебро-Біотик, було виконано серію аналізів великої колекції культур бактерій для відбору ефективного штаму, що виробляє найвищий рівень ГАМК і дофаміну. Це допомогло обрати штам L. brevis СЕСТ7480 за його здатністю продукувати ацетилхолін і поліфосфатні гранули, посилювати бар’єрну функцію та зменшувати запалення в кишковому епітелії. Церебро-Біотик містить штам L. plantarum СЕСТ7485, що виробляє високі рівні ацетилхоліну та поліфосфатних гранул (у 10 разів більше синтезує поліфосфатів, ніж інші штами виду Lactobacillus).
Висновки
вгоруЛікувальне харчування, як-от використання пробіотиків, що містять певні штами лактобактерій, сприяє створенню умов протидії впливу стресових чинників довкілля на розвиток дитини з РСА та корекції порушень розвитку мікробіоти, які їм притаманні. Ефективність харчових добавок, які містять пробіотики, доведено в дослідженнях, що дає доказові підстави для застосування їх як засобів лікувального харчування.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2024 Рік
Зміст випуску 10 (155), 2024
Зміст випуску 9 (154), 2024
Зміст випуску 8 (153), 2024
-
Як спонукати близьку людину з комплексним посттравматичним стресовим розладом звернутися до лікаря?
-
Вплив війни та вимушеного переселення на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
Діагностування та лікування пацієнтів із болісною діабетичною нейропатією
-
Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації
-
Вільям Майнор: історія про вбивство, божевілля і любов до слів
Зміст випуску 7 (152), 2024
-
Удосконалення діагностування та лікування епілепсії — запорука повноцінного життя пацієнтів
-
Лікування болю та спастичності в пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Довготривала ефективність антидепресантів у пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Застосування антидепресантів для зменшення інтенсивності больових синдромів
-
Діагностика та лікування гострого розсіяного енцефаломієліту у дорослих та дітей
Зміст випуску 5-6 (151), 2024
Зміст випуску 4 (150), 2024
Зміст випуску 3 (149), 2024
-
Самоушкоджувальна поведінка: надання психосоціальної допомоги в умовах війни
-
Великий депресивний розлад із симптомами тривоги: сучасні підходи до лікування
-
Межовий розлад особистості: клінічні ознаки, етіологія та стратегії лікування
-
Ефективність та безпека пароксетину в лікуванні пацієнтів із тривожними розладами
-
Лікування рухових розладів у пацієнтів із хворобою Паркінсона
-
Довгострокова ефективність антипсихотиків за початкової терапії гострої фази шизофренії
-
Ефективність і безпека фармакотерапії пацієнтів із великим депресивним розладом
Зміст випуску 1, 2024
Зміст випуску 2 (148), 2024
-
План дій щодо депресії та тривоги, пов’язаних із вагітністю і пологами
-
Найактуальніші проблеми сучасної неврології: виклики та очікування
-
Фармакотерапія розладу з дефіцитом уваги та гіперактивністю: у фокусі атомоксетин
-
Урахування гендерних особливостей за призначення психофармакотерапії
-
Чи можливо покращити контроль епілепсії. Оновлені дані щодо застосування зонісаміду
-
Комбінована терапія антипсихотиком і антидепресантом за первинного епізоду депресії
-
Настанови щодо фармакотерапії дорослих пацієнтів із біполярним афективним розладом
-
Ефективність і переносимість антипсихотиків у пацієнтів із резистентною до лікування шизофренією
Зміст випуску 1 (147), 2024
-
Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги
-
Найактуальніші проблеми сучасної неврології: виклики та очікування
-
Доказова ефективність та безпека застосування бупропіону в клінічній практиці
-
Особливості переживання екзистенційної кризи в осіб молодого віку під час війни
-
Ангедонія: пошук можливих біомаркерів та ефективність антипсихотичної терапії
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися