Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Нейрокогнітивні порушення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
-
Фармакологічні можливості комбінованої терапії хвороби Паркінсона
-
Лікування дорослих пацієнтів із генералізованим судомним епілептичним статусом
Лікування дорослих пацієнтів із генералізованим судомним епілептичним статусом
Зміст статті:
- Леветирацетам (застосування і дозування за епілептичного статусу)
- Фенітоїн (застосування і дозування за епілептичного статусу)
- Вальпроат натрію (застосування і дозування за епілептичного статусу)
Епілептичний статус виникає внаслідок зриву механізмів, відповідальних за припинення нападу, або їх ініціювання, зумовлюючи аномально тривалі пароксизми, у проміжках між якими в пацієнта не відновлюється свідомість (на відміну від серії нападів), або одиничний напад триває понад 30 хвилин. Такий стан може мати довгострокові наслідки, як-от ушкодження нейронів, зміна функціонування нейрональних мереж залежно від типу і тривалості нападів. До вашої уваги представлено стислий огляд оновлених рекомендацій Комітету з фармакотерапії Greater Glasgow and Clyde Area Національної служби охорони здоров’я Великої Британії (NHSGGC, 2024) щодо лікування дорослих пацієнтів із генералізованим судомним епілептичним статусом.
Судомний епілептичний статус (безперервні або повторювані напади тривалістю понад 5 хвилин або без відновлення свідомості) є станом, що потребує невідкладної медичної допомоги, із рівнем смертності 16–39 %. Зокрема, є ризик того, що напади призведуть до ушкодження головного мозку, якщо не досягти їх контролю впродовж 30 хвилин після початку.
У представленому огляді описано загальний підхід до лікування дорослих (віком ≥ 16 років) із судомним епілептичним статусом, який ґрунтується на настанові Шотландської міжуніверситетської мережі з розробки клінічних посібників (SIGN, 2018) щодо діагностування та лікування епілепсії в дорослих, а також на даних сучасних досліджень. Призначуване лікування може відрізнятися залежно від індивідуальних клінічних обставин (зокрема, для вагітних пацієнток).
Алгоритм лікування пацієнтів із судомним епілептичним статусом наведено на рисунку. Після досягнення контролю судом рекомендовано призначити пацієнту постійне лікування; скерувати його до лікаря-невролога щодо поточної терапії, не відкладаючи її початок, якщо такі заходи наразі є недоступними (табл. 1).
Леветирацетам (застосування і дозування за епілептичного статусу)
вгоруДля пацієнтів з епілептичним статусом застосування леветирацетаму поза затвердженими показаннями схвалено Комітетом із фармакотерапії NHSGGC. Одноразова доза леветирацетаму становить 60 мг/кг маси тіла в/в протягом 15 хв (максимальна — 4500 мг); коригування дозування відповідно до маси тіла наведено в таблиці 2. Зменшувати навантажувальну дозу леветирацетаму в разі порушення функції нирок не потрібно.
Фенітоїн (застосування і дозування за епілептичного статусу)
вгоруОдноразова доза фенітоїну становить 18 мг/кг маси тіла в/в (максимальна – 1800 мг); коригування дози відповідно до маси тіла пацієнта наведено в таблиці 3.
/images/nn2410-1553033t3_.jpg)
Протипоказанням до застосування фенітоїну є блокада серця, брадикардія, порфірія. У разі наявності в пацієнта захворювань печінки слід перевірити взаємодію лікарських засобів (фенітоїн є індуктором ферментів).
Через 2–4 години після в/в уведення навантажувальної дози перевірте рівень фенітоїну в крові (цільовий рівень 10–20 мг/л); якщо доза є субтерапевтичною, може знадобитися додаткове введення препарату.
Якщо пацієнт уже приймає фенітоїн, але не досягає контролю судом, може бути корисним «доповнення» навантажувальної дози, розраховане за формулою: додаткова доза фенітоїну натрію (мг) = (20 — виміряна концентрація [мг/л]) × 0,7 × маса тіла пацієнта [кг]).
У таблиці 4 наведено приблизні додаткові дози фенітоїну за приймання його в дозуваннях 250–750 мг. При цьому слід контролювати рівень альбуміну, що може позначатись на інтерпретації концентрації фенітоїну.
Вальпроат натрію (застосування і дозування за епілептичного статусу)
вгоруОдноразова доза вальпроату натрію фенітоїну становить 25 мг/кг маси тіла в/в (максимальна — 2500 мг). Коригування дозування вальпроату натрію відповідно до маси тіла пацієнта наведено в таблиці 5.
/images/nn2410-1553033t6_.jpg)
Протипоказанням до застосування вальпроату натрію є:
- Репродуктивний ризик для пацієнтів віком < 55 років.
- Мітохондріальна хвороба або метаболічний розлад, за яких наявна гепатотоксичність.
- Одночасне застосування з карбапенемами, наприклад меропенемом (взаємодія препаратів призводить до помітного зниження рівня вальпроату натрію та його терапевтичних ефектів).
- Активна форма захворювання печінки.
- Порфірія (найчастіше гострі атаки хвороби ускладнюються ознаками вегетативно-сенсорної та моторної полінейропатії. Проявляється фотодерматозом, гемолітичними кризами, шлунково-кишковими та нервово-психічними розладами).
Необхідно також перевірити взаємодію із супутніми лікарськими засобами, які на поточний момент приймає пацієнт (вальпроат є інгібітором ферментів, які чинять вплив на період напіввиведення інших препаратів, зокрема ламотриджину).
Підготувала Наталія Купко
Оригінальний текст документа читайте на сайті www.rightdecisions.scot.nhs.uk
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2024 Рік
Зміст випуску 10 (155), 2024
Зміст випуску 9 (154), 2024
Зміст випуску 8 (153), 2024
-
Як спонукати близьку людину з комплексним посттравматичним стресовим розладом звернутися до лікаря?
-
Вплив війни та вимушеного переселення на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
Діагностування та лікування пацієнтів із болісною діабетичною нейропатією
-
Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації
-
Вільям Майнор: історія про вбивство, божевілля і любов до слів
Зміст випуску 7 (152), 2024
-
Удосконалення діагностування та лікування епілепсії — запорука повноцінного життя пацієнтів
-
Лікування болю та спастичності в пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Довготривала ефективність антидепресантів у пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Застосування антидепресантів для зменшення інтенсивності больових синдромів
-
Діагностика та лікування гострого розсіяного енцефаломієліту у дорослих та дітей
Зміст випуску 5-6 (151), 2024
Зміст випуску 4 (150), 2024
Зміст випуску 3 (149), 2024
-
Самоушкоджувальна поведінка: надання психосоціальної допомоги в умовах війни
-
Великий депресивний розлад із симптомами тривоги: сучасні підходи до лікування
-
Межовий розлад особистості: клінічні ознаки, етіологія та стратегії лікування
-
Ефективність та безпека пароксетину в лікуванні пацієнтів із тривожними розладами
-
Лікування рухових розладів у пацієнтів із хворобою Паркінсона
-
Довгострокова ефективність антипсихотиків за початкової терапії гострої фази шизофренії
-
Ефективність і безпека фармакотерапії пацієнтів із великим депресивним розладом
Зміст випуску 1, 2024
Зміст випуску 2 (148), 2024
-
План дій щодо депресії та тривоги, пов’язаних із вагітністю і пологами
-
Найактуальніші проблеми сучасної неврології: виклики та очікування
-
Фармакотерапія розладу з дефіцитом уваги та гіперактивністю: у фокусі атомоксетин
-
Урахування гендерних особливостей за призначення психофармакотерапії
-
Чи можливо покращити контроль епілепсії. Оновлені дані щодо застосування зонісаміду
-
Комбінована терапія антипсихотиком і антидепресантом за первинного епізоду депресії
-
Настанови щодо фармакотерапії дорослих пацієнтів із біполярним афективним розладом
-
Ефективність і переносимість антипсихотиків у пацієнтів із резистентною до лікування шизофренією
Зміст випуску 1 (147), 2024
-
Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги
-
Найактуальніші проблеми сучасної неврології: виклики та очікування
-
Доказова ефективність та безпека застосування бупропіону в клінічній практиці
-
Особливості переживання екзистенційної кризи в осіб молодого віку під час війни
-
Ангедонія: пошук можливих біомаркерів та ефективність антипсихотичної терапії
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися