Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
ПідписатисяНовий шлях загибелі мозку при хворобі Альцгеймера
Хвороба Альцгеймера (ХА) вражає понад 5 млн американців і посідає шосте місце серед причин смертності в США. В усьому світі налічується близько 36 млн осіб, які страждають на ХА, а до 2050-го, за прогнозами експертів, кількість хворих може зрости вчетверо. Оскільки точні біологічні механізми, які зумовлюють це захворювання, невідомі, то пошук ліків триває і нині.
У статті «Necroptosis activation in Alzheimer’s disease» представлено результати дослідження A. Caccamo et al., опубліковані в журналі Nature Neuroscience (2017;20(9):1236–1246), згідно з якими некроптоз — програмована некротична загибель клітини — пов’язаний із когнітивним погіршенням і тяжкістю ХА. Вчені знайшли підтвердження, що активація біологічного шляху некроптозу, яка викликає загибель нейронів, тісно пов’язана з тяжкістю ХА, зниженням пізнавальної здатності та втратою тканини і маси мозку, що є патофізіологічними ознаками хвороби.
«Ми очікуємо, що наші результати відкриють нову еру досліджень ХА для подальшої деталізації ролі некроптозу і розробки новітніх терапевтичних стратегій, спрямованих на блокування його», — зауважив провідний автор дослідження Сальватор Оддо.
Некроптоз — це процес, що змушує клітини «вибухати» зсередини і гинути, який ініціюється тріадою білків: RIPK1, RIPK3 і MLKL. Як було доведено, вказаний процес відіграє центральну роль при розсіяному склерозу та бічному аміотрофічному склерозі, а тепер і при ХА. Утворення некросом прискорює некроптоз. Він активує MLKL, який впливає на мітохондрії в такий спосіб, що призводить до загибелі клітин.
Щоб дослідити згаданий процес, науковці використовували кілька груп зразків мозку пацієнтів із ХА, вимірюючи рівень RIPK1, RIPK3 і MLKL у певній його ділянці, яка, як правило, була зруйнована через загибель клітин. На підставі отриманих результатів у хворих на ХА встановлено підвищений рівень зазначених маркерів. До того ж вони ідентифікували сигнальний молекулярний каскад активації некроптозу, причому RIPK1 активував RIPK3 шляхом зв’язування з ним. Потім зазначений білковий комплекс зв’язувався та активував MLKL, що призводило до загибелі клітин. Унаслідок аналізу виявлено також підвищені рівні як RIPK1, так і MLKL після смерті у тканинах мозку пацієнтів із ХА, порівняно з мозком людини, яка прожила все життя без хвороби.
Крім того, науковцям вдалося підтвердити, що активація некроптозу клітин мозку корелює з рівнем тау-білка. На думку авторів, некроптоз, імовірно, не пов’язаний з утворенням β-амілоїдних бляшок — однієї з головних фізіологічних характеристик ХА.
Для експериментів на живих істотах дослідники використовували мишачу модель захворювання, за допомогою якої продемонстровано, що зниження активації некроптозу зменшує загибель клітин і покращує продуктивність у вирішенні питань, пов’язаних із погіршенням пам’яті. Отримані результати свідчать, що гальмування активації некроптозу за допомогою блокування RIPK1 запобігає втраті нейронів у мишей. У кінцевому підсумку в мишей з інгібованою активацією некроптозу значно поліпшилися показники в тестах просторової пам’яті, що включають навігацію через водний лабіринт.
Вчені припускають, що дані такого ґатунку можуть сприяти створенню нових лікарських засобів для терапії ХА.
Підготувала Ірина Сидоренко
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2018 Рік
Зміст випуску 1, 2018
-
Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств
-
Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції
-
Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності
-
Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии
Зміст випуску 9-10 (101), 2018
Зміст випуску 8 (100), 2018
Зміст випуску 7 (99), 2018
Зміст випуску 6 (98), 2018
-
Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги
-
Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги
-
Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу
-
Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта
-
Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью
-
Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення
Зміст випуску 4-5 (97), 2018
-
Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти
-
Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції
-
Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку
-
Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація
-
Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності
Зміст випуску 3 (96), 2018
-
Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук
-
Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу
-
Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта
-
Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині
-
Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів
-
Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом
Зміст випуску 2 (95), 2018
-
Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року
-
Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю
-
Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств
-
Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій
-
Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю
-
Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії
-
Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися