Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
стаття в PDF-форматі

Новий шлях загибелі мозку при хворобі Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера (ХА) вражає понад 5 млн американців і посідає шосте місце серед причин смертності в США. В усьому світі налічується близько 36 млн осіб, які страждають на ХА, а до 2050-го, за прогнозами експертів, кількість хворих може зрости вчетверо. Оскільки точні біологічні механізми, які зумовлюють це захворювання, невідомі, то пошук ліків триває і нині.

У статті «Necroptosis activation in Alzhei­mer’s disease» представлено результати дослід­ження A. Caccamo et al., опублі­ковані в журналі Nature Neuro­science (2017;20(9):1236–1246), згідно з якими некроптоз — програмована некро­тична ­загибель клітини — пов’язаний із когнітивним погіршенням і тяжкістю ХА. ­Вчені знайшли підтверд­ження, що активація ­біологічного шляху некроп­тозу, яка викликає загибель нейронів, тісно пов’язана з тяжкістю ХА, зниженням пізнавальної здатності та втратою тканини і маси мозку, що є патофізіологічними ознаками хвороби.

«Ми очікуємо, що наші результати ­від­­кри­ють нову еру досліджень ХА ­для ­по­­даль­шої деталізації ролі некроптозу і розробки новітніх терапевтичних ­стра­тегій, спрямованих на бло­­­­ку­ва­ння його», — зауважив провідний ­автор до­слід­ження Сальватор Оддо.

Некроптоз — це процес, що змушує клітини «вибухати» зсередини і гинути, який ініціюється тріадою білків: RIPK1, RIPK3 і MLKL. Як було доведено, вказаний процес відіграє цент­ральну роль при розсіяному склерозу та бічному аміотрофічному склерозі, а тепер і при ХА. Утворення некросом прискорює некроптоз. Він активує MLKL, який впливає на міто­хондрії в такий спосіб, що призводить до загибелі клітин.

Щоб дослідити згаданий процес, науковці використовували кілька груп зразків мозку пацієнтів із ХА, вимірюючи рівень RIPK1, RIPK3 і MLKL у певній його ділян­ці, яка, як правило, була зруйнована через загибель клітин. На підставі отриманих результатів у хворих на ХА встановлено підвищений рівень зазначених маркерів. До того ж вони ідентифікували сигнальний молекулярний каскад активації некро­птозу, причому RIPK1 активував RIPK3 шляхом зв’язування з ним. Потім зазначений білковий комплекс зв’язувався та активував MLKL, що призводило до загибелі клітин. Унаслідок аналізу виявлено також підвищені рівні як RIPK1, так і MLKL після смерті у тканинах мозку пацієнтів із ХА, порівняно з мозком людини, яка прожила все життя без хвороби.

Крім того, науковцям вдалося підтвердити, що активація некроптозу клітин мозку корелює з рівнем тау-білка. На думку авторів, некроптоз, імовірно, не пов’язаний з утворенням β-­амілоїдних бляшок — однієї з головних фізіологічних характеристик ХА.

Для експериментів на живих істотах дослідники використовували мишачу модель захворювання, за допомогою якої продемонстровано, що зниження актива­ції некроптозу зменшує загибель клітин і покращує продуктивність у вирішенні питань, пов’язаних із погіршенням пам’яті. Отримані результати свідчать, що гальмування активації некроптозу за допомогою блокування RIPK1 запобігає втраті нейронів у мишей. У кінцевому підсумку в мишей з інгібованою активацією некроптозу значно поліпшилися показники в тестах просторової пам’яті, що включають навігацію через водний ла­біринт.

Вчені припускають, що дані такого ґатунку можуть сприяти створенню нових лікарських засобів для терапії ХА.

Підготувала Ірина Сидоренко

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2018 Рік

Зміст випуску 1, 2018

  1. Деменція – пріоритетний напрям галузі охорони здоров’я

  2. Актуальные вопросы эпилепсии у лиц пожилого возраста

  3. Застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Україні за даними електронного регістру

  4. Болезнь Паркинсона и проблема боли

  5. Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств

  6. Зміни регіональної церебральної перфузії після лікування ніцерголіном хворих із ранньою стадією хвороби Альцгеймера

  7. Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції

  8. Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності

  9. Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии

  10. Особливості когнітивної дисфункції у пацієнтів із депресивним розладом на фоні цереброваскулярної патології

  11. Європейські настанови з діагностики та лікування безсоння

  12. Роль психотерапії в покращенні якості життя і задоволеності медичною допомогою у пацієнтів похилого віку з психічними розладами і поліморбідністю

  13. Я занадто зайнята, щоб померти

Зміст випуску 6 (98), 2018

  1. Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги


  2. Новое в эпилептологии


  3. Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги


  4. Фармакологічне лікування пацієнтів із деменцією


  5. Нейропластичность: от Cантьяго Рамон-и-Кахаль до наших дней


  6. Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу


  7. Трансформація особливостей особистості та копінг-стратегій залежно від тривалості рекурентного депресивного розладу


  8. Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта


  9. Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью


  10. Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення


  11. Энцефалопатия Вернике у беременной


  12. Від кохання до вбивства: три постріли відомих письменників


Зміст випуску 4-5 (97), 2018

  1. Розлади харчової поведінки: міфи та факти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти

  4. Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції

  5. Застосування толперизону в неврологічній практиці

  6. Нові підходи до курації біполярного розладу

  7. Постінсультна епілепсія у світлі новацій психіатрії

  8. Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку

  9. Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація

  10. Феномен «множественной селективности» в действии нейротропных средств и его роль в клинической неврологии

  11. Психічні розлади із соматичними симптомами: місце в сучасних класифікаціях, дефініції, діагностика та лікування

  12. Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності

  13. Рекомендації щодо менеджменту розладів харчової поведінки

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Зміст випуску 3 (96), 2018

  1. Розсіяний склероз: ситуаційний аналіз проблеми в Україні

  2. Новое в эпилептологии

  3. Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук

  4. Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу

  5. Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта

  6. Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині

  7. Адаптація шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника «Перелік симптомів ПТСР» для української популяції

  8. Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів

  9. Лечение невралгии, вызванной компрессией нейронов

  10. Міорелаксанти в мультимодальному лікуванні болю

  11. Настанови щодо діагностики та лікування змішаної депресії

  12. Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом

  13. Божевільне кохання Френсіса Скотта Фіцджеральда

Зміст випуску 2 (95), 2018

  1. Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року

  2. Новое в эпилептологии

  3. Система диагностических подходов и критериев DSM-5: возможности для специалистов, работающих в сфере психического здоровья

  4. Актуальные новости психиатрии

  5. Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю

  6. Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств

  7. Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій

  8. Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю

  9. Переваги кветіапіну в лікуванні депресивної симптоматики

  10. Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії

  11. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  12. Прегабалін у лікуванні нейропатичного болю

  13. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із нейропатичним болем

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій