Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
ПідписатисяОрганізація охорони психічного здоров’я на робочому місці: приклад Австралії
Австралія — один зі світових лідерів у сфері турботи про психічне здоров’я працівників. Національною політикою у вказаній галузі, а також питаннями щодо виплати компенсацій опікується урядова організація Safe Work Australia (SWA).
Роботодавець, згідно із законодавчими актами Австралії, має зробити все можливе для того, щоб робота не заподіяла жодної шкоди працівникові та в подальшому не призвела до виникнення хвороби. До згаданих нормативних документів належать «Здоров’я та безпека праці» (WHS), а також «Гігієна праці та безпека» (OHS).
Щороку 7,5 тис. австралійців, за даними SWA, одержують компенсацію за психологічну травму, отриману на робочому місці. Це становить близько 6 % від загальної кількості випадків виплати компенсацій. Середній розмір виплат — 23 тис. доларів.
Зокрема, серед причин психологічної травматизації SWA називає:
- невдало організоване або кероване робоче середовище;
- психічно, фізично чи емоційно напружена робота;
- надмірний чи тривалий робочий тиск;
- знущання та сексуальні домагання;
- травматичні події; насилля на робочому місці.
SWA розробила керівництво «Вживаємо заходів: найкраща рамкова практика для управління психологічними претензіями у сфері компенсацій австралійських працівникам». Ці настанови базуються на трьох основних засадах:
1. Зосередження уваги на особі, яка висуває претензії. Соціальний та економічний добробут, включно з одужанням на роботі (якщо можливо) чи поверненням на роботу, має бути центральним результатом такої практики.
2. Рівні інтервенцій. Досягнення найкращого результату можливе лише за умови роботи на: мікро-, мезо- і макрорівнях системи. Мікрорівень — команда менеджерів щодо претензій та особа, яка зазнала травмування; мезорівень — страховики чи агенти, задіяні у процесі виплати компенсації; макрорівень — регулятори у сфері надання компенсацій, роботодавці, фонди та організації, які підтримують особу в разі втрати працездатності.
3. Неперервне вдосконалення у чотирьох сферах наслідків/результатів, якими є: а) наслідки для особи, яка подає претензію; б) результати для роботодавця; в) наслідки для команди, яка розглядає претензію та страховика; г) результати для системи виплати компенсації.
Виокремлюють, зважаючи на вищевикладене, шість сфер дій, які скоріше є модулями, аніж послідовними кроками. Кожен модуль у посібнику детально опрацьований, з описом складнощів, що можуть виникнути, кращих доказових практик, етапів реалізації, вимірювання ефекту, наведеними прикладами з практики та додатковими ресурсами.
Сфери дій такі:
1. Розвивати практики менеджменту психологічних претензій. Наводять приклади доказових практик, їхні принципи та алгоритми реалізації.
2. Оптимізувати команди менеджменту претензій. Ідеться про опис ролей членів команди, структури, навчання, розвитку команд для того, щоб зробити їх більш особисто-центрованими, з імплементованим кейс-менеджментом, фокусуючись на потребах особи, яка висуває претензію.
3. Заохочувати і допомагати роботодавцям підтримувати процеси «відновлення на роботі» та «повернення на роботу». Йдеться про організацію роботи, створення робочої культури, стосунків, що сприятимуть відновленню людини, яка зазнала психологічної травми.
4. Пошук доказів для лікування та реабілітації. Надають рекомендації щодо організації доступу менеджерів до інформації про доказові методи лікування та реабілітації, біопсихосоціальну модель і ранні інтервенції для вирішення висунених претензій. Правильне висунення претензії уможливлює своєчасне врегулювання спорів, поновлення порушених прав та інтересів.
5. Прийняття рішень підтримано аналітичними даними та автоматизованими процесами. Пропонується використання різних аналітичних інструментів, методів моделювання тощо.
6. Фіксація прогресу. Йдеться про оцінювання результатів роботи, фіксацію попереднього стану та кінцевого результату, порівняння до і після для генерації оптимальних рішень.
Сьогодні зібрано чималу базу знань щодо впровадження практики турботи про психічне здоров’я на робочому місці, яка варіює від локальних індивідуально орієнтованих програм, компактних проектів для малих організацій до комплексних глобальних політик щодо підтримки добробуту працівників у межах великих транснаціональних корпорацій. На світовому рівні міжнародні організації здійснюють потужну промоцію самої ідеї важливості й значущості підтримки психічного здоров’я осіб у робочому середовищі. Одним із таких кроків є створення банків успішних практик, а також розробка інструментів для формування платформ у сфері підтримки психічного здоров’я працівників.
Перспективи України в цій сфері виглядають вагомими, оскільки, з одного боку, ідея неперервної та всеохоплюючої турботи про психічне здоров’я здобуває все більше громадське визнання та політичну підтримку, а з іншого — підвищується інтерес і готовність працювати в цьому напрямі серед бізнесових структур, державних організацій і установ громадянського суспільства.
Якісна розробка та ефективна реалізація таких програм можлива за наявності додаткової фахової освіти працівників організацій, які відповідають за цю сферу (психологів, психіатрів, фахівців із людських ресурсів та менеджерів різних ланок). Слід пам’ятати, що державне сприяння зазначеним діям — чи то пряме (національні проекти), чи то непряме (промоції ідеї та підтримки локальних програм) — відіграє ключову роль у цій царині, адже зміни потребують відповідного лідерства, зокрема в такій чутливій темі, як психічне здоров’я.
Підготувала Тетяна Ільницька
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2018 Рік
Зміст випуску 1, 2018
-
Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств
-
Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції
-
Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності
-
Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии
Зміст випуску 9-10 (101), 2018
Зміст випуску 8 (100), 2018
Зміст випуску 7 (99), 2018
Зміст випуску 6 (98), 2018
-
Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги
-
Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги
-
Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу
-
Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта
-
Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью
-
Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення
Зміст випуску 4-5 (97), 2018
-
Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти
-
Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції
-
Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку
-
Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація
-
Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності
Зміст випуску 3 (96), 2018
-
Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук
-
Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу
-
Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта
-
Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині
-
Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів
-
Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом
Зміст випуску 2 (95), 2018
-
Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року
-
Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю
-
Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств
-
Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій
-
Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю
-
Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії
-
Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися