Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
стаття в PDF-форматі

Організація охорони психічного здоров’я на робочому місці: приклад Австралії

Австралія — один зі світових лідерів у сфері турботи про психічне здоров’я працівників. Національною політикою у вказаній галузі, а також питаннями щодо виплати компенсацій опікується урядова організація Safe Work Australia (SWA).

Роботодавець, згідно із законодавчими актами Австралії, має зробити все можливе для того, щоб робота не заподіяла жодної шкоди працівникові та в подальшому не призвела до виникнення хвороби. До згаданих нормативних документів належать «Здоров’я та безпека праці» (WHS), а також «Гігієна праці та безпека» (OHS).

Щороку 7,5 тис. австралійців, за даними SWA, одержують компенсацію за психологічну травму, отриману на робочому місці. Це становить близько 6 % від загальної кількості випадків виплати компенсацій. Середній розмір виплат — 23 тис. доларів.

Зокрема, серед причин психологічної травматизації SWA називає:

  • невдало організоване або керо­­ване робоче середовище;
  • психічно, фізично чи емоційно напружена робота;
  • надмірний чи тривалий робочий тиск;
  • знущання та сексуальні домагання;
  • травматичні події; насилля на робочому місці.

SWA розробила керівництво «Вживаємо заходів: найкраща рамкова практика для управління психологічними претензіями у сфері компенсацій австралійських працівникам». Ці настанови базуються на трьох основних засадах:

1. Зосередження уваги на особі, яка висуває претензії. Соціальний та економічний добробут, включно з одужанням на роботі (якщо мож­­ливо) чи поверненням на роботу, має бути центральним результатом такої практики.

2. Рівні інтервенцій. Досягнення найкращого результату можливе лише за умови роботи на: мікро-, мезо- і макрорівнях системи. Мікрорівень — команда менеджерів щодо претензій та особа, яка зазнала травмування; мезорівень — страховики чи агенти, задіяні у процесі виплати компенсації; макрорівень — регулятори у сфері надання компенсацій, роботодавці, фонди та організації, які підтримують особу в разі втрати працездатності.

3. Неперервне вдосконалення у чотирьох сферах наслідків/результатів, якими є: а) наслідки для особи, яка подає претензію; б) результати для роботодавця; в) наслідки для команди, яка розглядає претензію та страховика; г) результати для системи виплати компенсації.

Виокремлюють, зважаючи на вищевикладене, шість сфер дій, які скоріше є модулями, аніж послідовними кроками. Кожен модуль у посібнику детально опрацьований, з описом складнощів, що можуть виникнути, кращих доказових практик, етапів реалізації, вимірювання ефекту, наведеними прикладами з практики та додатковими ресурсами.

Сфери дій такі:

1. Розвивати практики менеджменту психологічних претензій. Наводять приклади доказових практик, їхні принципи та алгоритми реалізації.

2. Оптимізувати команди менеджменту претензій. Ідеться про опис ролей членів команди, структури, на­вчання, розвитку команд для того, щоб зробити їх більш особисто-­центрованими, з імплементованим кейс-­менеджментом, фокусуючись на потребах особи, яка висуває претензію.

3. Заохочувати і допомагати робото­давцям підтримувати процеси «відновлення на роботі» та «повернення на роботу». Йдеться про організацію роботи, створення робочої культури, стосунків, що сприятимуть відновлен­ню людини, яка зазнала психологічної травми.

4. Пошук доказів для лікування та реабілітації. Надають рекомендації щодо організації доступу менеджерів до інформації про доказові методи лікування та реабілітації, біопсихосоціальну модель і ранні інтервенції для вирішення висунених претензій. Правильне висунення претензії уможливлює своєчасне врегулювання спорів, поновлення порушених прав та інтересів.

5. Прийняття рішень підтримано аналітичними даними та автоматизованими процесами. Пропонується використання різних аналітичних інструментів, методів моделювання тощо.

6. Фіксація прогресу. Йдеться про оцінювання результатів роботи, фіксацію попереднього стану та кінцевого результату, порівняння до і після для генерації оптимальних рішень.

Сьогодні зібрано чималу базу знань щодо впровадження практики турботи про психічне здоров’я на робочому місці, яка варіює від локальних індивідуально орієнтованих програм, компактних проектів для малих організацій до комплексних глобальних політик щодо підтримки добробуту працівників у межах великих транснаціональних корпорацій. На світовому рівні міжнародні організації здійснюють потужну промоцію самої ідеї важливості й значущості підтримки психічного здоров’я осіб у робочому середовищі. Одним із таких кроків є створення банків успішних практик, а також розробка інструментів для формування платформ у сфері підтримки психічного здоров’я працівників.

Перспективи України в цій сфері виглядають вагомими, оскільки, з одного боку, ідея неперервної та всеохоплюючої турботи про психічне здоров’я здобуває все більше громадське визнання та політичну підтримку, а з іншого — підвищується інтерес і готовність працювати в цьому напрямі серед бізнесових структур, державних організацій і установ громадянського суспільства.

Якісна розробка та ефективна ре­алізація таких програм можлива за на­явності додаткової фахової освіти ­працівників організацій, які відповідають за цю сферу (психологів, психі­атрів, фахівців із людських ресурсів та менед­жерів різних ланок). Слід пам’ятати, що державне сприяння зазначеним діям — чи то пряме (національні проек­ти), чи то непряме (промоції ідеї та підтримки локальних програм) — відіграє ключову роль у цій царині, адже зміни потребують відповідного лідерства, зокрема в такій чутливій темі, як психічне здоров’я.

Підготувала Тетяна Ільницька

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2018 Рік

Зміст випуску 1, 2018

  1. Деменція – пріоритетний напрям галузі охорони здоров’я

  2. Актуальные вопросы эпилепсии у лиц пожилого возраста

  3. Застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Україні за даними електронного регістру

  4. Болезнь Паркинсона и проблема боли

  5. Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств

  6. Зміни регіональної церебральної перфузії після лікування ніцерголіном хворих із ранньою стадією хвороби Альцгеймера

  7. Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції

  8. Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності

  9. Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии

  10. Особливості когнітивної дисфункції у пацієнтів із депресивним розладом на фоні цереброваскулярної патології

  11. Європейські настанови з діагностики та лікування безсоння

  12. Роль психотерапії в покращенні якості життя і задоволеності медичною допомогою у пацієнтів похилого віку з психічними розладами і поліморбідністю

  13. Я занадто зайнята, щоб померти

Зміст випуску 6 (98), 2018

  1. Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги


  2. Новое в эпилептологии


  3. Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги


  4. Фармакологічне лікування пацієнтів із деменцією


  5. Нейропластичность: от Cантьяго Рамон-и-Кахаль до наших дней


  6. Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу


  7. Трансформація особливостей особистості та копінг-стратегій залежно від тривалості рекурентного депресивного розладу


  8. Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта


  9. Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью


  10. Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення


  11. Энцефалопатия Вернике у беременной


  12. Від кохання до вбивства: три постріли відомих письменників


Зміст випуску 4-5 (97), 2018

  1. Розлади харчової поведінки: міфи та факти

  2. Новое в эпилептологии

  3. Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти

  4. Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції

  5. Застосування толперизону в неврологічній практиці

  6. Нові підходи до курації біполярного розладу

  7. Постінсультна епілепсія у світлі новацій психіатрії

  8. Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку

  9. Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація

  10. Феномен «множественной селективности» в действии нейротропных средств и его роль в клинической неврологии

  11. Психічні розлади із соматичними симптомами: місце в сучасних класифікаціях, дефініції, діагностика та лікування

  12. Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності

  13. Рекомендації щодо менеджменту розладів харчової поведінки

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Зміст випуску 3 (96), 2018

  1. Розсіяний склероз: ситуаційний аналіз проблеми в Україні

  2. Новое в эпилептологии

  3. Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук

  4. Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу

  5. Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта

  6. Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині

  7. Адаптація шкали для клінічної діагностики ПТСР та опитувальника «Перелік симптомів ПТСР» для української популяції

  8. Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів

  9. Лечение невралгии, вызванной компрессией нейронов

  10. Міорелаксанти в мультимодальному лікуванні болю

  11. Настанови щодо діагностики та лікування змішаної депресії

  12. Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом

  13. Божевільне кохання Френсіса Скотта Фіцджеральда

Зміст випуску 2 (95), 2018

  1. Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року

  2. Новое в эпилептологии

  3. Система диагностических подходов и критериев DSM-5: возможности для специалистов, работающих в сфере психического здоровья

  4. Актуальные новости психиатрии

  5. Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю

  6. Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств

  7. Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій

  8. Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю

  9. Переваги кветіапіну в лікуванні депресивної симптоматики

  10. Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії

  11. Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори

  12. Прегабалін у лікуванні нейропатичного болю

  13. Рекомендації щодо ведення пацієнтів із нейропатичним болем

  14. Муза на прийомі в лікаря, або творчість професійних медиків

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій