Зменшення частоти рецидивів розладів сну та поширеності депресії завдяки терапії комплексним рослинним препаратом

Глобальні психосоціальні стресори, ­як-от пандемія COVID-19, військові конф­лікти та економічні проблеми чинять суттєвий вплив на суспільний та індивідуальний добробут людини, а проблеми зі сном є своєрідним «психічним ­сейсмографом» для зміненої здатності до адаптації. Як ­відомо, що четвертий дорослий у світі страждає від значних труднощів із засинанням або підтримкою сну, що негативно позначається на функціонуванні та самопочутті вдень (Cenat etal., 2021).

Патофізіологія одного з найпоширеніших розладів сну — безсоння — є складною й багатофакторною, що перешко­джає регуляції сну та неспання (Sulaman etal., 2023). Безсоння є основним чинником пропусків робочих днів, тісно пов’язане з помилками і травмами на робочому місці, зумовлює підвищений ризик денної втоми та нещасних випадків, серцево-­судинних і психічних захворювань, деяких видів раку, метаболічних і нейродегенеративних розладів (Hajak etal., 2011; Shahly etal., 2012; Kessler etal., 2012; Bonsignore etal., 2021; Dean etal., 2023; Ge etal., 2019; Irwin etal., 2019; Khalil etal., 2020; Mogavero etal., 2021). Пацієнти з безсонням страждають від психофізіологічного гіперзбу­дження, яке є ключовою причиною захворювання, під час переходу від неспання до сну та впродовж останнього (Dressle and Riemann, 2023).

У клінічній практиці застосовують різні способи лікування безсоння. Згідно з настановою Американської академії медицини сну (AASM, 2017), когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є засобом першої лінії в поєднанні з використанням снодійних препаратів (Riemann, D.; Perlis, 2009; Sateia etal., 2017). Однак обмежена доступність КПТ перешко­джає її широкому застосуванню (Ferini-Strambi etal., 2021).

За даними метааналізів, широкий спектр рецептурних ліків поліпшують якість сну в короткостроковій перспективі (Hasan etal., 2023; Pan etal., 2023; Yue etal., 2023). ­Несприятливе співвідношення користь / ризик і недостатність даних щодо ­тривалого лікування обмежують їх використання (Riemann etal., 2017). Бензодіа­зепіни (БДЗ) і небензодіазепінові засоби (залеплон, золпідем, зопіклон, еззопіклон, ­відомі як Z-препарати), які сприяють сну ­завдяки потенціюванню актив­ності основ­ного гальмівного нейромедіатора γ-аміно­масляної кислоти (ГАМК), найчастіше застосовують для лікування хронічного безсоння, а тривалість їх приймання часто перевищує рекомендовану (Soyka etal., 2023).

Втім, за тривалого їх приймання (понад 3–4 тижні) може розвиватися залежність, збільшуватися ризик вживання опіоїдів і розвитку хвороби Альцгеймера (Ettcheto etal., 2019). Крім того, різке ­припинення застосування цих ліків може призвести до потенційно небезпечних для ­життя симптомів відміни (Edinoff etal., 2021). У літніх осіб БДЗ і Z-препарати ­можуть спричи­няти несприятливі когнітивні та психо­моторні події, а також денну втому (Glass etal., 2005). Європейське товариство геріатричної меди­цини (EUGMS) визна­чило згадані препарати як такі, що підвищують ризик падіння (Seppala etal., 2021).

Це зумовлює пошук ефективної та безпечної альтернативи БДЗ і Z-препаратам. Такою альтернативою снодійним може бути безрецептурний натуральний лікарський засіб Ньюрексан® виробництва компанії Heel (Німеччина), який знижує реакцію на стрес і сприятливо впливає на сон. Препарат схвалений Федеральним інститутом лікарських засобів і медичних виробів Німеччини (BfArM) для застосування за нервового збу­дження й пов’язаних із ним розладів сну (Hajak etal., 2024).

Вплив препарату Ньюрексан® зумовлений активністю його складових: ­рослинні компоненти — низькоконцентровані екстракти вівса (Avena sativa), кави (Coffea arabica), пасифлори (Passiflora incarnata) та розчин мінеральної солі валеріанової кислоти (Zincum isovalerianicum).

За даними подвійного сліпого рандо­мізованого контрольованого ­плацебо дослі­дження, застосування ­Ньюрексан® сприяє зниженню рівня кортизолу в ­слині й адреналіну в плазмі після гострого психо­логічного стресу та має прийнятний профіль безпеки (Doering etal., 2016). ­Результати подальших дослі­джень продемонстрували, що препарат зменшує спричинену стресом гіперактивацію в ділян­ках ­мозку, залучених до обробки емоцій, відповідальних за пильність та ­увагу (Chand etal., 2021; Mayer etal., 2021; Nanni-Zepeda etal., 2022). Проте натепер недостат­ньо отриманих в умовах реальної клінічної практики даних на користь того, що природні лікарські препарати, ­зокрема Ньюрексан®, можуть бути корисними для лікування пацієнтів із розладами сну.

Дослі­дники G. Hajak etal. (2024) ­вивчали, як позначається ­застосування Ньюрексану на частоті рецидивів розладів сну та поширеності депресії порів­няно із прийманням Z-препаратів і БДЗ. Для ана­лізу використовували базу даних IQVIA DA про ­клінічні випадки, отримані від лікарів загальної практики і спеціалістів у Німеччині. У ­межах дослі­дження ­аналізували дані груп пацієнтів, зіставних за віком, співвідношенням статей, поширеністю депресії і тривожних розладів, а також розладу адаптації. Попарно порівнювали дані чотирьох груп: які приймали ­Ньюрексан® із тими, хто застосовував Z-препа­рати (дві когорти з 8594 відповідними ­парами), і ­групу осіб, які приймали Ньюрексан®, із тими, хто використовував БДЗ (7779 відповідних пар). Дані застосування моде­лей регресії Кокса, скориговані за ­багатьма параметрами, засвідчили, що терапія Ньюрексаном ­сприяла значно нижчому ­ризику ­повторного ­діагностування розладів сну протягом ­30–365 днів після ­призначення. ­Порівняно з пацієнтами, які приймали Z-­препарати, ті, хто застосо­вував ­Ньюрексан®, мали на 35 % меншу частоту рецидивів розладів сну (відношення ризиків [ВР] = 0,65; 95 % довірчий інтервал [ДІ] 0,60–0,70; p < 0,001). Так, порівняно з учасниками, які при­ймали БДЗ, цей показник був на 15 % нижчим в осіб за терапії Ньюрексаном (ВР = 0,85; 95 % ДІ 0,79–0,93; p < 0,001). За даними вікової стратифікації, приймання Ньюрексану асоціювалося з нижчим ризиком ­повторного ­розладу сну в кожній віковій категорії. Моделі були скориговані для попередньо визначених поширених супутніх діагнозів (цукро­вого ­діабету, болю в спині, хронічних захворювань серцево-судинної та респіраторної систем і раку), які могли мати вплив на зв’язок між дослі­джуваним лікуванням і рецидивами розладу сну. Використання ­препарату наприкінці 12-місячного періоду спостереження асоціювалося з нижчою поширеністю депресії ­порівняно із Z-препаратами (11,8 і 12,9 % ­відповідно, p = 0,031; ВР = 0,90; 95 % ДI 0,83–0,98; p = 0,020) і БДЗ (12,1 і 13,5 % ­відповідно, p= 0,012; ВР = 0,89; 95 % ДI = 0,82–0,97; p= 0,009).

Не виявлено різниці між застосуванням Ньюрексану, Z-препаратів та БДЗ щодо профілю без­пеки. Застосування ­препарату Ньюрексан® сприяло зниженню рівня хроні­фікації розладів сну та поширеності депресії порівняно з Z-препаратами та БДЗ і мало сприятливий профіль безпеки.

Дані, отримані в дослі­дженні G. Hajak etal. (2024), підтвер­джують ­застосування натуральних лікарських засобів як альтернативних варі­антів звичайних рецептурних снодійних, недоліки яких добре відомі.

Підготувала Наталія Купко