Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
ПідписатисяЗменшення частоти рецидивів розладів сну та поширеності депресії завдяки терапії комплексним рослинним препаратом
Глобальні психосоціальні стресори, як-от пандемія COVID-19, військові конфлікти та економічні проблеми чинять суттєвий вплив на суспільний та індивідуальний добробут людини, а проблеми зі сном є своєрідним «психічним сейсмографом» для зміненої здатності до адаптації. Як відомо, що четвертий дорослий у світі страждає від значних труднощів із засинанням або підтримкою сну, що негативно позначається на функціонуванні та самопочутті вдень (Cenat etal., 2021).
Патофізіологія одного з найпоширеніших розладів сну — безсоння — є складною й багатофакторною, що перешкоджає регуляції сну та неспання (Sulaman etal., 2023). Безсоння є основним чинником пропусків робочих днів, тісно пов’язане з помилками і травмами на робочому місці, зумовлює підвищений ризик денної втоми та нещасних випадків, серцево-судинних і психічних захворювань, деяких видів раку, метаболічних і нейродегенеративних розладів (Hajak etal., 2011; Shahly etal., 2012; Kessler etal., 2012; Bonsignore etal., 2021; Dean etal., 2023; Ge etal., 2019; Irwin etal., 2019; Khalil etal., 2020; Mogavero etal., 2021). Пацієнти з безсонням страждають від психофізіологічного гіперзбудження, яке є ключовою причиною захворювання, під час переходу від неспання до сну та впродовж останнього (Dressle and Riemann, 2023).
У клінічній практиці застосовують різні способи лікування безсоння. Згідно з настановою Американської академії медицини сну (AASM, 2017), когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є засобом першої лінії в поєднанні з використанням снодійних препаратів (Riemann, D.; Perlis, 2009; Sateia etal., 2017). Однак обмежена доступність КПТ перешкоджає її широкому застосуванню (Ferini-Strambi etal., 2021).
За даними метааналізів, широкий спектр рецептурних ліків поліпшують якість сну в короткостроковій перспективі (Hasan etal., 2023; Pan etal., 2023; Yue etal., 2023). Несприятливе співвідношення користь / ризик і недостатність даних щодо тривалого лікування обмежують їх використання (Riemann etal., 2017). Бензодіазепіни (БДЗ) і небензодіазепінові засоби (залеплон, золпідем, зопіклон, еззопіклон, відомі як Z-препарати), які сприяють сну завдяки потенціюванню активності основного гальмівного нейромедіатора γ-аміномасляної кислоти (ГАМК), найчастіше застосовують для лікування хронічного безсоння, а тривалість їх приймання часто перевищує рекомендовану (Soyka etal., 2023).
Втім, за тривалого їх приймання (понад 3–4 тижні) може розвиватися залежність, збільшуватися ризик вживання опіоїдів і розвитку хвороби Альцгеймера (Ettcheto etal., 2019). Крім того, різке припинення застосування цих ліків може призвести до потенційно небезпечних для життя симптомів відміни (Edinoff etal., 2021). У літніх осіб БДЗ і Z-препарати можуть спричиняти несприятливі когнітивні та психомоторні події, а також денну втому (Glass etal., 2005). Європейське товариство геріатричної медицини (EUGMS) визначило згадані препарати як такі, що підвищують ризик падіння (Seppala etal., 2021).
Це зумовлює пошук ефективної та безпечної альтернативи БДЗ і Z-препаратам. Такою альтернативою снодійним може бути безрецептурний натуральний лікарський засіб Ньюрексан® виробництва компанії Heel (Німеччина), який знижує реакцію на стрес і сприятливо впливає на сон. Препарат схвалений Федеральним інститутом лікарських засобів і медичних виробів Німеччини (BfArM) для застосування за нервового збудження й пов’язаних із ним розладів сну (Hajak etal., 2024).
Вплив препарату Ньюрексан® зумовлений активністю його складових: рослинні компоненти — низькоконцентровані екстракти вівса (Avena sativa), кави (Coffea arabica), пасифлори (Passiflora incarnata) та розчин мінеральної солі валеріанової кислоти (Zincum isovalerianicum).
За даними подвійного сліпого рандомізованого контрольованого плацебо дослідження, застосування Ньюрексан® сприяє зниженню рівня кортизолу в слині й адреналіну в плазмі після гострого психологічного стресу та має прийнятний профіль безпеки (Doering etal., 2016). Результати подальших досліджень продемонстрували, що препарат зменшує спричинену стресом гіперактивацію в ділянках мозку, залучених до обробки емоцій, відповідальних за пильність та увагу (Chand etal., 2021; Mayer etal., 2021; Nanni-Zepeda etal., 2022). Проте натепер недостатньо отриманих в умовах реальної клінічної практики даних на користь того, що природні лікарські препарати, зокрема Ньюрексан®, можуть бути корисними для лікування пацієнтів із розладами сну.
Дослідники G. Hajak etal. (2024) вивчали, як позначається застосування Ньюрексану на частоті рецидивів розладів сну та поширеності депресії порівняно із прийманням Z-препаратів і БДЗ. Для аналізу використовували базу даних IQVIA DA про клінічні випадки, отримані від лікарів загальної практики і спеціалістів у Німеччині. У межах дослідження аналізували дані груп пацієнтів, зіставних за віком, співвідношенням статей, поширеністю депресії і тривожних розладів, а також розладу адаптації. Попарно порівнювали дані чотирьох груп: які приймали Ньюрексан® із тими, хто застосовував Z-препарати (дві когорти з 8594 відповідними парами), і групу осіб, які приймали Ньюрексан®, із тими, хто використовував БДЗ (7779 відповідних пар). Дані застосування моделей регресії Кокса, скориговані за багатьма параметрами, засвідчили, що терапія Ньюрексаном сприяла значно нижчому ризику повторного діагностування розладів сну протягом 30–365 днів після призначення. Порівняно з пацієнтами, які приймали Z-препарати, ті, хто застосовував Ньюрексан®, мали на 35 % меншу частоту рецидивів розладів сну (відношення ризиків [ВР] = 0,65; 95 % довірчий інтервал [ДІ] 0,60–0,70; p < 0,001). Так, порівняно з учасниками, які приймали БДЗ, цей показник був на 15 % нижчим в осіб за терапії Ньюрексаном (ВР = 0,85; 95 % ДІ 0,79–0,93; p < 0,001). За даними вікової стратифікації, приймання Ньюрексану асоціювалося з нижчим ризиком повторного розладу сну в кожній віковій категорії. Моделі були скориговані для попередньо визначених поширених супутніх діагнозів (цукрового діабету, болю в спині, хронічних захворювань серцево-судинної та респіраторної систем і раку), які могли мати вплив на зв’язок між досліджуваним лікуванням і рецидивами розладу сну. Використання препарату наприкінці 12-місячного періоду спостереження асоціювалося з нижчою поширеністю депресії порівняно із Z-препаратами (11,8 і 12,9 % відповідно, p = 0,031; ВР = 0,90; 95 % ДI 0,83–0,98; p = 0,020) і БДЗ (12,1 і 13,5 % відповідно, p= 0,012; ВР = 0,89; 95 % ДI = 0,82–0,97; p= 0,009).
Не виявлено різниці між застосуванням Ньюрексану, Z-препаратів та БДЗ щодо профілю безпеки. Застосування препарату Ньюрексан® сприяло зниженню рівня хроніфікації розладів сну та поширеності депресії порівняно з Z-препаратами та БДЗ і мало сприятливий профіль безпеки.
Дані, отримані в дослідженні G. Hajak etal. (2024), підтверджують застосування натуральних лікарських засобів як альтернативних варіантів звичайних рецептурних снодійних, недоліки яких добре відомі.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2024 Рік
Зміст випуску 10 (155), 2024
Зміст випуску 9 (154), 2024
Зміст випуску 8 (153), 2024
-
Як спонукати близьку людину з комплексним посттравматичним стресовим розладом звернутися до лікаря?
-
Вплив війни та вимушеного переселення на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
Діагностування та лікування пацієнтів із болісною діабетичною нейропатією
-
Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації
-
Вільям Майнор: історія про вбивство, божевілля і любов до слів
Зміст випуску 7 (152), 2024
-
Удосконалення діагностування та лікування епілепсії — запорука повноцінного життя пацієнтів
-
Лікування болю та спастичності в пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Довготривала ефективність антидепресантів у пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Застосування антидепресантів для зменшення інтенсивності больових синдромів
-
Діагностика та лікування гострого розсіяного енцефаломієліту у дорослих та дітей
Зміст випуску 5-6 (151), 2024
Зміст випуску 4 (150), 2024
Зміст випуску 3 (149), 2024
-
Самоушкоджувальна поведінка: надання психосоціальної допомоги в умовах війни
-
Великий депресивний розлад із симптомами тривоги: сучасні підходи до лікування
-
Межовий розлад особистості: клінічні ознаки, етіологія та стратегії лікування
-
Ефективність та безпека пароксетину в лікуванні пацієнтів із тривожними розладами
-
Лікування рухових розладів у пацієнтів із хворобою Паркінсона
-
Довгострокова ефективність антипсихотиків за початкової терапії гострої фази шизофренії
-
Ефективність і безпека фармакотерапії пацієнтів із великим депресивним розладом
Зміст випуску 1, 2024
Зміст випуску 2 (148), 2024
-
План дій щодо депресії та тривоги, пов’язаних із вагітністю і пологами
-
Найактуальніші проблеми сучасної неврології: виклики та очікування
-
Фармакотерапія розладу з дефіцитом уваги та гіперактивністю: у фокусі атомоксетин
-
Урахування гендерних особливостей за призначення психофармакотерапії
-
Чи можливо покращити контроль епілепсії. Оновлені дані щодо застосування зонісаміду
-
Комбінована терапія антипсихотиком і антидепресантом за первинного епізоду депресії
-
Настанови щодо фармакотерапії дорослих пацієнтів із біполярним афективним розладом
-
Ефективність і переносимість антипсихотиків у пацієнтів із резистентною до лікування шизофренією
Зміст випуску 1 (147), 2024
-
Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги
-
Найактуальніші проблеми сучасної неврології: виклики та очікування
-
Доказова ефективність та безпека застосування бупропіону в клінічній практиці
-
Особливості переживання екзистенційної кризи в осіб молодого віку під час війни
-
Ангедонія: пошук можливих біомаркерів та ефективність антипсихотичної терапії
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися