Як зберегти психічне здоров’я в робочому середовищі

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 280 млн людей у світі страждають на депресію. Переважна частина таких випадків пов’язана саме з вигоранням і стресом на робочому місці. Наслідком цього, як правило, стає зниження продуктивності праці, через що глобальна економіка щороку втрачає понад трильйон доларів США. Тож підтримання психічного здоров’я на роботі — це не лише питання людяного ставлення, а й необхідний компонент успішної діяльності компанії, як і високопрофесійний топмене­джмент або клієнтоорієнтований підхід.

Щодо України, то за даними дослідницької компанії Gradus Research, понад 20 % українців вважають роботу основним ­джерелом ­стресу. Крім того, ця проблема посилюється тривалими воєн­ними діями на нашій території. До Всесвітнього дня психічного здоров’я, який ­щороку відзначають 10 жовтня, розповідаємо про чинники, що вплива­ють на психічне здоров’я на роботі, і про те, як ­зберегти емоційний баланс у професійному середовищі.

Основні чинники, що позначаються на психічному здоров’ї на роботі

вгору

Серед чинників, що мають вплив на психічне здоров’я на робочому місці, виокремлюють такі:

1. Стрес від перевантаження та стислих строків. ­Постійний тиск через велику кількість завдань та брак часу на їх виконання може призводити до хронічного ­стресу, що підвищує ризик вигорання.
2. Фізичне виснаження. У людей, які займаються інтен­сивною фізичною працею, виникає втома, що також може призвести до стресу та емоційного вигорання.
3. Непрозора комунікація та постійна зміна пріоритетів. Брак чітких вказівок щодо завдань або непередбачувані зміни робочих обов’язків також можуть стати ­джерелом тривоги.
4. Недостатня підтримка і брак зворотного зв’язку від керівництва. Відсутність емоційної підтримки та оцінки роботи працівника керівництвом може призвести до почуття ізольованості та зниження мотивації до роботи.
5. Монотонність роботи. Одноманітні завдання без можливості розвитку чи зміни можуть зумовлювати відчуття нереалізованості та пригніченості.
6. Незбалансованість роботи та особистого життя. ­Сучасні технології дають змогу бути на зв’язку 24/7, що часто розмиває межі між робочим часом та особистим життям. Нерідко це призводить до емоційного висна­ження співробітників та втрати мотивації.

Як працедавець може підтримати психічне здоров’я працівників

вгору

Створення умов, які сприятимуть збереженню психічного здоров’я працівників, підвищить продуктивність ­їхньої праці та матиме позитивні економічні наслідки. На що насамперед слід звернути увагу працедавцеві?

Безпечні та комфортні умови праці: офіс, виробниче приміщення, торговельна зала або інше робоче місце ­мають бути добре освітленими, достатньо ­провітрюваними і не переповненими. А в умовах, пов’язаних із війною, ­також необхідно подбати про легкий доступ до укриття.

Здорова комунікація: важливо, щоб працівники відчували, що можуть відкрито спілкуватися з керівництвом і висловлювати будь-які зауваження та побажання без страху втратити роботу чи погіршити свою репутацію.

Відкритість до запитань: важливо цікавитися в підлеглих та колег, чи зрозумілі їм поставлені завдання, які вони відчувають перешкоди для виконання поставлених завдань. Брак такого спілкування також може призвести до непорозумінь, перевантаження та невмотивованості працівників.

Ротація завдань: щоб уникнути монотонності в робочому процесі, періодично змінюйте обов’язки або зони відповідальності кожного працівника, якщо характер ­роботи це дозво­ляє.

Перерви та перепочинок: необхідно донести до працівників, що робити перерву протягом робочого дня не лише можна, а й треба — це сприяє зниженню стресу, — і забезпечити окремий простір, де вони можуть зробити передишку.

Підтримка балансу між робочою діяльністю та особис­тим ­життям: корпоративна культура, яка не заохочує понаднормову роботу та визнає важливість часу для відпочинку, гнучкі години роботи або можливість ­віддаленої роботи допомагають працівникам підтримувати баланс і уникати вигорання.

Психологічна підтримка або тренінги з управління ­стресом: запрова­дження програм підтримки психічного здоров’я (як-от безкоштовні консультації з психологом) може суттєво допомогти працівникам.

Як самотужки подбати про власне психічне здоров’я на роботі

вгору

Чітко плануйте завдання: для зниження рівня стресу плануйте свій робочий день і визначайте пріоритетність виконання завдань.

Організуйте свій робочий простір: створіть комфортне і впорядковане робоче місце, яке сприятиме продуктивності та зменшить візуальний стрес.

Робіть перерви протягом дня: регулярні короткі ­перерви допомагають зменшити стрес і підвищити концентрацію. Вставайте і розминайтеся кожні 1–2 години.

Розвивайте емоційну грамотність: навчіться розпізнавати власні емоції та керувати ними. Цього можна до­сягти через практику медитації, техніки майндфулнес, хобі. У пригоді може стати «Посібник з управління стресом та самодопомоги». Він хоч і створений для медичних працівників, але може бути корисним для кожного з нас.

Дбайте про фізичний стан: намагайтеся ­достатньо ­спати, повноцінно харчуватися і зберігати здоровий ­рівень рухової активності. Навіть невелика зарядка чи прогулянка в обідню перерву покращують настрій і допомагають зняти напруження.

Спілкуйтеся з колегами: важливо намагатися обговорювати труднощі з колегами, щоб отримувати їхню підтримку та розуміння.

Розмежовуйте роботу й особисте життя: сучасні техно­логії допомагають працювати віддалено — це добре, але важливо мати чіткі правила щодо власного часу для відпочинку. Після завершення робочого дня вимикайте робочі сповіщення і присвячуйте час собі.

Звернення по професійну допомогу: якщо відчуття ­стресу стає занадто сильним, не соромтесь звертатися до психолога чи фахівця з психічного здоров’я. Це так само, як звернутися до стоматолога, коли ­болить зуб.

Хобі та саморозвиток: знаходьте час для занять, які приносять задоволення та відчуття самореалізації поза роботою.

Поінформованість про психічне здоров’я та соціальна стигма

вгору

За даними ВООЗ, внаслідок вторгнення росії в ­Україну чверть населення перебуває в групі ризику розвитку психічних розладів. Стигматизація зачіпає не лише людей, які живуть із розладами психіки, але й їхні родини, опікунів, фахівців цієї галузі. Важливо плекати психічне здоров’я як на індивідуальному рівні, так і на рівні громади.

Для подолання стигми у сфері психічного здоров’я слід:

• Виявляти гуманне ставлення до осіб із розладами психіки, розвивати співчуття, залучати людей із розладами психіки до всіх можливих видів діяльності.
• Заохочувати рівність між сприйняттям фізичного та психічного здоров’я.
• Використовувати лексику, яка не стигматизує.
• Послуговуватися клінічними термінами та нейтральною термінологію в клінічному контексті, уникати евфемізмів.
• Спиратись на науково-доказові джерела інформації, а також перевіряти її.

Поінформованість про психічне благополуччя є потужною силою в боротьбі із соціальною стигмою щодо проб­лем психічного здоров’я, для якої характерні негативні стерео­типи та дискримінація. Це утримує ­багатьох людей від звернення за фаховою допомогою. Втім, підвищуючи ­розуміння та співпереживання ­завдяки обізнаності в ­галузі психічного здоров’я та ­відвертих діалогів, ­можливо зруйнувати такі бар’єри. ­Одним із кінцевих ­результатів цього процесу є ­усунення соціальної стигми та упереджень, пов’язаних із психічним здоров’ям, створення інклюзивного та співчутливого простору, зокрема і на робо­чому місці.

У важкі періоди програми поінформованості про психічне здоров’я для спільноти набувають додаткового значення. Кризи, будь то стихійні лиха, пандемії чи інші важливі події, можуть чинити суттєвий вплив на емоційний та психічний добробут людей. Якщо ви усвідомлюєте, із чим стикаєтеся, і поруч є люди, які можуть допомогти, це хороший знак, щоб перемогти ­пригнічення, висна­ження та вигорання на роботі. Нерідко кризи викликають сплеск стресу, тривоги та емоційного ­стресу.

Визнання цих почуттів і сприяння відвертим розмовам про психічне здоров’я можуть ­сприяти ефективнішому розв’язанню проблем та вчасному зверненню по допо­могу в разі потреби. До того ж поінформованість про психічні ­захворювання може допомогти зменшити стигмати­зацію, пов’язану із пошуком підтримки під час криз.

Багато людей можуть відчувати сором або небажання ­обговорювати власні проб­леми з психічним здоров’ям у важкі часи, але інформаційні кампанії можуть ­допомогти це змінити. Програма підвищення ­обізнаності щодо психічного здоров’я, зокрема надання відповідної інформації та ­ресурсів щодо забезпечення фахової ­допомоги у цій сфері, має важливе ­значення.

Висновки

вгору

Розуміння основних чинників стресу на роботі як керів­никами, так і працівниками — це перший крок до створення організації здорового робочого середовища і збільшення продуктивності співробітників. Працедавці, які дбають про психічний добробут своїх працівників,­ ­інвестують в успіх власної компанії. Тож взаємопід­тримка, пропозиція вислухати та обмінятися ­стратегіями подолання — все це способи допомогти людям ­впоратися з психічними проблемами під час кризи. Колективно ­визнаючи важливість обізнаності про психічне здоров’я у складні часи, можливо створити більш співчутливу та стійку спільноту в професійному середовищі.

Підготувала Лариса Мартинова

За матеріалами www.phc.org.ua