Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Когнитивные нарушения у пациентов с психической и неврологической патологией
-
Кветиапин XR: нейробиология и место в терапии психических расстройств
-
Використання атипових нейролептиків у практичній діяльності сімейного лікаря
-
Руководство по лечению биполярного аффективного расстройства
-
Досвід використання Ньюропентину для лікування нейропатичного компонента болю у пацієнтів з дорсалгією
-
Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода
Досвід використання Ньюропентину для лікування нейропатичного компонента болю у пацієнтів з дорсалгією
Дорсалгія — це одна із найпоширеніших проблем, з якою щодня зустрічаються лікарі різних спеціальностей. За повідомленнями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), зростання кількості пацієнтів з болем у хребті набуває в Європі характеру пандемії. Відомо, що близько 30 % населення розвинених країн страждає від хронічного болю у спині. Слід відмітити, що ця патологія вражає переважно людей молодого працездатного віку, тому дана проблема має не тільки медичне, але й соціально-економічне значення. Біль призводить до суттєвого зниження якості життя при широкому спектрі захворювань.
Нейропатичний біль (НБ) – це вид болю, котрий виникає в результаті патологічного збудження нейронів у периферичній або центральній нервовій системі, що відповідають за реакцію на пошкодження організму, тобто за «фізіологічний» біль. Зазвичай пацієнти описують його прояв як відчуття «поколювання голок», «повзання мурашок», «оніміння», «простріли».
У клінічній практиці умовно виділяють два основних типи болю при дорсалгіях:
1) ноцицептивний – виникає при стимуляції ноцицепторів (nocens – шкідливий), больових рецепторів вільних неінкапсулованих нервових закінчень;
2) нейропатичний – виникає при ушкодженні або дисфункції чутливих нервових волокон.
У лікуванні НБ використовують препарати габапентину і прегабаліну, що зв’язуються з α2-δ-підодиницею потенціал-залежних кальцієвих каналів, знижуючи вивільнення глутамату, норадреналіну і речовини Р. Було встановлено, що при постгерпетичній невралгії (ПГН), больовій діабетичній полінейропатії (ДПН), фантомному болю, периферичних нейропатіях, синдромі Гієна – Барре, нейропатичному канцерогенному болю і болю на фоні гострої або хронізованої спінальної травми під дією цих речовин рівень вираженості болю значно зменшується порівняно із плацебо. У деяких рандомізованих контрольованих дослідженнях (РКД) застосування габапентину асоціювалося з підвищенням настрою, поліпшенням сну та інших складових якості життя. Однак при лікуванні таких станів, як медикаментозна нейропатія, комплексний регіонарний больовий синдром І типу (КРБС І), больова ВІЛ-нейропатія, хронічний фантомний і резидуальний біль препарат не мав позитивного ефекту.
Габапентин є безпечним лікарським засобом, не має клінічно значущих взаємодій між медикаментами та доступний у вигляді генеричних препаратів. До найбільш частих побічних ефектів належать: периферійні набряки, сонливість та запаморочення, що мінімізуються при поступовому титруванні дози. У деяких пацієнтів, особливо похилого віку, препарат може спричинити виникнення або загострення когнітивних порушень та розладів ходи.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження проводилося відповідно до вимог чинного законодавства України до неінтервенційних післяреєстраційних клінічних досліджень з дотриманням затвердженого протоколу і принципів належної клінічної практики (GCP).
Метою дослідження було вивчення клінічної ефективності, переносимості та безпеки лікарського засобу Ньюропентин® (габапентин 300 мг в капсулах) при лікуванні пацієнтів з нейропатичним болем.
Основні завдання, які поставили перед собою клініцисти, були:
• вивчити клінічну ефективність препарату Ньюропентин® (габапентин, капсули 300 мг);
• вивчити переносимість препарату Ньюропентин® (габапентин, капсули 300 мг).
У дослідженні взяв участь 31 пацієнт у віці 22 років і старше з нейропатичним болем, який знаходився на амбулаторному лікуванні в ЛДЦ Закарпатської області і відповідав критеріям включення/виключення. Основна група в дослідженні отримувала лікарський засіб «Ньюропентин®». До складу її складу входило 7 (23 %) осіб чоловічої статі та 24 (77 %) – жіночої статі.
Пацієнти, що були включені в дослідження, проходили обстеження з використанням таких методів:
1) збір анамнезу;
2) реєстрація суб’єктивних скарг пацієнта;
3) загальне об’єктивне обстеження пацієнта (соматичний статус);
4) загальний аналіз крові (рівень лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну, кольоровий показник, швидкість осідання еритроцитів);
5) загальний аналіз сечі (оцінювались колір, прозорість, реакція, питома вага, вміст білка, епітеліальних клітин, лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів, діастаза);
6) біохімічний аналіз крові (визначали рівень загального білка, АлАТ, АсАТ, білірубіну, креатиніну, сечовини, глюкози, альфа-амілази);
7) електроміографія (за показаннями);
8) оцінка рівня болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ);
9) оцінка рівня нейропатичного болю із застосуванням опитувальника для діагностики нейропатичного болю (DN-4);
10) оцінка короткочасної слухової пам’яті (методика Лурія);
11) оцінка стійкості уваги і динаміки працездатності (таблиці Шульте).
Протягом спостереження пацієнти отримували призначене лікування, відвідували лікаря-дослідника у визначені для візитів дні і проходили клініко-лабораторне обстеження згідно протоколу.
На основі отриманих результатів у пацієнтів, які були включені в дослідження, проводилася оцінка болю за шкалами DN-4 та ВАШ. За отриманими результатами пацієнтам було діагностовано нейропатичний біль та визначено ступінь вираженості больового синдрому (табл. 1).
![]() |
У пацієнтів вибраної групи (n = 31) до лікування середній бал за шкалою ВАШ склав 5,45±1,89, за шкалою DN-4 – 4,68±1,11.
Результати дослідження та їх обговорення
Після лікування досліджуваним препаратом Ньюропентин® у пацієнтів основної групи було виявлено зменшення інтенсивності больового синдрому, і середній бал за шкалою ВАШ склав 2,39±1,45, а за шкалою DN-4 – 2,00±1,81.
Дані про динаміку зміни клінічних проявів захворювань, що супроводжувалися нейропатичним болем у пацієнтів під впливом терапії з використанням препарату Ньюропентин®, відображені на рисунках 1 та 2.
![]() |
![]() |
По закінченню лікування кількість пацієнтів групи прийому Ньюропентину®, що відмічали суб’єктивне відчуття як «добре», склала 26 (84 %), «задовільно» – 3 (10 %), «нема ефекту» – 2 (6 %).
Результати оцінки ефективності терапії з використанням препарату Ньюропентин® у пацієнтів основної групи наведені в таблиці 2.
![]() |
Комплексна оцінка ефективності терапії даним засобом у пацієнтів основної групи з нейропатичним болем виявила високу ефективність у 76,3 % пацієнтів, помірну ефективність – у 15,1 % пацієнта, низьку ефективність – у 8,6 % пацієнтів.
Переносимість терапії досліджуваним препаратом була оцінена на основі суб’єктивних даних і відчуттів, про які повідомляли пацієнти досліднику, та об’єктивних даних, отриманих у процесі лікування. Крім того, враховувалася динаміка лабораторних показників, короткочасної слухової пам’яті (методика Лурія), стійкості уваги і динаміка працездатності (таблиці Шульте), а також частота виникнення і характер побічних реакцій.
У процесі спостереження за пацієнтами, які приймали препарат Ньюропентин®, не було відмічено статистично значимих патологічних відхилень даних загальноклінічних лабораторних обстеження крові та сечі, та патологічних відхилень короткочасної слухової пам’яті за методикою Лурія (рис. 3), а також статистично значимих патологічних відхилень стійкості уваги і динаміки працездатності (таблиці Шульте) (рис. 4).
![]() |
![]() |
Безпека застосування терапії у пацієнтів, що приймали препарат Ньюропентин®, оцінювалася на основі даних про побічні реакції, що виникали під час використання засобу, зафіксованих у «щоденнику пацієнта» та в «щоденнику лікаря».
Усім пацієнтам був визначений рівень діастази сечі до та після лікування. За результатами аналізів було встановлено, що у 31-го пацієнта, який отримував препарат Ньюропентин® і спостерігався в ЛДЦ з приводу нейропатичного болю та був включений у дослідження, побічні реакції не виникали, а зростання рівня діастази сечі не було вказано у жодному випадку, що є показником безпечної терапії даним лікарським засобом.
Висновки
Отже, результати дослідження свідчать про те, що препарат Ньюропентин® (капсули по 300 мг) виробництва «Кусум Хелтхкер ПВТ ЛТД» (Індія) має хорошу клінічну ефективність при його використанні в добовій дозі 1800-2400 мг протягом 30 днів у пацієнтів з нейропатичним болем. В ході дослідження не було виявлено побічних реакцій, що вказує на його безпечне використання. Отримані дані про клінічну ефективність, переносимість та безпеку лікарського засобу Ньюропентин® при лікуванні пацієнтів з нейропатичним болем дозволяють рекомендувати його для застосування у широкій клінічній практиці.
Література
- Компендиум 2015 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. – К.: Морион, 2015. – 1408 с.
- Методичні рекомендації з клінічних випробувань лікарських засобів. – К.: ФК МОЗ України, 1995.
- Викторов А.П. «Основные принципы организации клинических испытаний лекарственных препаратов» // Ліки – 1994. – С. 81-106.
- Данилов А.Б., Давыдов О.С. Принципы и алгоритмы лечения нейропатической боли // PМЖ. — 2008. — С. 11-16.
- Данилов А.Б., Давыдов О.С. Эпидемиология нейропатической боли // Боль. — 2007. — № 4 (17). — С. 12-16.
- Данилов А. Современные подходы к лечению боли. Новые возможности: флупиртин. — М.: Алмед Лтд, 2011. — 144 с.
- Кукушкин М.Л., Табеева Г.Р., Подчуфарова Е.В. Клинические рекомендации. Болевой синдром: патофизиология, клиника, лечение / Под ред. акад. РАМН Н.Н. Яхно — М.: ИМА-ПРЕСС, 2011. — 72 с.
- Кукушкин М.Л., Богданов Э.И., Бреговский В.Б. Нейропатическая боль: что мы знаем о ней // Здоров’я України. — 2007. — № 13-14. — С. 43-45.
- Морозова О.Г., Ярошевский А.А. Нейропатическая боль: взгляд невролога // Новости медицины и фармации. Неврология. — 2010. — № 339. — С. 62-67.
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2016 Год
Содержание выпуска 2-1, 2016
-
Психосоматична коморбідність і якість життя у пацієнтів похилого віку
-
Психологічні особливості соціалізації та самореалізації людей похилого віку
-
Применение мемантина гидрохлорида для лечения различных подтипов деменции
-
Психосоматичний підхід до порушень вегетативної нервової системи у загальній лікарській практиці
-
Тревожно-депрессивные расстройства при неврозах и проблема выбора лекарственного средства
Содержание выпуска 10 (84), 2016
Содержание выпуска 9 (83), 2016
Содержание выпуска 8 (82), 2016
-
Когнитивные нарушения у пациентов с психической и неврологической патологией
-
Кветиапин XR: нейробиология и место в терапии психических расстройств
-
Використання атипових нейролептиків у практичній діяльності сімейного лікаря
-
Руководство по лечению биполярного аффективного расстройства
-
Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода
Содержание выпуска 7 (81), 2016
-
Спільнотні служби охорони психічного здоров’я – неминуча реальність України
-
Надання допомоги пацієнтам з депресією: труднощі імплементації клінічних настанов
-
Принципи терапії та діагностики біполярного афективного розладу
-
Применение антипсихотических препаратов: клинические рекомендации для врачей общей практики
-
Застосування кветіапіну в комбінації з антидепресантами для лікування пацієнтів з депресією
-
Проблемні питання психофармакотерапії посттравматичного стресового розладу
-
Церебрум композитум Н: патогенетические биорегуляционные возможности в детской неврологии
Содержание выпуска 6 (80), 2016
-
Роль та місце психіатричної допомоги у структурі госпітальних округів
-
Нейропсихофармакология психических расстройств в детском и подростковом возрасте
-
Эффективность комбинированной терапии деменции альцгеймеровского типа мемантином и донепезилом
-
Ефективність та безпека метилкобаламіну у хворих із хронічним болем у попереку
-
Траумель С: патогенетические биорегуляционные возможности в неврологии
Содержание выпуска 5 (79), 2016
Содержание выпуска 4 (78), 2016
-
Від спеціалізованої психіатричної допомоги до системи охорони психічного здоров’я
-
Современные возможности и достижения в профилактике и терапии инсульта
-
Особенности лечения болевой формы диабетической полинейропатии
-
Стабилизаторы настроения в лечении биполярного аффективного расстройства
-
Диагностика и тактика лечения генерализованного тревожного и панического расстройств у взрослых
-
Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад
Содержание выпуска 3 (77), 2016
Содержание выпуска 2 (76), 2016
-
Границы профессиональной компетенции детского психиатра в Украине
-
Венлафаксин XR в купировании болевого синдрома при депрессии
-
Радикулопатії та безсимптомні грижі хребта: диференційна діагностика і лікування
-
Остеохондроз: патогенетические биорегуляционные возможности применения Дискус композитум
-
Риск сердечно-сосудистых событий у пациентов, принимающих целекоксиб
-
Эффективность и переносимость леветирацетама в лечении эпилепсии у детей
-
Применение прегабалина при генерализованном тревожном расстройстве у взрослых
-
Місце епілепсій у структурі психічних та нервових хвороб серед населення України в 2014 році
Содержание выпуска 1 (75), 2016
-
Эпилептический статус: эффективность и безопасность инъекционной формы вальпроата
-
Руководство по лечению депрессии у взрослых и пациентов пожилого возраста
-
Рекомендации по лечению синдрома беспокойных ног и синдрома периодических движений конечностей
-
Предикторы терапевтического ответа при лечении большого депрессивного расстройства кветиапином XR
-
Влияние зипразидона на факторы риска развития метаболического синдрома
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться