Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Меранська Декларація ВООЗ – заклик до розвитку і реформування
-
Ставлення до психічно хворих в українському суспільстві: за даними опитування громадської думки
-
Терапия депрессий через призму современных нейробиологических исследований
-
Розділ:
Меранська Декларація ВООЗ – заклик до розвитку і реформування
Підсумки Конференції національних координаторів Програми охорони психічного здоров'я ВООЗ (Мерано, Італія, 2008)
За ініціативою Програми охорони психічного здоров’я Всесвітньої організації
охорони здоров’я (ВООЗ) на Х конференції Європейських національних координаторів
(24-26 жовтня 2007 р., Единбург, Шотландія) створена робоча група з метою
розробки «Плану спільних дій для підвищення ефективності національних програм
реформування систем охорони психічного здоров’я нових незалежних держав:
Азербайджану, Білорусії, Грузії, Киргизстану, Республіки Молдови, Російської
Федерації, Таджикистану, Туркменістану, України та Узбекистану». На Конференції
європейських національних координаторів, яка відбулася 4-5 вересня 2008 р. (Мерано,
Італія), після обговорення пропозицій робочої групи була прийнята «Меранська
декларація ВООЗ про психічне здоров’я в країнах, що утворилися після розпаду
СРСР».
Декларація містить експертну оцінку і рекомендації Європейського регіонального
офісу ВООЗ щодо подальшого розвитку і реформування системи охорони психічного
здоров’я в нових незалежних державах, що утворилися після розпаду СРСР, та
закликає уряди посилити співробітництво для підвищення ефективності
імплементації положень Хельсинської декларації.
Меранська декларація посилається на звіт ВООЗ «Про стан здоров’я в світі» від
2001 р. та констатує схожість в організації служб психічного здоров’я, лікування,
опіки при психічних розладах, що історично склалися в державах – колишніх
республіках СРСР. Нові незалежні держави унаслідували національні системи
охорони здоров’я як взаємопов’язані частини широкомасштабної планової
соціалістичної економіки і мають подібні проблеми, пов’язані з їхнім
реформуванням. За роки незалежності системи охорони здоров’я не стали державними
пріоритетами та постраждали від хронічного недофінансування. Існуючі системи
охорони психічного здоров’я представлені майже виключно закладами
спеціалізованої психіатричної допомоги, яка надається переважно в великих
психіатричних лікарнях. Системи охорони психічного здоров’я в нових незалежних
державах не забезпечують нормального співвідношення між ціною та якістю послуг і
при існуючому рівні фінансування не здатні забезпечити надання послуг населенню
відповідно до вимог Хельсинської декларації.
Меранська декларація спирається на вдалий досвід країн Європи і закликає уряди
Азербайджану, Білорусії, Грузії, Киргизстану, Республіки Молдови, Російської
Федерації, Таджикистану, Туркменістану, України та Узбекистану провести глибоке
реформування своїх національних систем охорони психічного здоров’я. Документ
конкретизує схвалені в межах Хельсинської декларації та Європейського плану дій
зобов’язання урядів нових незалежних держав діяти при реформуванні системи
охорони психічного здоров’я в 12 ключових напрямках:
1. Визнання забезпечення психічного благополуччя в якості одного з пріоритетів
національної політики в галузі охорони психічного здоров’я.
2. Боротьба зі стигмою.
3. Усунення дискримінації при доступі до загальномедичних, соціальних, освітніх
послуг.
4. Розвиток служб, що відповідають різним етапам життя (дітям, літнім людям,
вагітним).
5. Профілактика порушень психічного здоров’я та суїцидів.
6. Забезпечення доступної та якісної первинної медичної допомоги.
7. Ефективне лікування за містом постійного проживання (в територіальній громаді).
8. Організація міжгалузевого співробітництва спеціалізованих медичних служб,
служб первинної медичної допомоги, соціальних та освітніх служб.
9. Підвищення компетентності кадрів.
10. Розвиток інформаційних систем управління якістю та визначення потреб.
11. Адекватне та справедливе фінансування.
12. Підтримка інноваційних проектів у галузі.
Меранська декларація закликає уряди нових незалежних держав при проведені реформ
в галузі охорони психічного здоров’я пам’ятати про права людини, дотримуватися
положень Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини та людської гідності при
діяльності в галузі біології та медицини», «Європейської конвенції про
запобігання тортур, нелюдяного і принизливого ставлення та покарання», нещодавно
прийнятої Конвенції ООН щодо людей з інвалідністю.
Меранська декларація ВООЗ визначає низку спільних проблем, що стоять перед
колишніми республіками СРСР у реалізації національних програм реформування
систем охорони психічного здоров’я:
• труднощі, пов’язані з реалізацією, а іноді навіть із існуванням адекватної
політики та законодавства в галузі охорони психічного здоров’я;
• обмежена роль первинної ланки медичної допомоги (сімейного лікаря) в
діагностиці, оцінюванні та лікуванні людей з психічними розладами, недостатній
вплив на рекрутинг та скерування на психіатричні ліжка хворих спеціалізованими
психіатричними службами;
• відсутність клінічних протоколів із надання психіатричних послуг лікарями
загальної практики на етапі первинної медичної допомоги за місцем проживання
хворих, визначення меж компетенції сімейного лікаря при діагностиці, лікуванні
та профілактиці психічних розладів;
• обмежені людські ресурси: недостатня кількість лікарів-психіатрів, медичних
сестер і особливо соціальних працівників, терапевтів та психологів;
• застаріла система підготовки кадрів у галузі охорони психічного здоров’я,
необхідність реорганізації навчання та введення додаткових програм спеціалізації
для психіатрів та медичних сестер із метою підвищення компетенції та набуття
навичок, необхідних для надання високоякісних послуг на засадах доказової
медицини у сфері психічного здоров’я для дітей та підлітків і груп із особливими
потребами;
• погані умови в закладах для надання спеціалізованої психіатричної допомоги,
іноді недостатнє харчування та забезпечення медикаментами, що зумовлює
недотримання та порушення прав людини;
• відсутність можливостей: відповідної інфраструктури та кадрового забезпечення
для проведення психосоціальної реабілітації та обслуговування хворих за місцем
проживання, що стає причиною необґрунтованих і більш тривалих госпіталізацій;
• погані умови утримання та проживання в установах для людей з інтелектуальною
недостатністю;
• не повне дотримання прав людини при наданні спеціалізованої психіатричної,
загальномедичної допомоги та соціальних послуг особам із психічними розладами;
• обмежені можливості соціальної підтримки для споживачів психіатричних послуг
та осіб, що забезпечують для них опіку та нагляд;
• повсюдно низькі асигнування на систему охорони психічного здоров’я, що
свідчить про незадовільну суспільну пріоритетність діяльності в цій сфері;
• відсутність інформації та інформаційних систем, необхідних для моніторингу
змін у цій сфері;
• тяжкий тягар стигми, який несуть пацієнти, їхні родини, психіатри та вся
система охорони психічного здоров’я, що зумовлює дискримінацію в усіх сферах
суспільного життя, деморалізацію, брак персоналу та ресурсів.
Меранська декларація закликає уряди країн – колишніх республік СРСР об’єднати
зусилля, налагодити міждержавне співробітництво і спільно з Європейським
регіональним офісом ВООЗ розробити низку наступних інструментаріїв та провести
заходи для реформування національних систем охорони психічного здоров’я:
1. Розробити ефективну стратегію з реформування системи охорони психічного
здоров’я та механізми її законодавчого забезпечення.
2. Створити спільні інформаційні системи для збору даних про спільні норми,
стандарти, вдалий та невдалий досвід із реформування системи охорони психічного
здоров’я.
3. Розпочати реформування системи підготовки кадрів для системи охорони
психічного здоров’я. Спільно з Європейською радою медичних спеціалістів (UEMS),
університетами країн Європейського Союзу підготувати нові підручники, матеріали,
методики, провести семінари з навчання викладачів.
4. Поширення інформації, налагодження співробітництва з Організацією членів
родин (UFAMI) і надання підтримки ефективним ініціативам, спрямованим на
допомогу споживачам психіатричних послуг і особам, котрі займаються їх опікою, а
також ініціативам, спрямованим на зниження стигматизації та дискримінації.
Створення ефективних інформаційних ресурсів для споживачів психіатричних послуг.
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2008 Рік
Зміст випуску 3-1, 2008
Зміст випуску 6 (11), 2008
-
Синдром дефицита внимания с гиперактивностью: от предрассудков к практической помощи
-
Рациональный подход к терапии шизофрении и шизоаффективных расстройств
-
Биполярная депрессия: проблемы диагностики и особенности терапии
-
Терапевтический потенциал церебролизина в превентивной терапии болезни Альцгеймера
-
Палиперидон и кветиапин у пациентов с недавним обострением шизофрении
Зміст випуску 5 (10), 2008
Зміст випуску 4 (9), 2008
-
Депрессивные расстройства в неврологической практике: возможности фитотерапевтической коррекции
-
Длительный прием СИОЗС при лечении депрессии: обзор долговременных клинических испытаний
-
Терапия депрессий через призму современных нейробиологических исследований
-
Инъекционный рисперидон длительного действия в лечении пациентов с недавним дебютом психоза
-
Влияние церебролизина на когнитивные функции и количественную ЭЭГ при сосудистой деменции
-
Эпидемиология и лечение генерализованных идиопатических эпилепсий
Зміст випуску 3 (8), 2008
-
Применение брендовых и генерических противоэпилептических препаратов
-
Фармакотерапия эпилепсии: традиционные средства и новые возможности
-
Эффективность и переносимость антипсихотиков второго поколения при шизофрении у детей и подростков
-
Практическое руководство по лечению обсессивно-компульсивного расстройства (2007)
-
Феварин в комплексном лечении депрессивных состояний с тревожным радикалом в клинике алкоголизма
-
Аспекты применения сермиона при психоорганическом синдроме и формировании деменции
-
Абикса – новая стратегия лечения больных с сосудистой деменцией
Зміст випуску 2 (7), 2008
-
От клинических исследований к совершенствованию клинической практики
-
ЛЕЧЕНИЕ ЭПИЛЕПСИИ: игра в рулетку или осознанный выбор стартового препарата?
-
Практическое руководство по лечению болезни Альцгеймера и других деменций (2007)
-
ЛЕЧЕНИЕ ШИЗОФРЕНИИ: роль инъекций рисперидона длительного действия
-
Клиническая эффективность буспирона и диазепама при генерализованном тревожном расстройстве
Зміст випуску 1 (6), 2008
-
Лечение биполярного расстройства: ожидания и действительность
-
ИНВЕГА – продолжение успешной истории инноваций в лечении шизофрении
-
Влияние на ключевые симптомы – новый терапевтический подходк лечению депрессии
-
Идиопатическая фокальная эпилепсия детства с центротемпоральными спайками
-
Нейропротекция и нейропластичность – целостный подход и перспективы
-
Обзор дополнений к практическому руководству по лечению пациентов с паническими расcтройствами
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися