Епідеміологія неврологічних захворювань в Україні

Сьогодні до найпоширеніших хвороб в Україні належать неврологічні захворювання, розповсюдженість яких в останні роки, на жаль, значно зросла. У 2007 р. в Україні офіційно зареєстровано 4 825 322 хворих із різними формами
неврологічних захворювань, що на 100 тис. населення становить 12 721,7. Це означає, що 11% населення країни мають неврологічну патологію. Порівняно з 2002 р. приріст числа зареєстрованих неврологічних хворих на 100 тис. населення становив 8,9%, а за останні 10 років кількість хворих із цією патологією у нашій країні збільшилася майже вдвічі. Така тенденція відзначається і в інших країнах світу. За даними епідеміологічних досліджень, загальна кількість осіб, які страждають на захворювання нервової системи, включаючи тривожні розлади, алкогольну та лікарську залежність, у країнах Європи в 2005 р. становила 127,2 млн осіб. Це означає, що майже 25,8% мешканців усіх європейських країн мають неврологічну патологію. При цьому загальна кількість нових випадків захворювань нервової системи у 2005 р. у країнах Європи становила близько 9 млн осіб. Ці хвороби лягають тяжким тягарем на суспільство. Так, майже 35% усіх коштів охорони здоров’я європейських країн витрачається на хворих із неврологічною патологією та тривожними розладами. Основні причини зростання кількості хворих з цією патологією в Україні: інтенсивний вплив факторів ризику (старіння населення, артеріальна гіпертензія, гіперхолістеринемія, цукровий діабет, нераціональне харчування, гіподинамія, надмірна маса тіла, хро-нічний стрес, несприятлива екологічна ситуація тощо). Розповсюдження серед населення інфекційних та вірусних захворювань, поширення імунної недостатності й алергізації сприяють зростанню кількості
запальних і демієлінізуючих захворювань нервової системи. Більша доступність сучасних методів діа-
гностики і, в першу чергу, нейровізуалізації також впливає на виявлення осіб із захворюваннями нервової системи.
У структурі неврологічної патології найбільш актуальними та соціально значущими залишаються судинні захворювання головного мозку, деміє-лінізуючі ураження нервової системи (зокрема, розсіяний склероз [РС]), захворювання периферичної нервової системи, наслідки черепно-мозкових травм тощо.
Перше місце серед неврологічних захворювань посідають цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ).
У 2007 р. в Україні серед дорослого населення зареєстровано 3 117 564 особи із різними формами ЦВЗ, що на 100 тис. населення становить 8 219,3. За останні 10 років кількість хворих на ЦВЗ в нашій країні зросла вдвічі. Більше половини (62%) всіх випадків зумовлено гіпертонічною хворобою. Поряд із поширеністю зростає і захворюваність на ЦВЗ. У 2007 р. вперше захворів на ЦВЗ 373 541 мешканець України, що на
100 тис. населення становить 984,8.
У структурі судинних захворювань головного мозку провідне місце посідають гострі порушення мозкового кровообігу – мозкові інсульти (МІ), – котрі є однією з найчастіших причин інвалідності та смертності населення країни.
Слід зазначити, що протягом останніх п'яти років кількість нових випадків МІ в нашій країні суттєво не змінилась. Щорічно близько 100-120 тис. жителів України захворюють на інсульт. У 2007 р. вперше захворіли на МІ 105 513 мешканців України, що на
100 тис. населення становить 278,2 випадків. Для порівняння: захворюваність на МІ в країнах Європи в середньому становить 200,0 випадків на 100 тис. населення. Слід зазначити, що 35,5% МІ зустрічається в осіб працездатного віку. За останні роки відмічається «омолодження» МІ в нашій країні.
Поширеність транзиторних церебральних ішеміч-них нападів у 2007 р. становила 98,1 на 100 тис. населення. Вперше звернулися за допомогою з цього приводу 32 625 мешканців України, що на 100 тис. населення складає 86,0 випадків.
Варто зазначити, що поширення цереброваскулярної патології в Україні за останні роки відбулося в основному за рахунок збільшення хронічних повільно прогресуючих форм ЦВЗ (дисциркуляторної енцефалопатії).
Смертність від ЦВЗ у 2007 р. становила 220,6 на 100 тис. населення, що становить 102 503 мешканці України.
Слід проаналізувати структуру смертності від ЦВЗ. Внаслідок МІ померло 42 405 жителів країни, що на 100 тис. населення становить 91,3, а від інших ЦВЗ – 60 098 осіб (129,3 на 100 тис. населення).
Смертність від МІ залежно від його типу була такою. Внаслідок ішемічного інсульту померло 21 006 хворих, що на 100 тис. населення складає 45,2. При цьому смертність від ішемічного МІ була більшою у міського населення (49,2 на 100 тис. населення), ніж у сільського (36,7 на 100 тис. населення).
Внутрішньомозкові крововиливи стали причиною смерті 13 426 осіб, що на 100 тис. населення становить 28,9. Кількість померлих від цього виду МІ була приблизно однаковою серед міського та сільського населення.
Внаслідок субарахноїдального крововиливу померло 1 334 особи, що на 100 тис. населення складає 2,8.
Інсульт, не уточнений як крововилив чи інфаркт мозку, був причиною смерті 6 639 хворих, що на 100 тис. населення становить 14,3.
Інші ЦВЗ стали причиною смерті 60 098 жителів країни, що на 100 тис. населення складає 129,3.
Медико-соціальна значущість проблеми ЦВЗ полягає ще і в тому, що ця патологія є однією з причин інвалідизації населення. У нашій країні з загальної кількості первинно визнаних інвалідами 12,5% хворіють на ЦВЗ.
Як і раніше, найбільша поширеність та смертність від ЦВЗ у 2007 р. спостерігалась у східних регіонах України (Луганська, Донецька обл.), Севастополі, а найменша – у західних (Закарпатська, Львівська, Чернівецька обл.).
Розлади периферичної нервової системи посідають друге місце за поширеністю серед хвороб нервової системи. За останні 10 років захворюваність на хвороби периферичної нервової системи зросла в
1,5 рази. 70% таких хворих – це люди працездатного віку. Зазначена патологія є однією з основних причин тимчасової непрацездатності населення країни.
У 2007 р. в Україні поширеність хвороб периферичної нервової системи становила 1 270 на 100 тис. населення. Усього з цією патологією серед дорослого населення зареєстровано 481 738 мешканців нашої країни. Вперше звернулися за медичною допомогою з цього приводу 238 788 українців, що на 100 тис. населення складає 629,6.
Ураження нервів, нервових корінців у 2007 р. було виявлено у 372 081 особи, що на 100 тис. населення становить 981,0 випадок. Захворюваність цією патологією склала 511,9 на 100 тис. населення.
РС посідає друге місце з інвалідизації серед хвороб нервової системи. У 2007 р. в Україні серед дорослого населення було зареєстровано 18 979 хворих на PC, що на 100 тис. населення становить 50,0. Кожного року кількість хворих на PC збільшується в середньому на 1 тис. осіб. У 2007 р. вперше захворіли на РС 1 216 мешканців України. Залежно від регіону України поширеність хвороби коливається від 17 до 60 осіб на 100 тис. населення.
PC – це хронічне проградієнтне захворювання, що виникає переважно у людей віком від 16 до 45 років і призводить до інвалідизації та вилучення їх із числа працездатного населення. Все це робить проблему PC украй актуальною для України, переводячи її з суто медичної проблеми в ранг соціально-економічної. У 2007 р. держава вперше виділила кошти на лікування хворих на РС.
Запальні захворювання нервової системи. Дуже важливою проблемою сучасної неврології є інфекційні, вірусні ураження нервової системи.
Почастішали ураження герпетичного, грипозного, цитомегаловірусного й іншого генезу: енцефаліти, церебральні арахноїдити тощо. Несприятлива екологічна ситуація, поширення імунної недостатності й алергізації сприяє зростанню кількості таких аутоімунних та повільних вірусних нейрозахворювань, як РС, енцефаломієліт, демієлінізуючі форми полірадикулонейропатій. Поширеність запальних хвороб центральної нер-вової системи у 2007 р. становила 197,0 на 100 тис. населення. Всього серед дорослого населення зареєстровано 74 728 осіб з цією патологією. Із 2004 р. кількість хворих із запальними хворобами нервової системи незначно, але зменшилась.
Хвороба Паркінсона та синдром паркінсонізму є чи не найпоширенішою формою рухової патології людини, що вражає понад 1% популяції людей віком від 60 років. У 2007 р. в Україні серед дорослого населення зареєстровано 20 503 пацієнта з цією недугою, що на 100 тис. населення становить 54,1 випадків.
У 2007 р. діагноз «хвороба Паркінсона» вперше був встановлений 2 553 жителям України, що на 100 тис. населення складає 6,5 випадків.
Епілепсія та епілептичні синдроми є одними з найбільш поширених і соціально значущих захворювань нервової системи. Поширеність епілепсії у загальній популяції більшості країн Європи становить
80-230 випадків на 100 тис. населення. В Україні на неї страждають в середньому 50-73 особи на 100 тис. населення. Згідно з даними більшості епідеміологічних досліджень, проведених у нашій країні та за кордоном, сьогодні спостерігається зростання питомої ваги епілепсії в загальній структурі захворювань нервової системи з 0,5 до 0,8-1,2%. Поширеність епілепсії в Україні у 2007 р. становила 65,8 на 100 тис. населення, а захворюваність – 6,7 на 100 тис. населення. Усього було зареєстровано 24 939 хворих на генералізовану та парціальну епілепсію, у тому числі з діагнозом, встановленим уперше в житті, – 2 549 пацієнтів.
Вегетосудинна дистонія. Одним із поширених захворювань нервової системи в нашій країні є вегето-судинна дистонія. У 2007 р. в Україні її поширеність становила 1 674,0 на 100 тис. населення, захворюваність – 411,4 на 100 тис. населення. На цю хворобу страждають переважно люди молодого та середнього віку. Останнім часом кількість хворих на вегетосудинну дистонію в нашій країні повільно зменшується.
Інші захворювання нервової системи. Важливою проблемою є також черепно-мозкові травми та
їх наслідки. З огляду на зростання травматизму кількість хворих із наслідками черепно-мозкових травм збільшилася. На жаль, даних щодо розповсюдженості цього захворювання в офіційній статистиці МОЗ України немає.
Решта хвороб нервової системи також мають непересічне соціальне значення. Йдеться про мігрень, аміотрофічний склероз, міастенію, спадкові захворювання нервової системи тощо.
Отже, сьогодні в Україні спостерігається зростання кількості неврологічних хвороб, найбільш соціально значущими серед яких є ЦВЗ, РС, епілепсія, хвороба Паркінсона, захворювання периферичної нервової системи.