Meta Pixel

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
статья в PDF-формате

Дисциркуляторна енцефалопатія: ​біорегуляційний підхід до лікування пацієнтів із цереброваскулярною патологією

Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ), як гострі (інсульт, транзиторна ішемічна атака), так і хронічні (дисциркуляторна енцефалопатія), є серйозною медичною та соціальною проблемою в Україні та у світі через значну поширеність і тяжкість наслідків. Смертність від усіх форм ЦВЗ посідає друге місце ­після ішемічної хвороби серця, а інвалідизація у тих, хто їх переніс, настає у 78 % випадків (Соколова, 2008). Тяжкими наслідками також є порушення функцій ­вищої нервової системи, зокрема розвиток деменції та втрата ­працездатності. Це зумовлює високу актуальність підходів до вдосконалення терапії ЦВЗ, підвищення її ефективності та безпеки.

Терміном «­дисциркуляторна енце­фалопатія» позначається церебровас­кулярна патологія, яка розвивається за множинних вогнищевих або дифузних уражень мозку. Чинники ризику дисцир­куляторної енцефалопатії, ­зокрема артеріальна гіпертензія та метаболічні роз­лади, зумовлюють структурні порушення у головному мозку та утруднюють вибір адекватної терапії. Діагноз дисциркуляторної енцефалопатії — один із най­поширеніших у вітчизняній неврологічній практиці — встановлюється за наявності основного судинного захворювання і розсіяних вогнищевих неврологічних симптомів у поєднанні із загальномозковими, як-от головний біль, запаморочення, шум у голові, погіршення пам’яті, працездатності та інтелекту (Мурашко, 2006).

У зарубіжній неврологічній практиці послуговуються терміном «судинні когнітивні порушення», які вважаються основ­ною клінічною ознакою хронічного ЦВЗ (O’Brien etal., 2003; Gorelick etal., 2011; Graff-Radford, 2019).

Дисциркуляторна енцефалопатія — це симптомокомплекс повільно прогре­суючих порушень, пов’язаних із не­достатністю церебрального кровотоку, дис­­функцією ендотелію, ­реологічними ­порушеннями (пере­важно у системі дрібних судин), морфологічними змінами в тканині ­головного мозку, нейромедіаторним дисбалансом, який проявляється когнітивними, рухо­вими і нейропсихологічними розладами (­Сагова и соавт., 2013). Хоча провідним меха­нізмом розвитку депресії нині вважають порушення нейротрансмісії серотоніну, у низці дослі­джень продемонстровано біологічну природу депресії, пов’язану з ішемічними змінами білої речовини лобових часток головного ­мозку та базальних гангліїв (Фудин и соавт., 2019; Захаров, 2014; Михайлова и соавт., 2020). Депресія, що розвивається за дисциркуляторної енцефалопатії, не досягає ступеня великого депресивного розладу, а на початкових стадіях має ­іпохондричні риси, тому скарги на зниження пам’яті та розумової працездатності, особливо в осіб ­літнього віку, слід розглядати як свідчення більше емоційних, ніж когні­тивних порушень (Захаров, 2011). Низка дослідників визнають потребу в глибшому вивченні та корек­ції нейропсихологічних показників у структурі дисциркуляторної енцефалопатії (Михай­лова и соавт., 2020).

Попри значні досягнення академічної медицини в лікуванні ЦВЗ, зниження ­якості життя пацієнтів, особливо літніх осіб, залишається невирішеним. ­Зокрема, це зумовлено поліморбідністю цієї популяції, поєднаною патологією з боку серцево-­судинної, ендокринної та інших систем, а також психоемоційними порушеннями, передусім депресією, що чинить значний негативний вплив на якість ­їхнього життя та адаптацію в соціумі, суттєво ускладнюючи лікування первинного судинного захворювання та підвищуючи ризик розвитку інсульту та смерті (­Сагова и соавт., 2013; Захаров, 2014).

Сьогодні для лікування депресивних розладів в осіб похилого віку застосовують антидепресанти, а для ­підвищення ефективності лікування депресивних розладів у пацієнтів із ­дисциркуляторною енцефалопатією — у ­поєднанні з препаратами, що мають нейропротективну та нейротрофічну дію. Проте при ­цьому часто розвивається психічна та ­фізична залежність, індивідуальна непереносимість, алергічні ускладнення, ­надмірна міорелаксація, кардіотоксичність (Олейникова и соавт., 2003). Нині набуває ­актуальності всебічний комплекс­ний підхід, за якого організм розглядається як єдине ціле, що використовує ефек­тивні й безпечні відновлювальні техно­логії, які чинять позитивний вплив на функціональні резерви й підвищують адаптивні можливості людини, сприя­ючи поліпшенню якості її життя.

Серед таких методів — викорис­тання біорегуляційної терапії, в ­основі якої ­лежить оцінка здатності ­організму до авто­регуляції фізіологічних ­мереж на ­різних рівнях (молекулярному, клітин­ному, тканин­ному, органному, систем­ному). Власне, стан такої авторегуляції є визначальним показником здоров’я паці­єнта (Goldman etal., 2015). Така авто­регуляція реалізується завдяки розширенню та поглибленню патогенетичної терапії згідно з клінічними протоколами ­завдяки застосуванню комплексних біорегуляційних препаратів.

Один із них — ­Плацента ­композитум (виробник: Біологіше Хайль­міттель Хеель ГмбХ), ­комплексний препарат у ­формі розчину для ін’єкцій. Серед показань до його застосування — стимуляція пери­феричного кровообігу, зокрема за атеро­склерозу та ­нейроциркуляторної дистонії. На ­сьогодні накопичено ­результати низки науково-­клінічних дослі­джень, які підтвер­джують ефективність ­застосування комплексних біорегуляційних ­препаратів, серед яких і Плацента композитум, за ­невро­логічних захворювань ­судинного ­ґенезу, ­зокрема за дисциркуляторної енце­фало­патії (Ру­мян­цева и ­соавт., 2002; ­Мищенко и ­соавт., 2004; Серебрянская, 2006; Шамугия, Тимош­ков, 2013).

­Плацента композитум має ­антиспастичну та венотонізувальну дію, нормалізує судинний тонус, сприяє комплексній корекції ­порушень периферичного крово­постачання у будь-яких тканинах та органах. Комплекс компонентів, тропних до сполучної тканини, поліпшує трофічні процеси в стінках артеріальних та венозних судин, сприяє підвищенню їх тонусу, зниженню проникності, уповільненню прогресування дегенеративних змін (Серебрянская, 2006; Соколова, 2008; Попович, 2014).

Як і інші біорегуляційні препарати, ­Плацента композитум, добре ­поєднується зі стандартними засобами. Додавання ­цього засобу до схем лікування ­пацієнтів із гострими і хронічними ­порушеннями мозкового кровообігу дає ­змогу розши­рити та поглибити ­патогенетичну ­терапію, а також сприяє підвищенню якості та ефек­тивності як лікування, так і профілактики гострих і хронічних ЦВЗ.

Підготувала Наталія Купко

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2023 Год

Содержание выпуска 9 (145), 2023

  1. Сон як невід’ємна складова фізичного та психічного здоров’я

  2. Недостатній сон — наслідки для здоров’я

  3. Порівняння ефективності двох антидепресантів при лікуванні пацієнтів із помірним і тяжким великим депресивним розладом

  4. Терапевтичний потенціал і перспективи застосування похідного алкалоїду ерголіну в неврологічній практиці

  5. Нові можливості застосування міансерину в клінічній практиці

  6. Первинний хронічний біль як соматизація дистресу

  7. Епізод депресії із коморбідними психічними розладами

  8. Ангедонія та депресивні розлади

  9. Настанови щодо вибору антипсихотичних препаратів для лікування пацієнтів із психотичними симптомами та шизофренією

  10. Жорж Санд і Фридерик Шопен: прекрасні квіти на тонких стеблинках

Содержание выпуска 8 (144), 2023

  1. Психічне здоров’я​ як одне з універсальних прав людини: тенденції, виклики, шляхи подолання проблем

  2. Рання діагностика стрес‑асоційованих невротичних розладів

  3. Лікування інфантильних епілептичних спазмів вігабатрином: старий-новий препарат

  4. Первинна ланка охорони здоров’я: надання найкращої допомоги при ПТСР починається з вас!

  5. Вибір оптимального дозування антидепресанту: зв’язок «доза‑відповідь» у лікуванні великого депресивного розладу

  6. Предиктори, дескриптори та складові емоційного вигорання у лікарів-психіатрів під час війни: взаємозв’язки, комплексна і математична моделі розвитку та прогнозу

  7. Лікування депресії у дорослих з епілепсією

  8. Посттравматичний стрес у дітей та підлітків: розпізнати, зрозуміти, допомогти

  9. Жорж Cанд: вогонь і мармур (психологія інтимного життя мисткині)

Содержание выпуска 6 (142), 2023

  1. Ментальне здоров’я: стійкість і вразливість майбутнього

  2. Діагностика та лікування епілепсії: сучасні тенденції та інструменти

  3. Практичні шляхи вдосконалення допомоги пацієнтам з рідкісними формами епілепсії

  4. Застосування кветіапіну для лікування пацієнтів із поведінковими та психологічними симптомами за деменції

  5. Основні стратегії перемикання антипсихотичних препаратів при лікуванні пацієнтів із психічними розладами

  6. Лікування пацієнтів із гострою фазою великого депресивного розладу

  7. Виклики та перспективи сучасної терапії шизофренії

  8. Психологічна підтримка осіб, схильних до соціального тривожного розладу в періоди надзвичайних ситуацій: пілотне дослі­дження у період пандемії COVID‑19

  9. Оптимізація фармакотерапії пацієнтів із резистентними формами шизофренії

  10. Джек Лондон: «Я завжди був схильний до крайнощів»

Содержание выпуска 1, 2023

  1. Тривожність під час війни: підтримка літніх людей за кризових обставин

  2. Можливості корекції порушень функцій мозку дегенеративного та судинного характеру

  3. Геріатричні синдроми в клінічній практиці

  4. Ведення пацієнтів із деменцією, ускладненою поведінковими та психологічними симптомами

  5. Депресія та больовий синдром у пацієнтів похилого віку із супутніми патологіями

  6. Сучасні можливості фармакотерапії у пацієнтів із деменцією

  7. Мультидисциплінарний підхід в епілептології

  8. Ефективність антидепресантів при лікуванні болю

  9. Розлади сну в осіб похилого віку: фокус на хворобі Паркінсона

  10. Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу

  11. Затяжна реакція горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно‑поведінкова терапія

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций