Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Коморбідність великого депресивного розладу та обструктивного апное уві сні
-
Бічний аміотрофічний склероз і лобово-скронева деменція, що супроводжуються конверсійним розладом
-
Гострий психотичний епізод на тлі антимікробної терапії
-
Рекомендації з лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона: консенсус щодо рухових розладів
-
Фармакотерапія депресії та тривожних розладів у закладах первинної медичної допомоги
Гострий психотичний епізод на тлі антимікробної терапії
Психоз — аномальний стан свідомості, серед симптомів якого маячення та галюцинації, що призводить до втрати зв’язку з реальністю, підвищує ризик інших захворювань і може мати серйозні несприятливі наслідки. До вашої уваги представлено огляд звіту про клінічний випадок розвитку симптомів гострого психозу після початку лікування комбінацією протимікробних препаратів, описаного S. I. Arain et al. у статті «Acute psychotic episode induced by antimicrobial treatment» видання Case Rep Psychiatry (2023 Apr 1; 2023: 9996763).
Для стану психозу характерні втрата «контакту з реальністю» і здатності розрізняти об’єктивну дійсність (явища, події, факти, предмети) і власну уяву, наявність незвичних неприємних, а іноді й лячних думок і почуттів. Психотичний епізод може мати як гострий початок, так і розвиватися поступово. Серед симптомів психозу: маячення, галюцинації в різних модальностях, неадекватна поведінка, незв’язне мовлення, розлади мислення, проблеми зі сном, соціальна замкнутість, брак мотивації та труднощі в повсякденній діяльності. Галюцинації — це розлади сприйняття, які бувають зоровими, слуховими, нюховими, смаковими або тактильними, тоді як маячення — це виникнення невідповідних існуючій реальності непохитних хибних переконань (Kiran and Chaudhury, 2009; NHS, 2022).
Психоз може бути симптомом таких станів, як шизофренія, біполярний афективний розлад (БАР) і тяжка депресія, які є серйозними й тривалими психічними захворюваннями. Однак психоз також може бути спричинений стресовими життєвими подіями, зловживанням алкоголем і наркотичними речовинами, деякими неврологічними захворюваннями, пологами, порушеннями режиму сну або деякими ліками, що відпускаються за рецептом (HSE, 2022).
Раннє втручання для лікування психозу є важливим, оскільки в іншому випадку пацієнти можуть завдати собі шкоди. До того ж більшість пацієнтів демонструють кращу та ефективнішу відповідь на лікування, якщо воно було розпочате на ранній стадії за допомогою відповідної комбінації медикаментів і психосоціальної підтримки (NHS, 2022; Guvenek-Cokol, 2022). Зокрема, зареєстровано та задокументовано випадки гострого психозу та інших несприятливих нейропсихіатричних побічних ефектів на тлі застосування антибіотиків (Essali and Miller, 2020; Psychiatric adverse effects of antibiotics, 2019). Як зазначають дослідники, пацієнти з психічними розладами під час перебування в стаціонарі частіше отримують більш ніж один антибіотик, і хоча протимікробні препарати асоційовані з нейропсихіатричними побічними ефектами, основний механізм цього зв’язку досі невідомий (Kehoe and Miller, 2020).
Клінічний випадок
вгоруПацієнтка — 26-річна жінка без будь-якої значущої патології в анамнезі. Заміжня, має чотирьох здорових дітей; члени родини не надали інформації про наявність психосоціальних чинників. Жінку доставили до відділення швидкої допомоги через сильне збудження, зорові галюцинації, маячні ідеї переслідування, порушення мислення, повну відсутність сну та різкі зміни настрою. У відділенні швидкої допомоги їй ввели 5 мг галоперидолу, 25 мг дифенгідраміну та 2 мг лоразепаму, після чого госпіталізували для повного медичного обстеження, зокрема дослідження життєво важливих функцій, лабораторних аналізів, комп’ютерної томографії (КТ) головного мозку та консультації психіатра.
Результати медичного обстеження не продемонстрували жодних відхилень від норми. Дослідження соціальної, медичної та особистої історії жінки, а також даних щодо вживання наркотичних речовин не засвідчило жодних значущих показників, які можна було б пов’язати із гострим психотичним епізодом. Пацієнтка не мала сімейного анамнезу будь-яких психічних захворювань.
Зі слів жінки, симптоми гострого психотичного епізоду вперше виникли за 11 днів до госпіталізації до відділення швидкої медичної допомоги. Під час поїздки на сімейний захід до віддаленого міста у пацієнтки трапилася вагінальна кровотеча (термін вагітності – кінець першого триместру). У найближчій лікарні жінці було виконано дилатацію та кюретаж із приводу викидня і призначено два антибіотики (амоксицилін / клавуланат і метронідазол). Дилатація та кюретаж пройшли без ускладнень, пацієнтка не потребувала жодних постпроцедурних втручань, як-от переливання крові. Її виписали з рекомендацією приймання обох антибіотиків протягом семи днів. Через 24–48 год після початку лікування антибіотиками у жінки виникли ознаки маячного розладу, надмірний страх; нюхові, зорові та слухові галюцинації; релігійні висловлювання, кошмари. Вона повністю втратила сон; хвилювалася за власний стан та неодноразово запитувала, чи не помре. Пацієнтка не спала і не їла впродовж трьох діб, проте не зверталася по медичну допомогу, оскільки була переконана, що «її зцілить Бог», а на шостий день від початку антибіотикотерапії припинила приймати ліки. Наступного дня стан жінки погіршився, її доставили до лікарні швидкої допомоги, а згодом перевели до стаціонарного відділення. Після повного медичного обстеження (фізикальний огляд, електрокардіограма, аналіз сечі на наркотики, лабораторні дослідження, бактеріальний посів крові та сечі, КТ) не виявлено неврологічної патології та клінічно значущих симптомів, які потребували б магнітно-резонансної томографії (МРТ). За результатами консультації психіатра, призначено оланзапін (по 5 мг перорально двічі на день; у разі ажитації, за потреби, — по 5 мг перорально що 8 год) і лоразепам (по 1 мг що 6 год, якщо це було необхідно для купірування тривоги чи збудження). Пацієнтка перебувала в лікарні чотири дні, її стан поліпшився; вона продовжувала отримувати психосоціальну підтримку і демонструвала терапевтичний комплаєнс. Її виписали додому, призначивши оланзапін (10 мг) перед сном із подальшим спостереженням упродовж тижня.
Обговорення
вгоруS. I. Arain etal. вважають, що в описаному клінічному випадку гострого психотичного епізоду, зумовленого короткочасною антимікробною терапією після дилатації та кюретажу, ризик постпроцедурних інфекцій можна знизити за допомогою відповідних асептичних умов, однак такі процедури все ще пов’язані з ризиком інфікування.
K. Thiyagarajan etal. (2021), які порівнювали рівень інфікування під час процедури дилатації та кюретажу, не виявили статистично значущої відмінності щодо частоти інфекцій у групах пацієнтів, які отримували / не отримували профілактику антибіотиками. Отримані результати підтвердили підвищення резистентності до антимікробних препаратів і можливість розвитку побічних реакцій. Це викликає занепокоєння у пацієнтів, які отримують антибіотикопрофілактику за процедури дилатації та кюретажу.
Метронідазол — один з основних препаратів для лікування бактеріальних і паразитарних інфекцій, який часто застосовують у комбінації з іншими антибіотиками для профілактики за хірургічних втручань (Lyand DeLisi, 2017; Weir and Le, 2022). Клавуланова кислота діє як потужний інгібітор β-лактамаз; її застосування в комбінації з амоксициліном виявилося дуже ефективним для лікування пацієнтів з інфекціями дихальних і сечовивідних шляхів, шкіри та м’яких тканин, а також акушерських, гінекологічних та інтраабдомінальних інфекцій (Ball, 2007).
Упродовж останніх років привертають увагу психотичні симптоми, що мають тимчасовий характер і розвиваються як побічний ефект антимікробного лікування. Нині наявні дані про прямий зв’язок між гострим психозом і впливом антибіотиків. Зокрема, згадується «Синдром Уаньє», названий на честь клініциста, що помітив психотичні реакції (зорові й слухові галюцинації та численні маячення) у пацієнтів, яким призначали пеніцилін. Механізм цієї кореляції досі невідомий і він різниться для різних класів антибіотиків. Є гіпотеза, що він може бути пов’язаний із прямим впливом антибіотиків на функцію нейромедіаторів або модуляцію продукування цитокінів. Цитотоксичний і вазогенний набряк та його інгібувальна дія на рецептори γ-аміномасляної кислоти (ГАМК) — це можливі механізми, пов’язані із симптомами нейротоксичності у пацієнтів, які приймають метронідазол. Як повідомлялося, класи β-лактамів, зокрема пеніциліни, цефалоспорини та карбапенеми, спричиняють нейротоксичність, діючи як антагоністи рецепторів ГАМК-А. Хімічна структура β-лактамного кільця подібна до такої антагоніста ГАМК бікукуліну, що може призвести до нейропсихіатричних побічних ефектів, як-от судоми, галюцинації, маячення та психоз (Essali and Miller, 2020; Psychiatric adverse effects of antibiotics, 2019).
Психотична або маніакальна симптоматика, що отримала назву «антибіоманія», визначається як стан, за якого в пацієнта розвиваються психотичні симптоми, зокрема манія, після початку лікування антибіотиками. Цікаво, що після припинення антимікробної терапії пацієнт повертається до нормального стану (Essali and Miller, 2020; Ly and DeLisi, 2017; Antibiomania-WikEM, 2022).
Так, пацієнтка, чий випадок обговорюється, не повідомляла про дію будь-якого іншого психосоціального стресора або стороннього чинника на початку гострого психотичного епізоду. Диференціальна діагностика (на підставі клінічних ознак і лабораторних результатів) охоплювала проблеми з метаболізмом, як-от гіпоглікемія, електролітний дисбаланс, системна недостатність органів, фізична травма (зокрема голови), зневоднення, недоїдання, анемія та делірій. Гострий психотичний епізод додатково підтверджувався повним зникненням симптомів після припинення приймання антибіотиків. Нині бракує доказів зв’язку між дилатацією та кюретажем і психозом. Раніше повідомляли про випадки асоціації як метронідазолу, так і амоксициліну / клавуланату з появою психотичних симптомів. Представлений випадок подібний до них, оскільки як поява, так і зникнення психотичних симптомів відбувалося впродовж семи днів після початку та припинення антимікробної терапії.
Отже, можна припустити, що лікування антибіотиками у пацієнтки мало сильну кореляцію з початком гострого психотичного епізоду. Хоча у звіті є обмеження, які не дають змоги пов’язувати психотичний епізод виключно з лікуванням метронідазолом або амоксициліном / клавуланатом, оскільки застосування обох препаратів було розпочато і припинено одночасно. А повторну пробу з будь-яким антибіотиком не виконували через етичні міркування та визначене співвідношення ризику й користі.
Висновки
вгоруЯк зазначають автори, до призначення антибіотиків необхідний ретельний підхід, особливо за комбінованого приймання. Досі бракує науково обґрунтованих рекомендацій щодо лікування пацієнтів із попередніми або поточними психічними захворюваннями для запобігання нейропсихіатричним побічним ефектам, що розвиваються через застосування антимікробних засобів. Своєчасне усунення таких побічних ефектів внаслідок використання протимікробних препаратів може мати значний вплив на загальний стан здоров’я пацієнта. Зважаючи на важливість раннього розпізнавання психіатричних побічних ефектів, важливо продовжувати дослідження для виявлення механізмів психозу, спричиненого прийманням антибіотиків, і порівняння кількості зареєстрованих випадків для окремих протимікробних препаратів.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2023 Год
Содержание выпуска 10 (146), 2023
Содержание выпуска 9 (145), 2023
Содержание выпуска 8 (144), 2023
-
Психічне здоров’я як одне з універсальних прав людини: тенденції, виклики, шляхи подолання проблем
-
Лікування інфантильних епілептичних спазмів вігабатрином: старий-новий препарат
-
Первинна ланка охорони здоров’я: надання найкращої допомоги при ПТСР починається з вас!
-
Посттравматичний стрес у дітей та підлітків: розпізнати, зрозуміти, допомогти
-
Жорж Cанд: вогонь і мармур (психологія інтимного життя мисткині)
Содержание выпуска 7 (143), 2023
Содержание выпуска 6 (142), 2023
Содержание выпуска 5 (141), 2023
-
Коморбідність великого депресивного розладу та обструктивного апное уві сні
-
Бічний аміотрофічний склероз і лобово-скронева деменція, що супроводжуються конверсійним розладом
-
Рекомендації з лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона: консенсус щодо рухових розладів
-
Фармакотерапія депресії та тривожних розладів у закладах первинної медичної допомоги
Содержание выпуска 4 (140), 2023
-
Діагностика та лікування епілепсії: сучасні тенденції та інструменти
-
Коморбідна тривога в пацієнтів літнього віку з депресією: вибір ефективної фармакотерапії
-
Клінічні рекомендації щодо лікування дорослих онкологічних пацієнтів із тривогою та депресією
-
Управління хронічним болем. Клінічна настанова, основана на доказах
Содержание выпуска 3 (139), 2023
Содержание выпуска 1, 2023
-
Тривожність під час війни: підтримка літніх людей за кризових обставин
-
Можливості корекції порушень функцій мозку дегенеративного та судинного характеру
-
Ведення пацієнтів із деменцією, ускладненою поведінковими та психологічними симптомами
-
Депресія та больовий синдром у пацієнтів похилого віку із супутніми патологіями
-
Розлади сну в осіб похилого віку: фокус на хворобі Паркінсона
-
Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу
-
Затяжна реакція горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно‑поведінкова терапія
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться