Сон як невід’ємна складова фізичного та психічного здоров’я

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає здоров’я як «стан повного фізичного, психічного і соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад». Як і харчування та фізична активність, сон також є невід’ємною складовою фізичного та психічного здоров’я й соціального благополуччя. Під час сну організм відновлює сили, витрачені на денну активність. Тож повноцінний сон дає відчуття бадьорості й припливу енергії, сприяє профілактиці серцево-судинних захворювань, метаболічних розладів.

Сон — це складний нервово-поведінковий стан, що охоплює глибокі зміни в мозку та системній фізіо­логії. Власне, глибина, тривалість і час сну регу­люються завдяки гомеостатичному процесу і циркадній системі. Для багатьох біологічних функцій сон є вирішальним, регулюючи адаптацію та функціонування всього організму від генів до поведінки. На сон мають вплив чинники як навко­лишнього середовища, так і соціальні й біологічні. Попри досягнення у розумінні природи сну, його важливість ще не набула належного ­відображення в національних програ­мах охорони здоров’я, зокрема й в Україні.

Оцінка сну

Оцінювання сну є невід’ємною частиною загального ­стану здоров’я. Є суб’єктивні та об’єктивні методи оцінювання сну та діагностики його порушень. Суб’єктивні ­методи (опиту­вальники та шкали) оцінюють: тривалість і якість сну; його ефективність (відсоток часу уві сні порівняно з періо­дами пробу­дження); регулярність; пильність під час неспання; відчуття сонливості; вплив на результати роботи / ­навчання, міжособистісні стосунки. До об’єктивних ­мето­дів ­належать: полісомнографія; актиграфія; відеосомнографія; моніторинг на основі мозкової активності; безпосередні ­спостереження і множинний тест латентності сну (MSLT). Євро­пейська академія неврології (EAN) і ВООЗ визнали сон визначальним чинником здоров’я мозку, а Американ­ська асоціація ­серця (AHA) додала поняття «тривалість сну» до ­восьми ­основних чинників здоров’я серцево-судинної системи. ­Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC, 2023) у США оголосили недостатній сон «проблемою громад­ського здоров’я» (Lim etal., 2023; Hafner etal., 2017).

Дефіцит сну, зокрема недостатня його тривалість (< 6 годин на добу), порушення (нерегулярний сон і кошмари) або розлади сну (безсоння, апное уві сні та синдром неспокійних ніг), негативно позначаються на стані здоров’я людини та корелює з багатьма хронічними захворюваннями (діабет 2-го типу, хвороби серця тощо). Тривалість сну < 7 годин пов’язана з поганим фізичним і психічним здоров’ям, зі ­смертю від усіх причин (Omichi et al., 2022; Rob­bins etal., 2021; Wang et al., 2020). Нестача сну може призвести до авто­мобільних аварій і помилок на робочому місці, що спричиня­ють велику кількість травм та інвалідності. Достатній і якісний сон — це не розкіш, це те, що потрібно людині для міц­ного здоров’я. Сон важливий для збереження здоров’я, а розлади сну можна діагностувати та ліку­вати. Особливо вразливі до дефіциту сну діти, що може ­зумовити фізичні, поведінкові й навчальні проблеми. Результати глобального дослі­дження стану здоров’я школярів, ­проведеного ВООЗ (2023), свідчать про серйозність проблеми порушень сну ­серед підлітків у різних країнах. Як зазначають дослідники, загальна ­середня поширеність порушень сну ­становила 9,6 %, із діапазоном від 3 до 28,2 % (Lim et al., 2023).

Економічний тягар недосипання

Дефіцит сну має серйозні економічні наслідки, що чинять вплив на національний бю­джет системи охорони здоров’я країн світу. Економічні втрати через дефіцит сну можна оцінити як фінансові (витрати на систему охорони здоров’я, нещасні випадки та втрати продуктивності) і нефінансові (втрата якості життя та передчасна смерть). За даними аналізу економічних наслідків неповноцінного сну в Австралії (2016–2017), загальні фінансові витрати сягали 45,21 млрд доларів (Hillman et al., 2018). Економічні прогнози свідчать, що країни зазнають великих щорічних фінансових втрат ­через наслідки дефіциту сну. Дані дослі­дження M. Hafner etal. (2017) продемонстрували, що низька продуктивність і збільшені ризики смерті, пов’язані з недостатнім сном, щороку обходяться п’ятьом країнам світу (Канада, США, ­Велика Брита­нія, Німеччина та Японія) до 680 млрд доларів економічного виробництва.

Вплив безсоння на фізичне здоров’я

Уві сні більшість систем організму перебувають у стані анаболізму, що сприяє їх відновленню й підтримці енергетичного балансу. Недостатній сон пов’язаний із підвищеним ризиком діабету, ­ожиріння, ішемічної хвороби ­серця та смерті від серцево-судин­них захворювань. Втрата ­навіть години сну під час переходу на літній час супрово­джується збільшенням ризику серцевого нападу протягом наступних трьох днів, що свідчить на користь рекомендацій Товариства дослідження сну (SRS, 2022) про ­запровадження постійного стандартного часу в країнах, які переводять ­стрілки ­годинника на годину вперед. Розлади сну, як-от ­обструктивне апное уві сні (ОАС), можуть збільшити ризик фібриляції передсердь і ­смерті від серцевої недостатності, і є предик­торами поганого прогнозу після інфаркту ­міокарда (Lim etal., 2023; Wang etal., 2020; Jin et al., 2022).

Сон підтри­мує здорову імунну відповідь. Дефіцит сну пов’язаний із порушенням імунної від­повіді на щеплення та ризиком розвитку ­тяжкого перебігу коронавірусної хвороби (COVID-19) і легеневого тубер­ку­льозу. Так, COVID-19, вірус імунодефіциту людини, тубер­кульоз, малярія можуть зумовити дефіцит сну (Lim etal., 2023). Імунна система віді­грає ­важливу роль у ­боротьбі з раком, депривація сну може призвести до ­порушення імунної відповіді та збільшити ­прогресування раку чи смертність. Дані епідеміологічних дослі­джень підтвердили ­зв’язок між короткою тривалістю сну та ризиком розвитку чи прогресу­вання декількох видів раку, зокрема молочної залози, коло­ректального та раку простати (Garbarino et al., 2021).

Потенційні механізми зв’язку дефіциту сну та раку:

• Менша тривалість нічної секреції мелатоніну, що має протиракові, антиоксидантні, антиангіогенні та протизапальні властивості.
• Знижена активність імуноактивних клітин.
• Зміни активності генів, пов’язаних із циркадним ритмом, збільшують ризик злоякісної трансформації.

Сон необхідний для консолідації пам’яті, що є фундаментальною складовою для виживання та високого ­рівня функціо­нування людини. Порушення сну може ­призводити до зни­ження когнітивних функцій і підвищення ризику хвороби Альцгеймера та пов’язаної з нею деменції (Robbins etal., 2021; Lim et al., 2023).

Розлади сну не лише ­підвищують ризик інсульту, але погір­шують результати лікування. Власне, тяжкий синдром ОАС ­подвоює ризик інсульту, ­особливо в осіб молодого та ­середнього віку. ОАС є поширеним серед пацієнтів, які перенесли інсульт, і може бути встановлений за допомогою полісомнографії. Тяжке ОАС — ­чинник ризику реци­диву ­інсульту та може бути пов’язане зі смертю від інсульту. Дані дослі­джень вказу­ють на високу поши­реність ­постінсультного безсоння та синдрому неспокій­них кінцівок, а також їхній зв’язок із менш сприятливим прогнозом інсульту (Bassetti et al., 2020).

Психічне здоров’я та сон

Сон важливий і для регуляції емоцій, і для ­максимального психо­соціального благополуччя. Основні психічні роз­лади не тільки порушують сон, але й дефіцит сну підвищує ­ризик тривожних розладів, великої депресії, біполярного афективного розладу, розладів, пов’язаних із вживан­ням психо­активних речовин, ­посттравматичного стресового розладу, само­губств (Lim et al., 2023). Розлади сну (ОАС, нарколеп­сія та безсоння) та робота в нічні ­зміни можуть утруднити неспання в умовах низької стимуляції. Неконтро­льований мікросон під час керування транспортним засобом може призвести до серйозних або смертельних аварій. ­Керування авто у стані сонливості може мати такі негативні наслідки, як за алкогольного чи нарко­тичного сп’яніння. Водіям ­важко визначити критичний стан сонливості за кермом; ­деякі не усвідомлюють, що вони можуть заснути під час руху ­навіть ­після того, як поспали кілька хвилин. За даними дослі­дження Фонду безпеки дорож­нього руху Американської авто­мобільної асоціації (ААА, 2015), у 21 % дорожніх пригод, у яких гинули люди, керму­вальником був сонний водій (Watson etal., 2015).

Поліпшення сну

Всесвітнє товариство сну (WSS, 2023) рекомендує такі дії для місцевих, регіональних, національних і міжнародних орга­нізацій охорони здоров’я для ­сприяння здоровому сну.

1. Сприяння освіті та обізнаності щодо здоров’я сну та цир­кадних ритмів. Міжнародні університети та ­глобальні професійні організації докладають зусилля в ­цьому ­напрямі. Уже створено 35 журналів, проіндексованих у PubMed зі словом «сон» у назві, розроблено низку міжнародних наста­нов і рекомендацій. Сьогодні у багатьох країнах ­світу приділяється серйозна увага діагностиці порушень сну, ­зокрема ОАС за ліцензування водіїв, льотчиків тощо. Розроблено навчальні програми щодо здорового сну для початкової та середньої освіти. Національні інститути охорони здоров’я США (NIH) створили елект­ронну книжкову полицю, де є вже понад 135 книг про сон, доступні через WSS.
2. Проведення дослі­джень і стандартизований збір даних щодо сну та циркадних ритмів. Для реалізації націо­нальних стратегій здорового сну важливо систематично збирати відповідні дані. Співпраця із чинними проєктами, як-от дослі­дження тягаря обструктивних захворювань легень, та включення питань про сон до опитувань населення можуть стати важливими кроками у цьому напрямі.
3. Упрова­дження ініціатив здоров’я сну в стратегії та проєкти з громадської охорони здоров’я.

Висновки

Попри об’єктивні докази впливу сну на здоров’я, його важливість недостатньо відображена в національних програмах системи охорони здоров’я України. Наша країна має долучитися до цього процесу, розширюючи доступ до інформації щодо здорового сну, а також до діагностики та лікування пору­шень сну і циркадних розладів. Важливою є розробка та реалізація національних медико-технологічних документів щодо розладів сну (ОАС, ­безсоння тощо) та рекомендацій щодо підтримання здорового сну для фахівців різних медичних спеціальностей та ­експертів із питань громадського здоров’я. Поки проблема забезпечення здорового сну не ­стане однією з пріоритетних у системі охорони здоров’я ­України, включення оцінки якості сну та реко­мен­дацій його поліпшення до практичних порад для пацієнтів залишаються мало­ймовірними. Потрібні рішучі дії, щоб питанню забезпечення повноцінного сну, який є однією з умов здоров’я, приділяли належну увагу при розробці програм, політики охорони здоров’я та в медичній практиці.

Підготувала Світлана Соловйова