Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Тривожність під час війни: підтримка літніх людей за кризових обставин
-
Можливості корекції порушень функцій мозку дегенеративного та судинного характеру
-
Ведення пацієнтів із деменцією, ускладненою поведінковими та психологічними симптомами
-
Депресія та больовий синдром у пацієнтів похилого віку із супутніми патологіями
-
Розлади сну в осіб похилого віку: фокус на хворобі Паркінсона
-
Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу
-
Затяжна реакція горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно‑поведінкова терапія
Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу
Більшість осіб літнього віку (≥ 65 років) страждає від безсоння, а скарги на безсоння, яке істотно знижує якість життя, є для них майже загальними, проте часто вони не отримують належного лікування (Kamel and Gammack, 2006). Безсоння є серйозною проблемою з негативними наслідками для багатьох аспектів життєдіяльності. До того ж у старечому віці диссомнія часто супроводжується зниженням пам’яті, фізичної активності, концентрації уваги. Ускладнюється перебіг соматичних хвороб, збільшується ризик побутових травм, втрачається спроможність до самостійного обслуговування (Bernert et al., 2014).
Серед причин безсоння в осіб літнього віку: первинні розлади сну (апное уві сні, синдроми неспокійних ніг і періодичних рухів кінцівок, розлади циркадного ритму тощо); гострі та хронічні захворювання (алергія; біль [артрит, м’язово-скелетний біль]; серцево-судинні захворювання; хвороби дихальної системи; порушення метаболізму; шлунково-кишкові захворювання; порушення сечовипускання; психічні захворювання [депресія, тривога, психоз, делірій, алкоголізм]; неврологічні розлади [хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, цереброваскулярні захворювання, епілепсія] тощо); поведінкові причини та психологічні / фізичні стресори (денний сон, недостатня фізична активність вдень, стреси тощо); екологічні причини (шум, світло, некомфортна температура тощо); медичні препарати (антидепресанти, антигіпертензивні та протипаркінсонічні засоби тощо) (Suzuki et al., 2017).
Тривалість інсомнії зазвичай зумовлена її причинами. Епізодична інсомнія (до тижня) найчастіше виникає внаслідок емоційних стресів, порушень режиму дня, соматичної патології. Короткочасна (2–3 тиж.) — через розлади адаптації, стресові ситуації, загострення хронічних захворювань, больовий синдром, шкірні захворювання зі свербежем тощо. Найчастіше причинами хронічної інсомнії (> 3 тиж.) є психічні розлади, зловживання психоактивними речовинами, побічна дія ліків (Khaustova, 2015).
В умовах воєнного стану чинник стресу стає чи не найважливішим серед причин розладів сну в осіб літнього віку, зумовлюючи різке зниження якості життя. Тому особливої актуальності набуває пошук ефективних і безпечних підходів до лікування безсоння в представників цієї групи (як нефармакологічних, так і медикаментозних).
Зокрема, до перших належать навчання гігієни сну, регулярна фізична активність, належне облаштування місця сну, здорове харчування, обмеження споживання рідини тощо. Якщо цього недостатньо, необхідно розглянути можливість фармакотерапії. Снодійні препарати варто застосовувати у невеликих терапевтичних дозах і короткочасними курсами. Особи літнього віку зазвичай страждають на множинні хронічні захворювання і приймають низку лікарських препаратів, тому особливу увагу слід приділяти безпеці снодійного засобу.
Для подолання стресу та поліпшення якості сну з успіхом застосовують препарат на основі природних компонентів Ньюрексан® («ХеельГмбХ», Німеччина). Препарат містить низькоконцентровані екстракти вівса (Avena sativa), кави (Coffea arabica), пасифлори (Passiflora incarnata), розчин мінеральної солі валеріанової кислоти (Zincum isovalerianicum).
Показаннями для застосування препарату Ньюрексан®, який випускається у формі таблеток для розсмоктування в ротовій порожнині, є розлади сну та підвищена нервова збудливість; необхідно вживати по 1 таблетці тричі на добу, за 15–20 хв до або через годину після їди.
Дані обсерваційного дослідження за участю осіб із клінічними ознаками нервозності підтвердили антистресову дію препарату без побічних ефектів. Зокрема, підсумковий бал для оцінювання нервозності / занепокоєння знизився з 19,0 ± 6,1 на початковому рівні до 7,4 ± 6,8 наприкінці спостереження (Hubner et al., 2009).
Результати відкритого проспективного дослідження за участю 409 осіб із безсонням віком 18–75 років засвідчили, що 28-денний курс приймання Ньюрексану сприяв значущому (на 2,2 ± 1,6 год) збільшенню тривалості сну та зменшенню денної втоми (Waldschütz and Klein, 2008).
C. J. Davis et al. (2022) досліджували дію Ньюрексану щодо зменшення ознак гострої інсомнії, спричиненої стресом, на тваринній моделі з нейромережами та електрофізіологічними корелятами, які відповідали різним станам безсоння людини. Вказаний препарат, як зазначають дослідники, сприяв швидшому засинанню в умовах стресу, скороченню часу неспання та збільшенню кількості епізодів сну без швидких рухів очей порівняно з контрольною групою, чинив снодійний ефект і зменшував ознаки гострого безсоння, зумовленого стресом.
За даними рандомізованого подвійного сліпого контрольованого плацебо дослідження, Ньюрексан® сприяв зменшенню функціональної зв’язності префронтальної кори та посиленню зв’язку між нею та лівим центромедіальним мигдалеподібним тілом у здорових осіб із легким або помірним хронічним стресом, що свідчить про вплив препарату на регуляцію емоцій і реакцію на стрес (Chand et al., 2022).
Отже, Ньюрексан® є ефективним засобом для зменшення наслідків стресу та поліпшення якості сну, який завдяки природним компонентам є безпечним і може застосовуватися для лікування розладів сну в осіб літнього віку.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2023 Год
Содержание выпуска 10 (146), 2023
Содержание выпуска 9 (145), 2023
Содержание выпуска 8 (144), 2023
-
Психічне здоров’я як одне з універсальних прав людини: тенденції, виклики, шляхи подолання проблем
-
Лікування інфантильних епілептичних спазмів вігабатрином: старий-новий препарат
-
Первинна ланка охорони здоров’я: надання найкращої допомоги при ПТСР починається з вас!
-
Посттравматичний стрес у дітей та підлітків: розпізнати, зрозуміти, допомогти
-
Жорж Cанд: вогонь і мармур (психологія інтимного життя мисткині)
Содержание выпуска 7 (143), 2023
Содержание выпуска 6 (142), 2023
Содержание выпуска 5 (141), 2023
-
Коморбідність великого депресивного розладу та обструктивного апное уві сні
-
Бічний аміотрофічний склероз і лобово-скронева деменція, що супроводжуються конверсійним розладом
-
Рекомендації з лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона: консенсус щодо рухових розладів
-
Фармакотерапія депресії та тривожних розладів у закладах первинної медичної допомоги
Содержание выпуска 4 (140), 2023
-
Діагностика та лікування епілепсії: сучасні тенденції та інструменти
-
Коморбідна тривога в пацієнтів літнього віку з депресією: вибір ефективної фармакотерапії
-
Клінічні рекомендації щодо лікування дорослих онкологічних пацієнтів із тривогою та депресією
-
Управління хронічним болем. Клінічна настанова, основана на доказах
Содержание выпуска 3 (139), 2023
Содержание выпуска 1, 2023
-
Тривожність під час війни: підтримка літніх людей за кризових обставин
-
Можливості корекції порушень функцій мозку дегенеративного та судинного характеру
-
Ведення пацієнтів із деменцією, ускладненою поведінковими та психологічними симптомами
-
Депресія та больовий синдром у пацієнтів похилого віку із супутніми патологіями
-
Розлади сну в осіб похилого віку: фокус на хворобі Паркінсона
-
Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу
-
Затяжна реакція горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно‑поведінкова терапія
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться