Meta Pixel

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Тривожність під час війни: підтримка літніх людей за кризових обставин

  2. Можливості корекції порушень функцій мозку дегенеративного та судинного характеру

  3. Геріатричні синдроми в клінічній практиці

  4. Ведення пацієнтів із деменцією, ускладненою поведінковими та психологічними симптомами

  5. Депресія та больовий синдром у пацієнтів похилого віку із супутніми патологіями

  6. Сучасні можливості фармакотерапії у пацієнтів із деменцією

  7. Мультидисциплінарний підхід в епілептології

  8. Ефективність антидепресантів при лікуванні болю

  9. Розлади сну в осіб похилого віку: фокус на хворобі Паркінсона

  10. Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу

  11. Затяжна реакція горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно‑поведінкова терапія

Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу

Більшість осіб літнього віку (≥ 65 років) страждає від безсоння, а скарги на безсоння, яке істотно знижує якість ­життя, є для них ­майже загальними, проте часто вони не отримують належного ­лікування (Kamel and Gammack, 2006). Безсоння є серйозною проблемою з негативними наслідками для багатьох аспектів життєдіяльності. До того ж у старе­чому віці диссомнія часто супроводжу­ється зниженням пам’яті, фізичної активності, ­концентрації ­уваги. Ускладнюється перебіг сома­тичних хвороб, збільшується ризик побутових травм, втрачається спроможність до самостійного обслуговування (Bernert et al., 2014).

Серед причин безсоння в осіб літнього віку: первинні розлади сну (апное уві сні, синдроми неспокійних ніг і періодичних ­рухів кінцівок, розлади ­циркадного ­ритму тощо); гострі та хронічні захворювання (алергія; біль [артрит, м’язово-скелетний біль]; серцево-­судинні ­захворювання; хвороби дихальної системи; порушення мета­болізму; шлунково-­кишкові захворювання; порушення сечовипускання; психічні захворювання [депресія, ­тривога, психоз, делірій, алко­голізм]; невро­логічні роз­лади [хвороба ­Альцгеймера, хвороба Паркінсона, церебро­васкулярні захворювання, епілеп­сія] тощо); поведінкові причини та психологічні  / фізичні стре­сори (денний сон, недостатня фізична активність вдень, стреси тощо); екологічні ­причини (шум, світло, некомфортна температура тощо); медичні препарати (антидепре­санти, антигіпертензивні та протипаркінсонічні засоби тощо) (Suzuki et al., 2017).

Тривалість інсомнії зазвичай ­зумовлена її причинами. Епізодична інсомнія (до тижня) найчастіше виникає внаслідок емоційних стресів, порушень режиму дня, соматичної патології. Коротко­часна (2–3 тиж.) — ­через роз­лади адаптації, стресові ситуації, загострення хронічних ­захворювань, больовий синдром, ­шкірні захворювання зі свербежем тощо. Найчастіше ­причинами хронічної інсомнії (> 3 тиж.) є ­психічні розлади, зловживання психоактивними речовинами, побічна дія ­ліків (Khaustova, 2015).

В умовах воєнного стану чинник стресу стає чи не найважливішим серед причин розладів сну в осіб літнього віку, зумовлю­ючи різке зниження якості ­життя. Тому особливої актуальності набуває пошук ефективних і безпечних підходів до лікування безсоння в представників цієї групи (як нефармакологічних, так і медика­ментозних).

Зокрема, до перших належать навчання гігієни сну, ­регулярна фізична активність, ­належне ­облаштування місця сну, ­здорове харчування, обмеження споживання ­рідини тощо. Якщо ­цього ­недостатньо, необхідно ­розглянути можливість фармакотерапії. Снодійні ­препарати варто засто­совувати у ­невеликих ­терапевтичних дозах і коротко­часними ­курсами. Особи ­літнього віку зазвичай страждають на множинні хронічні захворювання і приймають низку лікарських препаратів, тому особливу ­увагу слід приді­ляти безпеці снодій­ного засобу.

Для подолання стресу та поліп­шення якості сну з успіхом застосовують препарат на основі ­природних компонентів ­Ньюрексан® («ХеельГмбХ», Німеччина). Препарат містить низькоконцентровані екстракти вівса (Avena sativa), кави (Coffea arabica), пасифлори (Passiflora incarnata), розчин мінеральної солі валеріанової кислоти (Zincum isovalerianicum).

Показаннями для ­застосування препарату Ньюрексан®, який випускається у формі таблеток для розсмокту­вання в ротовій ­порожнині, є розлади сну та підвищена нер­вова збудливість; ­необхідно вживати по 1 таблетці тричі на добу, за 15–20 хв до або ­через ­годину після їди.

Дані обсерваційного ­дослідження за ­участю осіб із клінічними озна­ками нервозності підтвердили антистресову дію препа­рату без побічних ефектів. Зокрема, підсумковий бал для оцінювання нервозності / занепокоєння зни­зився з 19,0 ± 6,1 на початковому рівні до 7,4 ± 6,8 наприкінці спостере­ження (Hubner et al., 2009).

Результати відкритого проспективного дослідження за ­участю 409 осіб із безсонням віком 18–75 років засвідчили, що 28-денний курс приймання Ньюрексану сприяв значущому (на 2,2 ± 1,6 год) збільшенню тривалості сну та зменшенню денної втоми (Waldschütz and Klein, 2008).

C. J. Davis et al. (2022) до­слід­жували дію Ньюрексану щодо зменшення ознак гострої інсомнії, спричиненої стресом, на тваринній моделі з нейромережами та електрофізіологічними корелятами, які відповідали різним станам безсоння людини. Вказаний препарат, як зазначають дослідники, сприяв швидшому заси­нанню в умовах ­стресу, скоро­ченню часу ­неспання та збільшенню кількості епізодів сну без ­швидких рухів очей порівняно з ­контрольною групою, ­чинив снодійний ефект і зменшував ­ознаки гострого без­соння, ­зумовленого стресом.

За даними рандомізованого по­двійного сліпого контрольованого плацебо дослідження, Ньюрексан® сприяв ­зменшенню функціональної зв’язності пре­фронтальної кори та ­посиленню зв’язку між нею та лівим центромедіальним мигдале­подібним ­тілом у здорових осіб із легким або помірним хронічним стресом, що свідчить про вплив препа­рату на регуляцію емоцій і реакцію на стрес (Chand et al., 2022).

Отже, Ньюрексан® є ефективним засобом для зменшення ­наслідків стресу та поліпшення ­якості сну, який завдяки природним компонентам є безпечним і може застосовуватися для лікування розладів сну в осіб літнього віку.

Підготувала Наталія Купко

 

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2023 Год

Содержание выпуска 9 (145), 2023

  1. Сон як невід’ємна складова фізичного та психічного здоров’я

  2. Недостатній сон — наслідки для здоров’я

  3. Порівняння ефективності двох антидепресантів при лікуванні пацієнтів із помірним і тяжким великим депресивним розладом

  4. Терапевтичний потенціал і перспективи застосування похідного алкалоїду ерголіну в неврологічній практиці

  5. Нові можливості застосування міансерину в клінічній практиці

  6. Первинний хронічний біль як соматизація дистресу

  7. Епізод депресії із коморбідними психічними розладами

  8. Ангедонія та депресивні розлади

  9. Настанови щодо вибору антипсихотичних препаратів для лікування пацієнтів із психотичними симптомами та шизофренією

  10. Жорж Санд і Фридерик Шопен: прекрасні квіти на тонких стеблинках

Содержание выпуска 8 (144), 2023

  1. Психічне здоров’я​ як одне з універсальних прав людини: тенденції, виклики, шляхи подолання проблем

  2. Рання діагностика стрес‑асоційованих невротичних розладів

  3. Лікування інфантильних епілептичних спазмів вігабатрином: старий-новий препарат

  4. Первинна ланка охорони здоров’я: надання найкращої допомоги при ПТСР починається з вас!

  5. Вибір оптимального дозування антидепресанту: зв’язок «доза‑відповідь» у лікуванні великого депресивного розладу

  6. Предиктори, дескриптори та складові емоційного вигорання у лікарів-психіатрів під час війни: взаємозв’язки, комплексна і математична моделі розвитку та прогнозу

  7. Лікування депресії у дорослих з епілепсією

  8. Посттравматичний стрес у дітей та підлітків: розпізнати, зрозуміти, допомогти

  9. Жорж Cанд: вогонь і мармур (психологія інтимного життя мисткині)

Содержание выпуска 6 (142), 2023

  1. Ментальне здоров’я: стійкість і вразливість майбутнього

  2. Діагностика та лікування епілепсії: сучасні тенденції та інструменти

  3. Практичні шляхи вдосконалення допомоги пацієнтам з рідкісними формами епілепсії

  4. Застосування кветіапіну для лікування пацієнтів із поведінковими та психологічними симптомами за деменції

  5. Основні стратегії перемикання антипсихотичних препаратів при лікуванні пацієнтів із психічними розладами

  6. Лікування пацієнтів із гострою фазою великого депресивного розладу

  7. Виклики та перспективи сучасної терапії шизофренії

  8. Психологічна підтримка осіб, схильних до соціального тривожного розладу в періоди надзвичайних ситуацій: пілотне дослі­дження у період пандемії COVID‑19

  9. Оптимізація фармакотерапії пацієнтів із резистентними формами шизофренії

  10. Джек Лондон: «Я завжди був схильний до крайнощів»

Содержание выпуска 1, 2023

  1. Тривожність під час війни: підтримка літніх людей за кризових обставин

  2. Можливості корекції порушень функцій мозку дегенеративного та судинного характеру

  3. Геріатричні синдроми в клінічній практиці

  4. Ведення пацієнтів із деменцією, ускладненою поведінковими та психологічними симптомами

  5. Депресія та больовий синдром у пацієнтів похилого віку із супутніми патологіями

  6. Сучасні можливості фармакотерапії у пацієнтів із деменцією

  7. Мультидисциплінарний підхід в епілептології

  8. Ефективність антидепресантів при лікуванні болю

  9. Розлади сну в осіб похилого віку: фокус на хворобі Паркінсона

  10. Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу

  11. Затяжна реакція горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно‑поведінкова терапія

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций