Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Ментальне здоров’я: стійкість і вразливість майбутнього
-
Діагностика та лікування епілепсії: сучасні тенденції та інструменти
-
Практичні шляхи вдосконалення допомоги пацієнтам з рідкісними формами епілепсії
-
Лікування пацієнтів із гострою фазою великого депресивного розладу
-
Оптимізація фармакотерапії пацієнтів із резистентними формами шизофренії
-
Раздел:
Ментальне здоров’я:
стійкість і вразливість майбутнього
Цінність ментального здоров’я ще не до кінця усвідомлена. Але це, безсумнівно, тема номер один і для України, яка живе в умовах повномасштабної російської агресії, і для світу, який лише за останні роки пережив чимало катастроф. Піклуючись про ментальне здоров’я, ми плекаємо нашу стійкість. Це те, що завжди буде провідником через важкі часи до майбутнього, яке ми створюємо сьогодні.
Усереду, 6 вересня, у Києві відбувся третій Саміт перших леді та джентльменів на тему: «Ментальне здоров’я: стійкість та крихкість майбутнього». Це міжнародна платформа, що об’єднує перших осіб світу та сприяє діалогу та ефективній протидії глобальним гуманітарним викликам шляхом застосування інструментів м’якої сили, партнерства, публічної дипломатії. Місією Саміту є посилення «м’якої сили» перших леді та джентльменів у розв’язанні глобальних проблем людства.
Під час Саміту обговорювали такі теми:
- Сила і слабкість визнавати виклики у сфері ментального здоров’я відкрито, без стигматизації цих проблем.
- Вплив війни на ментальне здоров’я.
- Необхідність надання найвищого пріоритету проєктам у сфері популяризації підтримки ментального здоров’я: підвищення помітності проблеми у суспільстві, промоція грамотності у сфері ментального здоров’я, боротьба зі стигматизацією тощо.
- Ментальне здоров’я сьогоднішніх підлітків — що можливо зробити для того, щоб подбати про ментальне здоров’я молодих осіб, які за 15 років визначатимуть майбутнє людства?
Останнє десятиліття світ стикається з низкою надзвичайно руйнівних викликів, як-от: пандемія, спричинена нею економічна криза, зміна клімату, стихійні лиха, війни (зокрема, повномасштабна війна у Європі, яку розпочала Росія проти України). Ці виклики роблять більш явною непомітну оку вразливістьнашого ментального здоров’я.
За даними соціологічного дослідження, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну приблизно 90 % українців мають щонайменше один із симптомів тривожного розладу. Безліч подібних досліджень, здійснених по всьому світу, доводять очевидне: економічні й політичні потрясіння, хвилі міграції внаслідок військових конфліктів і кліматичні зміни чинять негативний вплив на добробут людства.
Ментальне здоров’я — це не лише відсутність розладів. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), це стан добробуту, у якому людина реалізує свої здібності, може протистояти стресам, продуктивно працювати й робити внесок у життя своєї громади. Власне, ментальне здоров’я — основа якісного життя людини.
Людство сьогодні зазнає багатьох випробувань на міцність, які визначають його майбутнє: це відновлення після пандемії, війна в Україні, природні катаклізми (землетруси в Туреччині й Сирії) і стрімкі кліматичні зміни. Водночас такі інтенсивні кризи продемонстрували ще одну невидиму крихкість, яка потребує захисту: наше ментальне здоров’я. Зокрема, спеціально для Саміту було проведено масштабне соціологічне дослідження щодо ментального здоров’я та ставлення до нього в різних країнах світу, яке на замовлення Саміту здіійснила британська компанія Alligators Digital, що має низку нагород у сфері інноваційних досліджень.
Опитування було здійснено в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» з ініціативи першої леді України за підтримки ВООЗ. Експертну підтримку дослідження забезпечили Координаційний центр із психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України, ГО BRAND UKRAINE та ГО «Безбар’єрність». У дослідженні взяли участь 11 країн у різних регіонах, як-от Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Ізраїль, Німеччина, Польща, США, Туреччина, Україна, Хорватія, Японія. Ці країни разом представляють різноманітні культури, мови й традиції. Серед цих країн є як ті, що зазнавали війни в недалекому минулому, так і ті, що пережили масштабні конфлікти багато десятиліть тому. За його результатами, ментальне здоров’я увійшло до п’ятірки найбільших глобальних викликів майбутнього.
У межах третього Саміту було укладено 25 меморандумів про медичне партнерство. Тобто українські лікарні отримали 25 «побратимів» у різних куточках світу, із якими зможуть співпрацювати та обмінюватися досвідом. Як зазначили учасники заходу, через повномасштабну війну наша медична система потерпає щодня, пошкоджено 1427 медзакладів, а 189 зруйновано. Тому медичні заклади потребують підтримки, щоб розвиватися й надавати якісну допомогу українцям.
Партнерами українських лікувальних установ стали вісім медзакладів із Франції, по два — із Литви, Латвії, Молдови та Північної Македонії, а також провідні лікарні Польщі, Австрії, Данії, Естонії, Ірландії, Швеції, Іспанії, Канади, Ізраїлю та Нідерландів. З українського боку партнерами виступатимуть лікарні Київської, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської, Львівської, Тернопільської, Вінницької, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.
Дитячі лікарні уклали партнерство із закладами Данії, Нідерландів, Ізраїлю, Іспанії, Латвії, Польщі, Франції, реабілітаційні центри — з лікарнями Литви, Латвії та Швеції. Медзаклади, що надають послуги з психічного здоров’я, співпрацюватимуть із лікувальними установами Франції, Північної Македонії та Канади. Університетські та багатопрофільні лікарні уклали партнерство з Австрією, Ірландією, Естонією, Північною Македонією та Молдовою.
Учасники Саміту також обговорили, як війни та конфлікти позначаються на ментальному здоров’ї та чи можливо до цього адаптуватися. За результатами дослідження, проведеного для Саміту, наслідки війни відчувають люди в усьому світі. Вона чинить вплив не лише на тих, хто перебуває безпосередньо в зонах конфлікту. Кожен другий у світі вважає, що війна Росії проти України позначилася на його житті та ментальному здоров’ї.
Опитування відбулося в 11 країнах світу: Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Ізраїлі, Німеччині, Польщі, США, Туреччині, Україні, Хорватії, Японії. Зокрема, 40 % громадян Німеччини, 36 % громадян Польщі, 36 % громадян США відповіли, що будь-яка війна у світі зачіпає і їх.
У межах заходу також обговорили процес цифровізації світу та його наслідки для психіки молоді. Так, за даними соціологічного дослідження, які презентували на Саміті, соцмережі сильніший мають вплив на психологічний стан молоді, ніж на користувачів іншого віку (79 % проти 65 % в інших вікових групах). Попри те, що молоді люди є найактивнішими користувачами соціальних мереж, вони усвідомлюють їхній негативний вплив. Водночас саме соцмережі в період війни дають молоді відчуття зв’язку зі спільнотою та причетності до чогось позитивного (73 %).
Практичним результатом третього Саміту перших леді та джентльменів стане реалізація проєкту медичного партнерства між країнами. Чотирнадцять закордонних міністрів охорони здоров’я долучилися до цієї ініціативи. Власне, програма міжнародного медичного партнерства — це великий крок у цьому напрямі.
Така співпраця передбачає:
- Залучення іноземних фахівців до роботи безпосередньо в Україні.
- Обмін знаннями та досвідом під час стажувань, проведення спільних наукових досліджень, науково-практичних конференцій, освітніх заходів.
- Менторинг та телемедичні консультації. Кращі фахівці, як з одного, так і з іншого боку, зможуть здійснювати огляди пацієнтів за допомогою телемедичних ресурсів.
- Написання спільних заявок на проєктну / дослідницьку діяльність, обмін знеособленими даними для проведення досліджень, написання спільних наукових публікацій.
Загалом захід не обмежився лише проблемами України, він був присвячений благополуччю людей у всьому світі, які постраждали або можуть постраждати внаслідок війни чи інших криз.
Підготувала Лариса Мартинова
За матеріалами www.moz.gov.ua
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2023 Год
Содержание выпуска 10 (146), 2023
Содержание выпуска 9 (145), 2023
Содержание выпуска 8 (144), 2023
-
Психічне здоров’я як одне з універсальних прав людини: тенденції, виклики, шляхи подолання проблем
-
Лікування інфантильних епілептичних спазмів вігабатрином: старий-новий препарат
-
Первинна ланка охорони здоров’я: надання найкращої допомоги при ПТСР починається з вас!
-
Посттравматичний стрес у дітей та підлітків: розпізнати, зрозуміти, допомогти
-
Жорж Cанд: вогонь і мармур (психологія інтимного життя мисткині)
Содержание выпуска 7 (143), 2023
Содержание выпуска 6 (142), 2023
Содержание выпуска 5 (141), 2023
-
Коморбідність великого депресивного розладу та обструктивного апное уві сні
-
Бічний аміотрофічний склероз і лобово-скронева деменція, що супроводжуються конверсійним розладом
-
Рекомендації з лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона: консенсус щодо рухових розладів
-
Фармакотерапія депресії та тривожних розладів у закладах первинної медичної допомоги
Содержание выпуска 4 (140), 2023
-
Діагностика та лікування епілепсії: сучасні тенденції та інструменти
-
Коморбідна тривога в пацієнтів літнього віку з депресією: вибір ефективної фармакотерапії
-
Клінічні рекомендації щодо лікування дорослих онкологічних пацієнтів із тривогою та депресією
-
Управління хронічним болем. Клінічна настанова, основана на доказах
Содержание выпуска 3 (139), 2023
Содержание выпуска 1, 2023
-
Тривожність під час війни: підтримка літніх людей за кризових обставин
-
Можливості корекції порушень функцій мозку дегенеративного та судинного характеру
-
Ведення пацієнтів із деменцією, ускладненою поведінковими та психологічними симптомами
-
Депресія та больовий синдром у пацієнтів похилого віку із супутніми патологіями
-
Розлади сну в осіб похилого віку: фокус на хворобі Паркінсона
-
Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу
-
Затяжна реакція горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно‑поведінкова терапія
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться