Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
ПідписатисяМіжнародний день безпечного інтернету
«Створюй, спілкуйся та поважай: кращий інтернет починається з тобою» — під таким гаслом 5 лютого 2019 року світ відзначав Міжнародний день безпечного інтернету (Safer Internet Day), який був заснований Єврокомісією 2004 року, його традиційно святкують у перший вівторок останнього місяця зими.
Цього року близько 140 країн долучилися до Дня безпечного інтернету, а в Україні понад 1 тис. 240 організацій узяли участь у заходах, присвячених згаданій події. Їх мета — створення безпечного і якісного інформаційного простору для всіх, а особливо — для наймолодших користувачів.
«Діти у все більш ранньому віці починають користуватися глобальною мережею. У деяких країнах діти віком до 15 років користуються інтернетом навіть частіше, ніж дорослі віком від 25 років», — зазначила на прес-конференції координатор Національного комітету Дня безпечного інтернету Олена Черних. Так, за даними організації ЮНІСЕФ (Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй), 2017 року кожен третій користувач Інтернету був молодою людиною віком до 18 років. На глобальному рівні інтернет-користувачами є 70,6 % молодих людей віком від 15 до 24 років (зокрема в Україні 50,2 % дітей віком до 15 років вже є онлайн). За статистикою, в Україні 93,1 % дівчат віком від 15 до 24 років користуються Всесвітньою павутиною (серед хлопців цього віку частка інтернет-користувачів дещо нижча — 87,3 %. Експерт зазначила, що нині в Україні очікують рішення з Брюсселю щодо приєднання нашої країни до загальноєвропейської мережі Центрів безпечного інтернету.
Чим саме може бути небезпечним інтернет? Олена Черних розповіла, що під час освітніх заходів, організованих Національним комітетом Дня безпечного інтернету в Україні, проводили опитування дітей, зокрема ставили запитання про найбільші, на їхню думку, загрози в глобальній мережі. Найчастішими відповідями були: ЧСВ (інтернет-мем, російською «чувство собственной важности»), монетизація контенту на YouTube, хейтери (англ. hate — «ненависть», тобто особи, які висловлюють ненависть чи зневагу).
Крім того, за даними ЮНІСЕФ, перед 90 % українських користувачів інтернету віком від 15 до 24 років постають загрози онлайн-насильства, домагань і кібербулінгу (англ. cyber — «віртуальний» і bully — «хуліган, кривдник») — психологічного терору, цькування в інтернет-просторі.
Відповідно до статистичних даних, від кібербулінгу більше потерпають старші діти, жодна дитина не є захищеною від шкідливого онлайн-контенту, сексуальної експлуатації, насильства та булінгу в інтернет-просторі. Кібербулінг може спричинити серйозну шкоду, оскільки він швидко охоплює широку аудиторію та може залишатися онлайн на невизначений термін, «полюючи» на своїх жертв протягом усього їхнього життя.
Булінг та кібербулінг підживлюють один одного, формуючи замкнене середовище поведінки, що руйнує життя. Жертви кібербулінгу значно частіше вживають алкоголь, наркотики та пропускають школу, ніж інші діти. Імовірніше, що вони будуть гірше навчатися, мати нижчу самооцінку та проблеми зі здоров’ям. У критичних випадках кібербулінг може навіть призводити до самогубств.
На особисті теми з незнайомими людьми в інтернеті спілкується 26 % молоді віком 15–24 років, а близько третини опитуваних цього самого віку зізналися, що про них поширювалась особиста інформація в глобальній мережі без їхньої згоди на те (фото, відео, дописи).
За даними ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй із питань освіти, науки і культури) щодо поширеності кібербулінгу в розвинених країнах, частка дітей та підлітків, які стикаються із цим явищем, становить від 5 до 21 %, і дівчата мають більшу ймовірність постраждати від нього, ніж хлопці.
ЮНІСЕФ нещодавно проводив опитування, яке тривало близько 5 тижнів та охоплювало понад 1 млн молодих осіб із 160 країн, а також серію молодіжних дебатів із хештегом #ЗУПИНИТИнасильство (#ENDviolence Youth Talks). Діти та молодь з усіх куточків світу висловлювали думки про те, що їхні батьки, вчителі та органи влади можуть зробити, аби убезпечити їх.
«Одним із найпотужніших засобів запобігання та протидії булінгу та кібербулінгу вони називали доброту. Діти говорять абсолютно чітко: в інтернеті не залишилося доброти, — наголосила Laura Bill, заступник Голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні. — Саме тому в День безпечного інтернету ЮНІСЕФ слідом за дітьми закликає всіх ставати добрішими онлайн та вживати серйозніших зусиль, щоб інтернет був безпечнішим місцем для всіх».
Зокрема, ЮНІСЕФ планує й надалі впроваджувати ініціативи, до яких будуть залучатися діти, молодь, батьки, вчителі, допомагаючи їм стати відповідальними користувачами інтернету. Вони охоплюватимуть широкий спектр тем, таких як критичне мислення, медіаграмотність та цифрові навички, кібер-гігієна, необхідні для виявлення фальшивих новин і ризиків, що виникають внаслідок створення онлайн-технологій, та боротьби з ними.
«Дорослим варто намагатися дивитися на деякі питання щодо кібербезпеки очима дітей. Я впевнена, що не кожен дорослий у навчальному закладі зараз зможе надати підтримку й допомогу дитині. У нас дуже великий «цифровий розрив». Тому важливо залучати і дітей до тих рішень, які стосуються їх та їхньої безпеки, — зазначила Олена Черних. — Ми, як Центр із кращого інтернету, у співпраці з Інтернет Асоціацією України, Міністерством освіти і науки України та Департаментом кіберполіції зможемо створити Центр безпечного інтернету в Україні, який буде працювати не лише один день у перший вівторок лютого, а щодня».
У рамках програми створення безпечного інтернету Facebook відкрила портал для батьків, який має допомогти їм навчити дітей безпечно користуватися соцмережами. На порталі представлено такі розділи, як «Перші кроки у Facebook», «Правила безпеки», «Поради для батьків» і «Поради експертів».
Стежити за Днем безпечного інтернету та пов’язаними з ним заходами як в Україні, так і у світі, можна за хештегами #SID2018 та #SaferInternetDay у соціальних мережах.
Підготувала Наталія Купко
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2019 Рік
Зміст випуску 1, 2019
-
Обмеження життєдіяльності та соціальна ізоляція у психічно хворих
-
Психофармакотерапія поведінкових і психологічних симптомів у пацієнтів із деменцією
-
Клинические особенности симптомов эпилепсии у пожилых пациентов
-
Біологічно активні препарати в лікуванні порушень пам’яті, пов’язаних із віком
-
Вплив холіну та холіну альфосцерату на запалення в головному мозку
Зміст випуску 10 (111), 2019
-
Надання медико-соціальної допомоги учасникам бойових дій із психотичними розладами
-
Нейробіологічні основи депресії та тривожного розладу: принципи консервативного лікування
-
Тривожні розлади: особливості перебігу, діагностування та лікування
-
Використання антидепресантів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями
Зміст випуску 9 (110), 2019
-
Новые возможности фармакотерапии хронических психогенных болевых синдромов
-
Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання
-
Скринінг та діагностика депресії в умовах первинної ланки охорони здоров’я
-
Возможности холинергической фармакотерапии при хронической ишемии головного мозга
Зміст випуску 8 (109), 2019
-
Ефективна корекція нейрорегуляції при терапії функціонально-органічних розладів нервової системи
-
Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту
-
Інноваційні наукові досягнення: перспективи розвитку дитячої неврології
-
Настанови щодо фармакотерапії шизофренії та супутніх психозів
Зміст випуску 7 (108), 2019
-
Оновлені результати досліджень ефективності та безпеки окрелізумабу при розсіяному склерозі
-
Медикаментозне лікування захворювань, спричинених недостатністю дофамінергічної системи
-
Когнитивные и поведенческие нарушения у детей с эпилептическим статусом медленного сна
-
Функціональні розлади шлунково-кишкового тракту в дітей із розладами аутистичного спектра
-
Рекомендації щодо діагностики, терапії та надання підтримки пацієнтам із деменцією
Зміст випуску 6 (107), 2019
-
Порядок застосування методів психологічної і психотерапевтичної допомоги
-
Когнітивна дисфункція при хворобі Альцгеймера: оцінка ефективності препаратів
-
Парасомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Церебрум композитум H: патогенетичні біорегуляційні можливості в дитячій неврології
-
Порівняльна ефективність ін’єкційних антипсихотичних препаратів другого покоління
Зміст випуску 5 (106), 2019
Зміст випуску 4 (105), 2019
-
Нейропсихофармакологія: обмін досвідом у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків
-
Оптимізація терапії пацієнтів із великим депресивним розладом і порушеннями функціонування
-
Розлад харчової поведінки Піка: розуміння природи і методи втручання
-
Центральні та периферичні ефекти диклофенаку при лікуванні хронічного м’язово-скелетного болю
-
Вплив холіну на розвиток розладів сну та патогенез хвороби Альцгеймера
Зміст випуску 3 (104), 2019
-
Всесвітній день поширення інформації про проблеми аутизму: можливість більше дізнатися та допомогти
-
Порушення рухових функцій при розладах аутистичного спектра у дітей
-
Настанови щодо фармакотерапії пацієнтів із розсіяним склерозом
-
Рекомендації щодо ведення осіб із посттравматичним стресовим розладом
-
Ефективність комбінованої терапії мемантином і донепезилом у пацієнтів із хворобою Альцгеймера
Зміст випуску 2 (103), 2019
Зміст випуску 1 (102), 2019
-
Система охорони психічного здоров’я в Україні: сучасні реалії та перспективи
-
Основні концепції реабілітаційної допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності
-
Розлади аутистичного спектра: чинники ризику, особливості діагностики та терапії
-
Инсомнии: критерии постановки диагноза и клинические особенности у взрослых пациентов
-
Суїцидальна поведінка та самоушкодження: організаційні заходи
-
Смешанные состояния при биполярном расстройстве: современные представления и подходы к терапии
-
Применение комбинации диклофенака и комплекса витаминов В у пациентов с острой болью в пояснице
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися