Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Реабілітація військовослужбовців
-
Эпилептический статус: эффективность и безопасность инъекционной формы вальпроата
-
Руководство по лечению депрессии у взрослых и пациентов пожилого возраста
-
Рекомендации по лечению синдрома беспокойных ног и синдрома периодических движений конечностей
-
Предикторы терапевтического ответа при лечении большого депрессивного расстройства кветиапином XR
-
Влияние зипразидона на факторы риска развития метаболического синдрома
-
Розділ:
Реабілітація військовослужбовців
Проблема реабілітації та збереження працездатності осіб, що брали участь у бойових діях, сьогодні залишається актуальною. Повертаючись у мирне життя, майже кожен військовослужбовець потребує психологічної реабілітації. Відсутність своєчасної кваліфікованої психологічної допомоги може призвести до серйозних негативних наслідків як для самого учасника бойових дій та його рідних, так і для суспільства в цілому. На жаль, у діючій військово-медичній доктрині дуже мало уваги приділяється психологічній реабілітації бійців. Алгоритми її застарілі і не враховують особливостей сьогодення. Однак в Україні існує розвинута мережа госпіталів для ветеранів Великої Вітчизняної війни. А відповідно до внесених змін до ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статус учасника бойових дій надається особам, які брали участь у антитерористичній операції, а отже вони відносяться до категорії осіб, які мають право отримувати медичну допомогу у госпіталях для ветеранів війни. Головною структурою у системі госпіталів є національний заклад – Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни, фахівці якого надають висококваліфіковану стаціонарну медичну допомогу.
«Дуже важливими є своєчасність, комплексність і безперервність процесу реабілітації…»
Як зазначив Юрій Олександрович Гріненко, директор Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, на сьогодні у закладі функціонує 12 відділень, в яких надається стаціонарна допомога: кардіологічне, неврологічне, терапевтичне, пульмонологічне, хірургічне, неврологічне відділення відновного лікування пацієнтів із захворюваннями і травмами центральної та периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату. Також працюють відділення інтенсивної терапії, консультативно-діагностичне, стоматологічне, бальнеофізіотерапевтичне, відділення функціональної діагностики, кабінет лікувальної фізкультури і лабораторія. У консультативно-діагностичному відділенні проводяться консультації лікарями 17 спеціальностей, працюють ендоскопічний, офтальмологічний, рентгенологічний кабінети.
Організація процесу реабілітації учасників антитерористичної операції (АТО) у центрі розпочалася ще з листопада 2014 р. Серед досягнень минулого року Юрій Олександрович називає створення двох нових відділень, які значно підсилили ефективність лікувальних інтервенцій і врахували потреби сьогодення. Адже дуже важливим є своєчасність, комплексність та безперервність процесу реабілітації, а для цього необхідно створити якісну індивідуальну програму реабілітації, яка б допомагала вирішити всі проблеми зі здоров’ям і розпочиналася відразу після виведення пацієнта із реанімаційного відділення.
Так, з січня 2015 р. для лікування бійців було відкрито неврологічне відділення відновного лікування хворих із захворюваннями і травмами центральної та периферичної нервової системи й опорно-рухового апарату, яке розраховане на 35 ліжок. В листопаді минулого року в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни розпочало розпочало роботу відділення медико-психологічної реабілітації, основним завданням якого є надання кваліфікованої медичної, психотерапевтичної та психологічної допомоги учасникам АТО, своєчасна і правильна діагностика кризового стану, відновлення та корекція порушених психічних функцій бійців.
Серед проблем, які стоять на перешкоді надання якісної своєчасної психологічної реабілітації, Юрій Олександрович називає відсутність адаптованих національних алгоритмів надання допомоги бійцям із симптомами посттравматичного стресового розладу та брак кваліфікованих психіатрів і психологів. Відділення медико-психологічної реабілітації було організовано при активній підтримці співробітників Українського науково-дослідного інституту соціальної, судової психіатрії та наркології МОЗ України (УНДІ ССПН) на чолі з директором Іриною Яківною Пінчук. Співпраця і надалі продовжується: сформовано нові цілі, відбувається спільний пошук шляхів їх вирішення.
За 2015 р. у закладі було проліковано більше 9 тисяч профільних пацієнтів, з них більше 1 тисячі бійців АТО та 8 тисяч ветеранів з усіх регіонів України. «Ми зуміли зробити реабілітацію комплексною, залучити до надання допомоги психологів та фізичних реабілітологів, напрацьовані методики та методи реабілітації. Нам вдалося відповідно до виділених державою коштів гідно організувати належний рівень харчування і лікування. Але найважливішим досягненням є те, що практично всі наші пацієнти залишились задоволеними від перебування у центрі. Досить великий відсоток бійців АТО приїжджають до нас повторно, тому що відчувають ефективність реабілітації та шанобливе, чуйне ставлення колективу», – підкреслив директор Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни Ю.О. Гріненко.
«Важливим є найскоріше повернення хворої людини до повноцінного психосоціального життя та найбільш повне відновлення втраченої працездатності»
Директор Українського науково-дослідного інституту соціальної, судової психіатрії та наркології МОЗ України (УНДІ ССПН) Ірина Яківна Пінчук наголосила, що військовослужбовці, які залишаються на передовій, і ті, які повертаються із зони АТО, досить часто поряд з фізичними мають й психічні травми, які зазвичай набагато серйозніші, ніж поранення. Враховуючи вимоги часу, з жовтня 2014 р. співробітниками нашого інституту спільно з Українським державним медико-соціальним центром ветеранів війни було розпочато роботу з вивчення психоемоційного стану військовослужбовців, учасників АТО на сході України.
Мультидисциплінарна бригада УНДІ ССПН протягом тривалого часу проводила консультативні виїзди та консультації військовослужбовців, які знаходились на лікуванні в медико-соціальному центрі. Для ознайомлення з клінічними проявами посттравматичних стресових розладів, а також надання психолого-психіатричної допомоги військовослужбовцям професори та доцентаи інституту прочитали курс лекцій для медичного персоналу центру.
Ми поставили за мету зробити внесок у справу, яка стосується турботи про психічне здоров’я військовослужбовців, демобілізованих, членів їх сімей, а також членів сімей загиблих захисників України, а саме допомогти організувати психіатричне відділення – центр психологічної реабілітації та лікування у структурі Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни.
Після узагальнення отриманих у ході роботи даних спільно з організаційно-методичним відділом центру був розроблений «Індивідуальний план реабілітаційних заходів пацієнта УДМСЦВВ», що включає: лабораторне та функціональне обстеження для визначення стану пацієнтів на початок реабілітації; соматичну реабілітацію із застосуванням медикаментів, фізичних засобів – психотерапевтичну та психологічну реабілітацію, під час якої психологи, психіатри проводять психокорекцію стану пацієнта.
Кінцевим результатом спільного співробітництва між УНДІ ССПН та Українським державним медико-соціальним центром ветеранів війни стало створення першого в Україні відділення кризових станів. Розроблено штатний розклад, положення про відділення, показання для скерування до відділення тощо. Протягом усього періоду перебування бійця у відділенні здійснюється оцінка і моніторинг лікувально-реабілітаційного процесу. Якщо відсутній або недостатній ефект від запропонованих заходів, проводиться перегляд клінічного випадку, розглядаються можливі перешкоди у процесі лікування та впроваджуються відповідні стратегії. Отримані результати наочно довели, що на сьогодні вже не є актуальною реабілітація тільки фізичного стану пацієнтів, оскільки без врахування психологічного статусу особи, її соціальної адаптації неможливо говорити про повноцінне функціонування особистості.
Проведення реабілітаційних заходів у військовослужбовців має свої особливості, оскільки після участі в бойових діях, які супроводжувалися величезним фізичним і психологічним навантаженням, породжуючи потужний бойовий стрес, демобілізовані бійці, повертаючись додому, зазначають, що їх психіка виявляється непристосованою до мирного життя, стандартних цінностей суспільства, оцінки мирними громадянами пережитих ветераном військових подій та ін. Так, можлива як додаткова психотравматизація, так і виникнення у військовослужбовців неприйняття існуючих соціальних цінностей, розвитку асоціальних форм поведінки та ін.
Останнім часом багато говорять про недосконалість українського законодавства в галузі охорони здоров’я військовослужбовців. Ефективність і недоліки будь-яких законів виявляються тільки в практичному застосуванні, тому не дивно, що військові події в Україні постійно ставлять на порядок денний нові законодавчі виклики і проблеми. Тим не менш, наш уряд, міністерства та відомства, активно намагаються вирішити виникаючі проблеми, зокрема що стосуються питань психологічної реабілітації військовослужбовців, які на собі відчули вплив потужного психотравмуючого фактора, ім’я якому – війна.
Правовими підставами для нашої роботи були нормативні документи:
1. Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Розділ 1, ст. 1).
2. Указ Президента України від 18.03.2015 № 150/2015 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції» (п. 1, підпункт 8).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 221 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо психологічної реабілітації постраждалих учасників антитерористичної операції».
4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 359-р «Про затвердження Плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції» (п. 2).
5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я».
6. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.2015 № 351 «Про затвердження Плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції» (п. 11).
7. Наказ командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2012 № 531 «Про подальший розвиток психологічної служби внутрішніх військ МВС України».
8. Наказ командувача національної гвардії України від 25.09.2014 № 303 «Про вдосконалення організації морально-психологічного забезпечення участі військових частин (підрозділів) Національної гвардії України в проведенні заходів антитерористичної операції».
Підготувала Тетяна Ільницька
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2016 Рік
Зміст випуску 2-1, 2016
-
Психосоматична коморбідність і якість життя у пацієнтів похилого віку
-
Психологічні особливості соціалізації та самореалізації людей похилого віку
-
Применение мемантина гидрохлорида для лечения различных подтипов деменции
-
Психосоматичний підхід до порушень вегетативної нервової системи у загальній лікарській практиці
-
Тревожно-депрессивные расстройства при неврозах и проблема выбора лекарственного средства
Зміст випуску 10 (84), 2016
Зміст випуску 9 (83), 2016
Зміст випуску 8 (82), 2016
-
Когнитивные нарушения у пациентов с психической и неврологической патологией
-
Кветиапин XR: нейробиология и место в терапии психических расстройств
-
Використання атипових нейролептиків у практичній діяльності сімейного лікаря
-
Руководство по лечению биполярного аффективного расстройства
-
Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода
Зміст випуску 7 (81), 2016
-
Спільнотні служби охорони психічного здоров’я – неминуча реальність України
-
Надання допомоги пацієнтам з депресією: труднощі імплементації клінічних настанов
-
Принципи терапії та діагностики біполярного афективного розладу
-
Применение антипсихотических препаратов: клинические рекомендации для врачей общей практики
-
Застосування кветіапіну в комбінації з антидепресантами для лікування пацієнтів з депресією
-
Проблемні питання психофармакотерапії посттравматичного стресового розладу
-
Церебрум композитум Н: патогенетические биорегуляционные возможности в детской неврологии
Зміст випуску 6 (80), 2016
-
Роль та місце психіатричної допомоги у структурі госпітальних округів
-
Нейропсихофармакология психических расстройств в детском и подростковом возрасте
-
Эффективность комбинированной терапии деменции альцгеймеровского типа мемантином и донепезилом
-
Ефективність та безпека метилкобаламіну у хворих із хронічним болем у попереку
-
Траумель С: патогенетические биорегуляционные возможности в неврологии
Зміст випуску 5 (79), 2016
Зміст випуску 4 (78), 2016
-
Від спеціалізованої психіатричної допомоги до системи охорони психічного здоров’я
-
Современные возможности и достижения в профилактике и терапии инсульта
-
Особенности лечения болевой формы диабетической полинейропатии
-
Стабилизаторы настроения в лечении биполярного аффективного расстройства
-
Диагностика и тактика лечения генерализованного тревожного и панического расстройств у взрослых
-
Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад
Зміст випуску 3 (77), 2016
Зміст випуску 2 (76), 2016
-
Границы профессиональной компетенции детского психиатра в Украине
-
Венлафаксин XR в купировании болевого синдрома при депрессии
-
Радикулопатії та безсимптомні грижі хребта: диференційна діагностика і лікування
-
Остеохондроз: патогенетические биорегуляционные возможности применения Дискус композитум
-
Риск сердечно-сосудистых событий у пациентов, принимающих целекоксиб
-
Эффективность и переносимость леветирацетама в лечении эпилепсии у детей
-
Применение прегабалина при генерализованном тревожном расстройстве у взрослых
-
Місце епілепсій у структурі психічних та нервових хвороб серед населення України в 2014 році
Зміст випуску 1 (75), 2016
-
Эпилептический статус: эффективность и безопасность инъекционной формы вальпроата
-
Руководство по лечению депрессии у взрослых и пациентов пожилого возраста
-
Рекомендации по лечению синдрома беспокойных ног и синдрома периодических движений конечностей
-
Предикторы терапевтического ответа при лечении большого депрессивного расстройства кветиапином XR
-
Влияние зипразидона на факторы риска развития метаболического синдрома
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися