Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися-
Юрій Гріненко: «Наша головна мета – створити заклад з комплексним безперервним підходом до процесу реабілітації»
-
Границы профессиональной компетенции детского психиатра в Украине
-
Венлафаксин XR в купировании болевого синдрома при депрессии
-
Радикулопатії та безсимптомні грижі хребта: диференційна діагностика і лікування
-
Остеохондроз: патогенетические биорегуляционные возможности применения Дискус композитум
-
Риск сердечно-сосудистых событий у пациентов, принимающих целекоксиб
-
Эффективность и переносимость леветирацетама в лечении эпилепсии у детей
-
Применение прегабалина при генерализованном тревожном расстройстве у взрослых
-
Місце епілепсій у структурі психічних та нервових хвороб серед населення України в 2014 році
Юрій Гріненко: «Наша головна мета – створити заклад з комплексним безперервним підходом до процесу реабілітації»
Реабілітація військовослужбовців, збереження їх працездатності і відновлення втрачених функцій вже тривалий час є актуальним питанням в Україні. Однак тільки фізична реабілітація не може забезпечити повноцінне повернення демобілізованих бійців до мирного життя. Адже майже завжди в учасників бойових дій поряд з фізичною травмою наявна стресова реакція організму в тому чи іншому вигляді. Проте військовослужбовці не завжди готові цілеспрямовано звертатися за допомогою до психіатра чи психолога. У таких випадках досить ефективною може бути безперервна комплексна реабілітація, надання якої зосереджене в одному лікувальному закладі. На сьогодні такою установою може бути Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни. З проханням докладніше розповісти про роботу закладу ми звернулися до директора медико-соціального центру, кандидата медичних наук Юрія Олександровича Гріненко.
– Юрію Олександровичу, розкажіть, будь ласка, про історію створення Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни?
– Госпіталь засновано в серпні 1974 року, відповідно до рішення Ради Міністрів України про створення спеціального лікувального закладу для інвалідів війни. 31 березня 1975 року за наказом Міністра охорони здоров’я (МОЗ) України був створений Республіканський госпіталь для інвалідів війни, який став новим медичним закладом відновлюючого типу.
Своїх перших пацієнтів госпіталь прийняв 2 лютого 1976 року. На той час було підготовлено і відкрито перший корпус з п’ятьма лікувальними відділеннями та необхідними медичними кабінетами. З 1 січня 1977 року запрацював другий лікувальний корпус, а в 1980 році – третій.
У жовтні 1992 року у зв’язку з проголошенням Незалежності України за наказом МОЗ України заклад було перейменовано на Український госпіталь для інвалідів війни. Указом Президента України від 23 травня 1996 року госпіталю було надано статус національного і рекомендовано надалі іменувати його Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни. Крім того, госпіталь перебуває під патронатом Президента України.
Наш заклад є мультидисциплінарним реабілітаційним центром, де проводиться медична, фізична та психологічна реабілітація. Адже дуже важливо, щоб реабілітація була своєчасна, комплексна і безперервна. |
– Що представляє собою структура Українського державного медико-соціального центру?
– Наразі в Україні функціонує 29 госпіталів ветеранів війни з загальною кількістю ліжко-місць – 6700. Наш госпіталь є центральним в усій мережі госпіталів і найбільшим серед лікарень. Він розрахований на 600 ліжок. Щорічно в нашому медико-соціальному центрі проходять лікування та реабілітацію 9000 ветеранів війни з усіх регіонів України незалежно від часу військових подій.
Стаціонарна медична та реабілітаційна допомога надається у 12 лікувальних відділеннях: кардіологічних, неврологічних, терапевтичних, пульмонологічному, хірургічному, неврологічному відділенні відновного лікування хворих із захворюваннями та травмами центральної й периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату, а також у відділенні медико-психологічної реабілітації.
Наш заклад є мультидисциплінарним реабілітаційним центром, де проводиться медична, фізична та психологічна реабілітація. Адже дуже важливо, щоб реабілітація була своєчасна, комплексна і безперервна. Протягом всього періоду перебування бійців у медикосоціальному центрі здійснюється оцінка і моніторинг лікувально-діагностичного процесу. У госпіталі функціонують консультативно-діагностичне, стоматологічне, бальнеофізіотерапевтичне відділення, відділення фізичної реабілітації, функціональної діагностики та клініко-діагностична лабораторія. У консультативно‑діагностичному відділенні проводяться консультації лікарями більше ніж десяти спеціальностей, працюють діагностичні кабінети: ендоскопічний, ультразвукового обстеження, офтальмологічний, рентгенологічний, комп’ютерної томографії.
– Розкажіть, будь ласка, хто має право на лікування в Центрі?
– Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни надає необхідну лікувальну та реабілітаційну допомогу ветеранам війни, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Це ветерани Другої світової війни та бойових дій в інших гарячих точках радянських часів. Слава Богу, що в Україні 69 років війни не було, і останні, хто брав участь у бойових діях 25 років тому, були воїни‑афганці.
Однак з 2014 року, після початку антитерористичної операції (АТО) на сході України, спеціалізація медико‑соціального центру була дещо розширена, адже гостро постала проблема реабілітації учасників АТО. Так, на лікування в госпіталі мають право:
• учасники АТО, які є пацієнтами відомчих госпіталів за рішенням військово-лікарської комісії (ВЛК) відповідно до стану здоров’я з обов’язковим оформленням належних документів (направлення за підписом начальника госпіталю, виписний (перевідний) епікриз, довідки військово-лікарської комісії, посвідчення особи військовослужбовця);
• учасники АТО, що продовжують службу в армії, Міністерстві внутрішніх справ, Службі безпеки України, за направленням відомчого госпіталю за наявності вищезазначених документів;
• учасники АТО – військовослужбовці, виписані з відомчого госпіталю і визнані непридатними до військової служби до отримання статусу учасника бойових дій (УБД) за направленням військового комісара за місцем призову на підставі виписного епікризу із військового госпіталю, довідки військово-лікарської комісії, посвідчення особи військовослужбовця, довідки, що підтверджує участь в АТО;
• учасники АТО – військовослужбовці у період відпустки у разі погіршення стану здоров’я, які звернулися в територіальний відомчий госпіталь (підставою є довідка про стан здоров’я з медичного закладу загальної мережі та направлення військового комісара за місцем призову), в якому вирішується подальший маршрут лікування і реабілітації;
• учасники АТО, що отримали посвідчення учасника бойових дій в порядку, визначеному постановою КМУ від 20 серпня 2014 року №413, які звернулися в обласний госпіталь ветеранів війни за місцем проживання (лікарсько-відбіркова комісія госпіталю) з метою отримання направлення для проходження лікування і реабілітації в Центрі. При цьому направлення відомчого госпіталю або направлення військового комісара не оформляється.
• учасники АТО, демобілізовані до отримання статусу УБД, у разі погіршення стану здоров’я, можуть направлятися в госпіталі ветеранів війни військовим комісаром за місцем призову за наявності таких документів: довідка про участь в АТО, направлення військового комісара, військовий квиток, виписний епікриз (за наявності), довідка військово-лікарської комісії (за наявності).
Станом на 1 лютого 2016 року в мережі госпіталів ветеранів війни по всій Україні вже пройшли реабілітацію близько 7800 учасників АТО. 600 бійців ще перебувають на лікуванні. У нашому госпіталі проведено реабілітацію більше 1100 військовослужбовців.
Госпіталізація хворих на лікування та реабілітацію в Центрі проводиться за медичними показаннями, визначеними МОЗ України, лікувально-профілактичними установами на місцях відповідно до плану госпіталізації. |
– А як можна отримати направлення на лікування в медико-соціальний центр, куди слід звернутися?
– Госпіталізація хворих на лікування та реабілітацію в Центрі проводиться за медичними показаннями, визначеними МОЗ України, лікувально-профілактичними установами на місцях відповідно до плану госпіталізації. Підставою для госпіталізації є направлення встановленого зразка, затверджене МОЗ. Перевага при цьому надається інвалідам війни й учасникам бойових дій.
Кожен боєць АТО, який отримав статус учасника АТО і демобілізувався, має право на «путівку» в наш заклад через обласні госпіталі ветеранів війни за місцем проживання або за безпосереднім зверненням до медико-соціального центру. Процедура вкрай проста – потрібно лише прийти в обласний госпіталь ветеранів війни і стати на облік, зазначивши, що бажаєте одержувати медичну допомогу саме таким чином. У разі потреби можна це зробити лише зателефонувавши.
...тільки фізична реабілітація пацієнта, без врахування психологічного статусу, його соціальної адаптації, не є достатньою для повноцінного соціального функціонування людини. |
– Чи відбулися якісь зміни в роботі центру останнім часом, враховуючи потреби сьогодення?
– З самого початку наш госпіталь був створений як реабілітаційний заклад, однак та реабілітація, яка надавалася воїнам різних часів, була дещо іншою ніж та, якої потребують на сьогодні воїни АТО. З військових госпіталів до нас потрапляють бійці з різним характером травм та ушкоджень. До 60% – це ураження верхніх і нижніх кінцівок та суглобів, 30-35% – ураження голови та шиї. Тому особливу увагу наші лікарі приділяють центральній та периферичній нервовій системі й опорно-руховому апарату. Однак тільки фізична реабілітація пацієнта, без врахування психологічного статусу, його соціальної адаптації, не є достатньою для відновлення повноцінного соціального функціонування людини.
Варто зазначити, що серед усіх демобілізованих військовослужбовців, котрі звернулися до установ охорони здоров’я, 54% потребують медичної реабілітації, до 30% – фізичної, і понад 80% – психологічної. Тобто, психологічну реабілітацію має пройти практично кожен боєць. Психологічна травма виникає у будь-який момент, пов’язаний із загрозою життю людини. На війні такі випадки невід’ємні. Майже у кожного бійця відмічаються прояви посттравматичного стресового розладу (ПТСР). У когось більш агресивно, більш активно – гостра реакція на стресові фактори, а у когось – реакції сповільненого типу. Тобто ПТСР має багато граней і його прояви залежать від преморбідного стану людини, при цьому розлад асоційований з можливими негативними наслідками.
Зорієнтувавшись у потребах, ми вдосконалили, приміром, хірургічне відділення, яке сьогодні відповідає сучасним вимогам. Тепер маємо змогу клінічно повноцінно вести хворого з хірургічною патологією. Водночас продовжуємо працювати над вдосконаленням процесу реабілітації. Нещодавно наш госпіталь з робочим візитом відвідав ізраїльський лікар, радник Міністерства закордонних справ Ізраїлю з питань охорони здоров’я Йоссеф Барац. Він ознайомився з діяльністю закладу, поділився своїм досвідом організації безперервного і комплексного процесу реабілітації та надав схвальні відгуки щодо нашої роботи.
Одне з останніх нововведень – це створення відділення медико-психологічної реабілітації. У відділенні надається допомога бійцям, котрі мають психологічні й психіатричні проблеми на фоні перенесеного бойового стресу, тяжких втрат, сильних емоційних навантажень, розладів адаптації, з порушеннями, що виникли після перенесених черепно-мозкових травм. Це ті бійці, які потребують розуміння, душевного тепла та висококваліфікованої підтримки спеціалістів.
Ми активно використовуємо такий популярний і дієвий вид психотерапії та психологічної корекції, як арт-терапія. Це методика лікування за допомогою художньої творчості, яка сьогодні вважається одним із найбільш м’яких, але ефективних методів, що використовуються в роботі психологами і психотерапевтами. Арт-терапію застосовують у багатьох лікувальних закладах для пацієнтів, що страждають на психічні розлади. Цей вид лікування сприяє зміні ставлення до пацієнта, вивченню його здібностей, що дає можливість останньому швидше виходити із хворобливого стану. Бійці мають можливість виразити свої емоції, думки та ідеї на полотні, додатково реалізуватися, що сприяє їх поверненню у мирне повсякденне життя через мистецтво.
Нажаль, мало психологів мають необхідну кваліфікацію і досвід роботи з посттравматичним стресовим розладом, адже проведення психологічної реабілітації у військовослужбовців має низку особливостей. |
– Які перешкоди є в налагодженні більш ефективної роботи госпіталю і які шляхи їх вирішення?
– Величезною проблемою є брак кваліфікованих кадрів. Так, нині у нас лише 4 фізіотерапевта, однак ми працюємо над збільшенням кількості спеціалістів. В МОЗ України ведеться робота щодо введення самостійної медичної спеціальності «фізичний реабілітолог» на законодавчому рівні. Для прикладу, у військовому госпіталі Чикаго на 500 ліжок – 145 фізичних терапевтів.
Також є потреба в психологах, психіатрах та лікарях інших спеціальностей. Нажаль, мало психологів мають необхідну кваліфікацію і досвід роботи з посттравматичним стресовим розладом, адже проведення психологічної реабілітації у військовослужбовців має низку особливостей. Наявних людських ресурсів недостатньо для існуючих обсягів роботи в нашому Центрі.
Ще одна проблема – це брак додаткового спеціального обладнання. Нам не вистачає сучасних приладів для кінезітерапії та проведення оперативного втручання лікарем-травматологом – артроскопу з повним набором потрібного устаткування, а ще тренажерів для активно‑пасивної реабілітації верхніх і нижніх кінцівок.
Ми сподіваємося на підтримку держави, адже реабілітація бійців АТО – нагальне питання для всієї країни. Крім того, ми дуже вдячні нашим іноземним партнерам, які цікавляться діяльністю госпіталю і допомагають у вирішенні певних проблем. Тільки за минулий рік Центр відвідали близько десяти іноземних делегацій, у тому числі ВООЗ і НАТО. На базі Центру фахівці військового госпіталю США проводили всеукраїнський тренінг з фізичної реабілітації. Наприкінці минулого року Народний депутат України, керівник Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець передала госпіталю експериментальний реабілітаційний тренажер-стенд для ерготерапії з метою повернення життєво необхідних навичок – відновлення функцій кисті і пальців рук.
Нам дуже не вистачає уваги і підтримки із сторони засобів масової інформації. Бійці просто не знають, куди звертатися. Та й не всі спеціалісти знають порядок направлення учасників бойових дій на лікування та реабілітацію. Це питання потребує більшого висвітлення і донесення інформації до суспільства.
...найбільшим нашим досягненням є те, що більшості пацієнтам ми змогли допомогти, і вони залишилися задоволеними від перебування в Українському державному медико-соціальному-центрі ветеранів війни. |
– Про що мрієте, які плани на майбутнє?
– Я сподіваюсь, що найближчим часом Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни стане еталонним закладом з реабілітації інвалідів війни та учасників бойових дій в Україні. Ми активно працюємо над оновленням матеріально-технічної бази, медичний персонал бере активну участь у тренінгах та семінарах щодо опанування новітніх методик фізичної і психологічної реабілітації. Наша головна мета – створити заклад з комплексним безперервним підходом до реабілітаційного процесу.
Обласні госпіталі ветеранів війни мають стати своєрідними обласними центрами з надання реабілітаційної допомоги учасникам АТО – інформаційними, аналітичними, координаційними, лікувальними. Деякі госпіталі вже активно долучилися до роботи і виконують такі функції. Серед них Кіровоградський, Черкаський, Кременчуцький, Львівський, Рівненський, Вінницький, Київський та Волинський обласні госпіталі.
Все ж таки, не зважаючи ні на що, ми вже досягли певних успіхів, зумівши досить швидко переорієнтуватися на потреби сьогодення. Поставивши за мету зробити реабілітацію комплексною, ми залучили до роботи психологів і фізичних реабілітологів, напрацювали певні нові методики та методи реабілітації. А найбільшим нашим досягненням є те, що більшості пацієнтам ми змогли допомогти, і вони залишилися задоволеними від перебування в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни.
У нас попереду ще багато роботи. Запрошуємо спеціалістів для обміну досвідом та інформацією.
Підготувала Тетяна Ільницька
Додаткову інформацію про роботу УДМСЦВВ можна отримати за адресою:
вул. Лісова, 2,
с. Циблі, Переяслав-Хмельницький р-н,
Київська область, 08455
Тел.: +38 (045) 675-28-94
www.veteranshalth.com
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2016 Рік
Зміст випуску 2-1, 2016
-
Психосоматична коморбідність і якість життя у пацієнтів похилого віку
-
Психологічні особливості соціалізації та самореалізації людей похилого віку
-
Применение мемантина гидрохлорида для лечения различных подтипов деменции
-
Психосоматичний підхід до порушень вегетативної нервової системи у загальній лікарській практиці
-
Тревожно-депрессивные расстройства при неврозах и проблема выбора лекарственного средства
Зміст випуску 10 (84), 2016
Зміст випуску 9 (83), 2016
Зміст випуску 8 (82), 2016
-
Когнитивные нарушения у пациентов с психической и неврологической патологией
-
Кветиапин XR: нейробиология и место в терапии психических расстройств
-
Використання атипових нейролептиків у практичній діяльності сімейного лікаря
-
Руководство по лечению биполярного аффективного расстройства
-
Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода
Зміст випуску 7 (81), 2016
-
Спільнотні служби охорони психічного здоров’я – неминуча реальність України
-
Надання допомоги пацієнтам з депресією: труднощі імплементації клінічних настанов
-
Принципи терапії та діагностики біполярного афективного розладу
-
Применение антипсихотических препаратов: клинические рекомендации для врачей общей практики
-
Застосування кветіапіну в комбінації з антидепресантами для лікування пацієнтів з депресією
-
Проблемні питання психофармакотерапії посттравматичного стресового розладу
-
Церебрум композитум Н: патогенетические биорегуляционные возможности в детской неврологии
Зміст випуску 6 (80), 2016
-
Роль та місце психіатричної допомоги у структурі госпітальних округів
-
Нейропсихофармакология психических расстройств в детском и подростковом возрасте
-
Эффективность комбинированной терапии деменции альцгеймеровского типа мемантином и донепезилом
-
Ефективність та безпека метилкобаламіну у хворих із хронічним болем у попереку
-
Траумель С: патогенетические биорегуляционные возможности в неврологии
Зміст випуску 5 (79), 2016
Зміст випуску 4 (78), 2016
-
Від спеціалізованої психіатричної допомоги до системи охорони психічного здоров’я
-
Современные возможности и достижения в профилактике и терапии инсульта
-
Особенности лечения болевой формы диабетической полинейропатии
-
Стабилизаторы настроения в лечении биполярного аффективного расстройства
-
Диагностика и тактика лечения генерализованного тревожного и панического расстройств у взрослых
-
Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад
Зміст випуску 3 (77), 2016
Зміст випуску 2 (76), 2016
-
Границы профессиональной компетенции детского психиатра в Украине
-
Венлафаксин XR в купировании болевого синдрома при депрессии
-
Радикулопатії та безсимптомні грижі хребта: диференційна діагностика і лікування
-
Остеохондроз: патогенетические биорегуляционные возможности применения Дискус композитум
-
Риск сердечно-сосудистых событий у пациентов, принимающих целекоксиб
-
Эффективность и переносимость леветирацетама в лечении эпилепсии у детей
-
Применение прегабалина при генерализованном тревожном расстройстве у взрослых
-
Місце епілепсій у структурі психічних та нервових хвороб серед населення України в 2014 році
Зміст випуску 1 (75), 2016
-
Эпилептический статус: эффективность и безопасность инъекционной формы вальпроата
-
Руководство по лечению депрессии у взрослых и пациентов пожилого возраста
-
Рекомендации по лечению синдрома беспокойных ног и синдрома периодических движений конечностей
-
Предикторы терапевтического ответа при лечении большого депрессивного расстройства кветиапином XR
-
Влияние зипразидона на факторы риска развития метаболического синдрома
Випуски поточного року
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися