Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
статья в PDF-формате

Посттравматичні неврологічні порушення — біорегуляційний підхід до лікування

Лікування пацієнтів із неврологічними патологіями, ­зокрема пов’язаними з травмами, ускладнене важкою доступністю центральної нервової системи (ЦНС) для багатьох препаратів за ­неушкодженого гемато­енцефалічного бар’єру, недостатньо вивченим пато­генезом цих захворювань, неможли­вістю одно­часного впливу на всі його ланки, несумісністю окремих лікарських засобів, побічними ­реакціями та індивідуальною чутливістю, а ­також ­потребою в застосу­ванні широкого ­арсе­налу медпрепаратів (Соколова, 2006).

Це зумов­лює доцільність ­поєднання в ліку­ванні паці­єнтів із неврологічними захворюван­нями ­загальноприйнятого (алопатичного) ­напряму та біорегуляційної тера­пії, в ­основі якої — оцінювання здатності орга­нізму хворого до авторегуляції фізіологічних мереж на різних рівнях (молекулярному, клітин­ному, тканинному, органному, ­системному). Стан ­такої авторегуляції є визначаль­ним показником здоров’я пацієнта (Goldman et al., 2015).

Комплексні біорегуляційні препарати, дія яких спрямована на тканинний та органний рівні, активізують і регулюють захисні меха­нізми організму. До їх складу входять речовини рослинного, мінерального та тваринного походження, які чинять широ­кий спектр ­біорегуляційної дії із забезпеченням модулювального ­ефекту. Ці препарати практично не спричиняють побічних реакцій. Їх ­можна призначати в ­комплексі з традиційною терапією, що значно підвищує ефективність лікування та дає змогу уникнути поліпрагмазії (Винничук и ­Засуха, 2003; Соколова, 2006).

Одним із таких препаратів, який ­широко застосовують у неврологічній ­практиці, є ­Церебрум композитум Н (виробник Біологіше Хайльміттель Хеель ГмбХ, ­Німеччина). Він чинить вплив на різні ланки ЦНС і застосовується за різних порушень функцій головного мозку. Препарат випускається у формі розчину для ін’єкцій. Основними складовими частинами Церебрум композитум Н є біокомпоненти з органів здорових тварин (головний мозок ембріона свині, печінка, плацента) та рослинно-­мінеральні складові (загалом 26 потенційованих компонентів). Для Церебрум композитум Н характерний широкий спектр фармако­логічної дії, ­зокрема ­сприяє збільшенню ­об’єму мозко­вого крово­току, активує нейро­метаболізм, зменшує виразність венозної дисциркуляції, ­чинить ноо­тропну, ­метаболічну, ­психотропну, анти­депресивну, ангіопротективну дію. Крім того, препарат має додаткові ­ефекти: імуно­модулювальний, спазмолітичний, венотонізувальний (Винничук, Засуха 2003; Шамугия и Тимош­ков, 2013).

Черепно-­мозкові травми (ЧМТ) належать до найпоширеніших травматичних уражень (30–40 %, а серед причин інвалідності — 25–30 %). Щороку їх реєструють у 2–4 на 1 тис. осіб, а, за даними Все­світньої організації охорони здоров’я, цей показ­ник зростає в середньому на 2 % (Зозуля та ін., 2022). Особливої актуальності проблема лікування ЧМТ набула в умовах воєнного стану в Україні, зокрема мінно-­вибухової травми (МВТ) — однієї з основ­них причин захворюваності та смертності військовослужбовців і цивільних у районах ­проведення бойових дій. Такі травми можуть бути леталь­ними або їх наслідки матимуть ­хронічний пере­біг, що часто призводить до інвалідизації (із повною або частковою втратою праце­здатності) та до зниження якості життя.

Крім основного медикаментозного ліку­вання (протинабрякові, седативні, гемо­статичні чи вазоактивні засоби), доведено ефективність застосування у гострому пе­ріоді ЧМТ біорегуляційних препаратів, які забезпечують швидкий регрес загальномозкових симптомів і вегетативних порушень, зменшують тяжкість набряку мозку, знижують частоту виникнення запальних процесів. У період посттравматичної реабілітації для кращого відновлення та профілактики ускладнень доцільним є призначення препарату Церебрум композитум Н (Чернышов, 2004). Зазвичай призначають курс щонайменше із п’яти внутрішньо­м’язових ін’єкцій (по 2,2 мл двічі-­тричі на тиждень) (Соко­лова, 2006).

Поліпшуючи кровозабезпечення та мікро­циркуляцію в ЦНС, препарат стимулює роботу вищих регуляторних і надсегментарних вегетативних центрів (Попович, 2014). Описано клінічні спостереження ­пацієнтів із внут­рішньомозковими гематомами, що спричиняли тяжкий стан (наприклад, кома, порушення дихання), для комплекс­ного ліку­вання яких успішно ­застосовували препарат Церебрум композитум Н. Після проведення хірургічного лікування (краніо­томія, зовнішнє вентрикулярне ­дренування) вони проходили курс комплексної реабілітації, зокрема із застосуванням ін’єкцій Церебрум композитум Н, що сприяло ­практично повному відновленню нормального стану здоров’я (Дзеніс та ін., 2015; 2017).

Не меншу проблему, ніж ­фізичні ушкодження ЦНС, становлять ­психічні ­травми та спричинені ними розлади. Це пов’язано як зі зростанням частоти психо­травмувальних подій у сучасному світі, так і зі збільшенням обсягу даних про важ­ливу роль психотравм у розвитку психіат­ричних розладів.

Попри ­безперечні успіхи фармако­логічної терапії психічних захворювань, фахівці визнають зростання частоти випадків терапев­тичної резистентності та тяжких ускладнень, що спонукає до ретельного оціню­вання ­користі та ­шкоди психофармако­терапії (Игумнов и др., 2010; Румянцева и Степанов, 2012). Зокрема, продовжується пошук альтернативних медикаментозних методів лікування психічних розладів, до яких належить й терапія біорегуряторними препаратами. Найчастіше її застосовують як додаткову до традиційної схеми лікування (психофармакотерапія чинить вплив на біо­хімічні процеси, залучені до синаптичної пере­дачі, а біорегуляційна терапія відновлює порушені процеси регуляції, ­діючи на міжклітинний матрикс).

Так, у дослідженні, аналізуючи ефективність комплементарної терапії, вивчали 86 випадків психічних розладів (як-от рекурентний депресивний синдром, ­розлади шизофренічного спектра, агорафобія з панічним розладом, генералізований тривож­ний розлад, обсесивно-­компульсивні розлади та тривожно-­депресивний стан) у пацієнтів, які отримували лікування амбулаторно впродовж 3 років. Усі учасники мали ­фізичну травматизацію, зумовлену ­різними чинни­ками; 56 % — ­­­­психічні ­впливи трав­ма­тичного характеру. Крім астеніч­ного симптомо­комплексу, в усіх пацієнтів були перманентні й пароксизмальні вегето-­судинні ознаки, а також когнітивні порушення. На додаток до психофармако­терапії (антипсихотики, ­антидепресанти, транквілізатори) учасники ­дослідження отри­мували біорегуляційні препарати, ­зокрема Цереб­рум композитум Н. Результатом ­такої комплемен­тарної терапії стала редукція ­астенічних і когнітивних симптомів у 58 % пацієнтів уже на 7–10-й день. Після курсу комбінованого лікування (3–4 міс.) 42 % учасників дослідження були переведені на підтримувальну терапію виключно біо­регуляційними препаратами (1–2 ін’єкції на тиждень), 58 % продовжили лікування психофармакологічними засобами, отримуючи 1–2 рази на рік курси біорегуляційними ­препаратами (­Румянцева и Степанов, 2012). Отже, застосування біорегуляційних препаратів, зокрема Церебрум композитум Н, є перспективним підходом до лікування паці­єнтів із посттравматичними невро­логічними порушеннями.

Підготувала Наталія Купко

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2023 Год

Содержание выпуска 9 (145), 2023

  1. Сон як невід’ємна складова фізичного та психічного здоров’я

  2. Недостатній сон — наслідки для здоров’я

  3. Порівняння ефективності двох антидепресантів при лікуванні пацієнтів із помірним і тяжким великим депресивним розладом

  4. Терапевтичний потенціал і перспективи застосування похідного алкалоїду ерголіну в неврологічній практиці

  5. Нові можливості застосування міансерину в клінічній практиці

  6. Первинний хронічний біль як соматизація дистресу

  7. Епізод депресії із коморбідними психічними розладами

  8. Ангедонія та депресивні розлади

  9. Настанови щодо вибору антипсихотичних препаратів для лікування пацієнтів із психотичними симптомами та шизофренією

  10. Жорж Санд і Фридерик Шопен: прекрасні квіти на тонких стеблинках

Содержание выпуска 8 (144), 2023

  1. Психічне здоров’я​ як одне з універсальних прав людини: тенденції, виклики, шляхи подолання проблем

  2. Рання діагностика стрес‑асоційованих невротичних розладів

  3. Лікування інфантильних епілептичних спазмів вігабатрином: старий-новий препарат

  4. Первинна ланка охорони здоров’я: надання найкращої допомоги при ПТСР починається з вас!

  5. Вибір оптимального дозування антидепресанту: зв’язок «доза‑відповідь» у лікуванні великого депресивного розладу

  6. Предиктори, дескриптори та складові емоційного вигорання у лікарів-психіатрів під час війни: взаємозв’язки, комплексна і математична моделі розвитку та прогнозу

  7. Лікування депресії у дорослих з епілепсією

  8. Посттравматичний стрес у дітей та підлітків: розпізнати, зрозуміти, допомогти

  9. Жорж Cанд: вогонь і мармур (психологія інтимного життя мисткині)

Содержание выпуска 6 (142), 2023

  1. Ментальне здоров’я: стійкість і вразливість майбутнього

  2. Діагностика та лікування епілепсії: сучасні тенденції та інструменти

  3. Практичні шляхи вдосконалення допомоги пацієнтам з рідкісними формами епілепсії

  4. Застосування кветіапіну для лікування пацієнтів із поведінковими та психологічними симптомами за деменції

  5. Основні стратегії перемикання антипсихотичних препаратів при лікуванні пацієнтів із психічними розладами

  6. Лікування пацієнтів із гострою фазою великого депресивного розладу

  7. Виклики та перспективи сучасної терапії шизофренії

  8. Психологічна підтримка осіб, схильних до соціального тривожного розладу в періоди надзвичайних ситуацій: пілотне дослі­дження у період пандемії COVID‑19

  9. Оптимізація фармакотерапії пацієнтів із резистентними формами шизофренії

  10. Джек Лондон: «Я завжди був схильний до крайнощів»

Содержание выпуска 1, 2023

  1. Тривожність під час війни: підтримка літніх людей за кризових обставин

  2. Можливості корекції порушень функцій мозку дегенеративного та судинного характеру

  3. Геріатричні синдроми в клінічній практиці

  4. Ведення пацієнтів із деменцією, ускладненою поведінковими та психологічними симптомами

  5. Депресія та больовий синдром у пацієнтів похилого віку із супутніми патологіями

  6. Сучасні можливості фармакотерапії у пацієнтів із деменцією

  7. Мультидисциплінарний підхід в епілептології

  8. Ефективність антидепресантів при лікуванні болю

  9. Розлади сну в осіб похилого віку: фокус на хворобі Паркінсона

  10. Можливості корекції розладів сну в осіб похилого віку в умовах стресу

  11. Затяжна реакція горя: природа, чинники ризику, діагностика і когнітивно‑поведінкова терапія

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций