скрыть меню

Лікування мистецтвом у реабілітаційній роботі з пацієнтами, які мають вади психічного здоров’я

 

 

А.В. Чайка,
Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, м. Київ

pic-3512075124.jpgЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 450 млн людей на планеті страждають на той чи інший психічний розлад. Серед загальної кількості захворювань психічні становлять 12% глобального економічного тягаря в усіх країнах світу. За прогнозами експертів ВООЗ, до 2020 р. в осіб із психічними розладами 15% років повноцінного життя буде втрачено через непрацездатність, а максимальний економічний тягар ляже на плечі найбільш продуктивної групи населення. Варто враховувати й те, що існують непрямі витрати на лікування, які у 2-6 разів перевищують прямі. У такому випадку проблема надання психіатричної допомоги поширюється не лише на сферу охорони здоров’я, а й стає актуальним питанням на рівні економічної складової держави в цілому. Тому вдосконалення програм ресоціалізації осіб із психічними розладами є першочерговою задачею спільноти. За ініціативою Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України був організований всеукраїнський проект «Мистецтво, що об’єднує всіх!», спрямований на підтримку осіб з вадами психічного здоров’я, із застосуванням арт-терапії як альтернативного методу роботи з пацієнтами. До проекту долучилися більшість областей України. Про заходи, організовані в межах цієї програми, розповідалося на сторінках журналу «НейроNEWS» у попередніх випусках. У даному матеріалі представлені узагальнені відомості по різних регіонах та підведені підсумки проведеної роботи. Статтю було опубліковано в журналі «Архів психіатрії» (2014; № 1 (76): С. 47-51), який люб’язно надав дозвіл для повторної публікації.

Проблеми адаптаційних можливостей осіб із психічними розладами вивчалися численними науковцями [2-4]. Якісна соціалізація пацієнтів суттєво зменшує кількість рецидивів захворювання та підвищує їх можливості стати повноцінними членами суспільства в майбутньому [5, 6]. Незважаючи на стрімкий розвиток фармацевтичної галузі, медикаментозне лікування не завжди дає бажані результати, особливо щодо повернення хворих до повноцінного соціального функціонування після госпіталізації до закладів охорони здоров’я. Через це фахівцями продовжуються пошук та впровадження у життя нових немедикаментозних методів терапії.

На сьогодні все більшої актуальності в Україні набуває такий вид реабілітації, як арт-терапія, або лікування мистецтвом. Так, саме метод арт-терапії для психічно неврівноважених хворих застосовували ще у Давній Греції, а у Європі він широко використовується з 70-х рр. минулого століття. Спочатку арт-терапія виникла в контексті теоретичних ідей З. Фройда [2] і К.Г. Юнга, а надалі набула більш широкої концептуальної бази, включаючи гуманістичні моделі розвитку особистості К. Роджерса та А. Маслоу.

На думку Юнга, мистецтво, особливо арт-терапія значною мірою полегшують процес індивідуалізації саморозвитку особистості на основі встановлення зрілого балансу між несвідомим і свідомим «я». За М. Лібманом, арт-терапія – це використання засобів мистецтва для передачі почуттів та інших проявів психіки людини з метою зміни структури її світовідчуття [3]. У практикумі з арт-терапії зазначено, що арт-терапія – це способи і технології реабілітації людей засобами мистецтва й образотворчої діяльності [4].

pic-9546819515.jpg

Арт-терапія відноситься до психологічного впливу мистецтвом та використовується у соціальній, педагогічній і психологічній роботі як засіб гармонізації та розвитку психіки людини через заняття художньою творчістю. Уперше цей термін був використаний А. Хіллом 1938 р. при описі його роботи з хворими на туберкульоз і незабаром отримав широке поширення. У наш час ним позначають усі види занять мистецтвом, що проводяться в лікарнях та з лікувальними цілями. Ефективність застосування мистецтва у контексті терапії ґрунтується на тому, що цей метод дозволяє експериментувати з почуттями, досліджувати і виражати їх на символічному рівні. Проблеми ефективної реабілітації та адаптації хворих вивчалися численними науковцями. Психотерапевтичним впливом творчості на емоційний, а також моральний розвиток особистості займалися Р.П. Арнхейм, Т.А. Добровольська, А.М. Вейн, В.А. Міткевич, К.Г.Юнг, П.І. Сидоров, А.Г. Соловйов [3, 5-7].

Арт-терапія – це не стільки лікування, скільки поширення в людини властивої їй креативності, гармонізація та розвиток особистості, що допомагає при вирішенні проблем. За Фройдом, внутрішнє «я» людини виявляється у візуальній формі кожного разу, коли вона спонтанно щось малює чи ліпить, а образотворче мистецтво, маючи багато спільного з фантазіями та сновидіннями, виконує роль, що компенсує і знімає психічну напругу. Юнг наголошував на важливості використання персональних та універсальних символів. Центральною фігурою у арт-терапевтичному процесі є не пацієнт як хвора людина, а особистість, яка прагне до саморозвитку й розширення діапазону своїх можливостей [3]. Юнг вважав, що пацієнт, спираючись на «трансцендентні» властивості символів і власний творчий потенціал, здатен досягти самозцілення, а також що символічні образи несуть у собі способи вирішення внутрішньопсихічних конфліктів. У науково-педагогічному розумінні арт-терапія розглядається як метод розвитку та зміни особистості, групи чи колективу за допомогою різних видів і форм мистецтва й творчості [3]. Але хоча творчі цілі й мають велике значення, перше місце в арт-терапії все ж таки відводиться терапевтичним.

На сьогодні арт-терапія набуває все більшого поширення. До роботи залучається не лише образотворче мистецтво, але й музикотерапія, танцювальна терапія, драматерапія, ландшафтотерапія, етнотерапія, ліплення, пластика, гримування.

У літературі й наукових дослідженнях існує багато даних про ефективність арт-терапії у лікуванні та реабілітації осіб із психічними розладами [2]. Відносно багатьох напрямків арт-терапії проведені дослідження, що доводять дієвість і необхідність використання даного методу [4]. При застосуванні арт-терапії серед пацієнтів психіатричного або неврологічного відділення спостерігається безпосередній позитивний вплив на першопричини захворювань даного профілю [6].

Незважаючи на досить значний досвід дослідження ефективності арт-терапії, аспекти наукової доказовості цього методу розглянуті у поодиноких працях. Так, у декількох контрольованих дослідженнях повідомляється про наявність сприятливого впливу всіх видів арт-терапії на когнітивні та поведінкові функції пацієнтів з деменцією. Також відомо, що спеціально підібрана музика може впливати на настрій, викликати чи зменшувати агресивність, оптимізувати різні вегетативні функції і гормональний статус [7, 8]. У ряді досліджень було встановлено, що активація акустичних сенсорних потоків до мозку, наприклад при музикотерапії, є ефективним методом реабілітації без застосування ліків і може використовуватися в комплексному лікуванні осіб з деякими формами психічних розладів [9, 10]. Так, наприклад, П. Хабнер запропонував медичну резонансну терапевтичну музику [11].

Очевидно, що ефективність музикотерапії залежить від змісту музичного твору, жанру, темпу, ритму, варіабельності енергії акустичного потоку, а також вікових, особистісних та індивідуально-типологічних особливостей людини [8].

Отримані численні дані, які базуються на спостереженнях та окремих випадках і вказують на те, що терапія різноманітними видами мистецтва може покращити не тільки якість життя, але й стан когнітивних функцій у пацієнтів з деменцією [9]. Проте переконливих наукових доказів, які дозволяють визначити, чи дійсно такі види терапії є ефективними, недостатньо. Так, на сьогодні немає достатньо систематизованих даних, які б дозволили переконатися в тому, що мистецтво і методи лікування різними його видами є ефективними в осіб із психічними розладами.

Українським науково-дослідним інститутом соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України було організовано всеукраїнський проект «Мистецтво, що об’єднує всіх!», який стартував 7 червня 2013 р. у Будинку Вчителя м. Києва за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, посольства Великої Британії в Україні та громадських організацій. Даний проект був спрямований на підтримку осіб з вадами психічного здоров’я із залученням до процесу лікування арт-терапії як альтернативного методу роботи з пацієнтами.

pic-2589282519.jpg

Цей захід охопив майже всі регіони України, презентуючи творчість пацієнтів у різних напрямках мистецтва як зразок арт-терапії та реінтеграції у повноцінне соціальне життя суспільства. У започаткованому проекті об’єдналися митці-аматори, котрі натхненно та щиро відобразили складність сьогодення, наділяючи його нетривіальними формами, віддзеркалюючи внутрішній світ, проявили свою індивідуальність і забарвили національним колоритом.

З 27 регіонів України взяли участь 15 областей (Київська, Чернігівська, Тернопільська, Львівська, Донецька, Закарпатська, Сумська, Одеська, Хмельницька, Івано-Франківська, Вінницька, Житомирська, Волинська, Чернівецька, м. Київ і м. Севастополь) та 30 лікарень. Акція «Мистецтво, що об’єднує всіх!» згуртувала найініціативніших керівників психіатричних закладів регіонів України.

Основними методами арт-терапії були: малювання, ліплення, оригамі, вишиванки (муліне та бісер), вироби з природних матеріалів, композиції із солоного тіста, пошиття набивних іграшок, колаж, в’язання, флористика, ікебани, спартакіади, театральні виступи та ін. Дослідження впливу арт-терапії на адаптаційні можливості пацієнтів проводилося за допомогою методів спостереження та обробки інформації.

Акція «Мистецтво, що об’єднує всіх!» включала в себе наступні різновиди арт-терапії в регіонах.

Пацієнти Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні презентували виставу «Двірнича спілка», основну участь у якій брали пацієнти разом з молодшим медичним персоналом та лікарями. Постановку готували протягом року спільно з професіоналами театрального мистецтва: режисером та акторами. Учасники відзначили, що під час підготування до вистави вони спілкувалися у теплій атмосфері взаєморозуміння та довіри, що сприяло ефективному реабілітаційному процесу й підвищувало рівень їх соціалізації.

У Київській психоневрологічній лікарні № 1 відбулася презентація Фестивалю-лабораторії «Павлов-фест», в рамках якої пацієнти представляли відвідувачам свої таланти: танцювали, співали, читали вірші, ставили театральні постановки, презентували виставку виробів з глини, паперу, художніх робіт. Загалом було представлено понад 100 витворів.

У липні в стінах Макіївської психіатричної лікарні пройшла спартакіада, що супроводжувалася нагородами та призами для учасників. Творчий розвиток пацієнтів у закладі вівся в декількох напрямках. Це були літературно-публіцистична діяльність, клуб взаємодопомоги та підтримки пацієнтів «Кришталевий світ», театральна студія, літературні вечори. Проведення акції з пацієнтами включало розробку сценаріїв, виготовлення сценічних костюмів і декорацій, репетиційний процес та презентування сценічних вистав. Цей підхід передбачав участь всіх учасників лікувального процесу: від головного лікаря до молодшої медичної сестри, із залученням психотерапевта, психологів, юриста та ін.

pic-1955039720.jpg

Окрім того, в стінах Макіївської психіатричної лікарні було проведено конкурс флористики та ікебани. Кожна команда у складі співробітників і пацієнтів розробляла креативні ландшафтні композиції з елементами національного побуту. Різноманітні конструкції у варіантах арки, воза з квітами і дарами, вуликів з медом, солом’яних тварин беззаперечно створювали простір для проекції особистісних афективних потреб й формували безпечні умови для можливості пацієнта практикувати психічну релаксацію. Лікарі використовували також етнотерапевтичний напрямок арт-терапії. Був організований спеціальний ярмарок, де пацієнти та лікарі були одягнені в національні костюми і представляли страви національної кухні, предмети культури та побуту. Для гостей учасники клубу пацієнтів «Кришталевий світ» організували виставку фотокартин «Історія міста».

З 9 по 13 вересня 2013 р. був проведений шахово-шашковий турнір в обласній клінічній психіатричній лікарні м. Донецька, в якому взяли участь усі бажаючі.

У психоневрологічній лікарні м. Горлівка відбулася гра «Острів скарбів». Дві команди, сформовані з пацієнтів загальнопсихіатричних відділень, боролися за скриню зі скарбами, виготовляли піратські костюми та розмальовували обличчя (макіяж). Даний реабілітаційний захід передбачав виконання завдань на координацію, дрібну моторику, логічний відбір і комбінаторику, навчання взаємодії в групі та подолання страху перед публічним виступом.

У міській психіатричній лікарні м. Краматорська як методи лікування творчістю осіб з вадами психічного здоров’я використовували створення оригамі, вишиванок (з муліне та бісеру), виробів з природних матеріалів, композицій з солоного тіста, пошиття набивних іграшок, колаж, в’язання, малюнки. Малюнкові техніки застосовувалися в роботі не лише як продукт творчої діяльності, але й як матеріал у психотерапевтичній роботі за методом символдрами.

У Сумській області було організовано фестиваль та виставку робіт психоневрологічних хворих регіону, де були представлені вишиванки, художні розписи, ікони, вироби з дерева, паперу, тканини, картини, літературні твори тощо.

У Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні було організовано та відкрито конкурс-виставку плодів, квітів, виробів з дерева, паперу, тіста й інших матеріалів. На виставці були представлені різноманітні народні страви та напої, виготовлені за давніми українськими рецептами – узвари із сушини, свіжих ягід, меду та ін.

У Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні в рамках проекту «Мистецтво, що об’єднує всіх!» було відкрито тематичну виставку, присвячену 22-й річниці Незалежності України та Дню м. Тернопіль. Над різноманітними роботами майже місяць працювали близько 400 пацієнтів закладу. Кожен експонат мав своє смислове навантаження.

До Дня Незалежності Хмельницька обласна психіатрична лікарня № 1 також провела та організувала загально-лікарняну виставку з роботами пацієнтів закладу.

Севастопольська міська психіатрична лікарня видала каталог віртуальної виставки «Полет над ветром». У ньому представлено картини, малюнки, панно, виконаних за технікою бісероплетіння, клаптеву пластику, килимарство, скульптурні вироби з граніту, пластиліну, предмети біжутерії. Окрім того, до каталогу увійшли поетичні та літературні роботи пацієнтів.

Івано-Франківська область відзначилася проведенням виставки-продажу робіт пацієнтів місцевих психоневрологічних закладів під назвою «Інший світ, який поряд», що продемонструвала неабиякий хист осіб з вадами психічного здоров’я та їх прагнення до творчого самовираження. Були представлені малюнки на папері, склі й порцеляні, аплікації, оригамі, вишивки, вироби з бісеру, вироби за технікою «декупаж» та «солоне тісто», скульптури з різних матеріалів. На додаток, створено арт-терапевтичні майстерні для пацієнтів, в яких широко застосовуються різноманітні методи терапії мистецтвом у лікувально-реабілітаційному процесі.

До Всесвітнього дня психічного здоров’я, що проходить 10 жовтня 2013 р., у рамках Всеукраїнського проекту «Мистецтво, що об’єднує всіх!» у чотирьох регіонах (Вінницька область, Івано-Франківська, Хмельницька та м. Севастополь) було видано друковані роботи, де представлені фотокопії картин, малюнків, панно, виконаних у техніках бісероплетіння, клаптикової пластики, килимарства, скульптурних виробів з мармуру, пластиліну, предметів біжутерії, а також надруковано вірші та оповідання пацієнтів психіатричних лікарень. Авторами цих робіт є особи з вадами психічного здоров’я, які перебувають на лікуванні у психіатричних лікарнях та у складі терапевтичного процесу відвідують арт-студії.

Арт-терапію застосовують у багатьох лікувальних закладах України для пацієнтів, що страждають на психічні розлади, але завдяки проекту лікарі-психіатри отримали можливість аналізувати власний досвід і результати арт-терапії та обмінюватися досвідом з колегами усіх регіонів. Це стало поштовхом до своєрідного реформування підходу до пацієнта, коли на перший план виносяться його потреби і реабілітаційний потенціал мистецтва, а не лише призначення лікування згідно з клінічним протоколом. Реабілітаційний потенціал у кожному конкретному випадку виявляє лікар-психіатр разом із психологом. Окрім того, до цієї роботи залучаються медичні сестри та проводиться робота з родичами пацієнта для визначення його інтересів. Тобто йде робота мультидисциплінарної команди для виявлення реабілітаційного потенціалу, а це вже комплексний підхід до лікування, який сприяє зміні ставлення до пацієнта й вивченню його здібностей, що дає можливість швидше виходити з хворобливого стану, і в результаті загострення психопатологічної симптоматики виникають значно рідше.

У процесі заходів, які проводилися в рамках всеукраїнського проекту «Мистецтво, що об’єднує всіх!», пацієнти та лікарі відзначали суттєве покращання адаптації хворих до суспільно корисної праці, відбувалася нормалізація їх психічного функціонування, розширювалися можливості особистісного розвитку. Різні види арт-терапії допомагають виокремити кожного пацієнта як повноцінного представника соціуму і позитивно впливають на самооцінку, опосередковано діючи на лояльність оточення до соціальної активності, що стосується реабілітації і соціалізації. Також слід відмітити поліпшення взаєморозуміння пацієнтів з їх родичами.

Ще один з напрямків арт-терапії – спартакіада, що сфокусована на трудотерапії і демонструє соціальну відповідальність учасників, сприяє підвищенню їх соціального контролю, забезпечує визнання позитивних (здорових) проявів пацієнта.

Етнотерапія опосередковано впливає на систему глибинних родових цінностей людини, які існують у свідомості на рівні архетипів, і є невід’ємною частиною структури особистості. Застосовуючи етнотерапію, хворий пізнає та приймає частину своєї історії, відповідно, частину своєї особистості.

Виставка фотокартин дає можливість людям з вадами психічного здоров’я усвідомити особливості своїх афективних, когнітивних і поведінкових патернів.

Вишивка, малювання, оригамі, ліплення допомагають пацієнтам проявляти свою особистість, творчі здібності, відчувати задоволення та визнання своєї праці.

Творча діяльність хворих – це реабілітаційні заходи, направлені на те, щоб допомогти пацієнтам отримати доступ до ресурсів своєї психіки, підвести їх до самопізнання, навчити адекватно справлятися з хворобливими переживаннями, відчуттями і проблемами, оволодіти навичками самоконтролю, сформувати здібності конструктивно взаємодіяти з оточуючими. Спеціалісти закладів намагаються підбирати реабілітаційні програми для пацієнтів індивідуально, адже у кожного з них різні психологічні або неврологічні розлади.

За словами О.О. Фільца, завідувача кафедри психіатрії та психотерапії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Д. Галицького, головного лікаря Львівської обласної психіатричної лікарні, річ не у тому, що саме пацієнти грають на сцені, а в тому, як вони приходять на репетиції, як між собою спілкуються, проводять разом час, як навчаються, що є конструктивним емоційним внеском у їх буденне життя.

Безумовно важливим залишається не тільки такий компонент акції «Мистецтво, що об’єднує всіх!», як її широке соціальне охоплення, але й терапевтична ефективність для людей з психічними розладами. Терапевтичний фактор проекту може бути розглянутий на базі основних принципів застосування арт-терапії. Особливо ефективним є поєднання психотерапії та арт-терапії як комплексний спосіб зменшення психологічного дискомфорту й тривоги. Дана акція є першим кроком до обміну досвідом між регіонами та виходу української психіатрії на європейський рівень.

Незважаючи на те, що залучення до арт-терапії має безсумнівну цінність, досить поширеним залишається недостатнє розуміння того, в якій формі ця діяльність може бути представлена, щоб бути більш прийнятною та ефективною для осіб з вадами психічного здоров’я.

Різні види мистецтва можуть являти собою потужне втручання, але як і у випадку з будь-яким сильнодіючим лікарським засобом слід розуміти переваги цього втручання і використовувати, пам’ятаючи про можливі ризики, асоційовані з ним. Останні можуть включати появу негативних реакцій у пацієнтів та відчуття певного дискомфорту, пов’язаного з участю в інтерактивних виставах або подібних видах діяльності. Ефект може бути різним і залежати від попереднього досвіду хворого, його особистості. Повинен бути чітко визначений тип пацієнтів, яким може бути рекомендоване це втручання. Крім того, необхідно пам’ятати про те, що такі методи можуть викликати спогади, пов’язані з травмами в минулому, і тим самим погіршити якість життя хворого [12].

Можна нескінченно розмірковувати про стигматизацію психічно хворих людей, про те, що суспільство всіляко від них відгороджується й не приймає у своє коло, і це робить задачу соціальної реабілітації пацієнтів практично нездійсненною. Але можна відмовитися від порожніх нарікань і зайнятися справою, а саме показати, наскільки люди з психічними проблемами є талановитими і цікавими, як це вдається зробити на прикладі всеукраїнського проекту «Мистецтво, що об’єднує всіх!». Таку масштабну соціальну акцію можна також вважати глобальною арт-терапевтичною спробою роз’яснення питань щодо охорони психічного здоров’я громадян на рівні суспільної уваги, надламавши стереотипи відношення навколишнього світу до того, що починається на «пси».

Арт-терапія у складі повернення особи до суспільства має відігравати одну з провідних ролей, адже здатність творчості лікувати душу відома ще з прадавніх часів. Мистецтво і методи лікування різними його видами є ефективними у реабілітації та соціалізації хворих. Їх широке впровадження у практичну діяльність лікарень дозволяє покращити терапевтичний процес, нормалізувати психічне функціонування, актуалізувати можливості розвитку пацієнтів у контексті соціальних відносин, задіяти глибинні особистісні ресурси для прискорення одужання, а також максимально інтегрувати людей з вадами психічного здоров’я в соціум, у якому вони житимуть після закінчення стаціонарного лікування.

Література

  1. Устінов О. Психічне здоров’я як складова національної безпеки // Український медичний часопис. – 2013. – №  1 (93). – С. 16-18.
  2. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. – М: Наука, 1989. – 456 с.
  3. Юнг К. Г. Человек и его символы. – М: Серебряные нити, 2002. – 296 с.
  4. Практикум по арт-терапии / под ред. А. И. Копытина. – СПб: Питер, 2000. – 448 с.
  5. Добровольская Т.А. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании. – М: Издательский центр «Академия», 2001. – 246 с.
  6. Вейн A.M. Вегетативные расстройства: Клиника, диагностика, лечение. – М: МИА, 2000. – с. 752.
  7. Эффективность арт-терапии при невротических расстройствах у детей /  Миткевич В.А., Сидоров П.И., Соловьев А.Г. и др. //Ментальная экология человека. – 2005. – №  8. – С. 24-26.
  8. Холмс Д. Музыкальная терапия выходит на новые пози-ции // The Lancet neurology, Ukrainian Edition, – 2012. – №  8 (41). – С. 6-8.
  9. Методы терапии искусством: шаги в направлении научного признания // The Lancet neurology, Ukrainian Edition, – 2010, №  5  (20) – с. 19-23.
  10. Копытин А.И. Применение арт-терапии в лечении и реа-билитации больных с психическими расстройствами // Медицинская психология в России: электрон. науч. журн. – 2012. – №  2; www.medpsy.ru.
  11. Ионов О.А. Арт-терапия в комплексной реабилитации психически больных: автореф. дисс. на соискание уч. степени к. мед. н. – Москва, Государственный научный центр социальной и судебной психиатрии им. В.П. Сербского, 2004. – С. 18.
  12. Берн Э. Принципы группового лечения. – СПб: Попурри, 2006. – 340 с.
  13. Блинова О.А. Процесс музыкальной психотерапии: систематизация и описание основных работ // Психол. журн. – 1998. –№  3. – С. 106-118.
  14. Епифанов Е.Г. Влияние музыки на эффективность решения когнитивной задачи // Психол. журн. – 2002. – №  12. – С. 105-112.
  15. Маляренко Г.Ю. Музыка жизни. – СПб, 2001. – 234 с.

Повний список літератури, який включає 18 пунктів, знаходиться у редакції.

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2014 Год

Содержание выпуска 2-1, 2014

Содержание выпуска 9-10 (64), 2014

Содержание выпуска 7 (62), 2014

Содержание выпуска 6 (61), 2014

Содержание выпуска 5 (60), 2014

Содержание выпуска 4 (59), 2014

Содержание выпуска 3 (58), 2014

Содержание выпуска 1 (56), 2014

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 1, 2024

  1. І. М. Карабань, І. Б. Пепеніна, Н. В. Карасевич, М. А. Ходаковська, Н. О. Мельник, С.А. Крижановський

  2. А. В. Демченко, Дж. Н. Аравіцька

  3. Л. М. Єна, О. Г. Гаркавенко,