Перспективи молодого психіатра в Україні

Під час проведення чергових «Львівських психіат­ричних зустрічей» уперше відбулося засідання секції молодих психіатрів та клінічних психологів, відомої під назвою «Ukrainian Young Psychiatrist». Нині вона входить до складу Асоціації психіатрів України (АПУ). Зустріч не була тривалою, проте вже на завершення першого дня конференції вразила своєю інформативністю та запалом, оскільки молоді фахівці активно ділилися власним досвідом щодо можливостей розвитку в галузі психіатрії, неврології та суміжних спеціальностей не лише в Україні, а й за її межами.

У спільній доповіді Наталі Жабенко, Олени Жабенко та Ореста Сувало йшлося про історію створення згаданої спільноти. Власне кажучи, саме вони стали своєрідними «трьома китами», які започаткували діяльність «Ukrainian Young Psychiatrist» в Україні. Так, 25 жовтня 2010 року за їхньою ініціативою було створено відповідну групу в соціальних мережах Facebook та Google із розсиланням усієї актуальної інформації. Зараз Наталя та Олена Жабенко не мешкають в Україні, адже працюють у науковій сфері за кордоном. Як зауважив к.мед.н., лікар-психіатр Орест Сувало, станом на жовтень 2017 року вказана група в Google налічує 144 учасники, а у Facebook — 326, серед яких психіатри, лікарі-­психологи, психологи та наркологи.

Головною метою групи стало об’єднання молодих фахівців із різних регіо­нів України та розповсюдження актуальної інформації про конференції, симпозіуми, семінари для молодих спеціалістів, стажування та ін. Це створює сприятливі умови для майбутньої діяльності, а також додаткові можливості для отримання знань як у нашій країні, так і за її межами, нерідко навіть за фінансової підтримки. Адже більшу частину проектів, яку поширила згадана спільнота, фінансують відповідні організації. Під час зустрічі молоді психіатри ділилися власним досвідом про можливість відвідати міжнародні заходи абсолютно безкоштовно. Звичайно, участь у подібних програмах відбувається за умов проходження конкурсу, до того ж обов’язковим є знання іноземної мови на належному рівні. Як зазначив доповідач, це реально, можливо та потрібно, оскільки молоді психіатри України є спільнотою професійних та перспективних науковців.

У лютому 2011 року відбулося офіційне відкриття секції «Молоді психіатри України», коли до Всеукраїнської асоціа­ції психіатрів було направлено 16 заяв від молодих лікарів-психіатрів та одного лікаря-психолога задля створення відповідного підрозділу. Ця подія надала можливість для входження групи до Європейської спільноти, а вже в червні 2013 р. у Цюріху (Швейцарія) відбулося голосування за вступ України до Європейської федерації молодих психіатрів. За його результатами, секція «Ukrainian Young Psychiatrists» ввійшла до складу організації «The European Federation of Psychiatric Trainees» (EFPT), яка є незалежним об’єднанням асоціацій молодих психіатрів Європи. Орест Сувало неодноразово представляв Україну на різних міжнародних заходах, наприк­лад у вересні 2017 року в Празі (Чехія), разом із Оксаною Плевачик, Вікторією Марчук та Романом Бальохою вони репрезентували нашу країну на VI Young Psychiatrists Network Meeting. Минулого року Орест Сувало перший від України отримав стипендію для навчання в єдиному у світі закладі, де психічне здоров’я, права людини та законодавство викладають як взаємопов’язані дисципліни. По закінченні він отримав міжнародний дип­лом із психічного здоров’я, прав людини та законодавства з відзнакою, до того ж це перший у нашій країні документ такого ґатунку. В такий спосіб українські психіатри-­науковці доводять, що наполеглива праця, бажання та віра в себе створюють нові можливості та перспективи на майбутнє.

Юлія Крамар, к. мед. н., лікар-психіатр ознайомила учасників зібрання з етапами захисту кандидатської дисертації, зосередившись на тому, чи настільки все складно виконати та втілити в життя, як здається спочатку. Дисертаційна ­робота — це ретельна, великомасштабна та копітка праця, яка зазвичай вимагає не лише практичних навичок і певних теоретичних знань та вміння аналітично мислити, а й потребує просто морально-­фізичної витримки та терпін­ня. Приступаючи до виконання наукової роботи, слід здійснити такі кроки: сформулювати ідею; проаналізувати те, що вже опубліковано натепер; вибрати мету дослідження та розділити її на окремі задачі; продумати дизайн та план заходів для втілення задуманого; розробити карту обстеження; розпочати та провести набір пацієнтів; обробити отримані результати; здійснити їх аналіз, описати та опуб­лікувати статті та, зрештою, подати текст дисертації. Варто зауважити, що виконання зазначених кроків відбувається згідно з індивідуальним планом, а вчасне і результативне виконання його — запорука успіху науковця. Текст дисерта­ційного дослідження містить: анотацію, яка є коротким аналізом та обґрунтуванням вибору теми вивчення, огляд літе­ратури у відповідній галузі знань, описання матеріалів та методів, якими послуговувався здобувач, потім 1–2 розді­ли з ретельним описанням результатів проведеного дослід­ження, розробка та впровадження певної методики (важлива складова наукової роботи), а також рекомендації, які ґрунтуються на отриманих результатах. Завершується текст дисертації висновками, які мають відповідати заздалегідь поставленим задачам, спис­ком використаних літературних джерел та додатками (схеми, таблиці, опитувальники та ін.).

Під час написання роботи в дисертантів часто виникають проблеми зі статистичною обробкою отриманих даних, проте сучасні програми, такі як SPSS (Statistical Package for the Social Sciences) і безліч відеороликів, сайтів, можуть стати у пригоді для їх розв’язання. Особисто доповідачка рекомендувала книгу «Как описывать статистику в медицине» (Т. А. Ланг, М. Сесик). Необхідною умовою для успішного проведення наукових досліджень є володіння англійською мовою, оскільки дисертант має постійно збага­чувати свої знання дослідженнями, які проводять вчені за межами нашої країни. Загальнодоступною та достатньо прос­тою є база даних PubMed, зокрема сайти-інструкції щодо користування. До того ж важливим та неминучим етапом у роботі кожного дослідника є питання пуб­лікацій власних статей на міжнародному рівні. Тоді як подання відповідних матеріалів до закордонних видань здається вагомою проблемою, значно менші за обсягом тези (abstract) доповідей охоче прий­мають усі щорічні конференції. Юлія Крамар зауважила, що ступінь кандидата наук є реальною мрією, яка стирає межі між Україною та світом, а також необхідним і діє­вим кроком на шляху власного розвитку.

Психолог Юлія Ячнік сконцентрувала увагу аудиторії на аспекті міжнародних стажувань і програмах розвитку у сфері психічного здоров’я. Насамперед зазначивши, що вищезгадана організація Європейська федерація мо­лодих психіатрів (EFPT) пропонує стипендії (bursary) на прог­ра­­ми обміну (Exchange Programme) за напрямами: залежність (addiction), дитяча та підліткова психіатрія, поруше­ння харчової поведінки, судова психіатрія, загальна психіатрія, а також присуджує наукову премію за значні здобутки (EFPT Porto Research Award). Так, 2017 року такою премією нагороджено Ірину Франкову.

Щодо аплікаційних форм, то доповідачка розповіла про підготовку документів для подання та вимоги, що висувають до їхнього оформлення. Найчастіше необхідним є написання мотиваційного листа (motivation letter), професійного резюме (CV) та рекомендаційного листа (recommendation letter) від провідного науковця у відповідній сфері. Іноді вимагають підтвердження віку та рівня володіння англійською.

Основне завдання організації Ізраїльської програми ­МАШАВ (MASHAV), з діяльністю якої ознайомила Юлія Ячнік, приміром курсу з протидії насильству над дітьми та жінками, полягає в інтеграції дітей з особливими потребами в нормативне освітнє середовище. Доповідачка також згадала про курс лідерства та професійних навичок на чолі з професором Норманом Сарторіусом, який є знаковим у кар’єрі молодого психіатра. Професор Сарторіус став наставником для багатьох молодих науковців, зокрема й України, які пройшли навчання щодо правильності оформлення презентацій та постерів, оволоділи навичками професійних виступів, проведення зустрічей, створювання проектів та їх захисту, а також підтримки психічного здоров’я не лише пацієнтів, а й власного. У грудні 2017 року він планує відвідати Україну, де разом з іншими провідними фахівцями в галузі психічного здоров’я проведе Перший науковий курс молодих спеціалістів та студентів у галузі психічного здоров’я (The First Research Course for Early Carrier Mental Health Specialists and Students).

Європейський коледж нейропсихофармакології (ECNP) — прогресивна організація в Європі та світі. Його створено з метою покращення розуміння функції головного мозку та поведінки людини для вдосконалення лікування та сприяння поліпшенню здоров’я населення. Залучення молодих науковців до цієї сфери діяльності та підтрим­ка їхнього постійного професійного розвитку — важлива задача коледжу. Численні тренінги, воркшопи та семінари проводять у Венеції, Оксфорді, Ніці, Барселоні, до того ж навіть за умови компенсації фінансових ­витрат. Training in Addictions with Stakeholders (TWIST) — ще одна організація, яка надає можливість молодим ученим рухатися в напрямі наукового пізнання. Її проект розроблено на підставі досліджень та знань щодо наркотичних залежностей за участю цільової аудиторії, що об’єднав більш ніж 140 фахівців, які під час роботи стикалися із почат­ковими етапами наркотичних залежностей. Досить час­то молодих науковців підтримують відомі міжнародні організації, наприклад: Світова асоціація психіатрів (WPA), Європейська асоціація психіатрів (EPA), Німецька асоціа­ція психіатрів (DGPPN) та ін.

Кваліфіковані кадри і висококласні фахівці завжди були затребувані у всіх сферах життє­діяльності людини. Але сьогодні ця потреба висока, як ніколи. Тому все більше фахівців прагне здобувати додаткову освіту, розширювати свій професійний кругозір і формувати нові навички. Психолог Ірина Франкова, яка з лютого 2017 року очолює секцію молодих психіатрів та клінічних психологів Асоціації психіат­рів України, а також є активним організатором та науковцем, розповіла про досягнення науковців цієї секції. Цьогоріч суттєво зросла кількість її учасників, оскільки з березня 2017 р. зареєстровано вже понад 135 молодих фахівців, де не лише лікарі-психіатри, психологи, а й невропатологи. Середній вік учасників групи становить 31,4 року, зокрема 47 % мають досвід роботи не менш ніж 5 років. До того ж серед учасників групи є й досвідчені спеціалісти та провідні науковці, адже 13 % уже отримали науковий ступінь.

Молодих спеціалістів сфери психічного здоров’я цікавлять такі теми, як: організація та фінансування системи охорони здоров’я; громадське психічне здоров’я і права людини; історія психіатрії; ­дитяча психологія; аутизм та розлади аутистичного спект­ра; нейропсихологія; нейро­психіатрія; нейрокорекція; нейрофізіологія; психологічна допомога в разі виникнення невідкладних станів; психологічна травма; стрес; стан тривоги; емоційна напруга; психічні розлади інволюційного періоду; шизофренія та шизофрено­подібні розлади; соціальна психіатрія; сексологія; сімейна, психо­аналітична групова та індивідуальна психотерапія; когнітивно-поведінкова терапія; гештальт-терапія та ін.

У підсумку Ірина Франкова наголосила, що група Ukrainian Young Psychiatrists має намір допомагати молодим колегам брати участь у міжнародних (закордонних) та національних конгресах, конференціях, семінарах, форумах, стажуваннях та тренінгах, у такий спосіб підвищуючи рівень кваліфікації молодих фахівців в Україні та збільшуючи кількість і якість міжнародних публікацій.

Щоб долучитися до групи, слід заповнити інформа­ційний бланк за посиланням: https://goo.gl/forms/wmJ72ZNf9Cb0gkGv1 або в соціальній мережі Facebook за назвою «Ukrainian Young Psychiatrists».

Підготувала Юлія Крамар