Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Перспективи молодого психіатра в Україні

За матеріалами VII Львівських психіатричних зустрічей «Українська психіатрія: Quo Vadis?», (26–27 жовтня 2017 р., Львів, Україна)

Під час проведення чергових «Львівських психіат­ричних зустрічей» уперше відбулося засідання секції молодих психіатрів та клінічних психологів, відомої під назвою «Ukrainian Young Psychiatrist». Нині вона входить до складу Асоціації психіатрів України (АПУ). Зустріч не була тривалою, проте вже на завершення першого дня конференції вразила своєю інформативністю та запалом, оскільки молоді фахівці активно ділилися власним досвідом щодо можливостей розвитку в галузі психіатрії, неврології та суміжних спеціальностей не лише в Україні, а й за її межами.

У спільній доповіді Наталі Жабенко, Олени Жабенко та Ореста Сувало йшлося про історію створення згаданої спільноти. Власне кажучи, саме вони стали своєрідними «трьома китами», які започаткували діяльність «Ukrainian Young Psychiatrist» в Україні. Так, 25 жовтня 2010 року за їхньою ініціативою було створено відповідну групу в соціальних мережах Facebook та Google із розсиланням усієї актуальної інформації. Зараз Наталя та Олена Жабенко не мешкають в Україні, адже працюють у науковій сфері за кордоном. Як зауважив к.мед.н., лікар-психіатр Орест Сувало, станом на жовтень 2017 року вказана група в Google налічує 144 учасники, а у Facebook — 326, серед яких психіатри, лікарі-­психологи, психологи та наркологи.

Головною метою групи стало об’єднання молодих фахівців із різних регіо­нів України та розповсюдження актуальної інформації про конференції, симпозіуми, семінари для молодих спеціалістів, стажування та ін. Це створює сприятливі умови для майбутньої діяльності, а також додаткові можливості для отримання знань як у нашій країні, так і за її межами, нерідко навіть за фінансової підтримки. Адже більшу частину проектів, яку поширила згадана спільнота, фінансують відповідні організації. Під час зустрічі молоді психіатри ділилися власним досвідом про можливість відвідати міжнародні заходи абсолютно безкоштовно. Звичайно, участь у подібних програмах відбувається за умов проходження конкурсу, до того ж обов’язковим є знання іноземної мови на належному рівні. Як зазначив доповідач, це реально, можливо та потрібно, оскільки молоді психіатри України є спільнотою професійних та перспективних науковців.

У лютому 2011 року відбулося офіційне відкриття секції «Молоді психіатри України», коли до Всеукраїнської асоціа­ції психіатрів було направлено 16 заяв від молодих лікарів-психіатрів та одного лікаря-психолога задля створення відповідного підрозділу. Ця подія надала можливість для входження групи до Європейської спільноти, а вже в червні 2013 р. у Цюріху (Швейцарія) відбулося голосування за вступ України до Європейської федерації молодих психіатрів. За його результатами, секція «Ukrainian Young Psychiatrists» ввійшла до складу організації «The European Federation of Psychiatric Trainees» (EFPT), яка є незалежним об’єднанням асоціацій молодих психіатрів Європи. Орест Сувало неодноразово представляв Україну на різних міжнародних заходах, наприк­лад у вересні 2017 року в Празі (Чехія), разом із Оксаною Плевачик, Вікторією Марчук та Романом Бальохою вони репрезентували нашу країну на VI Young Psychiatrists Network Meeting. Минулого року Орест Сувало перший від України отримав стипендію для навчання в єдиному у світі закладі, де психічне здоров’я, права людини та законодавство викладають як взаємопов’язані дисципліни. По закінченні він отримав міжнародний дип­лом із психічного здоров’я, прав людини та законодавства з відзнакою, до того ж це перший у нашій країні документ такого ґатунку. В такий спосіб українські психіатри-­науковці доводять, що наполеглива праця, бажання та віра в себе створюють нові можливості та перспективи на майбутнє.

Юлія Крамар, к. мед. н., лікар-психіатр ознайомила учасників зібрання з етапами захисту кандидатської дисертації, зосередившись на тому, чи настільки все складно виконати та втілити в життя, як здається спочатку. Дисертаційна ­робота — це ретельна, великомасштабна та копітка праця, яка зазвичай вимагає не лише практичних навичок і певних теоретичних знань та вміння аналітично мислити, а й потребує просто морально-­фізичної витримки та терпін­ня. Приступаючи до виконання наукової роботи, слід здійснити такі кроки: сформулювати ідею; проаналізувати те, що вже опубліковано натепер; вибрати мету дослідження та розділити її на окремі задачі; продумати дизайн та план заходів для втілення задуманого; розробити карту обстеження; розпочати та провести набір пацієнтів; обробити отримані результати; здійснити їх аналіз, описати та опуб­лікувати статті та, зрештою, подати текст дисертації. Варто зауважити, що виконання зазначених кроків відбувається згідно з індивідуальним планом, а вчасне і результативне виконання його — запорука успіху науковця. Текст дисерта­ційного дослідження містить: анотацію, яка є коротким аналізом та обґрунтуванням вибору теми вивчення, огляд літе­ратури у відповідній галузі знань, описання матеріалів та методів, якими послуговувався здобувач, потім 1–2 розді­ли з ретельним описанням результатів проведеного дослід­ження, розробка та впровадження певної методики (важлива складова наукової роботи), а також рекомендації, які ґрунтуються на отриманих результатах. Завершується текст дисертації висновками, які мають відповідати заздалегідь поставленим задачам, спис­ком використаних літературних джерел та додатками (схеми, таблиці, опитувальники та ін.).

Під час написання роботи в дисертантів часто виникають проблеми зі статистичною обробкою отриманих даних, проте сучасні програми, такі як SPSS (Statistical Package for the Social Sciences) і безліч відеороликів, сайтів, можуть стати у пригоді для їх розв’язання. Особисто доповідачка рекомендувала книгу «Как описывать статистику в медицине» (Т. А. Ланг, М. Сесик). Необхідною умовою для успішного проведення наукових досліджень є володіння англійською мовою, оскільки дисертант має постійно збага­чувати свої знання дослідженнями, які проводять вчені за межами нашої країни. Загальнодоступною та достатньо прос­тою є база даних PubMed, зокрема сайти-інструкції щодо користування. До того ж важливим та неминучим етапом у роботі кожного дослідника є питання пуб­лікацій власних статей на міжнародному рівні. Тоді як подання відповідних матеріалів до закордонних видань здається вагомою проблемою, значно менші за обсягом тези (abstract) доповідей охоче прий­мають усі щорічні конференції. Юлія Крамар зауважила, що ступінь кандидата наук є реальною мрією, яка стирає межі між Україною та світом, а також необхідним і діє­вим кроком на шляху власного розвитку.

Психолог Юлія Ячнік сконцентрувала увагу аудиторії на аспекті міжнародних стажувань і програмах розвитку у сфері психічного здоров’я. Насамперед зазначивши, що вищезгадана організація Європейська федерація мо­лодих психіатрів (EFPT) пропонує стипендії (bursary) на прог­ра­­ми обміну (Exchange Programme) за напрямами: залежність (addiction), дитяча та підліткова психіатрія, поруше­ння харчової поведінки, судова психіатрія, загальна психіатрія, а також присуджує наукову премію за значні здобутки (EFPT Porto Research Award). Так, 2017 року такою премією нагороджено Ірину Франкову.

Щодо аплікаційних форм, то доповідачка розповіла про підготовку документів для подання та вимоги, що висувають до їхнього оформлення. Найчастіше необхідним є написання мотиваційного листа (motivation letter), професійного резюме (CV) та рекомендаційного листа (recommendation letter) від провідного науковця у відповідній сфері. Іноді вимагають підтвердження віку та рівня володіння англійською.

Основне завдання організації Ізраїльської програми ­МАШАВ (MASHAV), з діяльністю якої ознайомила Юлія Ячнік, приміром курсу з протидії насильству над дітьми та жінками, полягає в інтеграції дітей з особливими потребами в нормативне освітнє середовище. Доповідачка також згадала про курс лідерства та професійних навичок на чолі з професором Норманом Сарторіусом, який є знаковим у кар’єрі молодого психіатра. Професор Сарторіус став наставником для багатьох молодих науковців, зокрема й України, які пройшли навчання щодо правильності оформлення презентацій та постерів, оволоділи навичками професійних виступів, проведення зустрічей, створювання проектів та їх захисту, а також підтримки психічного здоров’я не лише пацієнтів, а й власного. У грудні 2017 року він планує відвідати Україну, де разом з іншими провідними фахівцями в галузі психічного здоров’я проведе Перший науковий курс молодих спеціалістів та студентів у галузі психічного здоров’я (The First Research Course for Early Carrier Mental Health Specialists and Students).

Європейський коледж нейропсихофармакології (ECNP) — прогресивна організація в Європі та світі. Його створено з метою покращення розуміння функції головного мозку та поведінки людини для вдосконалення лікування та сприяння поліпшенню здоров’я населення. Залучення молодих науковців до цієї сфери діяльності та підтрим­ка їхнього постійного професійного розвитку — важлива задача коледжу. Численні тренінги, воркшопи та семінари проводять у Венеції, Оксфорді, Ніці, Барселоні, до того ж навіть за умови компенсації фінансових ­витрат. Training in Addictions with Stakeholders (TWIST) — ще одна організація, яка надає можливість молодим ученим рухатися в напрямі наукового пізнання. Її проект розроблено на підставі досліджень та знань щодо наркотичних залежностей за участю цільової аудиторії, що об’єднав більш ніж 140 фахівців, які під час роботи стикалися із почат­ковими етапами наркотичних залежностей. Досить час­то молодих науковців підтримують відомі міжнародні організації, наприклад: Світова асоціація психіатрів (WPA), Європейська асоціація психіатрів (EPA), Німецька асоціа­ція психіатрів (DGPPN) та ін.

Кваліфіковані кадри і висококласні фахівці завжди були затребувані у всіх сферах життє­діяльності людини. Але сьогодні ця потреба висока, як ніколи. Тому все більше фахівців прагне здобувати додаткову освіту, розширювати свій професійний кругозір і формувати нові навички. Психолог Ірина Франкова, яка з лютого 2017 року очолює секцію молодих психіатрів та клінічних психологів Асоціації психіат­рів України, а також є активним організатором та науковцем, розповіла про досягнення науковців цієї секції. Цьогоріч суттєво зросла кількість її учасників, оскільки з березня 2017 р. зареєстровано вже понад 135 молодих фахівців, де не лише лікарі-психіатри, психологи, а й невропатологи. Середній вік учасників групи становить 31,4 року, зокрема 47 % мають досвід роботи не менш ніж 5 років. До того ж серед учасників групи є й досвідчені спеціалісти та провідні науковці, адже 13 % уже отримали науковий ступінь.

Молодих спеціалістів сфери психічного здоров’я цікавлять такі теми, як: організація та фінансування системи охорони здоров’я; громадське психічне здоров’я і права людини; історія психіатрії; ­дитяча психологія; аутизм та розлади аутистичного спект­ра; нейропсихологія; нейро­психіатрія; нейрокорекція; нейрофізіологія; психологічна допомога в разі виникнення невідкладних станів; психологічна травма; стрес; стан тривоги; емоційна напруга; психічні розлади інволюційного періоду; шизофренія та шизофрено­подібні розлади; соціальна психіатрія; сексологія; сімейна, психо­аналітична групова та індивідуальна психотерапія; когнітивно-поведінкова терапія; гештальт-терапія та ін.

У підсумку Ірина Франкова наголосила, що група Ukrainian Young Psychiatrists має намір допомагати молодим колегам брати участь у міжнародних (закордонних) та національних конгресах, конференціях, семінарах, форумах, стажуваннях та тренінгах, у такий спосіб підвищуючи рівень кваліфікації молодих фахівців в Україні та збільшуючи кількість і якість міжнародних публікацій.

Щоб долучитися до групи, слід заповнити інформа­ційний бланк за посиланням: https://goo.gl/forms/wmJ72ZNf9Cb0gkGv1 або в соціальній мережі Facebook за назвою «Ukrainian Young Psychiatrists».

Підготувала Юлія Крамар

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2017 Год

Содержание выпуска 1, 2017

  1. Людмила Сухарєва: «Людині похилого віку важливо знати, що вона не є тягарем для оточення»

  2. Актуальні питання геронтології

  3. Оцінка ефективності та безпечності використання прегабаліну у літніх пацієнтів з нейропатичним болем

  4. Общие принципы лечения хронической боли у пожилых пациентов

  5. Лікування депресії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

  6. Вплив ніцерголіну на гемодинаміку у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт

  7. Оптимизация нейротрофической терапии когнитивных нарушений

  8. Попередження інсульту: акценти на статинотерапію

  9. Ефективність цитиколіну при когнітивних порушеннях

  10. Леводопа-резистентність: феномен чи епіфеномен?

  11. Терапевтичне застосування ніцерголіну у хворих похилого віку

  12. Керівництво з лікування синдрому неспокійних ніг у дорослих

  13. Лікування афективних і тривожних розладів у осіб похилого віку

  14. Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода

Содержание выпуска 10 (93), 2017

  1. Новорічне привітання

  2. Психічне здоров’я в організаціях: світова підтримка, українські перспективи

  3. Новое в эпилептологии

  4. Мішені дії ризатриптану в лікуванні головного болю мігренозного ґенезу

  5. Депрессивные расстройства как следствие аллостатической нагрузки

  6. Застосування тизанідину в лікуванні болю, спазму та спастичності

  7. Сучасні алгоритми діагностики та лікування мігрені

  8. Вальпроати в лікуванні біполярного афективного розладу: фармакокінетика, фармакодинаміка, терапевтичні ефекти

  9. Дулоксетин в лечении хронических миофасциальных болевых синдромов

  10. Лікування деменції в клінічній практиці

  11. Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона

Содержание выпуска 7-8 (91), 2017

  1. Тина Берадзе: «… очень важно настроить пациента на лечение и победу еще в самом начале этого непростого пути»

  2. Новое в эпилептологии

  3. Менеджмент і лікування епілепсії в жінок

  4. Епілепсія: підсумок досягнень та нові дослідження

  5. Праміпексол: препарат вибору в лікуванні хвороби Паркінсона

  6. Екстрапірамідна симптоматика невротичного походження

  7. Арипіпразол – антипсихотик нового покоління

  8. Міжнародний день хвороби Альцгеймера

  9. Актуальні питання діагностики та лікування вегето‑судинної дистонії

  10. Актуальні новини психіатрії та неврології

  11. Як дитяча травма впливає на доросле життя

  12. Конвенція про права осіб з інвалідністю: труднощі перекладу

  13. Ефективність і безпечність абоботулотоксину типу А для лікування спастичності верхніх кінцівок

  14. Рекомендації щодо терапії постінсультної епілепсії

  15. Агата Крісті: розслідування з багатьма невідомими

Содержание выпуска 6 (90), 2017

  1. Фокус на соціальну нерівність: нова політика у сфері охорони психічного здоров’я дітей та підлітків

  2. Насильство серед молоді

  3. Мистецтво маленьких кроків: від психоневрологічних інтернатів до системи підтримуючого працевлаштування

  4. Психологический инцест как вид современного рабства

  5. Новое в эпилептологии

  6. Аналіз застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Харківській області за даними електронного регістру

  7. Актуальні новини психіатрії та неврології

  8. Антипсихотична терапія непсихотичних розладів у дитячому та підлітковому віці

  9. Фетальний алкогольний синдром

  10. Важливі питання сучасної неврології

  11. Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків: упровадження в роботу

  12. Обсесивно-компульсивні розлади в педіатричній практиці

  13. Лікування депресії та інших афективних порушень у постінсультний період

  14. Рекомендації щодо лікування хронічної інсомнії в дорослих

Содержание выпуска 4 (88), 2017

  1. Христина Турецька: «Важливо не стільки виховувати в собі жіночність, скільки дозволити проявляти її у повсякденному житті»

  2. Проект Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року

  3. Питання охорони психічного здоров’я дітей, які мають батьків із психічними розладами

  4. Инцест: травматизация любовью

  5. Новое в эпилептологии

  6. Большое депрессивное расстройство: когнитивные нарушения и возможности их коррекции

  7. Роль мітохондріальних порушень у розвитку психічних розладів

  8. Епілепсія: особливості діагностики та лікування

  9. Ефективність кветіапіну у лікуванні пацієнтів із шизофренією

  10. Соціальна психіатрія у світі, який швидко змінюється

  11. Застосування ніцерголіну для нейрореабілітації та корекції когнітивно-мнестичних розладів у постінсультних пацієнтів

  12. Атипичные антипсихотики: проблемы и критерии выбора препарата

  13. Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій

  14. Протиепілептична терапія постінсультної епілепсії

  15. Депресивний розлад на фоні мітохондріальної дисфункції

Содержание выпуска 3 (87), 2017

  1. О перспективах молодых ученых

  2. Роль нейробіологічних та імунологічних механізмів розвитку депресії

  3. Новое в эпилептологии

  4. Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології

  5. Нейроциркуляторная дистония: патогенез, диагностика, лечение

  6. Життя на межі: стрес, травма та психопатологія

  7. Сучасне бачення лікування больових синдромів та рухових розладів в неврології

  8. Рациональная политерапия эпилепсии у детей: миф или реальность?

  9. Ефективність комплексу вітамінів групи В при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта

  10. Депрессивные расстройства у детей и подростков

  11. Міорелаксанти у лікуванні неспецифічного болю у нижній частині спини

  12. Принципи терапії непсихотичних психічних розладів у пацієнтів із хронічним больовим синдромом: від комплексної діагностики до комплексної курації

  13. Ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю у дорослих

  14. Ефективність целекоксибу в порівнянні з ібупрофеном у лікуванні пацієнтів з остеоартритом

Содержание выпуска 2 (86), 2017

  1. Перспективи молодого науковця в Україні та за кордоном

  2. Новое в эпилептологии

  3. Вальпроаты в лечении биполярного аффективного расстройства

  4. Синдром беспокойных ног: современные подходы к терапии

  5. Фізична активність як немедикаментозний метод допомоги пацієнтам із розладами спектра шизофренії

  6. Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю

  7. Болевые синдромы в неврологии: возможности биорегуляционного подхода

  8. Тикозні розлади: особливості діагностики та терапевтичні стратегії

  9. Инсомнии в неврологической практике: возможности и критерии выбора лекарственного средства нового поколения

  10. Практичні рекомендації з лікування нейропатичного болю

  11. Структурно-функциональное состояние вещества головного мозга у пациентов с когнитивными расстройствами на фоне фибрилляции предсердий

  12. Сердечно-сосудистая безопасность целекоксиба, напроксена и ибупрофена при лечении артритов

  13. Ефективність прегабаліну в лікуванні хронічного болю у нижній частині спини, що супроводжується болем у нижніх кінцівках

Содержание выпуска 1 (85), 2017

  1. Психодинамічна терапія: здатність людини творчо працювати і повноцінно любити як маркер ефективності

  2. Активація блукаючого нерва та сомато‑психічний стан людини

  3. Психосоциальная реабилитация пациентов с тяжелыми психическими расстройствами. Способы борьбы со стигматизацией

  4. Клініко-фармакологічний підхід до лікування депресії

  5. Новое в эпилептологии

  6. Дополнительные возможности в лечении ишемического инсульта

  7. Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю

  8. Тикові розлади у дітей

  9. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

  10. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

  11. Ботулинический нейротоксин в лечении цервикальной дистонии и спастичности у взрослых

  12. Ранні зміни в емоційній сфері як маркер клінічної відповіді на терапію депресії селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций