сховати меню

Насильство серед молоді

сторінки: 8-9

Насильство серед молоді є глобальною проблемою громадської охорони здоров’я, яка охоплює широке коло дій — від знущань і бійок до більш важких випадків сексуального та фізичного примусу і вбивств.

Масштаби проблеми

За статистикою, щорічно у світі відбувається понад 200 тис. убивств серед молодих осіб у віці від 10 до 29 років, це 43 % від загальної кількості таких випадків, що робить вбивство четвертою за значущістю причиною смерті серед людей цієї вікової групи.

Показники насильницького позбавлення життя серед молоді різко варіюються як між країнами, так і всередині них. У глобальних масштабах 83 % жертв убивств серед молодих людей – чоловіки, і у всіх країнах світу більшість осіб, які чинять тяжкий злочин, також мають чоловічу приналежність.

На кожну молоду людину, вбиту в результаті насильства, припадає 20–40 випадків отримання серйозних травм, які потребують стаціонарного лікування. Напади з вогнепальною зброєю найчастіше призводять до смертельних травм, аніж нанесення ударів кулаками, ногами, ножами і тупими предметами. Значна частина молоді страждає від сексуальних насильницьких дій. Наприклад, від 3 до 24 % осіб жіночої статі у рамках дослідження з питань здоров’я жінок і побутового насильства по відношенню до них, проведеного ВООЗ у багатьох країнах, повідомляли про те, що їх перший сексуальний досвід мав насильницький характер. Як свідчать результати дослідження в 40 країнах, що розвиваються, серед молодих людей поширені випадки бійок і знущань. Так, цькуванню і нарузі піддаються 8,6–45,2 % хлопчиків і 4,8–35,8 % дівчаток.

Убивства і насильницькі дії серед молоді, що не призводять до смертельного результату, не лише значно збільшують кількість випадків передчасної смерті, травм та інвалідності, але також чинять серйозний, нерідко довічний, вплив на психологічне та соціальне функціонування особистості. Це може стосуватися як членів сім’ї і друзів жертв, так і місцевих спільнот. Притому молодіжне насильство зумовлює значне підвищення витрат на роботу служб охорони здоров’я, соціального забезпечення та кримінального правосуддя; зниження продуктивності праці; зменшення вартості нерухомості; порушення структури суспільства загалом.

Фактори ризику

Фактори, що підсилюють імовірність насильства серед молоді, мають комплексний характер, тому їх варто розглядати неопосередковано один від одного.

Фактори ризику, що стосуються окремої особистості

  • дефіцит уваги, гіперактивність, розлад поведінки або інші поведінкові порушення;
  • залучення до злочинної діяльності;
  • уживання алкоголю, наркотиків і тютюну з раннього віку;
  • низький інтелект і рівень освіти;
  • погана успішність у школі й небажання вчитися; насилля в сім’ї.

Фактори ризику, що торкаються близьких людей

  • слабкий контроль і нагляд за дітьми з боку батьків;
  • жорсткі, слабкі або непослідовні заходи виховання в сім’ї;
  • низький рівень прихильності між батьками і дітьми;
  • слабка участь батьків у заняттях дітей;
  • зловживання психоактивними речовинами або кримінальна діяльність близьких;
  • низький рівень доходу в родині;
  • безробітні члени сім’ї;
  • контакти з однолітками, що займаються злочинною діяльністю.

Фактори ризику, що стосуються місцевої громади та суспільства загалом

  • потяг до алкоголю і зловживання ним;
  • доступ до вогнепальної зброї та її протиправне застосування;
  • банди і місцева наявність нелегальних наркотиків;
  • нерівність в отриманні високих доходів;
  • бідність;
  • якість управління країною (закони і рівень їхнього дотримання, а також політика в галузі освіти та соціального захисту).

Профілактика

Програмами профілактики, що довели свою ефективність, є:

  1. Вироблення життєвих навичок і соціального розвитку, які покликані допомогти дітям і підліткам управляти своїми емоціями, вирішувати конфлікти і виробляти необхідні соціальні звички для розв’язання проблем.
  2. Попередження випадків цькування і знущань у школах.
  3. Надання підтримки батькам і навчання їх позитивної практики виконання батьківських обов’язків (наприклад, через візити додому медсестри).
  4. Формування ранніх навичок навчання та соціального спілкування у дітей дошкільного віку.
  5. Терапевтичні підходи щодо молодих осіб, які мають високий ризик бути залученими до насильницьких дій.
  6. Зменшення доступу до алкоголю шляхом підвищення оподаткування на нього і скорочення кількості відповідних торговельних точок.
  7. Загальнодержавницька політика щодо обмежень на видачу ліцензій та продаж вогнепальної зброї.
  8. Робота поліції в місцевих громадах, яка орієнтована на розв’язання соціальних проблем.
  9. Скорочення концентрації незаможного населення і поліпшення умов житла.

Оскільки агресія та насильство – це системні явища, які не мають однієї-єдиної причини. Тому для їх попередження потрібен комплексний підхід, який також чинитиме позитивний вплив на такі соціальні детермінанти, як нерівність доходів, стрімкі демографічні й соціальні зміни, а також низький статус соціального захисту. Для зниження безпосередніх наслідків насильства серед молоді найважливішим є також поліпшення догоспітальної та невідкладної допомоги, включаючи й вільний доступ до її отримання. Як стверджують у Всесвітній організації охорони здоров’я, наразі кількість молодих людей, що зазнає травм і потрапляє до лікарні з пораненнями, у багато разів більша. В організації переконані, що більшості цих смертей можна було б уникнути, якби у суспільстві активніше запобігали насильству серед молоді.

Діяльність ВООЗ

ВООЗ активно співпрацює зі своїми партнерами з метою скорочення випадків насильницьких дій серед молодих людей шляхом здійснення ініціатив, які б сприяли виявленню, кількісному оцінюванню та прийняттю відповідних рішень щодо зазначеної проблеми, включаючи:

  • створення програм із профілактики застосування сили щодо когось для його підкорення в школі серед однолітків тощо;
  • привернення уваги до важливості проблеми молодіжної агресії та необхідності її профілактики;
  • збір фактичних даних про масштаби і види насильницьких дій у різних соціальних умовах;
  • розробку рекомендацій для держав-членів ВООЗ і всіх відповідних секторів із метою профілактики насильства серед молоді та посилення заходів для боротьби з ним;
  • надання підтримки на національному рівні профілактиці грубого порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків у молодіжному середовищі;
  • співпраця з міжнародними установами та організаціями з метою стримування насилля серед молоді у всьому світі.

Поширені проблеми підліткового віку

За даними ВООЗ, до проблем підліткового віку відносять також і ранню вагітність та пологи, інфікування ВІЛ, вживання алкоголю та психоактивних речовин, куріння, психічні розлади та ін.

Так, у всьому світі серед причин виникнення смертних випадків у дівчат віком від 15 до 19 років найчастіше констатують ускладнення, пов’язані з вагітністю і пологами. Близько 11 % усіх дітонароджень відбувається у вищезгаданому віці, і здебільшого вони трапляються в країнах із низьким і середнім рівнями доходів.

Сьогодні більш ніж 2 млн підлітків живуть із ВІЛ. Зважаючи на те, що загальна кількість смертей, пов’язаних з ВІЛ, знизилася на 30 % (порівняно з максимальним рівнем, який мали раніше), нині розрахунки свідчать, що число смертних випадків серед підлітків через ВІЛ зростає.

У багатьох країнах серйозну стурбованість викликає і поширене серед підліткової категорії пияцтво, що завдає значної шкоди здоров’ю як фізичному, так і психічному. Зловживання алкоголем знижує самоконтроль і сприяє формуванню неадекватної поведінки, пов’язаної з ризиком, наприклад небезпечних статевих стосунків. А також є причиною травматизації (включаючи травми внаслідок дорожньо-транспортних пригод), насильства (особливо з боку партнера) і передчасної смерті, що може призводити і до проблем зі здоров’ям у більш пізньому періоді життя та негативно позначитися на очікуваній його тривалості.

Депресія є найчастішою причиною захворювань та інвалідності серед підлітків, проте і суїцид (як причина смерті) посідає далеко не останнє місце у цьому негативному рейтингу. Бідність, низький соціальний статус, насилля та відчуття непотрібності — все це може різко посилити ризик порушення розвитку психічного здоров’я.

Натомість забезпечення психічного здоров’я, надання психосоціальної підтримки в школах та інших соціальних умовах має активно сприяти формуванню у дітей та підлітків життєвих навичок. Також глобального значення набувають програми, які допомагають зміцнити зв’язки між підлітками та їхніми сім’ями. А у разі виникнення проблем, слід звертатися за допомогою і вирішувати їх за сприяння компетентних та турботливих працівників охорони здоров’я.

За матеріалами www.who.int

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2017 Рік

Зміст випуску 1, 2017

  1. Ю.А. Крамар

  2. А.Е. Дубенко, В.И. Коростий

  3. В.А. Гриб, М.Ю. Дельва, Н.В. Романюк

  4. С.П. Московко, Г.С. Московко, Г.С. Руденко та ін.

  5. С.В. Попович, И.В. Яцык

Зміст випуску 10 (93), 2017

  1. В.И. Харитонов

  2. В.Ю. Федченко

  3. М.М. Орос, Т.В. Іваньо, В.І. Смоланка, С.В. Орос

  4. О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский

  5. І.М. Карабань, В.В. Безруков, Ю.І. Головченко, В.І. Цимбалюк

Зміст випуску 7-8 (91), 2017

  1. А.Є. Дубенко

  2. Ю. А. Крамар

  3. О. Сувало, О. Плевачук

Зміст випуску 6 (90), 2017

  1. І. А. Марценковський, Т.М.С. Павленко,

  2. К. Карбовська, Ю. Мірошниченко

  3. Ю.Ю. Вревская

  4. А.Є. Дубенко, С.О. Сазонов, Ю.А. Бабкіна, О.Є. Кутіков

  5. Ю.А. Крамар

  6. Т.В. Антонюк

  7. Ю.А. Алімова, І.В. Гордієнко

  8. І.А. Марценковський, К.В. Дубовик

Зміст випуску 4 (88), 2017

  1. І.А. Марценковський, К.В. Дубовик

  2. Ю.Ю. Вревская

  3. Ю.А. Крамар

  4. Л.Б. Мар

  5. І.А. Марценковський

  6. Т.В. Антонюк

  7. С.Г. Бурчинский

  8. О.В. Богомолець, І.Я. Пінчук, А.К. Ладик

  9. М.М. Орос, В.І. Смоланка, Н.В. Софілканич та ін.

  10. Ю.А. Крамар

Зміст випуску 3 (87), 2017

  1. В.О. Бедлінський

  2. Ю.А. Крамар

  3. І.О. Франкова, О.О. Богомольця

  4. Т.В. Антонюк

  5. Т.А. Литовченко, О.Ю. Сухоносова

  6. И.А. Марценковский, И.И. Марценковская

  7. О.М. Авраменко

Зміст випуску 2 (86), 2017

  1. І.О. Франкова, О.О. Богомольця

  2. Ю.А. Крамар

  3. Є.І. Суковський

  4. С.В. Попович, Е.В. Рыбка

  5. І.А. Марценковський, К.В. Дубовик, Т. С. Павленко та ін.

  6. С.Г. Бурчинский

  7. С.Н. Стадник

Зміст випуску 1 (85), 2017

  1. А.О. Широка

  2. И.А. Франкова, П.В. Краснова

  3. Є.І. Суковський

  4. Я.М. Драб

  5. С.П. Московко, Г.С. Руденко, Г.С. Московко та ін.

  6. С.П. Московко, Г.С. Руденко, Г.С. Московко та ін.

Випуски поточного року