Meta Pixel

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися
  1. Психодинамічна терапія: здатність людини творчо працювати і повноцінно любити як маркер ефективності

  2. Активація блукаючого нерва та сомато‑психічний стан людини

  3. Психосоциальная реабилитация пациентов с тяжелыми психическими расстройствами. Способы борьбы со стигматизацией

  4. Клініко-фармакологічний підхід до лікування депресії

  5. Новое в эпилептологии

  6. Дополнительные возможности в лечении ишемического инсульта

  7. Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю

  8. Тикові розлади у дітей

  9. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

  10. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

  11. Ботулинический нейротоксин в лечении цервикальной дистонии и спастичности у взрослых

  12. Ранні зміни в емоційній сфері як маркер клінічної відповіді на терапію депресії селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну

Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

Форма для заповнення*

П.І.Б. _______________________________________________ Дата ____________________________

Лікар

Першим необхідним критерієм є наявність синдрому паркінсонізму – брадикінезія в комбінації з хоча б одним симптомом: тремором спокою чи ригідністю. Дослідження всіх кардинальних проявів повинно проводитись, як описано в шкалі MDS UPDRS. Щойно синдром паркінсонізму діагностовано варто визначити певні критерії.

Діагноз клінічно встановленої ХП:

• відсутність абсолютних критеріїв виключення;

• наявність принаймні двох підтримуючих критеріїв;

• відсутність «червоних прапорців».

Діагноз клінічно ймовірної ХП:

• відсутність абсолютних критеріїв виключення;

• наявність «червоних прапорців», збалансована підтримуючими критеріями:

− якщо є один «червоний прапорець», то має бути щонайменше один підтримуючий критерій;

− якщо є два «червоні прапорці», то необхідні два підтримуючі критерії;

− дозволяється не більше двох «червоних прапорців».

Підтримуючі критерії для ХП (позначте, якщо критерій наявний)

 1. Очевидний та драматичний позитивний відгук на дофамінергічну терапію: впродовж ініціального лікування пацієнт повертається до нормального чи майже нормального функціонування. У разі відсутності документального підтвердження ініціальної реакції, драматичний відгук може бути кваліфікований, як:

А. Виразне покращення з підвищенням дози або виразне погіршення при зменшенні дози. М’які зміни не беруть до уваги. Задокументуйте це або об’єктивно (> 30% змін при зміні терапії за UPDRS III) або суб’єктивно (ясно задокументовані анамнестичні відомості від надійного джерела – пацієнта чи особи, що доглядає за ним).

В. Недвозначні і виразні onoff флюктуації, які повинні мати очевидні передбачувані феномени виснаження ефекту в кінці дози (end-of-dose wearing-off).

 2. Наявність дискінезій, викликаних леводопою.

 3. Тремор спокою в кінцівці, задокументований під час клінічного обстеження (у минулому чи поточному обстеженні).

 4. Наявна втрата нюху або серцева симпатична денервація, визначена при MIBG-сцинтіграфії.

Абсолютні критерії виключення (наявність будь‑якої з цих ознак виключає ідіопатичну ХП)

 1. Безсумнівні мозочкові порушення, такі як мозочкова хода, атаксія в кінцівках або окорухові порушення (тривало існуючий, викликаний поглядом ністагм, раптові судомні посмикування очей, гіперметричні саккади).

 2. Вертикальний супрануклеарний парез погляду донизу або селективне уповільнення саккад при погляді донизу.

 3. Діагноз ймовірного поведінкового варіанту фронто-темпоральної деменції або первинно-прогресуючої афазії, визначених згідно з консенсусними критеріями – у межах перших 5 років захворювання.

 4. Паркінсонівські ознаки, обмежені нижніми кінцівками більше, ніж 3 роки.

 5. Лікування блокаторами дофамінових рецепторів або дофамін-виснажуючими агентами, в дозах та в термінах часу відповідних до розвитку медикаментозно-зумовленого паркінсонізму.

 6. Відсутність вартого уваги відгуку на високі дози леводопи, незважаючи на принаймні помірну важкість паркінсонізму.

 7. Безсумнівна кіркова втрата чутливості (наприклад, графестезія, астереогноз при інтактних чутливих модальностях), очевидна ідеомоторна апраксія кінцівки або прогресуюча афазія.

 8. Нормальні дані візуалізації, що виявляє дисфункцію пресинаптичної дофамінової системи.

 9. Документальне підтвердження альтернативних станів, що спроможні викликати паркінсонізм та правдоподібно пов’язані із симптомами пацієнта, або якщо кваліфікований лікар-експерт, базуючись на повному діагностичному обстеженні відчуває, що альтернативний синдром є більш вірогідним, ніж ХП.

«Червоні прапорці»

 1. Швидке прогресування порушень ходи, яке потребує регулярного користування візком протягом 5 років від початку захворювання.

 2. Повна відсутність прогресування моторних симптомів та ознак протягом 5 років чи більше, стабільність зумовлена терапією.

 3. Рання бульбарна дисфункція: важка дисфонія чи дизартрія (здебільшого нерозбірлива мова) чи важка дисфагія (потреба у м’якій їжі, назогастральному зонді або харчуванні через гастростому) у перші 5 років захворювання.

 4. Інспіраторна дихальна дисфункція: денний чи нічний інспіраторний стридор або часті зітхання на вдиху.

 5. Важка автономна недостатність протягом перших 5 років захворювання, яка може включати:

• Ортостатичну гіпотензію – ортостатичне зниження артеріального тиску в межах 3 хвилин після вставання, принаймні на 30 mmHg систолічного чи 15 mm Hg діастолічного тиску, за відсутності дегідратації, прийому медикаментів чи інших захворювань, що можуть спричинити автономну дисфункцію.

• Важка затримка сечі чи нетримання сечі в перші 5 років захворювання (виключаючи давні або стресові нетримання сечі у жінок), які не є простим функціональним нетриманням. У чоловіків такий стан асоціюється з еректильною дисфункцією та віднесений до захворювань передміхурової залози.

 6. Повторні (> 1 разу на рік) падіння внаслідок порушень балансу в перші 3 роки від початку хвороби.

 7. Диспропорційний антеколліс (дистонічний) або контрактури кисті та стопи у перші 10 років захворювання.

 8. Відсутність будь-якої з поширених немоторних ознак захворювання, незважаючи на 5 років хвороби, а саме: порушення сну (інсомнія, виразна сонливість вдень, симптоми поведінкових, моторних порушень в REM-фазу сну), автономної дисфункції (запори, денні імперативні поклики до сечовипускання, симптоматичний ортостаз), гіпосмії чи психіатричної дисфункції (депресія, тривога чи галюцинації).

 9. Ознаки порушення пірамідного тракту, нічим іншим не пояснювані, що визначаються, як пірамідна слабкість чи очевидно патологічна гіперрефлексія (включаючи м’яку рефлекторну асиметрію та ізольований розгинальний підошовний відгук).

 10. Білатеральний симетричний паркінсонізм. Пацієнт та особи, що доглядають за ним, повідомляють про білатеральний початок симптомів без переваги якоїсь сторони та ніяка асиметрія не спостерігається при об’єктивному обстеженні.

Застосування критеріїв

1. Чи пацієнт має паркінсонізм, як це визначено MDS критеріями?

 Так  Ні

Якщо Ні, ані ймовірний, ані встановлений діагноз ХП не може бути визначено. Якщо Так:

2. Чи є будь-який з абсолютних критеріїв виключення?

 Так  Ні

Якщо Так, ані ймовірний, ані встановлений діагноз ХП не може бути визначено. Якщо Ні:

3. Кількість «червоних прапорців», що наявні _____

4. Кількість підтримуючих критеріїв, що наявні _____

5. Чи є принаймні два підтримуючі критерії та немає «червоних прапорців»?

 Так  Ні

Якщо Так, пацієнт відповідає критеріям для клінічно встановленої ХП. Якщо Ні:

6. Чи є більше, ніж два «червоні прапорці»?

 Так  Ні

Якщо Так, ймовірний діагноз ХП не може бути встановлений. Якщо Ні:

7. Чи є кількість «червоних прапорців» рівною до, чи меншою за кількість підтримуючих критеріїв?

 Так  Ні

Якщо Так – пацієнт відповідає критеріям ймовірної ХП.

Форма для заповнення у зручному для друку форматі знаходиться за адресою: http://neuronews.com.ua/files/2798105357.pdf

 

Наш журнал
у соцмережах:

Випуски за 2017 Рік

Зміст випуску 1, 2017

  1. Людмила Сухарєва: «Людині похилого віку важливо знати, що вона не є тягарем для оточення»

  2. Актуальні питання геронтології

  3. Оцінка ефективності та безпечності використання прегабаліну у літніх пацієнтів з нейропатичним болем

  4. Общие принципы лечения хронической боли у пожилых пациентов

  5. Лікування депресії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

  6. Вплив ніцерголіну на гемодинаміку у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт

  7. Оптимизация нейротрофической терапии когнитивных нарушений

  8. Попередження інсульту: акценти на статинотерапію

  9. Ефективність цитиколіну при когнітивних порушеннях

  10. Леводопа-резистентність: феномен чи епіфеномен?

  11. Терапевтичне застосування ніцерголіну у хворих похилого віку

  12. Керівництво з лікування синдрому неспокійних ніг у дорослих

  13. Лікування афективних і тривожних розладів у осіб похилого віку

  14. Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода

Зміст випуску 10 (93), 2017

  1. Новорічне привітання

  2. Психічне здоров’я в організаціях: світова підтримка, українські перспективи

  3. Новое в эпилептологии

  4. Мішені дії ризатриптану в лікуванні головного болю мігренозного ґенезу

  5. Депрессивные расстройства как следствие аллостатической нагрузки

  6. Застосування тизанідину в лікуванні болю, спазму та спастичності

  7. Сучасні алгоритми діагностики та лікування мігрені

  8. Вальпроати в лікуванні біполярного афективного розладу: фармакокінетика, фармакодинаміка, терапевтичні ефекти

  9. Дулоксетин в лечении хронических миофасциальных болевых синдромов

  10. Лікування деменції в клінічній практиці

  11. Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона

Зміст випуску 7-8 (91), 2017

  1. Тина Берадзе: «… очень важно настроить пациента на лечение и победу еще в самом начале этого непростого пути»

  2. Новое в эпилептологии

  3. Менеджмент і лікування епілепсії в жінок

  4. Епілепсія: підсумок досягнень та нові дослідження

  5. Праміпексол: препарат вибору в лікуванні хвороби Паркінсона

  6. Екстрапірамідна симптоматика невротичного походження

  7. Арипіпразол – антипсихотик нового покоління

  8. Міжнародний день хвороби Альцгеймера

  9. Актуальні питання діагностики та лікування вегето‑судинної дистонії

  10. Актуальні новини психіатрії та неврології

  11. Як дитяча травма впливає на доросле життя

  12. Конвенція про права осіб з інвалідністю: труднощі перекладу

  13. Ефективність і безпечність абоботулотоксину типу А для лікування спастичності верхніх кінцівок

  14. Рекомендації щодо терапії постінсультної епілепсії

  15. Агата Крісті: розслідування з багатьма невідомими

Зміст випуску 6 (90), 2017

  1. Фокус на соціальну нерівність: нова політика у сфері охорони психічного здоров’я дітей та підлітків

  2. Насильство серед молоді

  3. Мистецтво маленьких кроків: від психоневрологічних інтернатів до системи підтримуючого працевлаштування

  4. Психологический инцест как вид современного рабства

  5. Новое в эпилептологии

  6. Аналіз застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Харківській області за даними електронного регістру

  7. Актуальні новини психіатрії та неврології

  8. Антипсихотична терапія непсихотичних розладів у дитячому та підлітковому віці

  9. Фетальний алкогольний синдром

  10. Важливі питання сучасної неврології

  11. Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків: упровадження в роботу

  12. Обсесивно-компульсивні розлади в педіатричній практиці

  13. Лікування депресії та інших афективних порушень у постінсультний період

  14. Рекомендації щодо лікування хронічної інсомнії в дорослих

Зміст випуску 4 (88), 2017

  1. Христина Турецька: «Важливо не стільки виховувати в собі жіночність, скільки дозволити проявляти її у повсякденному житті»

  2. Проект Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року

  3. Питання охорони психічного здоров’я дітей, які мають батьків із психічними розладами

  4. Инцест: травматизация любовью

  5. Новое в эпилептологии

  6. Большое депрессивное расстройство: когнитивные нарушения и возможности их коррекции

  7. Роль мітохондріальних порушень у розвитку психічних розладів

  8. Епілепсія: особливості діагностики та лікування

  9. Ефективність кветіапіну у лікуванні пацієнтів із шизофренією

  10. Соціальна психіатрія у світі, який швидко змінюється

  11. Застосування ніцерголіну для нейрореабілітації та корекції когнітивно-мнестичних розладів у постінсультних пацієнтів

  12. Атипичные антипсихотики: проблемы и критерии выбора препарата

  13. Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій

  14. Протиепілептична терапія постінсультної епілепсії

  15. Депресивний розлад на фоні мітохондріальної дисфункції

Зміст випуску 3 (87), 2017

  1. О перспективах молодых ученых

  2. Роль нейробіологічних та імунологічних механізмів розвитку депресії

  3. Новое в эпилептологии

  4. Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології

  5. Нейроциркуляторная дистония: патогенез, диагностика, лечение

  6. Життя на межі: стрес, травма та психопатологія

  7. Сучасне бачення лікування больових синдромів та рухових розладів в неврології

  8. Рациональная политерапия эпилепсии у детей: миф или реальность?

  9. Ефективність комплексу вітамінів групи В при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта

  10. Депрессивные расстройства у детей и подростков

  11. Міорелаксанти у лікуванні неспецифічного болю у нижній частині спини

  12. Принципи терапії непсихотичних психічних розладів у пацієнтів із хронічним больовим синдромом: від комплексної діагностики до комплексної курації

  13. Ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю у дорослих

  14. Ефективність целекоксибу в порівнянні з ібупрофеном у лікуванні пацієнтів з остеоартритом

Зміст випуску 2 (86), 2017

  1. Перспективи молодого науковця в Україні та за кордоном

  2. Новое в эпилептологии

  3. Вальпроаты в лечении биполярного аффективного расстройства

  4. Синдром беспокойных ног: современные подходы к терапии

  5. Фізична активність як немедикаментозний метод допомоги пацієнтам із розладами спектра шизофренії

  6. Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю

  7. Болевые синдромы в неврологии: возможности биорегуляционного подхода

  8. Тикозні розлади: особливості діагностики та терапевтичні стратегії

  9. Инсомнии в неврологической практике: возможности и критерии выбора лекарственного средства нового поколения

  10. Практичні рекомендації з лікування нейропатичного болю

  11. Структурно-функциональное состояние вещества головного мозга у пациентов с когнитивными расстройствами на фоне фибрилляции предсердий

  12. Сердечно-сосудистая безопасность целекоксиба, напроксена и ибупрофена при лечении артритов

  13. Ефективність прегабаліну в лікуванні хронічного болю у нижній частині спини, що супроводжується болем у нижніх кінцівках

Зміст випуску 1 (85), 2017

  1. Психодинамічна терапія: здатність людини творчо працювати і повноцінно любити як маркер ефективності

  2. Активація блукаючого нерва та сомато‑психічний стан людини

  3. Психосоциальная реабилитация пациентов с тяжелыми психическими расстройствами. Способы борьбы со стигматизацией

  4. Клініко-фармакологічний підхід до лікування депресії

  5. Новое в эпилептологии

  6. Дополнительные возможности в лечении ишемического инсульта

  7. Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю

  8. Тикові розлади у дітей

  9. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

  10. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

  11. Ботулинический нейротоксин в лечении цервикальной дистонии и спастичности у взрослых

  12. Ранні зміни в емоційній сфері як маркер клінічної відповіді на терапію депресії селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну

Випуски поточного року

Зміст випуску 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Зміст випуску 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Розсилка

Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail

Підписатися

Архів рекомендацій