Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
ПідписатисяПрегабалін у лікуванні нейропатичного болю
Ведення пацієнтів із хронічним болем є однією із актуальних проблем сучасності. За даними європейських досліджень, близько 18 % від усієї популяції відчувають хронічний біль помірної або важкої інтенсивності (Breivik et al., 2006). При цьому слід враховувати, що скарги на біль є однією із головних причин візиту до лікаря. Біль негативно впливає на якість життя та призводить до значного зниження соціального функціонування.
Виникнення нейропатичного болю може бути спричинене гетерогенними групами захворювань, які значно розрізняються за етіологією та клінічною маніфестацією. Тому пацієнти із нейропатичним болем можуть не відповідати на терапію опіоїдними анальгетиками або нестероїдними протизапальними засобами, у той час як при ноцицептивному болю вони допомагають легко контролювати симптоми, щонайменше, у короткостроковій перспективі. Зазвичай при нейропатичному болю ефективними є засоби, що стабілізують або модулюють функціонування центральної нервової системи (ЦНС), наприклад антиконвульсанти, антидепресанти або антиаритмічні засоби, такі як блокатори натрієвих каналів, що володіють нейропротекторними властивостями.
На сьогодні актуальними є клінічні рекомендації з лікування нейропатичного болю робочої групи Європейської федерації неврологічних товариств (EFNS), що були переглянуті у 2009 р. Систематичний огляд досліджень, присвяченх цій проблемі, дозволив колективу фахівців виділити 3 групи лікарських засобів із найбільшою доказовою базою: антидепресанти (трициклічні антидепресанти і селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну); протиепілептичні засоби (габапентин, прегабалін, ламотриджин); опіоїдні препарати (оксикодон, трамадол).
У наш час вчені активно досліджують ефективність прегабаліну та габапентину при різних видах нейропатичного болю. До того ж ці препарати рекомендовані як засоби терапії першої лінії. Їх використання дозволяє досягти істотного зниження інтенсивності болю у близько 1/3 осіб із нейропатичним болем. Значний рівень ефективності прегабаліну та габапентину був продемонстрований у дослідженнях з вибіркою пацієнтів із діабетичною нейропатією та постгерпетичною невралгією. Ці антиконвульсанти мають відносно хороший рівень безпеки та низьку взаємодію з іншими препаратами, саме тому їх найчастіше обирають для лікування нейропатичного болю. За даними деяких досліджень, прегабалін володіє кращим фармакокінетичним профілем і, відповідно, може використовуватися у невеликих дозах (Guay, 2005). Прегабалін не метаболізується ферментами цитохрому Р450 і не є ні інгібітором, ні індуктором ферментів, метаболізуючих препаратів (Blommel, 2007). Завдяки цим властивостям прегабалін можна застосовуватися в терапії хворих, які приймають інші засоби лікування, оскільки він практично не взаємодіє з останніми.
Прегабалін має велику доказову базу щодо терапії різних видів нейропатичного болю. Так, показовим є дослідження щодо лікування діабетичного нейропатичного болю, проведене вченими із Рочестерського університету, в якому взяли участь 338 пацієнтів із діабетичною нейропатією. Учасникам був призначений прегабалін із поступовою титрацією протягом 6 днів або плацебо. У групах прийому прегабаліну в дозі 300 і 600 мг/добу в порівнянні з плацебо відзначалося достовірне клінічно значиме зниження інтенсивності болю, яка оцінювалося пацієнтами за 11-бальною шкалою (числовий від 0 до 10 балів). Крім того, достовірні зміни відзначалися за шкалою загального клінічного враження (CGI-S), опитувальником про характер болю Мак-Гілла (SF-MPQ) та опитувальником для визначення якості життя (SF-36). Причому, покращення симптомів інсомнії і болю спостерігалися вже після першого тижня лікування та зберігалися до п’ятого тижня. Підтверджують ці дані й результати систематичного огляду з метааналізом, присвяченого ефективності і безпечності прегабаліну у пацієнтів із діабетичною нейропатією (Freeman et al., 2008). Так, у кінцевий аналіз автори включили 7 рандомізованих контрольованих плацебо клінічних випробувань, загальна кількість пацієнтів в яких склала 1510 осіб. В цілому препарат у дозі 300 і 600 мг/добу був достовірно більш ефективним, ніж плацебо, при цьому кількість пацієнтів, яким необхідно було застосовувати терапію для досягнення першого додаткового позитивного результату в контексті зниження болю на ≥ 50%, склала 4,04 і 5,99 відповідно. У своїх висновках Freeman et al. (2008) відзначили, що прегабалін не тільки суттєво знижує біль при діабетичній нейропатії, але також порівняно швидко діє і добре переноситься.
Варто зазначити, що ефективність прегабаліну також була продемонстрована і при постгерпетичній невралгії. За даними Dworkin et al. (2003), використання цього препарату в дозі 300-600 мг/добу було асоційоване з ≥ 30% зниженням болю у 63 % пацієнтів і ≥ 50 % зниженням болю у 50 % пацієнтів, відповідно до даних MPQ, за умови, що курс лікування тривав 9 тижнів. Подібні дані отримали Sabatowsky et al. (2004) у контексті більшої ефективності у порівнянні з плацебо.
Крім того, досліджувалось застосування прегабаліну для лікування центрального нейропатичного болю. Ефективність вивчалася на вибірці пацієнтів із центральним постінсультним болем (n = 219). Прийом препарату поліпшив якість сну пацієнтів та знизив рівень тривоги. За результатами CGI-S, у групі прийому прегабаліну зміни були достовірно кращі, ніж у групі плацебо (Kim et al., 2011).
Отже, з огляду на доступні дані доказової бази, прегабалін є препаратом першої лінії вибору при найбільш поширених видах нейропатичного болю. Важливою особливістю препарату є хороша переносимість. Такі побічні ефекти, як запаморочення і сонливість, є дозозалежними. Крім того, прегабалін практично не взаємодіє з іншими препаратами, що дозволяє застосовувати його у пацієнтів, які використовують фармакотерапію з приводу коморбідних станів.
Підготувала Ірина Сидоренко
Наш журнал
у соцмережах:
Думки експертів
Випуски за 2017 Рік
Зміст випуску 1, 2017
-
Людмила Сухарєва: «Людині похилого віку важливо знати, що вона не є тягарем для оточення»
-
Оцінка ефективності та безпечності використання прегабаліну у літніх пацієнтів з нейропатичним болем
-
Вплив ніцерголіну на гемодинаміку у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт
-
Терапевтичне застосування ніцерголіну у хворих похилого віку
-
Лікування афективних і тривожних розладів у осіб похилого віку
-
Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода
Зміст випуску 10 (93), 2017
-
Психічне здоров’я в організаціях: світова підтримка, українські перспективи
-
Мішені дії ризатриптану в лікуванні головного болю мігренозного ґенезу
-
Депрессивные расстройства как следствие аллостатической нагрузки
-
Застосування тизанідину в лікуванні болю, спазму та спастичності
-
Дулоксетин в лечении хронических миофасциальных болевых синдромов
-
Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона
Зміст випуску 9 (92), 2017
-
Генералізований тривожний розлад: сучасна практика подолання
-
Динамика психопатологических и когнитивных нарушений у пациентов с шизофренией в процессе терапии
-
Нейропатическая боль: фармакологическое ведение пациентов в неспециализированных условиях
-
Настанови щодо менеджменту пацієнтів із депресією в амбулаторній клінічній практиці
-
Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона
Зміст випуску 7-8 (91), 2017
Зміст випуску 6 (90), 2017
Зміст випуску 5 (89), 2017
Зміст випуску 4 (88), 2017
-
Питання охорони психічного здоров’я дітей, які мають батьків із психічними розладами
-
Большое депрессивное расстройство: когнитивные нарушения и возможности их коррекции
-
Роль мітохондріальних порушень у розвитку психічних розладів
-
Ефективність кветіапіну у лікуванні пацієнтів із шизофренією
-
Атипичные антипсихотики: проблемы и критерии выбора препарата
-
Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій
Зміст випуску 3 (87), 2017
-
Роль нейробіологічних та імунологічних механізмів розвитку депресії
-
Нейроциркуляторная дистония: патогенез, диагностика, лечение
-
Сучасне бачення лікування больових синдромів та рухових розладів в неврології
-
Рациональная политерапия эпилепсии у детей: миф или реальность?
-
Ефективність комплексу вітамінів групи В при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта
-
Міорелаксанти у лікуванні неспецифічного болю у нижній частині спини
-
Ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю у дорослих
-
Ефективність целекоксибу в порівнянні з ібупрофеном у лікуванні пацієнтів з остеоартритом
Зміст випуску 2 (86), 2017
-
Фізична активність як немедикаментозний метод допомоги пацієнтам із розладами спектра шизофренії
-
Болевые синдромы в неврологии: возможности биорегуляционного подхода
-
Тикозні розлади: особливості діагностики та терапевтичні стратегії
-
Сердечно-сосудистая безопасность целекоксиба, напроксена и ибупрофена при лечении артритов
Зміст випуску 1 (85), 2017
-
Психодинамічна терапія: здатність людини творчо працювати і повноцінно любити як маркер ефективності
-
Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів
-
Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів
-
Ботулинический нейротоксин в лечении цервикальной дистонии и спастичности у взрослых
Випуски поточного року
Зміст випуску 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Зміст випуску 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Зміст випуску 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Зміст випуску 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Зміст випуску 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Зміст випуску 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Зміст випуску 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Розсилка
Будьте в курсі останніх оновлень – підпишіться на розсилку матеріалів на Ваш e-mail
Підписатися