сховати меню

Конвенція про права осіб з інвалідністю: труднощі перекладу

сторінки: 42-44

О. Сувало, КЗ «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету, м. Львів; О. Плевачук, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра психіатрії, психології та сексології, м. Львів

У статті ми хочемо привернути вашу увагу до проблеми перекладу українською мовою Конвенції про права осіб з інвалідністю (Convention on the Rights of Persons with Disabilities — ​CRPD), зокрема до визначень термінів «disability», «mental disability», «інвалідність», «інвалід» чи «особа з інвалідністю» в українському законодавстві та їхнє вживання в контексті організації та надання допомоги особам із психічними розладами, особливо зараз, коли політика охорони психічного здоров’я в Україні перебуває на етапі формування.

Convention on the Rights of Persons with Disabilities

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) 2013 року опублікувала документ під назвою «План дій щодо психічного здоров’я 2013–2020» (Mental Health Action Plan 2013–2020), у якому сформульовано принципи, цілі та напрями досягнення кращого рівня психічного здоров’я. Серед шести принципів і підходів, на яких ґрунтується згаданий документ, за номером два є пункт під назвою «Права людини» [1]. З його тексту стає зрозумілим, що «стратегії покращення психічного здоров’я, дії та втручання щодо лікування, попередження та сприяння обізнаності щодо психічного здоров’я мають відповідати Convention on the Rights of Persons with Disabilities (в українському перекладі — ​Конвенції про права осіб з інвалідністю) та іншим міжнародним та регіональним інструментам захисту прав людини».

2006 року ООН прийняла Convention on the Rights of Persons with Disabilities (далі CRPD). Ця конвенція є відповіддю міжнародної спільноти на довгу історію дискримінації, ексклюзії, дегуманізації «найбільш маргіналізованої світової меншини» — ​осіб із «disability» [2]. Згаданий документ — це результат багаторічних переговорів громадянського суспільства, урядів, національних організацій захисту прав людини та міжнародних організацій, який по своїй суті говорить про те, що особи з «disability» мають такі самі права та можливості, як і всі інші.

В Україні Конвенція набула чинності 6 березня 2010 року. Її назву переклали дослівно як «Конвенція про права осіб з інвалідністю», аналогічно російськомовному перекладу Конвенції [3].

Так, в українському перекладі CRPD «disability» вжито як «інвалідність». Постає питання, чи відповідає «інвалідність» поняттю «disability», яким послуговується ВООЗ та інші міжнародні організації, чи простежується відповідність терміна «інвалідність» змісту, який закладено до поняття «disability».

У пункті «е» Преамбули CRPD сформульовано визначення «disability» [4]. До вашої уваги в таблиці 1 подано офіційні визначення вищезгаданого терміна трьома мовами — ​англійською (оригінал), російською (однією з шести офіційних мов ООН) та українською.

Як бачимо з таблиці 1, термін «disability» в українському варіанті перекладено як «інвалідність» (аналогічно російськомовному перекладу), але для того щоб зрозуміти сутність поняття «disability», необхідно звернутися до його формулювання в документах ВООЗ.

Окремо наводимо в таблиці 2 переклад ст. 1 Конвенції, у якому також простежуються наявні розбіжності.

Disability

Для кращого розуміння змісту терміна «disability» представляємо його визначення мовою оригіналу та власний переклад. Отже, ВООЗ подає так:

Disabilities is an umbrella term, covering impairments, activity limitations, and participation restrictions. An impairment is a problem in body function or structure; an activity limitation is a difficulty encountered by an individual in executing a task or action; while a participation restriction is a problem experienced by an individual in involvement in life situations.

Disability is thus not just a health problem. It is a complex phenomenon, reflecting the interaction between features of a person’s body and features of the society in which he or she lives. Overcoming the difficulties faced by people with disabilities requires interventions to remove environmental and social barriers.

People with disabilities have the same health needs as non-disabled people — ​for immunization, cancer screening etc. They also may experience a narrower margin of health, both because of poverty and social exclusion, and also because they may be vulnerable to secondary conditions, such as pressure sores or urinary tract infections. Evidence suggests that people with disabilities face barriers in accessing the health and rehabilitation services they need in many settings» [8].

На нашу думку, вищевказаний текст українською мовою слід перекласти як:

Disability — ​це сукупне поняття, яке охоплює порушення, обмеження активності особи та можливості брати участь. Порушення — ​передбачає функціональні чи структурні зміни у тілі; обмеження активності — ​це труднощі, з якими стикається особа під час виконання завдань чи дій; тоді як обмеження можливості брати участь — ​це труднощі, які переживає особа з вищевказаними порушеннями у життєвих ситуаціях.

Отже, «disability» — ​це не лише проблема, пов’язана зі здоров’ям. Це складний феномен, який відображає взаємодію між особливостями тіла особи та рисами суспільства, у якому він чи вона проживає. Подолання труднощів, з якими стикаються люди з «disabilities», потребує втручань для усунення бар’єрів середовища та соціальних перешкод. Люди з «disabilities» мають такі самі потреби, пов’язані зі здоров’ям, як і люди без «disabilities» — ​імунізація, онкологічний скринінг тощо. Вони також можуть мати менший резерв здоров’я. Це може бути пов’язано як із бідністю та соціальною ізоляцією, так і зі схильністю до вторинних ускладнень, таких як пролежні або інфекції сечових шляхів. Наявні дані свідчать про те, що люди з «disabilities» стикаються з перешкодами у доступі до послуг служб охорони здоров’я та реабілітації, яких вони потребують у багатьох ситуаціях.

Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (International Classification of Functioning, Disability and Health — ​ICF) визначає «disabilitу» як сукупний термін, що позначає ушкодження, обмеження активностей та можливостей брати участь. Disabilitу — ​це взаємодія між особою з розладами здоров’я (церебральний параліч, синдром Дауна чи депресія), суб’єктивними чинниками та факторами середовища (наприклад, негативне ставлення, недоступний транспорт та громадські будівлі, обмежена соціальна підтримка). Цей термін окреслює негативні аспекти взаємодії особи (з розладом здоров’я) та зовнішніх чинників (середовище та особисті аспекти) [9].

Стосовно терміна «mental disability» ВООЗ зазначає, що альтернативним варіантом до застосування «mental disorder» («психічний розлад») є концепція «mental disability», що, на нашу думку, слід перекладати як «психічна неспроможність» або «обмеження можливостей внаслідок психічного розладу» [10].

Згідно з поясненнями ВООЗ, «mental disability» не є синонімом терміна «психічний розлад», але включає в себе осіб із психічними розладами [11].

Люди, які одужали від психічного розладу, можуть надалі мати «disability» (обмеження можливостей), до того ж багато осіб із наявним психічним розладом також матимуть обмеження можливостей через це.

У деяких випадках «disability» є ознакою конкретного захворювання або синдрому (наприклад, для діагностування певних психічних розладів необхідна наявність функціональних порушень), а в інших — ​наслідком цього захворювання або синдрому (Bertolote and Sartorius, 1996). Перевага у послуговуванні терміном «mental disability» полягає в тому, що поняття «disability» безпосередньо належить до сприйняття людьми їхнього життя, середовища, потреб та обмежень, він доступніший для розуміння тими, хто не працює у секторі охорони здоров’я (Bertolote and Sartorius, 1996).

Одним з очевидних недоліків згаданого терміна є те, що він охоплює набагато більше людей, які перебувають у компетенції сфери охорони психічного здоров’я, аніж було б у разі застосування вужчих понять, таких як «психічний розлад» або «психічне захворювання».

Зокрема, «mental disability» непопулярний серед деяких користувачів послуг охорони психічного здоров’я, які хотіли б послуговуватися «psychosocial disability». Оскільки вони вважають, що психіатрична чи «mental disability» належать до медичної сфери, тому надають перевагу чіткому поділу між хворобою та «disability» [12].

У WHO Human Rights Tool Kit використовують «people with mental disabilities» — ​«люди з обмеженими можливостями, внаслідок психічного захворювання» (наш варіант перекладу), яке включає осіб із психічними, неврологічними або інтелектуальними порушеннями та тих, хто вживає психоактивні речовини [10].

Термін «persons with disabilities» охоплює всіх осіб, які мають довготривалі фізичні, психічні, інтелектуальні або сенсорні порушення, що при виникненні різного роду негативного ставлення чи фізичних бар’єрів, можуть перешкоджати цим особам повною мірою брати участь у житті суспільства» [13].

Аналізуючи настанови ВООЗ та інші міжнародні документи, які стосуються психічного здоров’я, можна дійти висновку, що термін «інвалідність», яким у нас перекладено поняття «disability», не виражає реальну суть явища та не відображає його об’єктивну істину.

До того ж слід додати, що термін «disability» в Конвенції про права осіб з інвалідністю має ширше значення і торкається не лише фізичного, а й психічного здоров’я та пов’язаним із його порушенням явищам через вплив суб’єктивних чинників та взаємодію із зовнішнім середовищем.

Інвалідність

Для кращого розуміння розбіжності перекладу вищеописаних визначень, варто проаналізувати терміни законодавчих актів, які регулюють сферу відносин осіб з інвалідністю, та звернути прицільну увагу на переклад CRPD в Україні, що стосуються інвалідності та вищезгаданих осіб.

Стаття 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 2006 року та стаття 1 проекту Закону України «Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні» дають таке формулювання: «Інвалідність — ​це міра втрати здоров’я у зв’язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист».

Одночасно щодо визначення, хто такий «інвалід», стаття 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» зазначає, що «інвалід — ​це особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист» [15].

У проекті Закону України «Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні» читаємо: «особа з інвалідністю — ​це особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист». Поняття «особа з інвалідністю» є тотожним поняттю «інвалід», що вживається в інших нормативно-правових актах» [16].

З вищевикладених визначень понять «інвалідність», «інвалід», «особа з інвалідністю», що є в українських нормативно-правових актах, слід звернути увагу саме на чітке виділення «стійкості розладів функцій організму» в цих документах.

Висновки

На жаль, в Україні приділяють недостатню увагу проблематиці психічного здоров’я та особам, які мають психічні розлади. Це позначається загалом як на законодавчому рівні, організації, функціонуванні системи та регулюючій політиці сфери охорони психічного здоров’я, так і на застосуванні відповідної коректної термінології, асоційованої із загальними світовими визначеннями. Свідченням цього є брак розробки загальноприйнятих термінів, що б відображали істинну сутність понять, якими оперують у сфері психічного здоров’я в розвинених країнах, де яскравим прикладом є тлумачення терміна «disability» в перекладі CRPD українською мовою.

Адже переклад поняття «disability» як «інвалідність» значно звужує розуміння та використання CRPD в Україні лише до осіб, які мають статус інваліда (групу інвалідності), чи проблем набуття інвалідності через фізичні порушення, що виразно продемонстровано у звіті України до Комітету з прав осіб з disabilities від 2012 р. [17].

В українському законодавстві простежується розбіжність у трактуванні терміна «інвалідність» і поняття «особа з інвалідністю». На відміну від змісту «disability» (в поясненні CRPD), у понятті «особа з інвалідністю» відмічено стійкість порушення функцій організму. Це є зайвим свідченням домінуючої в Україні медичної моделі disability, що не відповідає духу та суті, яка закладена в CRPD. Зокрема, термін «інвалідність» в нашому суспільстві має виразний стигматизаційний характер.

Підтвердженням потреби вдосконалення термінології та перекладу згаданої Конвенції українською мовою стали заключні зауваження Комітету прав осіб із disabilities від 02.10.15 щодо ініціальної доповіді України до Комітету від 2012 року, в яких зазначено:

«...Комітет бере до уваги запит Держави-учасника стосовно термінології, яка стосується осіб із disability, та притримується позиції, що використання термінології, яка стосується осіб із disability як «інваліди» («invalids») або «особи з обмеженими можливостями» («persons with limited abilities») не відповідає положенням Конвенції.

Комітет закликає Державу-учасника видалити згадку про «invalids» або «persons with limited abilities» з усіх законодавчих та нормативних документів, включаючи український переклад Конвенції та використовувати термінологію, відповідну положенням Конвенції, погоджуючи з організаціями осіб із disabilities» [18].

Слід наголосити, що переклад терміна «disability» українською як «інвалідність» та відповідно CRPD — ​як «Конвенція про права осіб з інвалідністю» значною мірою обмежує розуміння та застосування згаданої Конвенції в Україні в галузі охорони психічного здоров’я, що негативно позначається на загальній стратегії в цій сфері, яка перебуває на стадії свого формування.

Отож наразі залишається відкритим запитання, яким саме терміном краще перекласти поняття «disability» (та надалі послуговуватися ним у країні), що потребує широкого громадського обговорення і безпосереднього залучення користувачів послуг, фахівців, правозахисників, політиків, правників та інших зацікавлених сторін.

Список літератури знаходиться в редакції.

Поділитися з друзями:

Партнери