Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств
-
Зміни регіональної церебральної перфузії після лікування ніцерголіном хворих із ранньою стадією хвороби Альцгеймера
-
Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції
-
Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності
-
Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии
Зміни регіональної церебральної перфузії після лікування ніцерголіном хворих із ранньою стадією хвороби Альцгеймера
Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою формою деменції і клінічно характеризується вираженим дефіцитом когнітивних функцій. Крім того, для пацієнтів із вказаною нозологією характерне суттєве погіршення церебральної перфузії.
До вашої уваги наведено огляд статті J. Im. Jooyeon et al. «Changes in Regional Cerebral Perfusion after Nicergoline Treatment in Early Alzheimer’s Disease: A Pilot Study», що була опублікована в Dement Neurocogn Disord (2017;16(4):104–109), у якій автори проаналізували вплив ніцерголіну на регіональний мозковий кровотік у пацієнтів із ранньою стадією хвороби Альцгеймера.
Незважаючи на відмінності в етіології, хвороба Альцгеймера (ХА) та судинна деменція часто співіснують і мають перекриті чинники ризику та клінічні ознаки. Крім літнього віку, при ХА до них включають гіпертонію, захворювання периферичних артерій, серцево-судинні хвороби, діабет і куріння, до того ж механізми, що лежать в основі ХА, здається, тісно пов’язані з судинними факторами (Skoog еt al., 1999).
Ніцерголін є похідним ерголіну, який застосовують для лікування деменції та інших вікових когнітивних дисфункцій (Winblad еt al., 2000). Попри те, що спочатку ніцерголін позиціонували більше як судинорозширювальний засіб і, головним чином, рекомендували при цереброваскулярних захворюваннях, він має ширший спектр фармакологічних і клінічних властивостей, що дає змогу використовувати його при різних формах деменції, зокрема АХ. Результати рандомізованих контрольних досліджень щодо терапевтичної ефективності ніцерголіну у хворих на деменцію продемонстрували, що лікування ніцерголіном було асоційоване з покращенням або профілактикою погіршення когнітивних функцій (Bracco еt al., 1999; Crook, 1997; Winblad еt al., 2001), а також такий ефект мали в пацієнтів із сенільною, судинною або змішаними типами деменції.
Чинить вплив ніцерголін як на молекулярні, так і клітинні механізми патофізіології деменції. У випробуваннях in vitro та дослідженнях за участю тварин повідомляли, що ніцерголін діє як антагоніст α1-адренорецепторів, зумовлюючи в такий спосіб збільшення вазодилатації та кровотоку (Winblad еt al., 2008), холінергічної нейротрансмісії (Carfagna еt al., 1995; McArthur еt al., 1997; Ogawa еt al., 1993), підвищуючи обмін норадреналіну та допаміну (Moretti еt al., 1988), мозковий метаболізм (Le Poncin-Lafitte еt al., 1984; Miccheli еt al., 2008) і стимулюючи механізми нейропротекції (Caraci еt al., 2005; Mizuno еt al., 2005; Sortino еt al., 1999). Зазначено, що ніцерголін покращує механізми трансдукції сигналів у клітинах зрілих тварин. Як одноразово, так і при тривалому пероральному застосуванні препарату спостерігали підвищення метаболізму базального та агоніст-чутливого фосфоінозитиду. Також ніцерголін підвищує активність і перенесення до ділянки мембрани кальцій-залежних ізоформ протеїнкінази С.
Хоча терапевтичні ефекти дії ніцерголіну при ХА достатньо вивчені, його вплив саме на церебральну перфузію пацієнтів із згаданою патологією залишається незрозумілим, а тому метою цього дослідження стало з’ясування впливу ніцерголіну на регіональний мозковий кровотік (РМК) у пацієнтів із ранньою стадією ХА, послуговуючись даними однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (SPECT).
Матеріали та методи дослідження
вгоруВ дослідження включено16 пацієнтів із ХА, які перебували на лікуванні в госпіталі Святої Марії (Інчхон, Корея). Діагноз ХА встановлено відповідно до діагностичних критеріїв DSM-IV, Національного інституту неврологічних і комунікативних розладів та інсульту (NINDS) і Асоціації хвороби Альцгеймера (ADRDA) (McKhann et al., 1984). Особи, які мали в анамнезі травми голови, епілепсії, інсульти, змішану або судинну деменції, ознаки ураження головного мозку згідно з даними магнітно-резонансної томографії (МРТ), а також інші неврологічні або психічні розлади, були виключені з дослідження. Пацієнти отримували ніцерголін перорально у дозуванні 30 мг двічі на день у середньому 1,5 року. До того ж усі учасники проходили лікування інгібіторами ацетилхолінестерази (ІАХЕ). Оцінка безпеки терапевтичних заходів включала моніторинг несприятливих подій, життєво важливих функцій, фізикальне обстеження, електрокардіографію та лабораторні дослідження.
Так, усі пацієнти пройшли комплексне клінічне оцінювання, зокрема детальний збір анамнезу хвороби і неврологічне обстеження. Загальний рівень когнітивного функціонування визначали за допомогою короткої шкали оцінки психічного статусу (MMSE). В дослідженні використовували шкалу клінічної оцінки тяжкості деменції (CDR), шкалу сумарної оцінки клінічної тяжкості деменції (CDR-SB) і шкалу глобального погіршення когнітивних функцій (GDS). Для оцінювання функціонального статусу хворого послуговувалися індексом активності в повсякденному житті (шкала Бартел) та інструментальної повсякденної активності (IADL), а для оцінки симптомів депресії — геріатричною шкалою депресії (GDS-D).
Знімки SPECT виконували за допомогою дводетекторної гамма-камери (Discovery NM640, GE Healthcare, Milwaukee, WI, США) на базовому та подальших візитах. Сканування здійснювали приблизно через 40 хв після болюсної внутрішньовенної ін’єкції гексаметилпропіленаміну оксима, міченого 99mTc-пертехнетатом.
Результати дослідження та їх обговорення
вгоруШістнадцять пацієнтів (6 чоловіків і 10 жінок) із ранніми стадіями ХА були залучені до дослідження, середній вік учасників на початку — 77,0 ± 6,4 років. Середня тривалість між початковою та наступною оцінками становила 1,5 ± 0,5 роки. Показники за шкалою клінічної оцінки тяжкості деменції (CDR) залишалися незмінними протягом усього досліджуваного періоду.
Зміни від базової до наступної оцінки за MMSE (t = –0,11; p = 0,91), CDR-SB (t = –1,84; p = 0,09), GDS (z = –1,00; p = 0,32), IADL–C (t = –0,26; р = 0,80), IADL-P (t = –1,16; р = 0,26), GDS- D (z = –0,57; р = 0,57), рівень індексу Бартеля (z =1,84; р = 0,07) є незначущими.
Результати аналізу зображень SPECT продемонстрували значне підвищення рівня регіонального мозкового кровотоку в лівій верхній передній звивині (t = 4,90; p < 0,001; розмір кластера = 465 вокселів), лівій постцентральній звивині (t = 5,16; р <0,001; розмір кластера = 112 вокселів) і лівій прецентральній звивині (t = 4,56, p < 0,001; розмір кластера = 105 вокселів) порівняно з вихідними даними. Суттєвого зниження рівня регіонального мозкового кровотоку не виявлено.
Погіршення церебральної перфузії та когнітивних показників є характерними для ХА. Дані попередніх поздовжніх досліджень засвідчили глобальне зниження рівня регіонального мозкового кровотоку (Kogure еt al., 2000), а також когнітивної та нейропсихіатричної продуктивності протягом року у хворих на ХА (Benoit еt al., 2005; Burns еt al., 1991).
Дослідивши вплив ніцерголіну на рівень церебральної перфузії у пацієнтів із ранньою стадією ХА, J. Im. Jooyeon et al. (2017) встановили, що лікування вказаним препаратом було асоційоване з підвищенням рівня відносного регіонального мозкового кровотоку в лівій верхній передній звивині, лівій постцентральній і лівій прецентральній звивинах. Істотних відмінностей у клінічних показниках порівняно з вихідним рівнем не спостерігалось. Отримані результати дають змогу припустити, що ніцерголін може мати позитивний ефект при ХА, діючи на дегенеративні процеси.
Автори зауважили, що лікування ніцерголіном асоційоване з покращенням перфузії регіонального мозкового кровотоку у фронтальній і тім’яній ділянках пацієнтів із ранніми стадіями ХА. Зокрема, найбільший кластер знайдено у верхній фронтальній звивині, яка пов’язана з такими вищими когнітивними функціями, як робоча пам’ять (Boisgueheneuc еt al., 2006). Крім того, в процесі дослідження виявили збільшення церебральної перфузії в лівій постцентральній і лівій прецентральній звивинах, які відповідають руховій і сенсорній зоні кори головно мозку. Хоча вивченню питання сенсорних і рухових дисфункцій при ХА приділяють відносно мало уваги, натомість останні дані свідчать про те, що вказані розлади можуть передувати когнітивним симптомам ХА (Albers еt al., 2015). Можна вважати, що збільшення перфузії у фронтальній і парієтальній ділянках може затримати або запобігти поступовому погіршенню когнітивних функцій у разі ХА.
Висновки
вгоруЦе перше наукове дослідження SPECT щодо аналізу змін мозкової перфузії, пов’язаних із прийомом ніцерголіну в пацієнтів із ранньою стадією ХА. Лікування ніцерголіном було асоційовано зі сприятливим результатом щодо церебральної перфузії на ранніх стадіях захворювання. Більше того, клінічні симптоми при згаданій нозології не погіршились під час дослідного періоду.
Враховуючи механізм дії ніцерголіну при ХА, необхідні подальші дослідження, що включають більші вибірки та контрольований плацебо дизайн, для підтвердження та висвітлення ефектів відповідного лікування.
Підготувала Ірина Сидоренко
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2018 Год
Содержание выпуска 1, 2018
-
Аутоиммунная природа неврологических и нейропсихиатрических расстройств
-
Когнітивні розлади у похилому віці: від легкого когнітивного порушення до деменції
-
Постінсультні когнітивні порушення та деменція як ускладнення цереброваскулярної недостатності
-
Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии
Содержание выпуска 9-10 (101), 2018
Содержание выпуска 8 (100), 2018
Содержание выпуска 7 (99), 2018
Содержание выпуска 6 (98), 2018
-
Про внесення змін до законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги
-
Біполярний розлад: проблемні питання первинної та спеціалізованої допомоги
-
Переваги прегабаліну у фармакотерапії генералізованого тривожного розладу
-
Фармакотерапия постинсультной депрессии: проблема и критерии выбора антидепрессанта
-
Тревожно-депрессивные переживания у пациентов с хронической сердечной недостаточностью
-
Обґрунтування критеріїв обмеженої осудності в осіб, які скоїли кримінальні сексуальні правопорушення
Содержание выпуска 4-5 (97), 2018
-
Функціональне відновлення при великому депресивному розладі: когнітивні аспекти
-
Базова терапія хвороби Альцгеймера: ефективність мемантину в лікуванні деменції
-
Cучасний погляд на ефективність пентоксифілінвмісних препаратів при хронічній ішемії головного мозку
-
Розлади особистості: еволюція поглядів і сучасна концептуалізація
-
Система медико-психологічної підтримки лікаря у період адаптації до професійної діяльності
Содержание выпуска 3 (96), 2018
-
Сучасна платформа для фахівців у галузі неврології та нейронаук
-
Застосування прегабаліну в лікуванні генералізованого тривожного розладу
-
Депресивна симптоматика: особливості перебігу залежно від віку пацієнта
-
Новий погляд на прегабалін у лікуванні неспецифічного болю в спині
-
Ефективність психотерапії та фармакотерапії в лікуванні ПТСР у військовослужбовців і ветеранів
-
Особливості ведення дорослих і літніх пацієнтів із генералізованим тривожним розладом
Содержание выпуска 2 (95), 2018
-
Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року
-
Сучасний підхід до терапії мігрені та кластерного головного болю
-
Коморбидность хронической ишемической болезни сердца и тревожно-депрессивных расстройств
-
Психічне здоров’я в організаціях: національні програми та плани дій
-
Клінічні аспекти застосування диклофенаку калію у лікуванні болю
-
Ефективність і переносимість протиепілептичних препаратів при рефрактерній епілепсії
-
Лечение нейропатии лицевого нерва вследствие перенесенной кори
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 6 (161), 2025
-
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я дітей і підлітків
-
П’ять порад батькам, як знизити вплив соціальних мереж на дитину / підлітка
-
Минуле та сьогодення Української протиепілептичної ліги: тридцять років складного та успішного шляху
-
Діагностична цінність клінічного оцінювання когнітивних функцій
-
Вплив війни на психічне здоров’я молоді: роль резилієнсу та психологічних інтервенцій
-
Фармакотерапія пацієнтів із деменцією: первинна ланка медичної допомоги
-
Методичні рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння медичних працівників
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться