Корекція порушеньцеребральної гемодинаміки та когнітивних порушень у хворих з легкою черепно-мозковою травмою

Важливу роль у структурі захворювань центральної нервової системи відіграють її травматичні ураження. Частота черепно-мозкових травм (ЧМТ) в Україні щорічно становить в середньому 4-4,2 на 1 тис. населення [1]. Ця патологія – одна з основних причин смертності та інвалідності осіб молодого віку. Останніми роками в Україні спостерігається збільшення кількості випадків побутового травматизму, стрімке зростання кількості авто- та мототранспорту супроводжується зростанням числа хворих із ЧМТ, у 70-90% випадків легкою ЧМТ. У цих умовах можна говорити про «приховану епідемією», пов'язану з ЧМТ взагалі, і легкою ЧМТ зокрема.
Тому не випадковим стало впровадження МОЗ та АМН України державної галузевої науково-технічної програми «Медична допомога при черепно-мозковій травмі» на 2007-2012 рр., метою якої є розробка та впровадження науково обґрунтованої системи організації медичної допомоги при ЧМТ.
Нижче наводиться дослідження з вивчення змін когнітивних функцій та церебральної гемодинаміки у пацієнтів із найбільш розповсюдженими формами ЧМТ
(струсом та забоєм головного мозку легкого ступеня) та шляхи їхньої корекції.

На сьогоднішній день комплекс діагностично-лікувальних втручань у хворих із ЧМТ регламентований протоколами надання медичної допомоги, затвердженими наказом МОЗ України № 245 від 25.04.2006 р. Впровадження даних протоколів значно полегшило роботу нейрохірургів, реаніматологів, невропатологів, лікарів швидкої допомоги, сімейних лікарів та покращило результати лікування хворих із ЧМТ [2]. Алгоритмізовані формати протоколів, даючи чіткі вказівки щодо стратегії й тактики лікування, разом із тим не обмежують лікаря, залишаючи можливість здійснювати лікування кожного хворого відповідно до конкретної клінічної ситуації [2]. Бурхливий розвиток науки і техніки надав лікарю і пацієнту небувалі до цього можливості для діагностики та лікування, але разом із тим виникли певні труднощі, пов'язані з вибором того чи іншого методу втручання. Особливо це стосується медикаментозного лікування. Величезний асортимент ліків для патогенетичної та симптоматичної терапії при ЧМТ потребує від лікаря професіоналізму та ерудиції для обґрунтованого вибору того чи іншого препарату. Повнота, своєчасність та достатній обсяг медикаментозної терапії не можливі без знання закономірностей розвитку хвороби, тим більше такої складної та динамічної, як ЧМТ. Відомо, що травматичне ушкодження головного мозку запускає складний каскад метаболічних порушень, результатом якого стає розвиток енергетичного дефіциту та процесів клітинної інтоксикації, внаслідок чого виникають вторинно зумовлені зміни нервової тканини, які носять найчастіше ішемічний характер [3]. Цей каскад метаболічних порушень реалізується за допомогою цілого ряду біохімічних, судинних та інших механізмів і проявляється відповідною клінічною симптоматикою та змінами на ультра-, мікро- та макроструктурному рівнях [4]. Саме на їх корекцію і спрямована патогенетична та симптоматична медикаментозна терапія, основними ланками в якій, згідно з протоколами лікування хворих зі струсом та забоєм легкого ступеня, є судинні та ноотропні препарати.

Метою проведеного нами дослідження було вивчення змін когнітивних функцій та церебральної гемодинаміки у пацієнтів із найбільш розповсюдженими формами ЧМТ (струсом та забоєм головного мозку легкого ступеня) та шляхи їхньої корекції.

Згідно з існуючими протоколами надання медичної допомоги хворим із ЧМТ обстежено 150 хворих (чоловіки віком 18-40 років) із закритою ЧМТ легкого ступеня. Додатково протягом 1-2-ї доби та через 21 день після травми проводили нейропсихологічне дослідження, що включало вивчення працездатності та концентрації уваги (за допомогою коректурної проби Бурдона), функції пам’яті («тест 10 слів») та ультразвукове доплерографічне дослідження магістральних артерій голови та інтракраніальних артерій. У 100 пацієнтів діагностовано струс головного мозку, у 50 – забій головного мозку легкого ступеня. Хворі не потребували хірургічного втручання.

Найбільш поширеними були скарги на головний біль, нудоту, шум у голові, запаморочення, стомлюваність, зниження концентрації уваги, пам'яті. Під час неврологічного дослідження у хворих виявлені цефалічний, дисмнестичний, вестибулопатичний синдроми, розлади вегетативної нервової системи та мікровогнищева (у разі струсу) та легко виражена вогнищева (у разі забою) неврологічна симптоматика.

В результаті нейропсихологічного дослідження у 84 (84%) зі струсом та у 50 (100%) хворих із забоєм головного мозку виявлено зниження працездатності, функції концентрації уваги та пам'яті, що були більш виражені у хворих із забоєм головного мозку (табл. 1).

Результати доплерографічного дослідження виявили наявність ангіоспазму у 26 хворих (26%) зі струсом та у 19 (38%) хворих із забоєм головного мозку. Ангіоспазм носив легкий характер та був виражений в басейні 1-2 інтракраніальних артерій. У 44% хворих обох груп також спостерігалося порушення системи ауторегуляції мозкового кровотоку, виявлене під час проби на гіперкапнію (проба з затримкою дихання).

Під час електроенцефалографічного дослідження у 64 (64%) хворих зі струсом та у 39 (78%) хворих із забоєм головного мозку виявлена дисфункція серединних структур головного мозку.

Для лікування цих розладів у комплексній терапії застосовано препарат ніцеріум 30 уно (ніцерголін) виробництва компанії «Сандоз». Вибір саме цього препарату був зумовлений спектром його фармакологічних властивостей.

Ніцеріум 30 уно (ніцерголін) характеризується збалансованою комплексною дією, що дає можливість застосовувати його для патогенетичного лікування різноманітних неврологічних захворювань, в тому числі й ЧМТ як у гострому, так і у відновному періодах. Його ноотропна, вазотропна, нейропротекторна, нейромедіаторна, метаболічна дія [5] дозволяє здійснювати вплив на основні ланки патогенезу травматичного ураження головного мозку. Тропність до судин головного мозку, стимуляція оксиду азоту [6] та a₁-адреноблокуюча дія ніцеріуму 30 уно поліпшує кровопостачання тканини головного мозку за рахунок зниження судинного опору та покращення ауторегуляції судинного тонусу, порушеного внаслідок травми. Нейромедіаторна дія препарату реалізується завдяки багатогранному впливу на холінергічні, адренергічні, дофамінергічні процеси в головному мозку. Ніцеріум 30 уно оптимізує обмін норадреналіну та дофаміну в корі та стріатумі, покращує синтез та вивільнення ацетилхоліну в пресинапсах нейронів, вповільнює його руйнування ацетилхолінестеразою [5]. Завдяки стимуляції зворотньогозахоплення глутамату ніцеріум 30 уно блокує розвиток нейротоксичних ефектів при вторинній гіпоксії. Всі вищенаведені унікальні властивості цього препарату і забезпечують його комплексну та збалансовану нейрометаболічну, нейропротекторну та ноотропну дію. Таким чином, застосування препарату ніцеріум 30 уно у хворих із ЧМТ дає можливість в одній лікарській формі отримати засіб багатогранного впливу на численні ланки складного патологічного процесу, яким є ЧМТ.

Лікування препаратом ніцеріум 30 уно здійснювали в дозі 30 мг/добу протягом 21 дня. Після проведеного курсу лікування у 98 (98%) пацієнтів зі струсом та 47 (94%) хворих із забоєм головного мозку відмітили позитивну динаміку: повністю регресували цефалічний, дисмнестичний, вестибулопатичний синдроми. Суб'єктивний позитивний ефекти лікування було підтверджено даними повторного нейропсихологічного дослідження та інструментальними методами. У всіх хворих спостерігали нормалізацію показників працездатності, функції концентрації уваги та пам'яті за даними нейропсихологічного дослідження (табл. 2).

У пацієнтів із ангіоспазмом інтракраніальних судин та порушенням ауторегуляції мозкового кровотоку при повторному доплерографічному дослідженні виявлена нормалізація швидкісних та спектральних показників церебральної гемодинаміки. У пацієнтів із дисфункцією серединних структур головного мозку також відмічена позитивна динаміка стану біоелектричної активності головного мозку за даними електроенцефалографічного дослідження: частотні та амплітудні параметри ЕЕГ, їх часові та просторові характеристики відповідали нормальним показникам. Під час курсу лікування не зареєстровано побічних ефектів, пов'язаних із прийомом препарату.

Таким чином, застосування препарату ніцеріум 30 уно для лікування пацієнтів зі струсом та забоєм головного мозку легкого ступеня засвідчує його високу ефективність в лікуванні даної патології.

Ми сподіваємося, що наявність на фармацевтичному ринку України ніцеріуму 30 уно дозволить лікарям багатьох спеціальностей поповнити свій арсенал медикаментозних засобів, а накопичуваний досвід його використання дозволить гідно оцінити переваги цього препарату в лікуванні ЧМТ та інших неврологічних захворювань.

Література

1. Педаченко Є. Г. Состояние и перспективи развития нейрохирургической помощи в Украине // Нейрохірургія. – 2004. – № 2. – С. 35-36.
2. Дзяк Л.А., Зорін М.О., Сірко А. Г. Результати впровадження протоколів лікування тяжкої черепно-мозкової травми з позицій доказової медицини // Український нейрохірургічний журнал. – 2007. – № 3. – С. 5.
3. Шлапак И.П., Пилипенко М.Н. Черепно-мозговая травма: клинико-физиологические и патобиохимические особенности, диагностика и неотложная помощь // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 1999. – № 4. – С. 47-54.
4. Черепно-мозговая травма. Клиническое руководство / Под ред. акад. РАМН А.Н. Коновалова, проф. Л.Б. Лихтермана, проф. А.А. Потапова. – «Антидор». – 1998.
5. Бурчинский С.Г. Ницерголин расширяет горизонты в неврологии: от фармакологии к фармакотерапии // Новости медицины и фармации. – 2005. – № 9.
6. Giardino L., Zanni M., Pozza M., et al. Nitric oxide synthase mRNA regulation by nicergoline treatment in brain of old rats // Proc. 4 Congr. Eur.Soc. Clin. Neuropharmacol. – 1997; Dec. 1-4. – P. 45-49.
7. Компендиум // Морион. – 2005. – С. 829.