Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться-
Генералізований тривожний розлад: сучасна практика подолання
-
Динамика психопатологических и когнитивных нарушений у пациентов с шизофренией в процессе терапии
-
Нейропатическая боль: фармакологическое ведение пациентов в неспециализированных условиях
-
Настанови щодо менеджменту пацієнтів із депресією в амбулаторній клінічній практиці
-
Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона
-
Раздел:
Настанови щодо менеджменту пацієнтів із депресією в амбулаторній клінічній практиці
Содержание статьи:
- Виявлення пацієнтів із депресією.
- Установлення діагнозу.
- Принципи лікування.
- Подальша допомога та досягнення терапевтичної цілі.
- Направлення до спеціаліста.
Депресія є однією з лідируючих причин інвалідності у всьому світі. Медичні працівники первинної ланки зазвичай першими контактують із такими пацієнтами, тому мають бути обізнані щодо діагностики та подальшого лікування зазначених осіб.Вашій увазі представлений огляд рекомендацій щодо ведення хворих із депресією Американської асоціації психіатрів (АРА) та Інституту вдосконалення клінічних систем США (ICSI), адаптованих робочою групою Університету Вісконсину (2017). Настанови орієнтовані на клініцистів первинної медико-санітарної допомоги для оптимізації виявлення хвороби, встановлення черговості інтервенцій, оцінювання їхньої дієвості та ефективності, чи перенаправлення до вузькопрофільних спеціалістів, а також здійснення лікувальних заходів щодо підтримки пацієнтів із депресивними розладами.
Виявлення пацієнтів із депресією
Скарги на погіршення фізичного здоров’я надзвичайно поширені серед пацієнтів із депресією і здебільшого є основним проявом хвороби. Так само важливо визначити соматичні прояви депресії, а також біологічні, психологічні та екологічні чинники ризику.
Робоча група з профілактичних послуг США (USPSTF) рекомендує проводити передусім скринінг щодо наявності симптомів депресії. Первинний огляд хворого має включати застосування опитувальника про стан здоров’я пацієнта (PHQ-2) при кожному поточному візиті, а також під час щорічних профілактичних оглядів та у разі, якщо це не було зроблено протягом попередніх 90 днів. При отриманні результатів за PHQ-2 ≥ 3 слід здійснити скринінг за допомогою повної версії опитувальника PHQ-9. У разі одержання за PHQ-9 бала ≥ 10, необхідно провести клінічне оцінювання стану пацієнта та задокументувати план подальшого спостереження.
Установлення діагнозу
Насамперед необхідно перевірити наявні симптоми на відповідність критеріям депресивного розладу згідно з DSM-5. Також треба ідентифікувати коморбідні психіатричні розлади та інші медичні стани та оцінити функціональний стан пацієнта. Під час диференціальної діагностики клініцистам слід пам’ятати, що багато інших психічних порушень, соматичних станів чи навіть вживання певних лікарських засобів можуть зумовлювати симптоми депресії. Оцінюючи стан пацієнта, лікар первинної ланки медичної допомоги має чітко з’ясувати, чи є депресія початковим етапом цього процесу або ж симптомом інших захворювань.
Принципи лікування
Застосування психотерапії, фармакотерапії чи обох інтервенцій одночасно має ґрунтуватися на тяжкості проявів симптомів депресії, наявності супутніх хвороб, фінансових можливостях і привілеях пацієнта.
/images/nn179_2832_t1.jpg)
Таблиця 1. Лікування депресії в поєднанні з коморбідними станами
/images/nn179_2832_t1.jpg)
Таблиця 1. Лікування депресії в поєднанні з коморбідними станами
Під час вибору певного лікарського засобу необхідно враховувати коморбідні захворювання (табл. 1), можливі побічні ефекти (табл. 2), супутню медикаментозну терапію та економічні витрати.
Всі пацієнти з депресією в системі первинної медичної допомоги мають бути занесені до Моделі спільної опіки (CoCM), у якій менеджер із догляду (під керівництвом психіатра) активно відслідковує зміни симптомів хворого та сприяє дотриманню плану його лікування.
Подальша допомога та досягнення терапевтичної цілі
Метою лікування є усунення всіх ознак і симптомів депресії, що оцінюють за допомогою PHQ-9, а також відновлення психологічного та професійного функціонування особи, яка звернулась за допомогою. Контакт із пацієнтом (телефоном або особисто, клініцист та/або менеджер із догляду) має відбутися через тиждень після встановлення діагнозу та початку лікування, а потім через кожні 2–4 тижні до досягнення ремісії (PHQ < 5) або відповіді на лікуванні (зниження вираженості симптомів на ≥ 50 % за PHQ-9).
Побічні ефекти переважно можливо регулювати шляхом поступового титрування дози до досягнення терапевтичного ефекту. Седація, тривога та сексуальна дисфункція можуть персистувати, що вимагатиме зміни дозування чи навіть заміни лікарського засобу.
Варто пам’ятати, що бупропіон може викликати летаргію, зниження мотивації чи концентрації уваги. Міртазапін має бути ефективним при безсонні чи зниженні апетиту, його прийом не асоційований із виникненням сексуальної дисфункції.
Якщо пацієнт не відповідає на фармакотерапію у вигляді монотерапії чи у поєднанні з психотерапією протягом 6 тижнів після їх початку (4 тижні в разі тяжкої форми) або лише частково відреагував на 12-му тижні, слід розглянути інші варіанти лікування, зважаючи на етапність допомоги. До того ж треба продовжувати фармакотерапію протягом 4–9 місяців після ремісії симптомів.
Пацієнту варто рекомендувати підтримуючу терапію протягом тривалого періоду, якщо в анамнезі в нього зафіксовано більше трьох епізодів депресії або два попередні епізоди в поєднанні з одним із наступних факторів ризику: хронічний великий депресивний розлад (тяжкі попередні епізоди), наявність залишкових симптомів, постійні психосоціальні стресори, ранній вік маніфестації, обтяжений сімейний анамнез, вік старше 70 років.
Перш ніж припинити лікування, хворого слід проінформувати про потенційну можливість рецидиву і план лікування, якщо симптоми повторяться (APA, рекомендація I ступеня). Призупинення терапії антидепресантами має тривати щонайменше протягом кількох тижнів (APA, рекомендація I ступеня).
Так само важливо повідомити особу, яка отримує лікування, про завершення відповідних психотерапевтичних інтервенцій перед останньою сесією (APA, рекомендація I ступеня).
Направлення до спеціаліста
Консультацію психіатра рекомендовано, якщо є підозра на наявність біполярного афективного розладу, коморбідної психіатричної патології (наприклад, зловживання психоактивними речовинами, тривога, нав’язливі компульсивні порушення або розлади харчування), ризик самогубства та/або вбивства, психоз у поєднанні з депресією, брак ознак поліпшення стану при прийомі препаратів, призначених лікарем первинної ланки, незважаючи на зміну дозування та заміну класів лікарських засобів, значне або тривале порушення працездатності, неможливість піклуватися про себе та/або сім’ю, діагностичну невизначеність.
Оригінальний текст документа читайте на сайті
www.dartmouth-hitchcock.org
Наш журнал
в соцсетях:
Мнения экспертов
Выпуски за 2017 Год
Содержание выпуска 1, 2017
-
Людмила Сухарєва: «Людині похилого віку важливо знати, що вона не є тягарем для оточення»
-
Оцінка ефективності та безпечності використання прегабаліну у літніх пацієнтів з нейропатичним болем
-
Вплив ніцерголіну на гемодинаміку у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт
-
Терапевтичне застосування ніцерголіну у хворих похилого віку
-
Лікування афективних і тривожних розладів у осіб похилого віку
-
Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода
Содержание выпуска 10 (93), 2017
-
Психічне здоров’я в організаціях: світова підтримка, українські перспективи
-
Мішені дії ризатриптану в лікуванні головного болю мігренозного ґенезу
-
Депрессивные расстройства как следствие аллостатической нагрузки
-
Застосування тизанідину в лікуванні болю, спазму та спастичності
-
Дулоксетин в лечении хронических миофасциальных болевых синдромов
-
Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона
Содержание выпуска 9 (92), 2017
-
Генералізований тривожний розлад: сучасна практика подолання
-
Динамика психопатологических и когнитивных нарушений у пациентов с шизофренией в процессе терапии
-
Нейропатическая боль: фармакологическое ведение пациентов в неспециализированных условиях
-
Настанови щодо менеджменту пацієнтів із депресією в амбулаторній клінічній практиці
-
Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона
Содержание выпуска 7-8 (91), 2017
Содержание выпуска 6 (90), 2017
Содержание выпуска 5 (89), 2017
Содержание выпуска 4 (88), 2017
-
Питання охорони психічного здоров’я дітей, які мають батьків із психічними розладами
-
Большое депрессивное расстройство: когнитивные нарушения и возможности их коррекции
-
Роль мітохондріальних порушень у розвитку психічних розладів
-
Ефективність кветіапіну у лікуванні пацієнтів із шизофренією
-
Атипичные антипсихотики: проблемы и критерии выбора препарата
-
Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій
Содержание выпуска 3 (87), 2017
-
Роль нейробіологічних та імунологічних механізмів розвитку депресії
-
Нейроциркуляторная дистония: патогенез, диагностика, лечение
-
Сучасне бачення лікування больових синдромів та рухових розладів в неврології
-
Рациональная политерапия эпилепсии у детей: миф или реальность?
-
Ефективність комплексу вітамінів групи В при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта
-
Міорелаксанти у лікуванні неспецифічного болю у нижній частині спини
-
Ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю у дорослих
-
Ефективність целекоксибу в порівнянні з ібупрофеном у лікуванні пацієнтів з остеоартритом
Содержание выпуска 2 (86), 2017
-
Фізична активність як немедикаментозний метод допомоги пацієнтам із розладами спектра шизофренії
-
Болевые синдромы в неврологии: возможности биорегуляционного подхода
-
Тикозні розлади: особливості діагностики та терапевтичні стратегії
-
Сердечно-сосудистая безопасность целекоксиба, напроксена и ибупрофена при лечении артритов
Содержание выпуска 1 (85), 2017
-
Психодинамічна терапія: здатність людини творчо працювати і повноцінно любити як маркер ефективності
-
Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів
-
Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів
-
Ботулинический нейротоксин в лечении цервикальной дистонии и спастичности у взрослых
Выпуски текущего года
Содержание выпуска 5 (160), 2025
-
Поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни
-
Ефективність поетапної програми психологічних втручань для мігрантів
-
Альтернативний підхід до терапії тривожних розладів: важливість правильного титрування дози
-
Аналіз ефективності фармакотерапії депресії у жінок дітородного віку
-
Модель поетапного лікування пацієнтів із ноцицептивним болем
Содержание выпуска 4 (159), 2025
-
Психіатрія способу життя: нові горизонти для психічного здоров’я
-
Поліпшення функціонування як ключова мета лікування пацієнтів із великим депресивним розладом
-
Розлади харчової поведінки: серйозність проблеми та сучасні підходи до її вирішення
-
Антидепресант із мультимодальною дією: можливості застосування міансерину в клінічній практиці
-
Сучасні підходи до діагностування та лікування пацієнтів із кататонією
-
Фармакологічне лікування пацієнтів із шизофренією та пов’язаними з нею психозами
Содержание выпуска 3 (158), 2025
-
Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи
-
Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії
-
Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам
-
Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії
-
Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку
-
Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах
-
Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь
Содержание выпуска 1, 2025
-
Когнітивні порушення судинного генезу: діагностування, профілактика та лікування
-
Лікування ажитації за деменції, спричиненої хворобою Альцгеймера
-
Постінсультні нейропсихіатричні ускладнення: типи, патогенез і терапевтичні втручання
-
Перспективи застосування препаратів на основі рослинних компонентів для лікування депресії
-
Застосування диклофенаку за неврологічних станів: перевірена ефективність і пошук нових підходів
-
Постінсультний емоціоналізм: патофізіологія, поширеність та лікування
Содержание выпуска 2 (157), 2025
-
Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи
-
Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів
-
Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення
-
Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості
Содержание выпуска 1 (156), 2025
-
Підтримка психічного здоров’я на первинній ланці надання медичної допомоги
-
Лікування депресії в літніх пацієнтів: вплив на патофізіологію розладу, ефективність та безпека
-
Нестероїдні протизапальні препарати: багаторічний досвід та особливості застосування
-
Фармакотерапія великого депресивного розладу: пошук антидепресантів з оптимальною ефективністю
Рассылка
Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail
Подписаться