Міжнародний день хвороби Альцгеймера

За матеріалами конференції
«Когнітивні порушення в неврології»,
(21–22 вересня 2017 р., Київ, Україна)

За ініціативи організацій, які займаються дослідженням нейродегенеративних захворювань, 1994 року було прийнято рішення — ​21 вересня відзначати Міжнародний день хвороби Альцгеймера (ХА). Оскільки лікування цього захворювання не завжди дає бажані результати та буває недостатньо ефективним, то вагомим чинником залишається його профілактика та належне інформування населення середнього віку щодо генетичної схильності до ХА, а також спонукання до зміни існуючого способу життя.

Вперше клінічну картину захворювання, вже після смерті 50‑річної пацієнтки, 1906 року описав німецький психіатр Алоїз Альцгеймер. Проте свою назву хвороба отримала завдяки Е. Крепеліну, який 1910-го запропонував назвати на честь лікаря, який першим описав її. Ще в давні часи було помічено, що з віком знижуються когнітивні функції, проте в певної групи осіб процес зниження мнестичних функцій відбувається значно швидше.

Серед відомих людей, які страждали на ХА, був і колишній Президент США Рональд Рейган, який прожив досить довге життя і помер у 94 роки. Значною мірою саме завдяки йому було приділено серйозну увагу згаданому захворюванню, адже він відкрито заявляв про свій діагноз. Уже після його смерті впроваджено програму боротьби з ХА. Маргарет Тетчер, відома як «залізна леді», також страждала від цієї хвороби понад 10 років, в останні роки свого життя вона була навіть не в змозі себе обслуговувати та перестала впізнавати рідних.

В засобах масової інформації 2011-го з’явилося повідомлення про те, що представнику Британської королівської сім’ї принцу Чарльзу, колишньому чоловікові принцеси Діани, також встановлено діагноз хвороби Альцгеймера, проте це не підтверджено офіційно досі.

ХА є найпоширенішою серед деменцій. На земній кулі налічується більш ніж 35 млн осіб, які страждають на сенільну деменцію, та, за прогнозами, 2050-го ця цифра може досягти вже 115 млн. У світі поширеність ХА із раннім початком (до 65 років) становить понад 34 % (Harvey et al., 2003) та пізнім — ​54 % (Lobo et al., 2000). В Україні простежується тенденція щодо недостатньої діагностики ХА на користь деменцій іншого походження. Останнім часом одним із нагальних завдань лікарів неврологів, психіатрів та сімейних лікарів стало розширення знань стосовно природи, діагностики та лікування ХА.

З нагоди Міжнародного дня хвороби Альцгеймера в Інституті геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України відбулася конференція «Когнітивні порушення в неврології», де провідні спеціалісти з нейродегенеративних захворювань обговорювали важливі аспекти ХА як в нашій державі, так і загалом у світі.

У вступному слові директор Інституту геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України, д.мед.н., професор В. В. Безруков наголосив на важливості допомоги людям із ХА, адже через неї спостерігається не лише зростання смертності та погіршення якості життя, а й збільшення економічних втрат. За статистикою, у світі витрачають близько 818 млрд дол. тільки на деменцію, причому левова частка цих коштів припадає не на лікування, а на медико-соціальну допомогу. Серед деменцій виокремлюють судинні (церебральний атеросклероз), атрофічні (ХА, хвороба Піка) та змішані (з тільцями Леві та ін.). Доповідач систематизував причини нейродегенеративних захворювань у три групи: зовнішнє середовище, генетика та спосіб життя.

Встановлення ролі антитіл до β-амілоїду, як здавалось раніше, мало сприяти прориву в розумінні патогенезу захворювання, проте вказаний діагностичний метод виявився недостатньо ефективним. Нині вкрай бракує специфічної профілактики, але попри недостатність достовірних даних, науковці прикладають багато зусиль для розв’язання цієї проблеми. Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України залишається базовим освітнім і лікувальним закладом, що займається вивченням нейродегенеративних захворювань.

У доповіді «Актуальні аспекти судинних деменцій» д.мед.н., професор, завідувач відділу судинної патології мозку ДУ «Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України» (м. Харків) Т. С. Міщенко зазначила, що сьогодні 1,5–2 % населення страждають на різні види деменції. Так, за прогнозами, 2025 року поширеність вказаного захворювання становитиме вже понад 10 %.

Наразі ХА встановлюють у 50–60 % усіх деменцій, де на судинні припадає ​5–10 %. Вона провела історичний екскурс у формування наукової думки щодо деменцій. Цей термін уперше визначив Томас Уїлс, їхню клінічну картину ще 1894-го відтворили Бінсвангер та Альцгеймер. 1974 року Хачинський описав мультифакторну деменцію та в 90-х роках — ​судинну.

Доповідачка зауважила, що лікування всіх деменцій, зокрема й судинних, має здійснюватися згідно з уніфікованим протоколом № 736 від 19.07.2016 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при деменції.

Відповідно до цього документа, препаратами, які застосовують для лікування вказаного захворювання є антагоністи NMDA-рецепторів, інгібітори ацетилхолінестерази І та ІІ покоління, дофамінергічні та норадренергічні препарати, лікарські засоби метаболічної та вазоактивної дії. Поряд із медикаментозною терапією важливим у профілактиці хвороби є зміна способу життя та харчування.

На предикторах виникнення когнітивних розладів в учасників бойових дій зупинився у своєму виступі д.мед.н., професор, завідувач кафедри неврології, психіатрії та рефлексотерапії, ЛФК та спортивної медицини Київського медичного університету УАНМ М. М. Матяш, наголосивши, що синдром посттравматичних стресових розладів в українців дещо різниться від описаного раніше. Оскільки часто спостерігається трансформація посттравматичного стресового розладу в органічні порушення.

Сьогодні, за статистичними даними, вже 350 тис. осіб в Україні отримали статус учасника бойових дій. Серед них на психічні розлади страждають 14,1 % та в понад 50 % виявили когнітивні порушення. Найчастіше виникає депресивний синдром, внаслідок чого зростає і суїцидальний ризик. Більш ніж 500 осіб за 2016 рік вчинили суїцидальні дії з летальним фіналом. Заслуговують на особливу увагу і жінки в лавах Збройних сил, адже наразі в армії служить близько 1500 осіб жіночої статі. В них теж спостерігаються певні відмінності в клінічній картині посттравматичних стресових розладів. Доступними методами допомоги при згаданому порушенні є психогімнастика, аутотренінг, когнітивно-поведінкова психотерапія та тренінг когнітивних навичок для покращення мнестичної функції.

В. М. Міщенко, к.мед.н. (ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», м. Харків), у своїй доповіді розповів про дослідження хвороби малих судин головного мозку та пов’язаних із цим когнітивних порушень. Зазначеним терміном науковці об’єднують групу патологічних станів різноманітної етіології, при яких під ураження підпадають дрібні артеріоли, венули та капіляри головного мозку. Хвороба виникає на тлі патології білої речовини мозку, а також установленими є нейробіологічні маркери захворювання. Доповідач надав роз’яснення стосовно терміна «дисциркуляторна енцефалопатія», що трапляється на теренах колишнього Радянського Союзу, але немає аналогів за кордоном. У понятті цієї нозологічної одиниці здебільшого йдеться саме про хворобу малих чи великих судин. Незважаючи на розбіжність термінів, захворювання малих судин є основною причиною інсультів, зниження когнітивних функцій та обмеження життєдіяльності осіб.

Група доповідачів на чолі з керівником відділу клінічної фізіології та патології нервової системи Інституту геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, головою Української асоціації з проблем хвороби Альцгеймера, д.мед.н., професором Н. Ю. Бачинською представили доповідь на тему «Хвороба Альцгеймера: сучасні аспекти». Доктор Н. Ю. Бачинська наголосила на актуальності проблеми ХА, оскільки це найпоширеніша причина деменцій, а також проілюструвала історію розвитку їх досліджень, починаючи з відкриття хвороби (1906 р.) до створення Національної програми з боротьби з ХА на 2010–2019 рр.

Прорив у розумінні згаданої хвороби відбувся ще 1982 року, коли було сформульовано холінергічну теорію когнітивних розладів. Через два роки поспіль ідентифікували β-амілоїд та ще через два — ​τ-протеїн. І лише 1987-го розпочато еру досліджень медичних препаратів для лікування ХА, цього року встановлено і генетичну детермінацію хвороби, пов’язану з 21 хромосомою людини. 1994-го відкрито аполіпопротеїн Е (APOE ген), ізоформу якого APOE‑4 вважають важливим фактором ризику ХА, розпочато дослідження нових препаратів у лабораторних умовах на мишах і винайдено методи вакцинації. 2003 року стартували масштабні генетичні дослідження, 2004-го — ​встановлено нейровізуалізаційні особливості патогенезу хвороби, а 2009-го стандартизовано біомаркери захворювання.

У доповіді Н. Ю. Бачинська охарактеризувала ХА з альтернативного погляду, не як деменцію, а як стан, що призводить до деменції, оскільки дуже важливо встановити діагноз якомога раніше цій категорії хворих. Розрізняють три стадії вказаного розладу: перша — ​пресимптоматична, друга — ​симптоматична, коли відмічаються помірні когнітивні розлади, та третя — ​клінічно ймовірна та клінічно встановлена ХА. Здебільшого діагностика відбувається вже на третій стадії, тоді як першочерговим завданням є раннє виявлення схильності до цієї хвороби та здійснення відповідних інтервенцій серед осіб середнього віку.

Проблематику когнітивних розладів при вертебробазилярній недостатності окреслила у своїй промові д.мед.н., професор, співробітник ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» О. Є. Коваленко.

Про результати власного дослідження «Когнітивні розлади при цереброваскулярній патології та їх лікування» розповіла д.мед.н. О. О. Копчак (Київський медичний університет УАНМ).

Клінічну картину ХА яскраво проілюстрував к.мед.н. В. О. Холін (ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України») у виступі «Сучасний менеджмент когнітивних та поведінкових порушень при хворобі Альцгеймера» із демонстрацію уривків із фільму «Флорида» (2015 р.), де в кінематографічному жанрі представлено клінічну картину хвороби та проблеми осіб, які доглядають за такими хворими.

Наступного дня робота конференції «Когнітивні порушення в неврології» була присвячена доповідям: І. М. Карабань, Л. І. Соколової, Ю. І. Головченко, Т. І. Насонової, О. О. Хаустової, К. В. Куца та ін. Під час заходу висвітлювали сучасні погляди на етіопатогенез, клінічну картину та лікування ХА, проте головна ідея полягала в тому, що наразі вкрай необхідним є її раннє виявлення, оскільки лише в такий спосіб можливо призупинити розвиток хвороби.

Усі доповіді конференції доступні на сайті ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» за адресою http://geront.kiev.ua/.

Підготувала Юлія Крамар