Meta Pixel

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться
  1. Христина Турецька: «Важливо не стільки виховувати в собі жіночність, скільки дозволити проявляти її у повсякденному житті»

  2. Проект Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року

  3. Питання охорони психічного здоров’я дітей, які мають батьків із психічними розладами

  4. Инцест: травматизация любовью

  5. Новое в эпилептологии

  6. Большое депрессивное расстройство: когнитивные нарушения и возможности их коррекции

  7. Роль мітохондріальних порушень у розвитку психічних розладів

  8. Епілепсія: особливості діагностики та лікування

  9. Ефективність кветіапіну у лікуванні пацієнтів із шизофренією

  10. Соціальна психіатрія у світі, який швидко змінюється

  11. Застосування ніцерголіну для нейрореабілітації та корекції когнітивно-мнестичних розладів у постінсультних пацієнтів

  12. Атипичные антипсихотики: проблемы и критерии выбора препарата

  13. Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій

  14. Протиепілептична терапія постінсультної епілепсії

  15. Депресивний розлад на фоні мітохондріальної дисфункції

Ефективність кветіапіну у лікуванні пацієнтів із шизофренією

Шизофренія – психічний розлад з високим рівнем втрати працездатності та інвалідизації, лікування якого пов’язане із частим персистуванням симптомів і значними економічними витратами.

Поширеність шизофренії складає 0,4-1% протягом життя (Bhurga, 2005; Saha еt al., 2005; АРА 1996). Згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), шизофренія знаходиться на восьмому місці серед причин втрати працездатності у віковій групі 15-44 роки. Додатково до прямих фінансових витрат (втрата працездатності, витрати на лікування) шизофренія є важким тягарем для осіб, які доглядають за хворими (WHO, 2001).

З огляду на актуальність проблеми, у науковому світі постійно ведуться пошуки ефективної терапії цього розладу. На сьогодні тільки невелика частина пацієнтів досягає повної ремісії (Rossler еt al., 2005). Під час вибору лікування дуже важливим є комплексний підхід, де поряд з використанням стандартних фармакологічних засобів, активно застосовується психотерапія, психоосвіта, навчання навичкам соціального функціонування пацієнтів, виявлення ознак загострення та догляду за хворим родичів і близьких людей.

Для лікування шизофренії використовують типові та атипові антипсихотики (АП), основним механізмом дії яких є блокада дофамінергічних рецепторів. Однак, крім впливу на дофамінергічну нейротрансмісію, типові нейролептики діють також і на інші нейротрансмітерні системи, зокрема холінергічну, адренергічну, гістамінергічну і серотонінергічну. Вплив на вказані системи асоційований з розвитком відповідних побічних реакцій. До антихолінергічних побічних явищ належать: сухість у роті, порушення зору, закреп; норадренергічних: ортостатична гіпотензія, сексуальні дисфункції, закладеність носа; до гістамінергічних: седативний ефект.

Незважаючи на велику ефективність типових нейролептиків у порівнянні з плацебо, для багатьох пацієнтів досягти клінічного ефекту не вдається. Крім цього, під час використання типових нейролептиків можливе погіршення негативної симптоматики, а також симптомів депресії. Застосування вказаних препаратів пов’язане з негативним впливом на когнітивне функціонування, а в деяких може навіть посилити когнітивний дефіцит.

Найбільш поширеними побічними реакціями з боку центральної нервової системи (ЦНС) для вказаної групи препаратів є гостра дистонія, паркінсонізм та акатизія. Для мінімізації їх прояву часто доводиться призначати антихолінергічні засоби, знижувати дозу препарату або замінювати на атипові антипсихотики.

В останнє десятиліття в клінічну практику активно впроваджуються нові антипсихотичні лікарські засоби. Йдеться про атипові антипсихотики. Представники вказаної групи так само, як і нетипові нейролептики, ефективно усувають маячні розлади, галюцинації, дезорганізацію мислення та інші клінічні прояви психозів. Однак у порівнянні з попередніми поколіннями препаратів, атипові антипсихотики меншою мірою здатні викликати екстрапірамідні симптоми і мають більшу клінічну ефективність. Хоча традиційні нейролептики ефективні щодо ажитації, впливу на позитивні симптоми, вони не виявляють потрібної дії щодо когнітивних розладів та негативних симптомів при шизофренії (Авруцький, Недува 1988; Гурович та співавт., 2004). Атипові антипсихотики, навпаки, мають досить широкий спектр ефективності, оскільки впливають як на позитивні, так і на негативні симптоми, а також когнітивні розлади. Зважаючи на високу ефективність атипових нейролептиків, вони швидко набули поширення як серед лікарів, так і серед пацієнтів.

Клінічні особливості атипових антипсихотиків

В основі клінічних особливостей атипових антипсихотиків лежать відмінності у зв’язуванні діючої речовини з дофаміновими і серотоніновими рецепторами. Блокада дофамінових рецепторів є необхідним елементом для антипсихотичної дії препарату. Однак афінність окремих нейролептиків до цих рецепторів значно різниться (таблиця). Слід зазначити, що афінність визначається не тільки зв’язуванням речовини з рецептором, а й дисоціацією від цих рецепторів. Атипові антипсихотики у порівнянні з традиційними мають більш низький рівень зв’язування з рецептором і швидшу дисоціацію.

Кветіапін

Атиповий нейролептик кветіапін за хімічною будовою належить до групи дібензодіазепінів. Він має більш виражене споріднення до 5-НТ2А-рецепторів, ніж до рецепторів дофаміну D1 і D2 головного мозку, що є основною ознакою «атиповості» антипсихотика. Слабка спорідненість з D2-дофамінергічними рецепторами дозволяє говорити про низький ризик екстрапірамідних ефектів і відсутність гіперпролактинемії. Водночас середньо виражений тропізм до серотонінергічних рецепторів, особливо типу 5-НТ2А, забезпечує зниження явищ гіпофронтальності, що обумовлює антинегативний ефект кветіапіну. Препарат також має високу спорідненість до гістамінових та α1-адренорецепторів і менш виражену до α2-адренорецепторів, що забезпечує наявність неспецифічного седативного ефекту кветіапіну та здатність викликати гіпотензію. Блокада H1-гістамінових рецепторів вказує на неспецифічний седативний ефект препарату й обумовлює можливість аліментарного збільшення маси тіла. Кветіапін не володіє спорідненістю до М-холінорецепторів і бензодіазепінових рецепторів, що дає можливість застосовувати його для лікування психозів у осіб похилого та старечого віку (Мосолов та співав., 2002).

На фармацевтичному ринку кветіапін представлений у двох формах: негайного вивільнення (IR) і тривалого вивільнення (XR). Кветіапін XR і IR мають еквівалентну біодоступність, однак час настання піку їх концентрації в плазмі крові різний – через 5 і 2 години відповідно (DeVane et al., 2001; Nemeroffet al., 2002). Високий рівень концентрації зберігається довше у XR форми, що дозволяє приймати препарат один раз на добу і сприяє швидшій його титрації при шизофренії та манії, на відміну від кветіапіну IR (Figueroa et al., 2009). При призначенні препарату в рекомендованих терапевтичних дозах обидві форми мають лінійний фармакокінетичний профіль, а час напіввиведення становить близько 7 годин. Метаболізм кветіапіну опосередкований ізоферментами системи цитохрому P450 (CYP), ключовим з яких є CYP3A4. Одночасне призначення кветіапіну з препаратами, що впливають на CYP3A4, може призвести до їх взаємодії. Так, засоби, що інгібують CYP3A4 – кетоконазол, ітраконазол, індинавір, ритонавір, нефазодон – підвищують концентрацію кветіапіну в крові; а препарати, що індукують CYP3A4 – карбамазепін, фентіон, рифампіцин – знижують. Було встановлено, що куріння не впливає на рівень кветіапіну, оскільки нікотин переважно діє на CYP1A4.

Згідно з даними досліджень, кветіапін ефективний у лікуванні як позитивних, так і негативних симптомів шизофренії. Крім того, він редукує коморбідну афективну симптоматику, зокрема прояви депресії у пацієнтів із шизофренією, а також покращує когнітивне функціонування пацієнта.

У роботі K.P. Good et al., присвяченій оцінці когнітивного функціонування у пацієнтів з першим психотичним епізодом, що отримували кветіапін, прослідковувалась значна позитивна динаміка показників протягом 2-річного катамнезу. Також, вчені відмітили істотне поліпшення уваги, вербальної продуктивності і виконавчих функцій в період з 6 по 12 місяць лікування (покращення показників уваги було помітне вже після 3-го місяця). Автори прийшли до висновку, що когнітивні функції пацієнтів на початкових етапах захворювання асоційовані із виразною позитивною динамікою вже протягом першого року лікування кветіапіном. До того ж дослідники відмітили комплексний вплив кветіапіну: поліпшення пам’яті, уваги, мовної, моторної та виконавчої функцій.

Ефективність кветіапіну XR як під час гострої фази, так і в якості підтримуючого лікування дорослих пацієнтів із шизофренією підтверджена численними клінічними дослідженнями. Більшість випробувань з дизайну були подвійними сліпими рандомізованими і контрольованими плацебо (Peuskens et al., 2007; Moller et al., 2008; Kahn et al., 2007; Lindenmayer et al., 2008). Так, Kahn et al. (2007) порівняли ефективність кветіапіну XR у встановлених дозуваннях (400 мг, 600 мг, 800 мг на добу в один прийом ввечері) з ефективністю кветіапіну короткого дії (кветіапін IR; 200 мг 2 рази на добу) і плацебо. Цільові дози кветіапіну XR були досягнуті дуже швидко (400 і 600 мг – на 2-й, 800 мг – на 3-й день лікування). Через 6 тижнів кветіапін XR в кожній із доз та кветіапін IR продемонстрували ефективність у порівнянні з плацебо у вигляді редукції симптомів шизофренії як за результатами шкали оцінки позитивних і негативних симптомів (PANSS), так і за критеріями терапевтичної відповіді (зниження результатів за шкалою PANSS ≥ 30% в порівнянні з початковим рівнем або частка пацієнтів, які досягли ≤ 3 балів за шкалою загального клінічного враження [CGI] до кінця дослідження).

Ganesan et al. (2008) у 12-тижневому мультицентровому неконтрольованому плацебо випробуванні вивчали переносимість та ефективність кветіапіну XR у пацієнтів із шизофренією, які раніше при прийомі інших атипових нейролептиків не отримали значного поліпшення клінічного стану. У 62,8% із 292 пацієнтів, які завершили дослідження, зміна препарату виявилася ефективною та асоціювалась із статистично достовірним зниженням ступеня тяжкості захворювання (за шкалами PANSS і CGI) і зменшенням тяжкості екстрапірамідних симптомів за результатами шкали Сімпсона-Ангуса (SAS), шкали акатизії Барнса (BARS).

Peuskens et al. (2007) досліджували довгострокову ефективність кветіапіну XR у дозах 400 або 800 мг/добу у хворих на шизофренію у стабільній фазі. Пацієнти випадковим чином були розділені на 2 групи, одна з яких отримувала кветіапін XR, а інша – плацебо. Через 16 тижнів спостереження було встановлено, що кветіапін XR значно подовжував середній час настання рецидиву. Також відсоток рецидивів у хворих, які приймали кветіапін XR, був значно нижчим, ніж у пацієнтів, що приймали плацебо.

Розлади настрою у пацієнтів із шизофренією можуть бути асоційовані з негативним результатом лікування, підвищеним ризиком рецидиву, а також високим рівнем самогубств (Meltzer et al., 1998). За статистичними даними, поширеність симптомів депресії при шизофренії складає від 25 % до 60 % (Martin et al., 1985; Johnson, 1988; Hirsch et al., 1989; Harrow et al., 1994). У деяких дослідженнях було встановлено позитивний вплив атипових антипсихотиків на симптоми депресії у пацієнтів із шизофренією (Muller-Siecheneder et al., 1998; Tollefson et al., 1998; Keck et al., 2000). Стосовно кветіапіну, відповідно до даних Arvanitis et al. (1997), цей препарат ефективніше впливав на зниження проявів депресивної симптоматики, ніж плацебо. Крім того, наявні факти, що підтверджують ефективність кветіапіну в лікуванні тривожних і депресивних симптомів при шизофренії за умови його тривалого застосування (Kasper, 2004).

Кветіапін може призначатися в якості снодійного препарату, оскільки вже в дозі 25 мг здатен викликати гіпнотичний ефект. Така дія препарату при використанні у низьких дозах пов’язане з тим, що кветіапін є потужним H1-антагоністом. Крім того, як було зазначено вище, проміжні дози кветіапіну продемонстрували високу ефективність в терапії як біполярної, так і уніполярної депресії, що потенційно пов’язане з фармакологічними властивостями активного метаболіту препарату, який блокує NE-транспортер, а також 5-HT2C-рецептори.

Переносимість та безпека

У виборі антипсихотика для пацієнта важливу роль відіграє профіль його безпеки, особливо з огляду на той факт, що в більшості випадків психічних розладів його необхідно приймати тривалий час. Кветіапін не викликає екстрапірамідних порушень, тому препарат можна призначати навіть при психозах у пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими екстрапірамідними захворюваннями. Рівень пролактину на тлі прийому кветіапіну XR можна порівняти з таким при прийомі плацебо. Кветіапін займає проміжне місце серед антипсихотичних препаратів, що викликають збільшення маси тіла і дисліпідемію. Варто зазначити, що кветіапін може провокувати сонливість, тому краще приймати його на ніч. У деяких випадках він може спричинити легку ортостатичну гіпотензію, що важливо враховувати при призначенні препарату людям літнього віку, але часто цей негативний ефект нівелюється титрацією дози. Подовження інтервалу QT на тлі прийому кветіапіну XR статистично не значиме, що дозволяє застосовувати препарат пацієнтам із патологією серця.

У метааналізі трьох рандомізованих контрольованих досліджень з безпеки кветіапіну під час лікування гострої фази шизофренії загальна частота побічних ефектів для кветіапіну XR склала 69,5 %, для кветіапіну IR – 72,5 %, а для плацебо – 61,4 % (Meulien et al., 2010). Більшість побічних ефектів були легкими або помірними: седація, сухість у роті, сонливість, головний біль. Збільшення маси тіла (понад 7 %) спостерігалося у 13,7 % пацієнтів у групі прийому кветіапіну XR; 19,5 % – у групі прийому кветіапіну IR; 6,7 % – у групі плацебо. У середньому маса тіла змінилася на +1,63 кг, +2,19 кг і +0,26 кг у групах прийому кветіапіну XR, кветіапіну IR та плацебо відповідно. Швидке підвищення дози препарату не була асоційоване з кількістю побічних ефектів, а одноразовий прийом сприяв поліпшенню комплаєнсу.

Висновки

Отже, кветіапін може бути ефективним у лікуванні шизофренії як гострої фази, так і для попередження рецидиву захворювання. Основними критеріями вибору тієї чи іншої форми випуску кветіапіну мають залишатися індивідуальні переваги пацієнта, а також знання та досвід лікаря.

Підготувала Ірина Сидоренко

Наш журнал
в соцсетях:

Выпуски за 2017 Год

Содержание выпуска 1, 2017

  1. Людмила Сухарєва: «Людині похилого віку важливо знати, що вона не є тягарем для оточення»

  2. Актуальні питання геронтології

  3. Оцінка ефективності та безпечності використання прегабаліну у літніх пацієнтів з нейропатичним болем

  4. Общие принципы лечения хронической боли у пожилых пациентов

  5. Лікування депресії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця

  6. Вплив ніцерголіну на гемодинаміку у пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт

  7. Оптимизация нейротрофической терапии когнитивных нарушений

  8. Попередження інсульту: акценти на статинотерапію

  9. Ефективність цитиколіну при когнітивних порушеннях

  10. Леводопа-резистентність: феномен чи епіфеномен?

  11. Терапевтичне застосування ніцерголіну у хворих похилого віку

  12. Керівництво з лікування синдрому неспокійних ніг у дорослих

  13. Лікування афективних і тривожних розладів у осіб похилого віку

  14. Возможности оптимизации терапии инсульта с помощью биорегуляционного подхода

Содержание выпуска 10 (93), 2017

  1. Новорічне привітання

  2. Психічне здоров’я в організаціях: світова підтримка, українські перспективи

  3. Новое в эпилептологии

  4. Мішені дії ризатриптану в лікуванні головного болю мігренозного ґенезу

  5. Депрессивные расстройства как следствие аллостатической нагрузки

  6. Застосування тизанідину в лікуванні болю, спазму та спастичності

  7. Сучасні алгоритми діагностики та лікування мігрені

  8. Вальпроати в лікуванні біполярного афективного розладу: фармакокінетика, фармакодинаміка, терапевтичні ефекти

  9. Дулоксетин в лечении хронических миофасциальных болевых синдромов

  10. Лікування деменції в клінічній практиці

  11. Рекомендації щодо діагностики та лікування хвороби Паркінсона

Содержание выпуска 7-8 (91), 2017

  1. Тина Берадзе: «… очень важно настроить пациента на лечение и победу еще в самом начале этого непростого пути»

  2. Новое в эпилептологии

  3. Менеджмент і лікування епілепсії в жінок

  4. Епілепсія: підсумок досягнень та нові дослідження

  5. Праміпексол: препарат вибору в лікуванні хвороби Паркінсона

  6. Екстрапірамідна симптоматика невротичного походження

  7. Арипіпразол – антипсихотик нового покоління

  8. Міжнародний день хвороби Альцгеймера

  9. Актуальні питання діагностики та лікування вегето‑судинної дистонії

  10. Актуальні новини психіатрії та неврології

  11. Як дитяча травма впливає на доросле життя

  12. Конвенція про права осіб з інвалідністю: труднощі перекладу

  13. Ефективність і безпечність абоботулотоксину типу А для лікування спастичності верхніх кінцівок

  14. Рекомендації щодо терапії постінсультної епілепсії

  15. Агата Крісті: розслідування з багатьма невідомими

Содержание выпуска 6 (90), 2017

  1. Фокус на соціальну нерівність: нова політика у сфері охорони психічного здоров’я дітей та підлітків

  2. Насильство серед молоді

  3. Мистецтво маленьких кроків: від психоневрологічних інтернатів до системи підтримуючого працевлаштування

  4. Психологический инцест как вид современного рабства

  5. Новое в эпилептологии

  6. Аналіз застосування протиепілептичних препаратів для лікування епілепсії в Харківській області за даними електронного регістру

  7. Актуальні новини психіатрії та неврології

  8. Антипсихотична терапія непсихотичних розладів у дитячому та підлітковому віці

  9. Фетальний алкогольний синдром

  10. Важливі питання сучасної неврології

  11. Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків: упровадження в роботу

  12. Обсесивно-компульсивні розлади в педіатричній практиці

  13. Лікування депресії та інших афективних порушень у постінсультний період

  14. Рекомендації щодо лікування хронічної інсомнії в дорослих

Содержание выпуска 4 (88), 2017

  1. Христина Турецька: «Важливо не стільки виховувати в собі жіночність, скільки дозволити проявляти її у повсякденному житті»

  2. Проект Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року

  3. Питання охорони психічного здоров’я дітей, які мають батьків із психічними розладами

  4. Инцест: травматизация любовью

  5. Новое в эпилептологии

  6. Большое депрессивное расстройство: когнитивные нарушения и возможности их коррекции

  7. Роль мітохондріальних порушень у розвитку психічних розладів

  8. Епілепсія: особливості діагностики та лікування

  9. Ефективність кветіапіну у лікуванні пацієнтів із шизофренією

  10. Соціальна психіатрія у світі, який швидко змінюється

  11. Застосування ніцерголіну для нейрореабілітації та корекції когнітивно-мнестичних розладів у постінсультних пацієнтів

  12. Атипичные антипсихотики: проблемы и критерии выбора препарата

  13. Поширеність та структура посттравматичних психічних порушень в учасників бойових дій

  14. Протиепілептична терапія постінсультної епілепсії

  15. Депресивний розлад на фоні мітохондріальної дисфункції

Содержание выпуска 3 (87), 2017

  1. О перспективах молодых ученых

  2. Роль нейробіологічних та імунологічних механізмів розвитку депресії

  3. Новое в эпилептологии

  4. Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології

  5. Нейроциркуляторная дистония: патогенез, диагностика, лечение

  6. Життя на межі: стрес, травма та психопатологія

  7. Сучасне бачення лікування больових синдромів та рухових розладів в неврології

  8. Рациональная политерапия эпилепсии у детей: миф или реальность?

  9. Ефективність комплексу вітамінів групи В при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта

  10. Депрессивные расстройства у детей и подростков

  11. Міорелаксанти у лікуванні неспецифічного болю у нижній частині спини

  12. Принципи терапії непсихотичних психічних розладів у пацієнтів із хронічним больовим синдромом: від комплексної діагностики до комплексної курації

  13. Ефективність прегабаліну в лікуванні нейропатичного болю у дорослих

  14. Ефективність целекоксибу в порівнянні з ібупрофеном у лікуванні пацієнтів з остеоартритом

Содержание выпуска 2 (86), 2017

  1. Перспективи молодого науковця в Україні та за кордоном

  2. Новое в эпилептологии

  3. Вальпроаты в лечении биполярного аффективного расстройства

  4. Синдром беспокойных ног: современные подходы к терапии

  5. Фізична активність як немедикаментозний метод допомоги пацієнтам із розладами спектра шизофренії

  6. Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю

  7. Болевые синдромы в неврологии: возможности биорегуляционного подхода

  8. Тикозні розлади: особливості діагностики та терапевтичні стратегії

  9. Инсомнии в неврологической практике: возможности и критерии выбора лекарственного средства нового поколения

  10. Практичні рекомендації з лікування нейропатичного болю

  11. Структурно-функциональное состояние вещества головного мозга у пациентов с когнитивными расстройствами на фоне фибрилляции предсердий

  12. Сердечно-сосудистая безопасность целекоксиба, напроксена и ибупрофена при лечении артритов

  13. Ефективність прегабаліну в лікуванні хронічного болю у нижній частині спини, що супроводжується болем у нижніх кінцівках

Содержание выпуска 1 (85), 2017

  1. Психодинамічна терапія: здатність людини творчо працювати і повноцінно любити як маркер ефективності

  2. Активація блукаючого нерва та сомато‑психічний стан людини

  3. Психосоциальная реабилитация пациентов с тяжелыми психическими расстройствами. Способы борьбы со стигматизацией

  4. Клініко-фармакологічний підхід до лікування депресії

  5. Новое в эпилептологии

  6. Дополнительные возможности в лечении ишемического инсульта

  7. Розлад із дефіцитом уваги і гіперактивністю

  8. Тикові розлади у дітей

  9. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

  10. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів

  11. Ботулинический нейротоксин в лечении цервикальной дистонии и спастичности у взрослых

  12. Ранні зміни в емоційній сфері як маркер клінічної відповіді на терапію депресії селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну

Выпуски текущего года

Содержание выпуска 3 (158), 2025

  1. Всесвітній день поширення інформації про аутизм: спростовуємо поширені міфи

  2. Міфи і факти про аутизм

  3. Резистентна до лікування депресія: можливості аугментації терапії

  4. Фармакотерапія тривожних розладів і нейропротекція: альтернатива бензодіазепінам

  5. Лікування пацієнтів підліткового віку із шизофренією: ефективність і безпека антипсихотичної терапії

  6. Лікування депресії в пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ризиком її розвитку

  7. Ефективність метакогнітивної терапії в лікуванні депресії, спричиненої емоційним вигоранням у медичного працівника під час війни в Україні

  8. Профілактична фармакотерапія епізодичного мігренозного головного болю в амбулаторних умовах

  9. Стратегії зниження дозування бензодіазепінів: коли ризики переважають користь

  10. Антон Брукнер: провінційний геній

Содержание выпуска 2 (157), 2025

  1. Алла Петрів: «Інвалідність — не тавро, а статус, який передбачає допомогу і захист особі зі стійкими порушеннями життєдіяльності»

  2. Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи

  3. Нетиповий «атиповий» оланзапін

  4. Важливість співвідношення «доза-ефект» при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів

  5. Медикаментозний паркінсонізм: причини, наслідки та шляхи уникнення

  6. Можливості вдосконалення ведення пацієнтів із шизофренією

  7. Підвищений рівень тривожності в дітей і підлітків, які були свідками воєнного конфлікту: порівняльний аналіз, прогноз

  8. Фармакотерапія пацієнтів із шизофренією: важливість поліпшення рівня соціальної залученості

  9. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та стимуляторів, за винятком опіоїдів

  10. Амедео Модільяні: неприкаяний Моді

Рассылка

Будьте в курсе последних обновлений – подпишитесь на рассылку материалов на Ваш e-mail

Подписаться

Архив рекомендаций